ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Гість
Ти кажеш: Думай і не схиб… Навіщо?
Коли душа – зотліле попелище,
де ворон кряче і нечистий свище,
як вітер, у схололі пальці два,
а ти стоїш – між рідними – німими,
ще поміж ними, та уже не з ними,
коли довіку зими – тільки зими,
через які не проросте трава,

то думай чи не думай – не поможе…
Підніму очі: «Дяка, світлий Боже…»
А він мені на картах наворожить
Казенний дім, дорогу і любов.
А ще: думки, хурделицю, слизоту,
Вечерю, нежить, ГРЗ, роботу,
І те фатальне – серед ночі – «хто ти?»,
І стук у двері, наче хтось прийшов –


По душу чи, як водиться, по тіло,
І навстіж двері! А за ними – біло!
Бо час. Бо все уже переболіли.
Перебілили. Стеля – ніби скло.
І хтось стоїть. А хто – не розібрати:
Королю? Брате? Лицарю чи кате?
Та хто б не був – заходь хутчіш до хати,
Бо снігу вже з порога намело…

Так високо – по кісточки. По серце.
І він зайде. І я горілки з перцем
Наллю з дороги, щоб зігрівся. Все це
Буде як сон, побачений давно,
Пробачений, пробуджений, блаженний,
На кухні він присяде біля мене,
Щоб помовчати… І схололі клени
Постукають кістляво у вікно:


- Уже світає…
Як усе світає!
Химерний привид знайденого раю,
Якого - знаю – так і не пізнаю,
Розтане вранці між прозорих віт,
І заясніє іній на морозі,
І син – як завжди, босий - по підлозі
Протупцяє, і стане на порозі
У білосніжній майці: «Ма, привіт!»




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Валентин Бендюг 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-15 16:38:36
Переглядів сторінки твору 7952
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.454 / 5.81  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.465 / 5.83  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 17:53:40 ]
Там наголос падає: ПІдніму очі, має ж бути піднімУ?
А взагалі вірш чудовий, такий ритм... так і проситься на музику!
З теплом, Варця!;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-15 17:55:01 ]
Аню, епохальний твір. Чоловіки ніколи так не напишуть - саме про це, про найважливіше, до чого жінка всіма нервовими закінченнями припасована, припаяна, вживлена... Але саме чоловіки і сказали - "і це промине", а жінки додали - "не зникаючи".
А може це приходить зрілість, скаже якийсь чуттєвий аскет, - поетична зрілість точно.
"Не проминаючи". «Ма, привіт!»


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-15 17:55:56 ]
І нове фото, прямо на очах! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 18:05:35 ]
Ганнусю, кожен раз, коли я натрапляю ось такі Ваші вірші, то гублюся, що ж зробити першим: шістку поставити, чи спочатку скопіювати вірш і надіслати своєму знайомому. Вже скопіювала, обов’язково прочитаю в себе на клубній зустрічі. Ваш рівень росте на очах, кожен раз здається, що далі вже нема куди, але ж вірші все краще і краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 18:10:54 ]
Таак, фото розкішне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 18:14:21 ]
Чи не холодно синові у майці зимою? Одягніть йому якусь сорочечку!
Найкраще - середина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 19:09:50 ]
Ganno, prochutala virsh - pokrytula kolisce mushku vnuz i zrozymila: "A wo w ja robljy?" Vernylas do vashogo virsha, prochutala we 2 razu... JA V ZAHOPLENNI!!! Skazatu nastilku vutoncheno, chyttjevo i bezdoganno.... Djakyjy za pozutuvni emociji dyshi!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 21:21:06 ]
Класно, Ганю!
Як завжди, майстерно.
Маю декілька скромних запитань:
***
"то думай чи не думай – не поможе…
Підніму очі: «Дяка, світлий Боже…»
А він мені на картах наворожить
Казенний дім, дорогу і любов." - мені так видалось, що "героїня" звертається до Бога... Так якось читається, що "він" - це "Бог"??? Коли це так - то не хотілося б, щоби "гадання" асоціювалося з "Богом" - бо гадання - це не Боже слово - а "чортівня". Але можливо я не так щось зрозумів...
***
"Вечерю, нежить, ГРЗ, роботу" - я є дещо віддаленим від України - тому не маю поняття, що це "ГРЗ" - коли не важко - розтлумач. Можливо було би доцільним замінити абр. на щось інше...
З повагою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 11:31:46 ]
Варцю, Редакціє, Валентине, Ларисо, обидві Оксанки, Юра - дякую, що відгукнулися на цей текст! Затишного вам засніженого листопаду:)
Щиро - Ганнуся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2007-11-16 11:38:59 ]
Так щиро, так близько...
Накидала в миску
Натхнення Ганнуся,
Піду причащуся. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 11:44:06 ]
Смачного, Музочка:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2007-11-16 11:47:08 ]
ДЯКУЮ! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 12:31:47 ]
Ганю, одягніть дитину, бо застудите! Не май місяць, що ото в майці тримати та ще й босою на порозі! Або хоча б двері причиніть...
Гості гостями, - погостювали та й пішли, а про дітей треба дбати... Нема у мене смайликів тут, то ви вже самі підберіть інтонацію. Дякую за цікаву деталізацію щодо діалогів з вічністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 12:52:55 ]
Здрастуйте, Валентине (смайлик)!
Ага, спробуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 12:52:56 ]
Здрастуйте, Валентине (смайлик)!
Ага, спробуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 12:55:09 ]
Пардон, нас перервали...
Одягти цього хлопчура майже неможливо - впертюх! Не кажу вже за взути капці - ет!
Та спробую...
Будь ласка за цікаву деталізацію:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 13:05:52 ]
Вітаю! Все добре. Мо* ви прочитаєте мій цикл "Між двох розп*ять". Там зібралося кілька віршів, написаних у різний час та з різним настроєм, але на одну тему - життя Мелетія Смотрицького. Щось на них ніхто не відгукнувся. Наперед вдячний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 13:22:23 ]
:) :(
Ганно...
Я б Вам вірші писати заборонила...
Або, принаймі, хоча б деякий час їх викладати...
Читаю, а в голові народжується думка:"А нащо мені щось писати, якщо все вже написано ОТАК..."
Дякую, знімаю капелюха... і вже від сліз майже не бачу клавіатури. Моє Вам шанування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 17:39:33 ]
Валентине, обіцяю подивитися, та трохи пізніше, бо поламався домашній комп"ютер.
Ольга, дякую!!!Не сумуйте!