ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.09.08 19:47
Криниця пам’яті
А пам’ять, як стара в селі криниця,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.

Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,

Світлана Пирогова
2026.09.08 18:17
Совість - не матиме схову
Київ поринув у дронову січ :
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.

Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,

Ольга Садкова
2026.09.08 17:31
Рання осінь
Підібралася тишком осінь,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.

«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,

Борис Костиря
2026.09.08 13:39
Лишега
Лишився Лишега у синім вогні,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.

Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,

Вячеслав Руденко
2026.09.08 12:32
Свадхіштхана
Чи є вона, та чакра повноти?
В асфальтових ланах — дзвінкі сталеві ікри
Яскравих в часі, збурених мостів,
Отих, якими ми тікати звикли

Від емпірею власного вогню
До дивних див пітьми закляття кави.
Стій-стій! — не лізь у звичне, у YouTube,

Віктор Кучерук
2026.09.08 07:37
* * *
Знов закурений димами
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.

Артур Курдіновський
2026.09.08 01:13
проіндика
Індик - це своєрідна птиця.
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.

Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,

Ігор Терен
2026.09.07 21:14
Заковики люстрації Божої
Немає віроломнішої віри
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.

***
Неписані закони для совдепії

Іван Потьомкін
2026.09.07 20:44
КАНІВЩИНА
Чому із звідусюд далеких
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло

хома дідим
2026.09.07 20:15
* 195 *
ось і надвечіря
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий

Тетяна Левицька
2026.09.07 18:24
Святе обійстя
Святе догорає обійстя,
а ти загубилась в тумані.
Не бійся, рідненька, не бійся,
від зостраху серце зів'яне.

Я знаю, що важко втрачати
набуті скарби мозолями —
дитячу колиску, санчата,

Світлана Пирогова
2026.09.07 17:23
У лісі осіннім
Вересня кроки спекотні, як влітку,
Сонце палає до втоми щодня.
Бабине літо накинуло сітку,
Те павутиння йому, мов броня.

Ягідки чорні смачної ожини
В лісі осіннім, мов очі блищать.
Терен з колючками попід стежину,

Ольга Садкова
2026.09.07 16:46
Падіння
Хильнув — і позбувся болю.
А може, позбувся себе?
І хтось замість тебе долю
скеровує вже: цоб-цабе.

На інше чекати годі.
«В обійми бери, сатано!»
Що зараз буде, що потім

Борис Костиря
2026.09.07 14:08
Вода
Вода розлилася в долини.
Мовчання панує в степах.
І правда тополі й калини
Кричить, як поранений птах.
Чекаємо світлої днини,
Яка відкидатиме страх.

Вода розлилася степами,

Вячеслав Руденко
2026.09.07 13:38
Ordinary dub
Холодний бовдур
Скляної печі,
Рукою злидня
Під плач малечі,
Ще теплій миші —
Шпаркій, голодній —
Даруй зернину,
Як преподобний!

Олександр Сушко
2026.09.07 09:48
А потім...
Старі бульбульці - публіка нервова,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.

Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Євген Федчук (1960) / Вірші

  * * *
В степах безкраїх над Дніпром-рікою,
Під зорепадом на вітрах усіх,
Прадавній дуб розкинув крону свою,
Стоїть одвічний,наче оберіг.
Його коріння у землі сплелося,
Його гілки кидали тінь густу.
Йому століття пережить вдалося
На цім його незмінному посту.
Про нього можна книгу написати,
Багато встиг побачить на віку.
Не постарів,здавалося,завзято
Кидає й досі жолуді в ріку.
Під дубом тим століття зустрічались,
Повз нього води вічності пливли,
У його кроні втікачі ховались,
Які втекти,одначе,не змогли.
Час невблаганний всюди їх знаходив
І дуб нікого захистить не міг.
Лягали долі тінями на воду,
У пил прадавніх степових доріг.
На перехресті вічності і миті
Дуб плакав вранці сльозами роси,
Хилив додолу зморшкуваті віти
І за нещасних Господа просив.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-02-13 12:00:00
Переглядів сторінки твору 2903
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.863 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.741 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.09.06 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-14 12:00:21 ]
Скидається на інтернет-бота, який нічого не чує і ні на що не зважає.
Тексти проблемні в аспекті їхнього оформлення, звукопис теж не кращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-14 21:45:44 ]
Ще раз вибачте, але пишу, як умію. "Академієв" не закінчував, хоча вищу освіту все-таки маю. Я не зрозумів, що ви маєте на увазі під інтернет-ботом, хочу вважати, що щось не надто образливе, бо це було б не властиве вихованій людині, пише вірші. Дякую за розуміння.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-14 22:14:55 ]
Нічого образливого.
Програма, яка займається публікаціями.
Ви ж не відповідали на коментарі, а вірші публікувалися по три штуки. Тобто, ніякого зворотного зв'язку.
"Академієв" можна не закінчувати, але можна знати, що після коми повинен бути пробіл, як і у звичайному рукописному тексті. Багато хто починав саме так - вимикаючи функцію перевірки текстів у своїх "майкрософтах".
Ви десь друкувалися, і цим питанням займалася редакція. Якщо директорували, то секретарка.

То таке.
Навряд чи я нагадуватиму про себе саме у такий спосіб.
Якось налагодиться Ваше письмо.

Щасти.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-15 17:06:58 ]
Вибачте, трохи зірвався. Просто ще не встиг розібратися в усіх питаннях роботи сайту. Просто не знав, що в кінці опублікованого вірша йде обговорення. Лише вчора вперше помітив. Постараюсь надалі не допускати таких ляпів. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 20:21:39 ]
То таке. Не звертайте уваги.
Проїхали.
Коментарів-обговорень на сайті не більшає, а меншає, і вони здебільшого стереотипні - читав, бачив, люблю, зачепило, глибоко, філософськи і так далі та все таке інше.
Поет може скільки завгодно читати коментарі, а робити своє. Словники, закони, статті мовознаців - у вогонь.
Який сенс коментувати твори? Тож коментарів меншає.
Не встигнете звикнути - почнете відвикати.

Зичу успіхів, дякую за увагу,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-15 20:34:28 ]
Дякую. Своє завше здається гарним, коли не ідеальним. Але добре глянути на це зі сторони, тоді і себе краще зрозумієш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 20:40:13 ]
Щодо вірша.
Присвята собі та й присвята.
Ті ж проблеми з пробілами-прогалами, збіги приголосних, стягнені форми дієслів.
Газетний коректор-літредактор працює (якщо публікуєтеся).
Римування нормальне, символічність деяка присутня.

Я своїм першим коментарем і першою оцінкою 5,25 "вивів" Ваш доробок того дня у публікацію. Другий читач був щедрішиммі поставив 5,5. Я змінив свою оцінку на меншу - для адекватної оцінки.
І можу "сушити весла".

Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 20:43:03 ]
Не "працює", а "опрацює".
Це мій планшет сам щось своє думає.

Я не прощаюсь, а просто закінчую день так, наче завтрашнього не буде.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-16 16:50:00 ]
Дякую. Самому часто доводиться за надто грамотною технікою переробляти. Щодо публікацій, то колись було, але лише в районній газеті такого собі сільського району. Перші публікації, на радощах,
що допався врешті та ще й не знаючи критеріїв оцінювання як слід, виставив зопалу, без належної перевірки. А там виявилися і мої, і машинні огріхи. Так що в майбутньому буду намагатися все-таки передивлятися більш детально перед тим, як виставити на загал.