ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
* * *
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Вода, яка танцює (King Crimson)
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
* 182 *
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
***
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїні мого роману
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Про плавлений сирок, який я купляю в АТБ
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Битва під Бельовом 4-5 грудня 1437 року
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барви***** прапора
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Клени
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і

Катерина Савельєва
2026.08.23 12:20
Вiтрила
Ця нiч менi не допоможе,
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.

Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.

Тетяна Левицька
2026.08.23 11:04
Чужий друг
Не впевнена, що знову покохаю,
уже достатньо любощів почуто.
Нехай воркує горличка у гаю,
а там подивимось, як далі бути!
А там побачимо, що нам наврочить
циганка-доля на міфічних картах.
Можливо, не пізнавши білі ночі,
ми нігтя одне одного не варт

Ірина Вовк
2026.08.23 09:35
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 6)
Пурпурові вітрила Тарса «Кохання римського генерала коштує дорого, якщо його ціна — голова молодшої сестри». З уст цариці Клеопатри у короні Об’єднаного Єгипту …Вітер з моря здіймає поділ моїх білих шат. Цей вітер приніс у моє життя наказ, під

Віктор Кучерук
2026.08.23 07:35
* * *
Подаруй мені усмішку,
Поцілунком привітай, -
І розваж словами трішки
Душу змучену украй.
Утішай її без строку,
Пожалій усю сповна, -
Заслуговує на спокій
Віком втомлена вона.

Іван Потьомкін
2026.08.22 21:49
Максиміліан Волошин (1877-1932)
Тепер я мертвий. Став рядками книги
В твоїх руках...
З плечей твоїх знято любові вериги,
Та пече мій прах.
Відтепер можна мене в час тривоги
Перегортать,
Та збережуть завше твої дороги
Мою печать.

Ольга Садкова
2026.08.22 20:17
"По-готичному колють небо..."
Українському добровольцеві

По-готичному колють небо
височезні сосни й гудуть.
Як далеко мені до тебе!
Ти в широких степах, мабуть.

Виє вітер там по роздоллю.

хома дідим
2026.08.22 19:32
* 181 *
у звичайних розмовах
за столом чи на виході
в обговоренні
різних речей
за суперечками деколи
й іноді кпинами
не лінувалися
звертатися до імен
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Савранська (1979) / Вірші

 Кіт Туман
Впав туман на нашу хату,
На дерева, на паркан.
Із туману, волохатий,
Вийшов сірий кіт Туман.

Прочинив повільно двері,
Обійшов усі кути:
− Що ж, чекатиму вечері.
Я ваш кіт. А хто тут ти?

Я, звичайно, розгубився:
− Розумієш, це мій дім.
В ньому я давно прижився,
Та живи і ти у нім!

Тільки що нам скаже тато?
Хто повірить в те, що ти,
Велетенський, волохатий,
Із туману міг прийти?

Кіт спокійно потягнувся,
Кіт поважно позіхнув,
Покрутив антени-вуса,
Вимкнув очі… і заснув.

Я таких ніде не бачив,
Не бува таких котів.
Він прибулець тут, неначе
Із прадавніх комишів.

Я вщипнув себе за щоки −
Може, я насправді сплю?
Я протер обидва ока −
Чом кота я вже люблю?

Що за казка, що за чари
Полонили білий світ? −
Кіт, пухнастий, наче хмари,
Загадковий сірий кіт.

Я йому погладив вуха.
Котик спить, а вуха − ні.
Він антенами порухав
І замуркав уві сні.




Найвища оцінка Богдана Шацька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-11-21 06:53:25
Переглядів сторінки твору 7087
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.063 / 5.67  (4.784 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 5.031 / 5.67  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2026.08.18 14:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 09:21:34 ]
Шикарно! такий мякий пухнастий вірш!
"Покрутив антени-вуса,
Вимкнув очі… і заснув.", "Кіт, пухнастий, наче хмари...", "Котик спить, а вуха − ні.
Він антенами порухав
І замуркав уві сні." без коментарів:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-21 09:42:33 ]
Вміло підібраний виклад, загадковість, вдала ритміка- Вандо, молодчина!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-21 09:43:13 ]
Вміло підібраний виклад, загадковість, вдала ритміка- Вандо, молодчина!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 10:19:02 ]
У першій строфі, здається, один із туманів цілком можливо на "млою" замінити?
А ще, ніби краще, Вандо, "На дерева, на паркан"? І ще більше акцентувати саме мистецькі рішення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 11:33:10 ]
Дякую, Богдано, Ярославе і РМ!

"На дерева, на паркан" - можна! Але знову "Н", їх там наче забагато. Так, думаю... "Млою вкрило нашу хату, І дерева, і паркан". Тоді далі - як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 12:42:05 ]
Впала мла? У вас дуже гарне ось це - саме впала. А зі млою, відповідно, сіро-сирий партизан :) А з імлою волохатий виплинув і наш котик Туман. Можливо і зухвало двері?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 17:08:57 ]
Муррр - гарненький віршик для діточок, Вандочко :)
Маю теж туманного віршика, але він там Дід :)
Дід та Баба


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 18:00:01 ]
ну зарахуйте мою оцінку!!! будь ласка!!!плізззз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 18:00:24 ]
о, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 21:32:05 ]
Що з вами, Богданко, поробиш? Розбалуєте Ванду і стане вона на віки пухнастою кішечкою, грітиметься на осонні, ліниво муркотячи дитячі віршики. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 21:53:47 ]
Хороший, але задовгий вірш для дітей. Мабуть, шкода було його зробити коротшим. Не пожалійте. Є як скоротити без суттєвих втрат. Навіть дорослі не хочуть читапи більше 15-20 рядочків.Певно ви це помітили тут - на сторінках майстерень. Це не якась винятковість присутнього контингенту, а закономірність, яку побачив ще Сергій Єсєнін. Про це він писав у своїх листах до Горького. Принагідно (вибачте, що не стосується теми і цього хорошого і пухнасто-теплого вірша) Сергій з Америки писав: "Я понял тут, что душа нароспашку так же неприлично, как расстегнутая ширинка". Це мій "ліричний відступ", що не стосується ніякою мірою вашого гарного(але задовгого вірша). але, гадаю, буде корисним нагадуванням для багатьох.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Левченко (М.К./Л.П.) [ 2007-11-23 18:32:21 ]
Раджу: замість "Вимкнув очі…" - "кліпнув очком... і заснув."
Вада: вірш втрачає материнськість - написаний від чоловічого (хлопчачого) імені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-12-04 11:53:36 ]
Богданко, ой, дякую! Не розбалуюся - я навіть не чекала стількох коментарів і давненько не заглядала сюди, вибачте. А Туман - справжня історія кота.

Відносно скоротити - так, самій наче здаються зайвими 6-7 строфи. Але ж ніхто нічого не каже, окрім Валентина? (Вальцю, до чого єсенінська "душа нараспашку" до розмірів віршів, і його власних - також? Щось не втямлю, вибач).

Олеже, дякую за увагу до вірша, але тут ніякої "материнськості", і кіт не "кліпав",ні!В нього ж очі,як фари.

Ред. майстерень дякую за слушні і завжди потрібні поради: наприклад, за "зухвало", тим більше, що побачила повтор "спокійно". Проте поставлю поки що більш нейтральне "повільно". Чи як?
Впала мла - звучить гарно.Тільки трохи заплутується язик(як для дітей). Ну, хай ще трохи полежить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-12-04 21:46:04 ]
Юрію,вам - окремо. Знайшла ваш вірш про діда і бабу, виписала:
сніговолосий, світлотан, повз яр поповз, через овес - дивлвижні зразки вашого словограю.
(Ваш вірш,на щастя, не про кота.)
Чомусь вказано, що нічого у рубриці дитячої поезії у вас немає, а де?