ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Поділення
Крізь версти юності — до зрілості й сивин,
Я йду собі один, як нелюдим,
Долаючи часів питомий плин,
І не ділю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись,
його я не дробив,
А щиро поділяв — і вистачало.

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
* 52 *
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
* * *
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Якби красі ще й довголіття
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Не мовчи
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
Про незмінне і незамінне
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
Поплач, гітаро, собі (The Beatles)
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
* * *
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині

Тетяна Левицька
2026.04.23 10:35
Порох жалів
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.

Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —

Юрій Гундарів
2026.04.23 09:24
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Ольга Сімонова
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар

Віктор Кучерук
2026.04.23 06:18
* * *
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.

хома дідим
2026.04.22 21:23
* 50 *
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не

С М
2026.04.22 17:00
Продовження Історії Банґало Білла (The Beatles)
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле
Ей, Банґало Білле
Що там убив, о Банґало Білле

Він полював на тигра, із рушницею й слоном
На всі випадки, поряд матінки заслон
За черепом – американський расовий саксон

Тетяна Левицька
2026.04.22 16:30
За фіранками
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.

Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,

Борис Костиря
2026.04.22 15:20
* * *
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.

Дощі відкриють невідомі суті,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Савранська (1979) / Вірші

 Кіт Туман
Впав туман на нашу хату,
На дерева, на паркан.
Із туману, волохатий,
Вийшов сірий кіт Туман.

Прочинив повільно двері,
Обійшов усі кути:
− Що ж, чекатиму вечері.
Я ваш кіт. А хто тут ти?

Я, звичайно, розгубився:
− Розумієш, це мій дім.
В ньому я давно прижився,
Та живи і ти у нім!

Тільки що нам скаже тато?
Хто повірить в те, що ти,
Велетенський, волохатий,
Із туману міг прийти?

Кіт спокійно потягнувся,
Кіт поважно позіхнув,
Покрутив антени-вуса,
Вимкнув очі… і заснув.

Я таких ніде не бачив,
Не бува таких котів.
Він прибулець тут, неначе
Із прадавніх комишів.

Я вщипнув себе за щоки −
Може, я насправді сплю?
Я протер обидва ока −
Чом кота я вже люблю?

Що за казка, що за чари
Полонили білий світ? −
Кіт, пухнастий, наче хмари,
Загадковий сірий кіт.

Я йому погладив вуха.
Котик спить, а вуха − ні.
Він антенами порухав
І замуркав уві сні.




Найвища оцінка Богдана Шацька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-11-21 06:53:25
Переглядів сторінки твору 6841
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.063 / 5.67  (4.779 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 5.031 / 5.67  (4.782 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 13:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 09:21:34 ]
Шикарно! такий мякий пухнастий вірш!
"Покрутив антени-вуса,
Вимкнув очі… і заснув.", "Кіт, пухнастий, наче хмари...", "Котик спить, а вуха − ні.
Він антенами порухав
І замуркав уві сні." без коментарів:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-21 09:42:33 ]
Вміло підібраний виклад, загадковість, вдала ритміка- Вандо, молодчина!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-21 09:43:13 ]
Вміло підібраний виклад, загадковість, вдала ритміка- Вандо, молодчина!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 10:19:02 ]
У першій строфі, здається, один із туманів цілком можливо на "млою" замінити?
А ще, ніби краще, Вандо, "На дерева, на паркан"? І ще більше акцентувати саме мистецькі рішення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 11:33:10 ]
Дякую, Богдано, Ярославе і РМ!

"На дерева, на паркан" - можна! Але знову "Н", їх там наче забагато. Так, думаю... "Млою вкрило нашу хату, І дерева, і паркан". Тоді далі - як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 12:42:05 ]
Впала мла? У вас дуже гарне ось це - саме впала. А зі млою, відповідно, сіро-сирий партизан :) А з імлою волохатий виплинув і наш котик Туман. Можливо і зухвало двері?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 17:08:57 ]
Муррр - гарненький віршик для діточок, Вандочко :)
Маю теж туманного віршика, але він там Дід :)
Дід та Баба


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 18:00:01 ]
ну зарахуйте мою оцінку!!! будь ласка!!!плізззз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 18:00:24 ]
о, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 21:32:05 ]
Що з вами, Богданко, поробиш? Розбалуєте Ванду і стане вона на віки пухнастою кішечкою, грітиметься на осонні, ліниво муркотячи дитячі віршики. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 21:53:47 ]
Хороший, але задовгий вірш для дітей. Мабуть, шкода було його зробити коротшим. Не пожалійте. Є як скоротити без суттєвих втрат. Навіть дорослі не хочуть читапи більше 15-20 рядочків.Певно ви це помітили тут - на сторінках майстерень. Це не якась винятковість присутнього контингенту, а закономірність, яку побачив ще Сергій Єсєнін. Про це він писав у своїх листах до Горького. Принагідно (вибачте, що не стосується теми і цього хорошого і пухнасто-теплого вірша) Сергій з Америки писав: "Я понял тут, что душа нароспашку так же неприлично, как расстегнутая ширинка". Це мій "ліричний відступ", що не стосується ніякою мірою вашого гарного(але задовгого вірша). але, гадаю, буде корисним нагадуванням для багатьох.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Левченко (М.К./Л.П.) [ 2007-11-23 18:32:21 ]
Раджу: замість "Вимкнув очі…" - "кліпнув очком... і заснув."
Вада: вірш втрачає материнськість - написаний від чоловічого (хлопчачого) імені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-12-04 11:53:36 ]
Богданко, ой, дякую! Не розбалуюся - я навіть не чекала стількох коментарів і давненько не заглядала сюди, вибачте. А Туман - справжня історія кота.

Відносно скоротити - так, самій наче здаються зайвими 6-7 строфи. Але ж ніхто нічого не каже, окрім Валентина? (Вальцю, до чого єсенінська "душа нараспашку" до розмірів віршів, і його власних - також? Щось не втямлю, вибач).

Олеже, дякую за увагу до вірша, але тут ніякої "материнськості", і кіт не "кліпав",ні!В нього ж очі,як фари.

Ред. майстерень дякую за слушні і завжди потрібні поради: наприклад, за "зухвало", тим більше, що побачила повтор "спокійно". Проте поставлю поки що більш нейтральне "повільно". Чи як?
Впала мла - звучить гарно.Тільки трохи заплутується язик(як для дітей). Ну, хай ще трохи полежить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-12-04 21:46:04 ]
Юрію,вам - окремо. Знайшла ваш вірш про діда і бабу, виписала:
сніговолосий, світлотан, повз яр поповз, через овес - дивлвижні зразки вашого словограю.
(Ваш вірш,на щастя, не про кота.)
Чомусь вказано, що нічого у рубриці дитячої поезії у вас немає, а де?