ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Гупало
2017.11.21 18:55
Нещодавно у відомому столичному видавництві «Український пріоритет» вийшла книга поезій Сергія Гупала «Моя несподівана радість», у якій – вірші різнопланового звучання, з неповторним відчуттям, осмисленням нашої епохи. Автор не цурається і вічних питань –

Олександр Сушко
2017.11.21 17:25
Засмерділа знову "руська водка",
На кордоні зламують замки:
Пруть кокошник і косоворотка,
Плачуть вишиванки та вінки.

Ненаситні плямкають ротяки,
Підла гусінь лізе у сади.
Це - сусіди. Упирі, чортяки,

Іван Потьомкін
2017.11.21 17:12
– Что скажешь? – cпросил я Алексея, протягивая старое фото, когда почти через год мы наконец-то встретились снова на нейтральной территории. – А что тут скажешь? Юная и хорошенькая. Твоя в девичестве? – Нет. Но прочти, что написано на обратной стороне.

Олександр Сушко
2017.11.21 16:34
У веселощах стигне печаль,
Сіло сонце пекуче за плаєм.
На папері - краса, пастораль.
А насправді - кричу, помираю.

Під ногами обламана віть,
Бачу зло, розумію причину.
Посміхаюсь. А розум - горить,

Світлана Ткаченко
2017.11.21 14:16
Передзимова моква огорта киян,
Оболок пагорби щільно вкрива тілисті.

Падає Либідь у сивий рясний туман,
І розкисає в нім жовто-строкате листя.

Спльовують воду автівчині двірники,
Цвіркають, ниючи діркою в мудрім зубі…

Світлана Майя Залізняк
2017.11.21 14:14
Жити так - щоб скучали по смерті.
Бути правильним шкодить аж-аж...
Тут савани, гаї... круговерті...
На пегасові пишний плюмаж.

Купка друзів, чотири бесаги.
На коржах - махаонів, пташок...
Я - левиця, то ж - супервідвага...

Маркіяна Рай
2017.11.21 12:21
Цілована, мальована, маніжна,
Леліяна, то сонячна, то сніжна,
Розхристана, вітриста, невагома,
Як втома.

Примарна, веселкова і імлиста,
Раптова, то сипуча, то росиста,
Пригублена, миттєва, легкокрила,

Микола Дудар
2017.11.21 11:59
Осінь. Осінь… погляд літостивий
Вітру літургія жовтолиста…
Ще й набіг туман з якогось дива
Весь такий вгодований, м’ясистий…
Ось воно осіннє сьогодення
Згадки навіть жодної про літо
А у шафі в слоїку варення…
В горщику, навпроти, вище - квіти…

Світлана Майя Залізняк
2017.11.21 10:59
Вірша без драйву не створиш.
Миру немає ніде.
Трішечки спокою - в норах.
Горн щуролова гуде...

2

На Інститутській сумливо.

Світлана Майя Залізняк
2017.11.21 10:57
Усе в тобі: зло, радощі, печаль,
Полиці, ланцюги, чарунки, стріли...
Уяві скажеш "поверни", "відчаль".
Стоїш, а зливи травня відшуміли.

Тасуєш мапи, книги... Серед хвиль
Роздивишся тритончиків банькатих.
Які були шторми! Охвітний штиль,

Ніна Виноградська
2017.11.21 09:08
Принишкло все в осінню днину,
Трава пожухла, голий ліс.
Лиш де-не-де немов краплини
Не скинув листу верболіз.

Немов змія, вузька стежина,
Веде у хащі, в густину,
Малий опеньок на хвилину

Олександр Сушко
2017.11.20 22:59
У темряву стрибати лячно,
Бо недалеко до біди.
Та в шлюб уляпавсь необачно,
Гормон штовхнув у спину: - Йди!

Тоді насправді дав я маху.
Вдягнув подружні ланцюги.
Своє життя поклав на плаху,

Ігор Шоха
2017.11.20 21:25
Голубка літає, а голуб воркує,
чекає на неї один.
І літо минає, і осінню всує
чекати уже роковин.
Моя голубко сизокрила,
із піднебесся повернись.
Якщо учора ще любила,
то не розлюбиш і колись.

Іван Потьомкін
2017.11.20 19:29
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крі

Олександр Сушко
2017.11.20 17:20
В церкві - айстра і гнила колода,
Жовторота суне до вінця.
Чистий розрахунок, а чи мода?
Пахне грішми фабула оця.

Масажує дід обвислі щоки,
Крем тональний квецяє губу.
У люстерці - майже ясний сокіл,

Олександр Сушко
2017.11.20 16:47
Життя нестерпне заслужили.
І винні в цьому тільки ми.
Тепер кайлуй, напружуй жили,
Муруй кацапові доми.

Щодня цвяшок несли з роботи,
Хто більше вкраде - той герой.
Халявним ласує голота,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Макс Личко
2017.11.18

Вячеслав Кондратюк
2017.11.14

Юлія Новікова Сидоренко
2017.11.11

Світлана Штатська
2017.11.11

Амадаре Наті
2017.11.07

Віктор Ставицький
2017.11.06

Анна Романюк
2017.11.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Симоненко (1935 - 1963) / Вірші

 ***
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба.
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

16.XI.1962






Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Аліса Гаврильченко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-03 21:06:37
Переглядів сторінки твору 20505
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.987 / 5.88  (5.207 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 5.994 / 6  (5.129 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.889
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.04.01 18:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-10-03 21:09:17 ]
Перечитую той вірш, коли мені тяжко - звідки й сили беруться! Спробуйте і Ви!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печаль Усміхнена (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-03 21:09:39 ]
Завжди любила цей вірш))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-10-03 21:12:14 ]
Які асоціації при цьому у Вас, печальна жінко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-03 21:31:49 ]
Знаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печаль Усміхнена (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-03 21:40:46 ]
Почуття гордості: я таки людина))
Лишилась дрібничка: стати Людиною "з великої літери" ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-10-03 21:42:23 ]
Привіт, Юрку! То добре, жи й це знаєш!
Місіс печаль! Добрі асоціації у вас, вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печаль Усміхнена (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-03 21:47:45 ]
Міс)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-04 10:27:48 ]
Людина є людиною - Боже творіння, а також власна кропітка щоденна праця? Не думаю, що поняття людини з великої букви потрібне. Достатньо мати на увазі, що більшість, на жаль, людьми так і не стають?
Думаю, що і таким чином можна тлумачити написані у далекому вже 1962 році Василем Симоненком рядки. У ті часи все "прогресивне людство" будувало комунізм, а "людиною з великої букви" звався лєнін, маркс, енгельс, а з ними й інші "слуги" народні. Хто вважав-діяв інакше - ті були ворогами, реакціонерами і буржуазними націоналістами. "Народ і партія - єдині", а тут, у цьому вірші, "єдина" використовується "явна разабщающе", та ще й "і жити спішити треба./Кохати спішити треба/ — "гляди не проспи"!

Пророчий вірш, вірш, із тих, які у своїх розмірах здатні протистояти усьому "комуністичному" вченню, вірніше цій суспільній хворобі, протистояти іншим
"капіталістичним", "народно-демократичним" і т.д. химерам - вірш людині від іншої людини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-04 10:36:54 ]
Оце подумала... Деякі кажуть, що ми лише люди. А тут так гордо - людина!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Ен (М.К./Л.П.) [ 2013-12-06 00:17:06 ]
Надзвичайний Симоненків вірш настільки звичайними словами. Ех.