ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Чого могло не бути знову
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в підсумку. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Природа почуття
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Пісня Про Св. Миколая --- музика родинного свята
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
* * *
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
***
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Недільно-дівчачий блюз (Jefferson Airplane)
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго…
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Образи новаторського роману
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
***
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Через сніги і океани
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
* * *
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Пояснив
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
І попросиш
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Шлях
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись

Євген Федчук
2025.12.11 21:00
Емір Куремса
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.

В Горова Леся
2025.12.11 20:24
НаспІв із любові
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.

А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Євген Федчук (1960) / Вірші

  * * *
В степах безкраїх над Дніпром-рікою,
Під зорепадом на вітрах усіх,
Прадавній дуб розкинув крону свою,
Стоїть одвічний,наче оберіг.
Його коріння у землі сплелося,
Його гілки кидали тінь густу.
Йому століття пережить вдалося
На цім його незмінному посту.
Про нього можна книгу написати,
Багато встиг побачить на віку.
Не постарів,здавалося,завзято
Кидає й досі жолуді в ріку.
Під дубом тим століття зустрічались,
Повз нього води вічності пливли,
У його кроні втікачі ховались,
Які втекти,одначе,не змогли.
Час невблаганний всюди їх знаходив
І дуб нікого захистить не міг.
Лягали долі тінями на воду,
У пил прадавніх степових доріг.
На перехресті вічності і миті
Дуб плакав вранці сльозами роси,
Хилив додолу зморшкуваті віти
І за нещасних Господа просив.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-02-13 12:00:00
Переглядів сторінки твору 2393
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.866 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.735 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2025.12.11 21:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-14 12:00:21 ]
Скидається на інтернет-бота, який нічого не чує і ні на що не зважає.
Тексти проблемні в аспекті їхнього оформлення, звукопис теж не кращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-14 21:45:44 ]
Ще раз вибачте, але пишу, як умію. "Академієв" не закінчував, хоча вищу освіту все-таки маю. Я не зрозумів, що ви маєте на увазі під інтернет-ботом, хочу вважати, що щось не надто образливе, бо це було б не властиве вихованій людині, пише вірші. Дякую за розуміння.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-14 22:14:55 ]
Нічого образливого.
Програма, яка займається публікаціями.
Ви ж не відповідали на коментарі, а вірші публікувалися по три штуки. Тобто, ніякого зворотного зв'язку.
"Академієв" можна не закінчувати, але можна знати, що після коми повинен бути пробіл, як і у звичайному рукописному тексті. Багато хто починав саме так - вимикаючи функцію перевірки текстів у своїх "майкрософтах".
Ви десь друкувалися, і цим питанням займалася редакція. Якщо директорували, то секретарка.

То таке.
Навряд чи я нагадуватиму про себе саме у такий спосіб.
Якось налагодиться Ваше письмо.

Щасти.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-15 17:06:58 ]
Вибачте, трохи зірвався. Просто ще не встиг розібратися в усіх питаннях роботи сайту. Просто не знав, що в кінці опублікованого вірша йде обговорення. Лише вчора вперше помітив. Постараюсь надалі не допускати таких ляпів. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 20:21:39 ]
То таке. Не звертайте уваги.
Проїхали.
Коментарів-обговорень на сайті не більшає, а меншає, і вони здебільшого стереотипні - читав, бачив, люблю, зачепило, глибоко, філософськи і так далі та все таке інше.
Поет може скільки завгодно читати коментарі, а робити своє. Словники, закони, статті мовознаців - у вогонь.
Який сенс коментувати твори? Тож коментарів меншає.
Не встигнете звикнути - почнете відвикати.

Зичу успіхів, дякую за увагу,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-15 20:34:28 ]
Дякую. Своє завше здається гарним, коли не ідеальним. Але добре глянути на це зі сторони, тоді і себе краще зрозумієш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 20:40:13 ]
Щодо вірша.
Присвята собі та й присвята.
Ті ж проблеми з пробілами-прогалами, збіги приголосних, стягнені форми дієслів.
Газетний коректор-літредактор працює (якщо публікуєтеся).
Римування нормальне, символічність деяка присутня.

Я своїм першим коментарем і першою оцінкою 5,25 "вивів" Ваш доробок того дня у публікацію. Другий читач був щедрішиммі поставив 5,5. Я змінив свою оцінку на меншу - для адекватної оцінки.
І можу "сушити весла".

Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2020-02-15 20:43:03 ]
Не "працює", а "опрацює".
Це мій планшет сам щось своє думає.

Я не прощаюсь, а просто закінчую день так, наче завтрашнього не буде.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Федчук (Л.П./Л.П.) [ 2020-02-16 16:50:00 ]
Дякую. Самому часто доводиться за надто грамотною технікою переробляти. Щодо публікацій, то колись було, але лише в районній газеті такого собі сільського району. Перші публікації, на радощах,
що допався врешті та ще й не знаючи критеріїв оцінювання як слід, виставив зопалу, без належної перевірки. А там виявилися і мої, і машинні огріхи. Так що в майбутньому буду намагатися все-таки передивлятися більш детально перед тим, як виставити на загал.