ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2018.02.21 13:22
До Дня рідної мови.

Домінік Арфіст
2018.02.21 13:18
старого саду літні вітражі
розмореного сонця міражі
старого храму музика небесна…
легкого серця сила безтілесна
співає і безглузде і просте…
літає серце дивне і пусте
такими незбагненними світами
де пустота ховається в тантами

Світлана Майя Залізняк
2018.02.21 13:15
Слово-екстазі... пріла полова...
Роззираюся. Маски... юрма.
Волелюбство у тренді. Обмови.
Пломінкого мистецтва нема?

Вимудровує метр на задвірках,
бевзь хапає пшонце на льоту.
Сію-вію, міняючи мірки,

Петро Скоропис
2018.02.21 11:20
Затіють спір батьки вночі.
І репліки без слухачів
велять, не кажучи очей,
чаїтись – і мерщій.

Вона у плач, німує він
на крик дрімлюги опостін.
Дзиґар у головах кує,

Ночі Вітер
2018.02.21 11:03
Вранці встала, позіхнула
І транзитом в туалет.
На веранді вже холонуть
Бурячки на вінегрет.

Шубу їсти не під силу,
Остогидло олів*є.
Суп гороховий зварганю, -

Олександр Сушко
2018.02.21 00:01
Недопоет - резинка без трусів,
Чи защіпка від порваних підтяжок.
У мене ти пощади не проси -
Не буде графоманові поблажок.

Вважав - пророк. А придивився - бевзь,
Мервою слова просмерділо лігво.
Тікай хутчій у верболози, пес,

Ярослав Чорногуз
2018.02.20 23:46
Не перелічити нам усіх,
Вад у нас зібралося чимало.
Над убогими сміятись гріх,
Тож одного ми таки похвалим.

Сотворив ти, душка, стільки "див",
Так багато пишеш за добу ти,
Як би хто за кількістю судив -

Ярослав Чорногуз
2018.02.20 22:23
Краще хрін косити наяву,
Ніби щось у себе відірвати,
І кебету викинуть в траву,
Щоб дурниць оцих тут не писати.

20.02.7525 р. (Від Трипілля) (2018)

Олександр Сушко
2018.02.20 21:48
У матусі я слухняний син.
- Йди,- рече,- почухай метру спинку.
Підіймаю генію труси,
Та раптово луснула резинка.

Може, в цьому й є якийсь резон -
Полірнути лірику штиблети.
Та ж поези всі - суціль мусон:

Олександр Сушко
2018.02.20 21:00
Небесну сотню проковтнув жертовник.
Змагаються за владу зграї вовчі.
А місяць плив за хмарами уповні,
Офіру більшість споглядала мовчки.

Кривавиці позмивано калюжі,
Пора на Схід - під "Урагани" й "Гради".
Усім хто вижив, чи не був байдужим,

Мирослав Артимович
2018.02.20 20:47
Потворний світ, коли ячить війна –
Розруха душ, свідомості гармидер:
О, де віками вимріяний лідер,
За ким постане месників стіна.
Ряди зімкнуться – голці впасти ніде,
І не страшить їх навіть сатана…
Наразі – ще жирує сарана.
Не тратять

Ярослав Чорногуз
2018.02.20 20:45
І немає в нього каяття,
Знов на сайті - "пахощі" онучів!
Над святим глумиться почуттям
Графоман обізлено-падлючий!

20.02.7525 р. (Від Трипілля) (2018)

Ярослав Чорногуз
2018.02.20 20:31
У долоні сам собі плещи,
Що знайшов отут помилку... Нате!
Так, мусони, справді - це дощі,
А вітри -усе ж таки пасати.

Може і писав те сам крізь сон,
Тільки майстер вміє так писати -
Тільки сон навіює - мусон,

Олександр Сушко
2018.02.20 18:40
Життя в убогих, звісно, що не мед,
Жаліти варто зламаних, нужденних.
Але голівку підставля поет:
- Погладь! Утіш! Зліпи хвали вареник!

Шепоче глузд: «Писати не дано.
Лише титани виб’ються у скальди.
В поезії ти - неук, творчий гном,

Лариса Пугачук
2018.02.20 15:25
Дитинко, ховайся, бо грім,
гуляти не смій в цій порі:
небесний вогонь тріскотить.
І дощ косарює за ним,
і світ розважає, німий
в цю мить.

А потім веселка ген-ген,

Олександр Сушко
2018.02.20 15:12
Що ж це за жінка попалась така?
Мимрить постійно "Не хочу".
Я би їй поцілував п'ятака,
Ніжку попестив дівочу.

Чи застара, непридатна для втіх?
Мудра - аж руки трясуться.
Каже "Кохатися з бабою - гріх".
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Інеса Завялова
2018.02.17

Джей Уей Ґамалія
2018.02.10

Володимир Кепич
2018.02.06

Олександр Прок
2018.02.01

Наталія Шовкун Лія
2018.02.01

Соня Безсонна
2018.01.30

Віталій Чепіжний
2018.01.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Симоненко (1935 - 1963) / Вірші

 ***
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба.
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

16.XI.1962






Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Аліса Гаврильченко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-03 21:06:37
Переглядів сторінки твору 20708
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.987 / 5.88  (5.207 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 5.994 / 6  (5.129 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.889
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.04.01 18:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-10-03 21:09:17 ]
Перечитую той вірш, коли мені тяжко - звідки й сили беруться! Спробуйте і Ви!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печаль Усміхнена (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-03 21:09:39 ]
Завжди любила цей вірш))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-10-03 21:12:14 ]
Які асоціації при цьому у Вас, печальна жінко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-03 21:31:49 ]
Знаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печаль Усміхнена (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-03 21:40:46 ]
Почуття гордості: я таки людина))
Лишилась дрібничка: стати Людиною "з великої літери" ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-10-03 21:42:23 ]
Привіт, Юрку! То добре, жи й це знаєш!
Місіс печаль! Добрі асоціації у вас, вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печаль Усміхнена (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-03 21:47:45 ]
Міс)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-04 10:27:48 ]
Людина є людиною - Боже творіння, а також власна кропітка щоденна праця? Не думаю, що поняття людини з великої букви потрібне. Достатньо мати на увазі, що більшість, на жаль, людьми так і не стають?
Думаю, що і таким чином можна тлумачити написані у далекому вже 1962 році Василем Симоненком рядки. У ті часи все "прогресивне людство" будувало комунізм, а "людиною з великої букви" звався лєнін, маркс, енгельс, а з ними й інші "слуги" народні. Хто вважав-діяв інакше - ті були ворогами, реакціонерами і буржуазними націоналістами. "Народ і партія - єдині", а тут, у цьому вірші, "єдина" використовується "явна разабщающе", та ще й "і жити спішити треба./Кохати спішити треба/ — "гляди не проспи"!

Пророчий вірш, вірш, із тих, які у своїх розмірах здатні протистояти усьому "комуністичному" вченню, вірніше цій суспільній хворобі, протистояти іншим
"капіталістичним", "народно-демократичним" і т.д. химерам - вірш людині від іншої людини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-04 10:36:54 ]
Оце подумала... Деякі кажуть, що ми лише люди. А тут так гордо - людина!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Ен (М.К./Л.П.) [ 2013-12-06 00:17:06 ]
Надзвичайний Симоненків вірш настільки звичайними словами. Ех.