ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2022.10.07 18:28
Наснилося... Я знову не один,
бо на подвір’я батькове, неначе
до мене, повернувся рідний син,
якого я ніколи не побачу.

– Мене немає, – пояснив мені, –
але у мене є сестра... і тато...
і є душа ... аби на цій війні

Іван Потьомкін
2022.10.07 11:51
У кого ж нам і вчитися, не як у дітей,
Аби не відставать од часу:
У що вдягатися, дивитись що й читать,
Які парфуми брати й вина?
Здамо пронафталінені медалі й ордени в музеї
(Моя сестра Онила два ордени за надої
На забавку онукам віддала
(не

Олександр Сушко
2022.10.07 09:12
Сьогодні, в православному храмі, лякали карами божими і схиляли покаятися перед Спасителем за те, що я у нього, начебто, не вірую. Учора, в синагозі, раввин тягав мене за пейса і товк лобом у Тору, силкуючись прищепити мені любов до Єгови. А позавчора ім

Микола Соболь
2022.10.07 06:58
Прокиньтесь, Змієві вали,
пора спинити московитів,
які нічого крім імли
не спромоглися дати світу.
Пора двоглавому орлу
дурні довбешки геть відтяти!
Покласти край насильству й злу.
Хай на планеті буде свято.

Віктор Кучерук
2022.10.07 05:49
Відімкнула ключем журавлиним
Осінь швидко ворота дощам, –
І не видно вже обріїв синіх,
Шумом крапель, засмученим нам.
Порятунку нема від вологи
І настійливості темноти, –
Іще й вітру протяжливий стогін
Поривається в мокрі хати.

Євген Федчук
2022.10.06 19:28
«Патріотів», що пускать густо люблять сопель
Путін якось ввів в екстаз, як таке сказав:
«Херсонес – ето же что? Ето Сєвастополь».
От цікаво – саме що на увазі мав?
Думаю, що не секрет – Херсонес той поряд.
Можна вийти та пройтись там серед руїн.
Гл

Юрко Бужанин
2022.10.06 16:27
Ми – полігон для їхніх технологій,
Ми алілуємо чужинським зайдам,
Наш компас збився десь на півдорозі,
Своїх Богів могил тепер не знайдем.

У наших мізках медіа – клоака,
Приборкать грантом модно наше Слово,
З книгарень Гаррі Поттер - вурдалака

Сергій Губерначук
2022.10.06 13:03
«Запорожець за Дунаєм» «Щастя народу мого…» Вільям Шекспір став великим попри те, що сюжети своїх п’єс запозичував у інших авторів як відомих, так і невідомих. Поет втілював у свою творчість усе, що торкнулось його серця. Оперу «Запорожець за Дунаєм»

Домінік Арфіст
2022.10.06 11:55
сестро-музико моя,
я ходу пружиню…
наша мова – нічия –
ми – сніги вершинні…
Ваш хлопчачий говірок
за межею слова –
ідемо ми крок у крок –
моря післямова…

Микола Соболь
2022.10.06 11:10
Приречений на муки жити вічно
він і донині гріх тяжкий несе
хоч бганками пронизане лице,
хіба важливо в травні чи у січні,
чи сніг, чи дощ стікає, як сльоза
гуляє вітер, чи гримить гроза…
у цьому, певно, наша вся трагічність
нести свою біду за крає

Тетяна Левицька
2022.10.06 08:59
Якщо буду гратись з тобою в мовчанку,
Ти перший порушиш мовчання.
І поміж розлук, від зорі до світанку,
Розквітне взаємне кохання.

А раптом, байдуже я в очі погляну,
Тебе перестану жаліти.
Гречаного меду наллєш в порцеляну,

Віктор Кучерук
2022.10.06 05:29
Повно шереху та свисту
За причиненим вікном, –
Обриває вітер листя
Й підмітає заразом.
Тільки вихриться шершаве
Й так яскраво мерехтить
Перед зором зліва й справа,
Мов спалахує щомить.

Микола Соболь
2022.10.06 04:56
Ой, не чіпайте кам’яних бабів!
Не знає скіфський меч врагу пощади.
Ти чуєш ніч, а в ночі вітру спів,
який зове у степ мокшу вмирати…
Заради чого лиш скажи мені
ви пробудили духів наших предків?
Згорить Москва в пекельному вогні,
в оселі ж наші прил

Ігор Шоха
2022.10.05 22:37
Виконую задачі дідусеві.
Закрию хату... і сезон... і сад,
і очі... на чаруючий наряд
цієї осені... прощаюся, напевне.
Останню шану віддаю деревам,
надія є, що вернуся назад.
Уміємо на долю нарікати,
неначе є ще інші варіанти,

Ігор Герасименко
2022.10.05 18:09
За вікном каштани обсипались,
вже з руки злетів останній палець.
Не двірник – митець печаль змете
в товариство листя не смутне.

Симпатичне молоде насіння –
карооке, гіркоїстівне –
зношені емоції здійме

Сергій Губерначук
2022.10.05 10:08
Біля віконця, що дихало миртою
з дня, світло-білого дня.
Ваше чоло під священною митрою
тільки й угледіла я.

Ви пропливли упродовж, коридорами,
крила й хоруґви несли.
І понад слід Ваш молитвами скорими
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юрій Гундарєв
2022.09.01

Тоні Фаґо
2022.08.19

Надія Кравченко
2022.08.03

Панасюк Ірина Осінній_місяць
2022.07.10

Галина Тименюк
2022.06.28

Хелен Норвуд
2022.06.17

Філософ Олександрович Хмара
2022.06.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Гість
Ти кажеш: Думай і не схиб… Навіщо?
Коли душа – зотліле попелище,
де ворон кряче і нечистий свище,
як вітер, у схололі пальці два,
а ти стоїш – між рідними – німими,
ще поміж ними, та уже не з ними,
коли довіку зими – тільки зими,
через які не проросте трава,

то думай чи не думай – не поможе…
Підніму очі: «Дяка, світлий Боже…»
А він мені на картах наворожить
Казенний дім, дорогу і любов.
А ще: думки, хурделицю, слизоту,
Вечерю, нежить, ГРЗ, роботу,
І те фатальне – серед ночі – «хто ти?»,
І стук у двері, наче хтось прийшов –


По душу чи, як водиться, по тіло,
І навстіж двері! А за ними – біло!
Бо час. Бо все уже переболіли.
Перебілили. Стеля – ніби скло.
І хтось стоїть. А хто – не розібрати:
Королю? Брате? Лицарю чи кате?
Та хто б не був – заходь хутчіш до хати,
Бо снігу вже з порога намело…

Так високо – по кісточки. По серце.
І він зайде. І я горілки з перцем
Наллю з дороги, щоб зігрівся. Все це
Буде як сон, побачений давно,
Пробачений, пробуджений, блаженний,
На кухні він присяде біля мене,
Щоб помовчати… І схололі клени
Постукають кістляво у вікно:


- Уже світає…
Як усе світає!
Химерний привид знайденого раю,
Якого - знаю – так і не пізнаю,
Розтане вранці між прозорих віт,
І заясніє іній на морозі,
І син – як завжди, босий - по підлозі
Протупцяє, і стане на порозі
У білосніжній майці: «Ма, привіт!»




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Валентин Бендюг 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-15 16:38:36
Переглядів сторінки твору 6793
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.454 / 5.81  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.465 / 5.83  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 17:53:40 ]
Там наголос падає: ПІдніму очі, має ж бути піднімУ?
А взагалі вірш чудовий, такий ритм... так і проситься на музику!
З теплом, Варця!;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-15 17:55:01 ]
Аню, епохальний твір. Чоловіки ніколи так не напишуть - саме про це, про найважливіше, до чого жінка всіма нервовими закінченнями припасована, припаяна, вживлена... Але саме чоловіки і сказали - "і це промине", а жінки додали - "не зникаючи".
А може це приходить зрілість, скаже якийсь чуттєвий аскет, - поетична зрілість точно.
"Не проминаючи". «Ма, привіт!»


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-15 17:55:56 ]
І нове фото, прямо на очах! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 18:05:35 ]
Ганнусю, кожен раз, коли я натрапляю ось такі Ваші вірші, то гублюся, що ж зробити першим: шістку поставити, чи спочатку скопіювати вірш і надіслати своєму знайомому. Вже скопіювала, обов’язково прочитаю в себе на клубній зустрічі. Ваш рівень росте на очах, кожен раз здається, що далі вже нема куди, але ж вірші все краще і краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 18:10:54 ]
Таак, фото розкішне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 18:14:21 ]
Чи не холодно синові у майці зимою? Одягніть йому якусь сорочечку!
Найкраще - середина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 19:09:50 ]
Ganno, prochutala virsh - pokrytula kolisce mushku vnuz i zrozymila: "A wo w ja robljy?" Vernylas do vashogo virsha, prochutala we 2 razu... JA V ZAHOPLENNI!!! Skazatu nastilku vutoncheno, chyttjevo i bezdoganno.... Djakyjy za pozutuvni emociji dyshi!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 21:21:06 ]
Класно, Ганю!
Як завжди, майстерно.
Маю декілька скромних запитань:
***
"то думай чи не думай – не поможе…
Підніму очі: «Дяка, світлий Боже…»
А він мені на картах наворожить
Казенний дім, дорогу і любов." - мені так видалось, що "героїня" звертається до Бога... Так якось читається, що "він" - це "Бог"??? Коли це так - то не хотілося б, щоби "гадання" асоціювалося з "Богом" - бо гадання - це не Боже слово - а "чортівня". Але можливо я не так щось зрозумів...
***
"Вечерю, нежить, ГРЗ, роботу" - я є дещо віддаленим від України - тому не маю поняття, що це "ГРЗ" - коли не важко - розтлумач. Можливо було би доцільним замінити абр. на щось інше...
З повагою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 11:31:46 ]
Варцю, Редакціє, Валентине, Ларисо, обидві Оксанки, Юра - дякую, що відгукнулися на цей текст! Затишного вам засніженого листопаду:)
Щиро - Ганнуся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2007-11-16 11:38:59 ]
Так щиро, так близько...
Накидала в миску
Натхнення Ганнуся,
Піду причащуся. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 11:44:06 ]
Смачного, Музочка:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2007-11-16 11:47:08 ]
ДЯКУЮ! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 12:31:47 ]
Ганю, одягніть дитину, бо застудите! Не май місяць, що ото в майці тримати та ще й босою на порозі! Або хоча б двері причиніть...
Гості гостями, - погостювали та й пішли, а про дітей треба дбати... Нема у мене смайликів тут, то ви вже самі підберіть інтонацію. Дякую за цікаву деталізацію щодо діалогів з вічністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 12:52:55 ]
Здрастуйте, Валентине (смайлик)!
Ага, спробуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 12:52:56 ]
Здрастуйте, Валентине (смайлик)!
Ага, спробуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 12:55:09 ]
Пардон, нас перервали...
Одягти цього хлопчура майже неможливо - впертюх! Не кажу вже за взути капці - ет!
Та спробую...
Будь ласка за цікаву деталізацію:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 13:05:52 ]
Вітаю! Все добре. Мо* ви прочитаєте мій цикл "Між двох розп*ять". Там зібралося кілька віршів, написаних у різний час та з різним настроєм, але на одну тему - життя Мелетія Смотрицького. Щось на них ніхто не відгукнувся. Наперед вдячний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 13:22:23 ]
:) :(
Ганно...
Я б Вам вірші писати заборонила...
Або, принаймі, хоча б деякий час їх викладати...
Читаю, а в голові народжується думка:"А нащо мені щось писати, якщо все вже написано ОТАК..."
Дякую, знімаю капелюха... і вже від сліз майже не бачу клавіатури. Моє Вам шанування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 17:39:33 ]
Валентине, обіцяю подивитися, та трохи пізніше, бо поламався домашній комп"ютер.
Ольга, дякую!!!Не сумуйте!