ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.28 23:46
* 216 *
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
***
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні...
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Між гарпій неолітових* грядок
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
Гелтер-Скелтер (The Beatles)
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Лімерики F8
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 10)
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Євген Федчук (1960) / Вірші

  * * *
В степах безкраїх над Дніпром-рікою,
Під зорепадом на вітрах усіх,
Прадавній дуб розкинув крону свою,
Стоїть одвічний,наче оберіг.
Його коріння у землі сплелося,
Його гілки кидали тінь густу.
Йому століття пережить вдалося
На цім його незмінному посту.
Про нього можна книгу написати,
Багато встиг побачить на віку.
Не постарів,здавалося,завзято
Кидає й досі жолуді в ріку.
Під дубом тим століття зустрічались,
Повз нього води вічності пливли,
У його кроні втікачі ховались,
Які втекти,одначе,не змогли.
Час невблаганний всюди їх знаходив
І дуб нікого захистить не міг.
Лягали долі тінями на воду,
У пил прадавніх степових доріг.
На перехресті вічності і миті
Дуб плакав вранці сльозами роси,
Хилив додолу зморшкуваті віти
І за нещасних Господа просив.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-02-13 12:00:00
Переглядів сторінки твору 2978
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.863 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.741 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.09.24 17:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-14 12:00:21 ]
Скидається на інтернет-бота, який нічого не чує і ні на що не зважає.
Тексти проблемні в аспекті їхнього оформлення, звукопис теж не кращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-14 21:45:44 ]
Ще раз вибачте, але пишу, як умію. "Академієв" не закінчував, хоча вищу освіту все-таки маю. Я не зрозумів, що ви маєте на увазі під інтернет-ботом, хочу вважати, що щось не надто образливе, бо це було б не властиве вихованій людині, пише вірші. Дякую за розуміння.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-14 22:14:55 ]
Нічого образливого.
Програма, яка займається публікаціями.
Ви ж не відповідали на коментарі, а вірші публікувалися по три штуки. Тобто, ніякого зворотного зв'язку.
"Академієв" можна не закінчувати, але можна знати, що після коми повинен бути пробіл, як і у звичайному рукописному тексті. Багато хто починав саме так - вимикаючи функцію перевірки текстів у своїх "майкрософтах".
Ви десь друкувалися, і цим питанням займалася редакція. Якщо директорували, то секретарка.

То таке.
Навряд чи я нагадуватиму про себе саме у такий спосіб.
Якось налагодиться Ваше письмо.

Щасти.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-15 17:06:58 ]
Вибачте, трохи зірвався. Просто ще не встиг розібратися в усіх питаннях роботи сайту. Просто не знав, що в кінці опублікованого вірша йде обговорення. Лише вчора вперше помітив. Постараюсь надалі не допускати таких ляпів. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 20:21:39 ]
То таке. Не звертайте уваги.
Проїхали.
Коментарів-обговорень на сайті не більшає, а меншає, і вони здебільшого стереотипні - читав, бачив, люблю, зачепило, глибоко, філософськи і так далі та все таке інше.
Поет може скільки завгодно читати коментарі, а робити своє. Словники, закони, статті мовознаців - у вогонь.
Який сенс коментувати твори? Тож коментарів меншає.
Не встигнете звикнути - почнете відвикати.

Зичу успіхів, дякую за увагу,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-15 20:34:28 ]
Дякую. Своє завше здається гарним, коли не ідеальним. Але добре глянути на це зі сторони, тоді і себе краще зрозумієш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 20:40:13 ]
Щодо вірша.
Присвята собі та й присвята.
Ті ж проблеми з пробілами-прогалами, збіги приголосних, стягнені форми дієслів.
Газетний коректор-літредактор працює (якщо публікуєтеся).
Римування нормальне, символічність деяка присутня.

Я своїм першим коментарем і першою оцінкою 5,25 "вивів" Ваш доробок того дня у публікацію. Другий читач був щедрішиммі поставив 5,5. Я змінив свою оцінку на меншу - для адекватної оцінки.
І можу "сушити весла".

Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 20:43:03 ]
Не "працює", а "опрацює".
Це мій планшет сам щось своє думає.

Я не прощаюсь, а просто закінчую день так, наче завтрашнього не буде.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-16 16:50:00 ]
Дякую. Самому часто доводиться за надто грамотною технікою переробляти. Щодо публікацій, то колись було, але лише в районній газеті такого собі сільського району. Перші публікації, на радощах,
що допався врешті та ще й не знаючи критеріїв оцінювання як слід, виставив зопалу, без належної перевірки. А там виявилися і мої, і машинні огріхи. Так що в майбутньому буду намагатися все-таки передивлятися більш детально перед тим, як виставити на загал.