Я – берегиня, мати, просто жінка,
В якої доля писана в селі.
Де я пишалась тим, що українка,
Сприймала подих рідної землі.

Моя душа співала скрізь і зроду
У ній погане й миті не жило.
Я із того великого народу,
Що зберігав у холоди тепло.

Я з тої української родини,
Що шанувала пам’ять, сіль і хліб.
Що цінувала скрізь звання людини,
Цвіла коханням в глибині садиб.

В мені живе козацький дух донині,
Передали його мій батько й дід.
Я не дозволю, щоби в Україні
Знівелювали той бунтарський слід.

Тому й борюся нині за свободу
Своєї правди на землі своїй.
Щоб корені глибокі мого роду
Пішли углиб рости від наших мрій.

Я – берегиня, мати, просто жінка,
В якої доля писана в селі.
І я пишаюсь тим, що українка,
Я - кров моєї рідної землі.
08.03.21