Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.21
21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
2026.06.21
21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
2026.06.21
21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
2026.06.21
20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ
2026.06.21
20:08
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.
Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.
Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну
2026.06.21
17:06
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
2026.06.21
16:52
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів
Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно
Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів
Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно
Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів
2026.06.21
16:50
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.
Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.
Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,
2026.06.21
16:08
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую
2026.06.21
12:48
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.
Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.
Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,
2026.06.21
12:33
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –
Аж до критичного струму.
У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –
Аж до критичного струму.
У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –
2026.06.21
06:58
Так учора ласували,
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26
2026.06.20
17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,
таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,
таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,
2026.06.20
13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?
Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?
Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,
2026.06.20
12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.
2026.06.20
11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Євген Федчук (1960) /
Вірші
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Нас звинувачують, що ми антисеміти
І то чи не найбільші на землі.
Так, бу́ло-бу́ло, ніде правди діти,
Були у нас такі часи сумні.
Хмельниччина, а далі гайдамаки,
Жорстокість громадянської війни.
Вбивали за одну лише ознаку,
Що вказувала – це якраз вони.
Десятки тисяч гинули невинно
За те лиш, що євреями були.
Десятки тисяч у лиху годину
Від предків наших дійсно полягли.
Та, чомусь забуваються при цьому
Історії трагічні сторінки:
Страшні єврейські гетто і погроми,
Що тягнуться уже віки й віки.
Хіба ж не ті французи чи англійці,
Іспанці, німці, хто там є іще
В часи хрестові затупляли крицю,
Звіряючись, яка в вас кров тече?
Чи не вони палили синагоги
І змушували віри відректись?
Чи не вони, неначебто за Бога
На всіх євреях мститися взялись?
Чи не від них втікаючи, євреї
Прийшли у наш благословенний край
І оселились, визнали своєю
Мою Украйну. Тож і не питай,
Чому французи менш антисеміти.
Вони євреїв вигнали давно.
Із чого б їм євреїв не любити,
Якщо жили віддавна порізно.
А ми жили з євреями бік о бік
І, як сусіди, бачились щодня.
І ладили не завжди, але пробі,
Хто ж більш не ладить, коли не рідня?
Під одним дахом і одні проблеми.
І різні люди різно їх рішать:
Одні з ножем настоять на своєму,
А інші будуть мовчки рятувать.
Чомусь говорять: ми - антисеміти,
Бо у роки великих наших смут
Десятки тисяч іудеїв вбито,
Над скількома творивсь неправий суд.
А хто згадав, як ті ж бо українці,
Ціною, навіть, власного життя
Євреїв рятували. Подивіться.
Вкажіть ім’я. Верніть із забуття.
Я вже мовчу про ті часи прадавні:
Хмельницький, гайдамаки – то було.
І не згадати вчинки більше славні,
А вже таке й полином поросло.
А в цю війну – чи всіх ви пригадали
З краю антисемітського мого
Із тих, що, може, і життя віддали,
Рятуючи євреїв. Для чого́?
Мабуть, що ні. Що ж – легше обзивати
І кидати у світ гірких заяв,
Ніж добрим словом кожного згадати,
Хто ваш народ від смерті рятував.
І то чи не найбільші на землі.
Так, бу́ло-бу́ло, ніде правди діти,
Були у нас такі часи сумні.
Хмельниччина, а далі гайдамаки,
Жорстокість громадянської війни.
Вбивали за одну лише ознаку,
Що вказувала – це якраз вони.
Десятки тисяч гинули невинно
За те лиш, що євреями були.
Десятки тисяч у лиху годину
Від предків наших дійсно полягли.
Та, чомусь забуваються при цьому
Історії трагічні сторінки:
Страшні єврейські гетто і погроми,
Що тягнуться уже віки й віки.
Хіба ж не ті французи чи англійці,
Іспанці, німці, хто там є іще
В часи хрестові затупляли крицю,
Звіряючись, яка в вас кров тече?
Чи не вони палили синагоги
І змушували віри відректись?
Чи не вони, неначебто за Бога
На всіх євреях мститися взялись?
Чи не від них втікаючи, євреї
Прийшли у наш благословенний край
І оселились, визнали своєю
Мою Украйну. Тож і не питай,
Чому французи менш антисеміти.
Вони євреїв вигнали давно.
Із чого б їм євреїв не любити,
Якщо жили віддавна порізно.
А ми жили з євреями бік о бік
І, як сусіди, бачились щодня.
І ладили не завжди, але пробі,
Хто ж більш не ладить, коли не рідня?
Під одним дахом і одні проблеми.
І різні люди різно їх рішать:
Одні з ножем настоять на своєму,
А інші будуть мовчки рятувать.
Чомусь говорять: ми - антисеміти,
Бо у роки великих наших смут
Десятки тисяч іудеїв вбито,
Над скількома творивсь неправий суд.
А хто згадав, як ті ж бо українці,
Ціною, навіть, власного життя
Євреїв рятували. Подивіться.
Вкажіть ім’я. Верніть із забуття.
Я вже мовчу про ті часи прадавні:
Хмельницький, гайдамаки – то було.
І не згадати вчинки більше славні,
А вже таке й полином поросло.
А в цю війну – чи всіх ви пригадали
З краю антисемітського мого
Із тих, що, може, і життя віддали,
Рятуючи євреїв. Для чого́?
Мабуть, що ні. Що ж – легше обзивати
І кидати у світ гірких заяв,
Ніж добрим словом кожного згадати,
Хто ваш народ від смерті рятував.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
