ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Євген Федчук (1960) / Вірші

  * * *
В степах безкраїх над Дніпром-рікою,
Під зорепадом на вітрах усіх,
Прадавній дуб розкинув крону свою,
Стоїть одвічний,наче оберіг.
Його коріння у землі сплелося,
Його гілки кидали тінь густу.
Йому століття пережить вдалося
На цім його незмінному посту.
Про нього можна книгу написати,
Багато встиг побачить на віку.
Не постарів,здавалося,завзято
Кидає й досі жолуді в ріку.
Під дубом тим століття зустрічались,
Повз нього води вічності пливли,
У його кроні втікачі ховались,
Які втекти,одначе,не змогли.
Час невблаганний всюди їх знаходив
І дуб нікого захистить не міг.
Лягали долі тінями на воду,
У пил прадавніх степових доріг.
На перехресті вічності і миті
Дуб плакав вранці сльозами роси,
Хилив додолу зморшкуваті віти
І за нещасних Господа просив.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-02-13 12:00:00
Переглядів сторінки твору 2646
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.860 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.729 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.06.18 20:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-14 12:00:21 ]
Скидається на інтернет-бота, який нічого не чує і ні на що не зважає.
Тексти проблемні в аспекті їхнього оформлення, звукопис теж не кращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-14 21:45:44 ]
Ще раз вибачте, але пишу, як умію. "Академієв" не закінчував, хоча вищу освіту все-таки маю. Я не зрозумів, що ви маєте на увазі під інтернет-ботом, хочу вважати, що щось не надто образливе, бо це було б не властиве вихованій людині, пише вірші. Дякую за розуміння.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-14 22:14:55 ]
Нічого образливого.
Програма, яка займається публікаціями.
Ви ж не відповідали на коментарі, а вірші публікувалися по три штуки. Тобто, ніякого зворотного зв'язку.
"Академієв" можна не закінчувати, але можна знати, що після коми повинен бути пробіл, як і у звичайному рукописному тексті. Багато хто починав саме так - вимикаючи функцію перевірки текстів у своїх "майкрософтах".
Ви десь друкувалися, і цим питанням займалася редакція. Якщо директорували, то секретарка.

То таке.
Навряд чи я нагадуватиму про себе саме у такий спосіб.
Якось налагодиться Ваше письмо.

Щасти.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-15 17:06:58 ]
Вибачте, трохи зірвався. Просто ще не встиг розібратися в усіх питаннях роботи сайту. Просто не знав, що в кінці опублікованого вірша йде обговорення. Лише вчора вперше помітив. Постараюсь надалі не допускати таких ляпів. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 20:21:39 ]
То таке. Не звертайте уваги.
Проїхали.
Коментарів-обговорень на сайті не більшає, а меншає, і вони здебільшого стереотипні - читав, бачив, люблю, зачепило, глибоко, філософськи і так далі та все таке інше.
Поет може скільки завгодно читати коментарі, а робити своє. Словники, закони, статті мовознаців - у вогонь.
Який сенс коментувати твори? Тож коментарів меншає.
Не встигнете звикнути - почнете відвикати.

Зичу успіхів, дякую за увагу,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-15 20:34:28 ]
Дякую. Своє завше здається гарним, коли не ідеальним. Але добре глянути на це зі сторони, тоді і себе краще зрозумієш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 20:40:13 ]
Щодо вірша.
Присвята собі та й присвята.
Ті ж проблеми з пробілами-прогалами, збіги приголосних, стягнені форми дієслів.
Газетний коректор-літредактор працює (якщо публікуєтеся).
Римування нормальне, символічність деяка присутня.

Я своїм першим коментарем і першою оцінкою 5,25 "вивів" Ваш доробок того дня у публікацію. Другий читач був щедрішиммі поставив 5,5. Я змінив свою оцінку на меншу - для адекватної оцінки.
І можу "сушити весла".

Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 20:43:03 ]
Не "працює", а "опрацює".
Це мій планшет сам щось своє думає.

Я не прощаюсь, а просто закінчую день так, наче завтрашнього не буде.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-16 16:50:00 ]
Дякую. Самому часто доводиться за надто грамотною технікою переробляти. Щодо публікацій, то колись було, але лише в районній газеті такого собі сільського району. Перші публікації, на радощах,
що допався врешті та ще й не знаючи критеріїв оцінювання як слід, виставив зопалу, без належної перевірки. А там виявилися і мої, і машинні огріхи. Так що в майбутньому буду намагатися все-таки передивлятися більш детально перед тим, як виставити на загал.