ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Поверховий сон
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті...
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил

С М
2026.01.18 19:31
Дівчина із цинамону (Neil Young)
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Облога Глухова 1664 року
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
***
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Сон віків
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Спокій
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Сталеві, неначе сваї
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
***
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Євген Федчук (1960) / Вірші

  * * *
В степах безкраїх над Дніпром-рікою,
Під зорепадом на вітрах усіх,
Прадавній дуб розкинув крону свою,
Стоїть одвічний,наче оберіг.
Його коріння у землі сплелося,
Його гілки кидали тінь густу.
Йому століття пережить вдалося
На цім його незмінному посту.
Про нього можна книгу написати,
Багато встиг побачить на віку.
Не постарів,здавалося,завзято
Кидає й досі жолуді в ріку.
Під дубом тим століття зустрічались,
Повз нього води вічності пливли,
У його кроні втікачі ховались,
Які втекти,одначе,не змогли.
Час невблаганний всюди їх знаходив
І дуб нікого захистить не міг.
Лягали долі тінями на воду,
У пил прадавніх степових доріг.
На перехресті вічності і миті
Дуб плакав вранці сльозами роси,
Хилив додолу зморшкуваті віти
І за нещасних Господа просив.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-02-13 12:00:00
Переглядів сторінки твору 2425
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.860 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.729 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.01.18 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-14 12:00:21 ]
Скидається на інтернет-бота, який нічого не чує і ні на що не зважає.
Тексти проблемні в аспекті їхнього оформлення, звукопис теж не кращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-14 21:45:44 ]
Ще раз вибачте, але пишу, як умію. "Академієв" не закінчував, хоча вищу освіту все-таки маю. Я не зрозумів, що ви маєте на увазі під інтернет-ботом, хочу вважати, що щось не надто образливе, бо це було б не властиве вихованій людині, пише вірші. Дякую за розуміння.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-14 22:14:55 ]
Нічого образливого.
Програма, яка займається публікаціями.
Ви ж не відповідали на коментарі, а вірші публікувалися по три штуки. Тобто, ніякого зворотного зв'язку.
"Академієв" можна не закінчувати, але можна знати, що після коми повинен бути пробіл, як і у звичайному рукописному тексті. Багато хто починав саме так - вимикаючи функцію перевірки текстів у своїх "майкрософтах".
Ви десь друкувалися, і цим питанням займалася редакція. Якщо директорували, то секретарка.

То таке.
Навряд чи я нагадуватиму про себе саме у такий спосіб.
Якось налагодиться Ваше письмо.

Щасти.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-15 17:06:58 ]
Вибачте, трохи зірвався. Просто ще не встиг розібратися в усіх питаннях роботи сайту. Просто не знав, що в кінці опублікованого вірша йде обговорення. Лише вчора вперше помітив. Постараюсь надалі не допускати таких ляпів. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 20:21:39 ]
То таке. Не звертайте уваги.
Проїхали.
Коментарів-обговорень на сайті не більшає, а меншає, і вони здебільшого стереотипні - читав, бачив, люблю, зачепило, глибоко, філософськи і так далі та все таке інше.
Поет може скільки завгодно читати коментарі, а робити своє. Словники, закони, статті мовознаців - у вогонь.
Який сенс коментувати твори? Тож коментарів меншає.
Не встигнете звикнути - почнете відвикати.

Зичу успіхів, дякую за увагу,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-15 20:34:28 ]
Дякую. Своє завше здається гарним, коли не ідеальним. Але добре глянути на це зі сторони, тоді і себе краще зрозумієш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 20:40:13 ]
Щодо вірша.
Присвята собі та й присвята.
Ті ж проблеми з пробілами-прогалами, збіги приголосних, стягнені форми дієслів.
Газетний коректор-літредактор працює (якщо публікуєтеся).
Римування нормальне, символічність деяка присутня.

Я своїм першим коментарем і першою оцінкою 5,25 "вивів" Ваш доробок того дня у публікацію. Другий читач був щедрішиммі поставив 5,5. Я змінив свою оцінку на меншу - для адекватної оцінки.
І можу "сушити весла".

Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 20:43:03 ]
Не "працює", а "опрацює".
Це мій планшет сам щось своє думає.

Я не прощаюсь, а просто закінчую день так, наче завтрашнього не буде.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-16 16:50:00 ]
Дякую. Самому часто доводиться за надто грамотною технікою переробляти. Щодо публікацій, то колись було, але лише в районній газеті такого собі сільського району. Перші публікації, на радощах,
що допався врешті та ще й не знаючи критеріїв оцінювання як слід, виставив зопалу, без належної перевірки. А там виявилися і мої, і машинні огріхи. Так що в майбутньому буду намагатися все-таки передивлятися більш детально перед тим, як виставити на загал.