ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Зоря Дністрова
2014.12.23 01:52
Плакали квіти. Капелькою
Опадали їхні сльози
Вранішнє сонце цілувало
Їхні стегна, і пелюстки
Розкривали свої обійми
Ніби боялися
Що ще мить –
І їхня краса зов’яне

Герман Мо'ріа
2014.12.22 23:55
Не стой у окна своего и не жди
Меня. И тоскою своею не жги
Себя среди звёзд и пушистого снега,
Под утро упавшего с сонного неба.
Смотри! Я - в качании чутких ветвей,
Шумящих в ознобе осенних аллей,
Где мы танцевали свой вальс до ут

Наталка Янушевич
2014.12.22 23:39
Ця темінь затоплює все: і холодні рови,
Й скелети споруд, і дороги без назви і цілі.
Вона безголоса. Її німота норовить
До ранку питати, чи є ще навколо вцілілі.
Повільний рахунок загиблих, та тільки своїх.
І схлипи на вдосі, та лиш над своєю журбою.

Серго Сокольник
2014.12.22 23:22
В ткань укрыты, безмолвные скрипки
Спят в обнимку с котомкой овса...
И пылит по дороге кибитка,
Приседая под скрип колеса.

Уж рассвет полыхнул спозаранок...
Скоро птицы в садах запоют...
И цыганка в обнимку с цыганом

Ігор Шоха
2014.12.22 21:56
Мама-Одеса співає з листа
почесті гідному сину.
Майже зима. А пора – золота.
Бачу нову Україну.

Ту, що у пам’яті понад усе.
Слава їй, воїну слава!
Йдуть новобранці, і гордо несе

Валентина Попелюшка
2014.12.22 20:55
Попросила ручка-мати,
Щоб сини зайшли до хати.
А вони, всі п'ятеро,
Слухалися матері.

А зайшли до рукавиці -
Та й давай за місце биться,
Кожен лізе без упину

Марися Лавра
2014.12.22 19:41
аналізую - лию мед
урівноважено у кріслі
сиджу із оберемком вед
підлогою і чисто-чисто

встилає грубуватий бук
м'яка влягається перина
окільно всюди дзенькостук

Микола Дудар
2014.12.22 18:52
Саше Лаврову /
"я в музыке не слышу и не вижу…"
сентябрь пусть развеет эту ложь…
Вы где-то одиноко по Парижу... --
полмира примеряет эту брошь
аккорды Вас любви сопровождают
капельками скрипки: кап-кап-кап…
о аромат! что в воздухе витает --

Дмитро Куренівець
2014.12.22 17:59
Там, де лежала країна-колос, –
тільки берізок верхівки:
сіро-брунатне там скрізь розлилось
море гидкої гноївки.

Все наймерзенніше в нім назбиралось,
і клубочить цей пекельний Солярис.
Мов над болотом, блукають вогні

Анна Віталія Палій
2014.12.22 17:40
Пускаючись у ніч свою,
Висвітлюючи дно,
Велику Книгу Вічності
Читає наш геном.

Мов альпініст з ущелини
Серед високих гір,
Дорогу правди стелить нам

Микола Дудар
2014.12.22 15:00
і знову дощ… і вкотре з ноти "до"
і пасажир на колії мінору...
і знову зграї пруться крізь кордон…
і світло… у кінці по коридору
на полотні залишиться фрагмент
і пензель наче вітер кострубатий
запам"ятай, мій сину, цей момент
бо саме час тобі

Ірина Моргун
2014.12.22 14:40
Спиш. Такий беззахисний, рідний. За 5 хвилин задзвонить будильник, і ти прокинешся. А поки що спи. Я не потурбую твій сон. Просто посиджу поруч, подивлюся. Дивовижно, ти виглядаєш точнісінько так, як тоді. І спиш: на спині, заклавши праву руку за голову.

Любов Бенедишин
2014.12.22 14:01
Затерли вже до чорних дір
портфелики і течки.
І що не прихвостень, то звір
під шкурою овечки.

22.12.2014.

Іван Потьомкін
2014.12.22 13:43
Ні кроку ступити не смій самотужки, Ізраїлю.
Потойбіч- телескопи націлені не в небо - на тебе,
Посейбіч – із мікроскопами доморощені недруги.
Не смій, як звелів Господь, множитись скільки змога.
Не смій ані метра нового житла на землі своїй зводить.

Серго Сокольник
2014.12.21 22:52
Тепло в хаті нічній. Нишкне тиша.
Ми з тобою на теплій печі
Шурхотіння настирної миші
Будем стомлено слухать... Мовчи!..

Ти вслухайся у темряву ночі,
Спраглим тілом овивши мене!..
Лиш скінчила... Та знову от хочеш

Ігор Шоха
2014.12.21 22:24
Мої сини і діти України,
обороняйте наші рубежі.
За цю біду, за ту тяжку руїну,
за убієнну душу безневинну
нехай ізгинуть найманці чужі.

Такий наказ Вітчизни і родини
від імені дружин і матерів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вадим Бойко
2014.12.19

Оля Мальченко
2014.12.16

Дмитро Чорний Чорзор
2014.12.14

Людмила Лєгостаєва
2014.12.13

Чел Львівський
2014.12.13

Герман Мо'ріа
2014.12.13

Ганна Кревська
2014.12.11






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Окремі вірші зарубіжних поетів

 Окремі вірші зарубіжних поетів
ВОЛТ ВІТМЕН

О КАПІТАНЕ! МІЙ КАПІТАНЕ!

О капітане! Мій капітане! Ми в дрейф уже лягли;
Наш бриг уник всіх небезпек, мети ми досягли;
Вже близько бони, я чую дзвони, народ радіє;
Велично й грізно кіль воду ріже, збулись надії.
Але, о серце! Серце!
Із рани кров біжить,
Де капітан мій мертвий
На палубі лежить.

О капітане! Мій капітане! Вставай і слухай дзвін;
Вставай -- тобі лиш звуки сурм, і стяг -- для тебе він;
Тобі ці квіти, і лавра віти; на всіх наріччях
Тебе лиш звуть, до тебе всі звернені обличчя.
О капітане! Батьку!
Ти мов приліг і спиш;
Наснилось, що ти мертвий
На палубі лежиш.

Мій капітан ні слова, мовчать вуста бліді;
Торкнувся рук -- без пульсу вже, холодні і тверді;
Та ось із баку кидають якір; з буремних плавань
Вернувсь бриг цілим -- він переможцем заходить в гавань.
О берегу! Бий в дзвони!
Мені лишень тужить,
Що капітан мій мертвий
На палубі лежить.

ГЕНРІ ЛОНГФЕЛЛО

СТРІЛА І ПІСНЯ

Пустив стрілу я в даль безкраю,
Й на землю впала, де -- не знаю:
Такий стрімкий у неї літ,
Що й не роздивишся, як слід.

Послав я пісню в даль безкраю,
Й на землю впала, де -- не знаю:
Хто б таку зіркість мати міг,
Щоб за польотом пісні встиг?

Пізніш, як ліс вже в снігу шубі
Дрімав, знайшов стрілу я в дубі;
І пісню теж, як час пройшов,
Я в серці друга віднайшов.

ЛЕНСТОН ХЮЗ

МРІЇ

Не відмовляйсь від мрій,
Бо коли мрія згине --
Життя, мов зранений птах,
Що ввись не злине.

Не відмовляйсь від мрій,
Бо якщо мрія щезне --
Життя, мов поле сумне,
Що в хугах мерзне.

ДОРОТІ ПАРКЕР

РЕЗЮМЕ

Бритви біль заподіють,
В ріках -- бруду емульсії,
Від кислоти чорніють,
Від таблеток -- конвульсії;
Рушницям -- дозвіл важливий,
Зашморг, буває, рветься,
Газ має запах жахливий --
Ах, жити прийдеться!

ДЖЕЙМС ВІТКОМБ РАЙЛІ

ЯК ВЖЕ ІНІЙ НА ГАРБУЗІ

Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки,
Й чуть кулдикання індиків, що незграбні і важкі;
Й не стиха цесарок гомін й кудкудакання курей,
І горланить алілую півень знов біля дверей;
Це -- найкращий час на фермі: стріть бадьоро день ясний
Після того, як спочинок уночі дасть сон міцний;
Вийдеш корму дать худобі -- й легко так долать стежки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.

Перепад цей в атмосфері і моєму люб нутру,
Як осіння прохолода літню змінює жару;
Й хоч не видно вже тих квітів, що буяли так довкіл,
Й не долине спів пернатих, і не чуть дзижчання бджіл --
Та повітря освіжа так й чар такий в серпанку млі,
Що цей краєвид осінній жодний маляр на землі
Не зобразить -- тут безсилі і картини всі, й книжки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.

По траві й бадиллю збляклих вітер листя розмете,
Що з дерев опало щойно й, мов сам ранок, золоте;
В голім полі остається проповідувать стерні,
Як осіло те в коморі, що тут зріло в літні дні;
Спочива солома в скирті, жатка прибрана в сарай;
Для конячок в теплих стійлах з фуражем у яслах -- рай;
Й серце б'ється, мов годинник -- геть мікстури й порошки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.

Вже і яблука зірвав ти -- ну чого іще бажать! --
Й розсипом червоно-жовтим вони в погребі лежать;
Й стоять бутлі, повні сидру, а в хазяєчки-краси
Заготовлені й повидло, й ковбаса, і соуси;
Навіть -- ах, сказать не вмію -- й коли б ангельська вся рать
Раптом мій вона б рішила для постою дім обрать;
Станься так -- я їм відкрив би і пляшки всі, і діжки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-04 14:49:38
Переглядів сторінки твору 13992
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.845 / 6  (4.566 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.814 / 6  (4.503 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.666
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.12.03 08:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-24 11:06:24 ]

Оце, як на мене звичайно, і прекрасний переклад Уітмена і зразок не верлібру від нього - з чіткою ритмізацією, і з іншими достоїнствами.

А то прекрасна юнь наша складає стовпчиком прозу і твердить, що це вже геніальне віршування...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-24 12:12:14 ]
а ви так і не провели чітку обгрунтовану межу з прикладами між поезією і "прозою у ствопчик")))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-24 12:21:58 ]
Дорога Наталю, я вам чітко і ясно висловив своє нинішнє тверде переконання, що мені з вами зараз не має що обговорювати. Бо, на жаль, ваші нинішні цілі видаються мені вельми далекими від пошуку істини, і більше нагадують бажання піаритися за будь-якої нагоди. Маєте право. Але я не маю такого
бажання.

Є в нас відповідні сторінки, то будь-ласка, там і шукайте. Із власним аналізом, припущеннями, висновками - і з турботою щодо Української поезії, а не просто, аби про себе заявити...
Наприклад, ось тут
http://maysterni.com/publication.php?id=844

Судячи із вашого юного віку, вам іще багато чого потрібно для себе відкрити, тож і відкривайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-24 12:40:41 ]
про який піар ви говорите? я дійсно хотіла все-таки зрозуміти чим викеруєтеся і на які авторитети опираєтеся, коли вішаєте ярлики на той, чи інший текст. я й турбуюся про українську поезію - відверто не засмічую її і коли можу не писати - не пишу. Навпаки, мій скромний доробок- аж ніяк не зіпсує її стан, а радше навпаки!p.s. "немає" пишеться разом.