ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.05.25 06:09
* * *
Свіжістю наповнюю легені
За селом на березі ріки,
Що неспинно плещеться повз мене,
Берегам лоскочучи боки.
Ген самотньо журиться на лузі
Щедрому травицею коза, -
Певно, зачекалась на бабусю
І тремтить в очікуванні вся.

хома дідим
2026.05.24 21:08
* 90 *
у травневій грозі
на тім березі
де живуть невідоме
життя
я все біг кудись
я сидів один
не вірив я
власним очам

Іван Потьомкін
2026.05.24 19:17
Паганіні
Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,

Євген Федчук
2026.05.24 12:54
Бій за Великий Преслав у квітні 971 року
Люди! Ратибор вернувся! – рознеслось по Родні. -
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж

Борис Костиря
2026.05.24 12:50
* * *
Я заснув майже тільки під ранок,
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.

Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень

Редакція Майстерень
2026.05.24 12:33
Трансформація вірша ШІ Джеміні - Джерело у слові
Поцікавився в інтернеті в гуглі в режимі ШІ Джеміні словом - "вірш",
і він раз у раз пише таке:

Джерело у слові

Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,

Вячеслав Руденко
2026.05.24 09:52
Із Гайдеґґером вдвох…
Коли премудрість вщухне,
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.

хома дідим
2026.05.23 20:32
* 88 *
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно

Вячеслав Руденко
2026.05.23 19:42
Cygnus atratus*
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати

Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Урич
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
Меґі Макґі (The Doors)
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
Династія крадунів
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Спокій
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Дмитро Буйвал
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Не найгірша загроза
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Протест
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Савранська (1979) / Вірші

 Кіт Туман
Впав туман на нашу хату,
На дерева, на паркан.
Із туману, волохатий,
Вийшов сірий кіт Туман.

Прочинив повільно двері,
Обійшов усі кути:
− Що ж, чекатиму вечері.
Я ваш кіт. А хто тут ти?

Я, звичайно, розгубився:
− Розумієш, це мій дім.
В ньому я давно прижився,
Та живи і ти у нім!

Тільки що нам скаже тато?
Хто повірить в те, що ти,
Велетенський, волохатий,
Із туману міг прийти?

Кіт спокійно потягнувся,
Кіт поважно позіхнув,
Покрутив антени-вуса,
Вимкнув очі… і заснув.

Я таких ніде не бачив,
Не бува таких котів.
Він прибулець тут, неначе
Із прадавніх комишів.

Я вщипнув себе за щоки −
Може, я насправді сплю?
Я протер обидва ока −
Чом кота я вже люблю?

Що за казка, що за чари
Полонили білий світ? −
Кіт, пухнастий, наче хмари,
Загадковий сірий кіт.

Я йому погладив вуха.
Котик спить, а вуха − ні.
Він антенами порухав
І замуркав уві сні.




Найвища оцінка Богдана Шацька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-11-21 06:53:25
Переглядів сторінки твору 6922
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.063 / 5.67  (4.779 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 5.031 / 5.67  (4.782 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 13:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 09:21:34 ]
Шикарно! такий мякий пухнастий вірш!
"Покрутив антени-вуса,
Вимкнув очі… і заснув.", "Кіт, пухнастий, наче хмари...", "Котик спить, а вуха − ні.
Він антенами порухав
І замуркав уві сні." без коментарів:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-21 09:42:33 ]
Вміло підібраний виклад, загадковість, вдала ритміка- Вандо, молодчина!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-21 09:43:13 ]
Вміло підібраний виклад, загадковість, вдала ритміка- Вандо, молодчина!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 10:19:02 ]
У першій строфі, здається, один із туманів цілком можливо на "млою" замінити?
А ще, ніби краще, Вандо, "На дерева, на паркан"? І ще більше акцентувати саме мистецькі рішення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 11:33:10 ]
Дякую, Богдано, Ярославе і РМ!

"На дерева, на паркан" - можна! Але знову "Н", їх там наче забагато. Так, думаю... "Млою вкрило нашу хату, І дерева, і паркан". Тоді далі - як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 12:42:05 ]
Впала мла? У вас дуже гарне ось це - саме впала. А зі млою, відповідно, сіро-сирий партизан :) А з імлою волохатий виплинув і наш котик Туман. Можливо і зухвало двері?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 17:08:57 ]
Муррр - гарненький віршик для діточок, Вандочко :)
Маю теж туманного віршика, але він там Дід :)
Дід та Баба


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 18:00:01 ]
ну зарахуйте мою оцінку!!! будь ласка!!!плізззз


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 18:00:24 ]
о, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-21 21:32:05 ]
Що з вами, Богданко, поробиш? Розбалуєте Ванду і стане вона на віки пухнастою кішечкою, грітиметься на осонні, ліниво муркотячи дитячі віршики. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-21 21:53:47 ]
Хороший, але задовгий вірш для дітей. Мабуть, шкода було його зробити коротшим. Не пожалійте. Є як скоротити без суттєвих втрат. Навіть дорослі не хочуть читапи більше 15-20 рядочків.Певно ви це помітили тут - на сторінках майстерень. Це не якась винятковість присутнього контингенту, а закономірність, яку побачив ще Сергій Єсєнін. Про це він писав у своїх листах до Горького. Принагідно (вибачте, що не стосується теми і цього хорошого і пухнасто-теплого вірша) Сергій з Америки писав: "Я понял тут, что душа нароспашку так же неприлично, как расстегнутая ширинка". Це мій "ліричний відступ", що не стосується ніякою мірою вашого гарного(але задовгого вірша). але, гадаю, буде корисним нагадуванням для багатьох.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Левченко (М.К./Л.П.) [ 2007-11-23 18:32:21 ]
Раджу: замість "Вимкнув очі…" - "кліпнув очком... і заснув."
Вада: вірш втрачає материнськість - написаний від чоловічого (хлопчачого) імені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-12-04 11:53:36 ]
Богданко, ой, дякую! Не розбалуюся - я навіть не чекала стількох коментарів і давненько не заглядала сюди, вибачте. А Туман - справжня історія кота.

Відносно скоротити - так, самій наче здаються зайвими 6-7 строфи. Але ж ніхто нічого не каже, окрім Валентина? (Вальцю, до чого єсенінська "душа нараспашку" до розмірів віршів, і його власних - також? Щось не втямлю, вибач).

Олеже, дякую за увагу до вірша, але тут ніякої "материнськості", і кіт не "кліпав",ні!В нього ж очі,як фари.

Ред. майстерень дякую за слушні і завжди потрібні поради: наприклад, за "зухвало", тим більше, що побачила повтор "спокійно". Проте поставлю поки що більш нейтральне "повільно". Чи як?
Впала мла - звучить гарно.Тільки трохи заплутується язик(як для дітей). Ну, хай ще трохи полежить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-12-04 21:46:04 ]
Юрію,вам - окремо. Знайшла ваш вірш про діда і бабу, виписала:
сніговолосий, світлотан, повз яр поповз, через овес - дивлвижні зразки вашого словограю.
(Ваш вірш,на щастя, не про кота.)
Чомусь вказано, що нічого у рубриці дитячої поезії у вас немає, а де?