ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2016.08.30 04:02
Падуть дощі - дощі падуть невпинні,
мов заполоч розмотана й тужна -
а ти мені про розволошінь синю,
про хилитання злюбу на човнах.

Куди не глянь - торочиться довкілля:
листвяні риби мружать в оці спиж,
космате поле в прохолоду квиле

Галина Кучеренко
2016.08.29 23:06
….У відчаї хапаєш соломину,
Із болю тягнеш руки догори,
До того, хто не вткне ножа у спину,
І прийме, хто б і що не наробив…

© 29.08.2016

Устимко Яна
2016.08.29 22:48
шепіт з літа знов завіяв золотою пилюгою
і до щік із суховію пригортається тепло
та вуста дерев пошерхли більше снів моїх не гоять
а паліччя мов каліччя чорним шляхом потекло

знаю осінь знаю холод закрадається у душу
що у полі мед збирала і замр

Зоряна Ель
2016.08.29 22:44
Жив був кіт у місті Львові,
кіт звичайний, смітниковий.
Мав оселю на вокзалі
у якомусь там підвалі.

Кіт щодня ходив на чати:
проводжати й зустрічати
поїзди й локомотиви.

Ігор Шоха
2016.08.29 20:31
Я не хочу жити у напрузі,
бути тамадою у ослів,
що, буває, нібито і друзі,
а у войовничому союзі
маєш потаємних ворогів.

І тому не хочу я сусіди,
до якої зроду не піду.

Ігор Шоха
2016.08.29 16:58
Нічого немає,
чого не буває
єдиної тої пори,
коли і вечеря,
і клямка на двері,
аби не боятись мари.

У лісі, у хаті –

Вікторія Торон
2016.08.29 08:47
Неспокій мій ховається між слів.
Вітрила напівсферами тугими,
зловивши безпритульні білі рими,
несуть мій корабель від островів,
і він безладно хилиться набік
від вітру, неприп’ятого у танці,
страхи у перестудній лихоманці
розхитують нервовий йо

Роксолана Вірлан
2016.08.28 16:51
Такої ще не бачила ізроду,
як ніч ота, що зорями цвіла -
у смоги вбрана, в косах ковила,
а говорила - зріла мов у воду.

Що скресне день з Ярилових зіниць,
що скоро осінь, але ще не зараз,
що птаство крильми - любодійно й шаро -

Віктор Кучерук
2016.08.28 15:24
Маленьке місто, сховане в імлі
Випарувань дніпрових і туманів, –
Крізь димний простір бачить звіддалі,
На пагорбах крутих, подорожанин.
Уздовж і рукотворних берегів,
І схилів непорушених водночас, –
Залите теплим світлом ліхтарів,
Воно навік йом

Світлана Майя Залізняк
2016.08.28 11:03
бува любов рожева, бура, синя.
І чим обарвити, якщо бліда?
Росте - як сонце... колосочок... диня.
Тече униз - немов гірська вода.
Підхоплює зорю, живицю, пісню.
Довкола гуки... неозорий ліс.
Не вірить слива, що цвісти запізно.
Втіка любов під скрег

Володимир Бойко
2016.08.28 09:42
Обриваються звільна всі пута,
Що в'язали нас з давнім життєм;
І даремно біснується Путін —
Ожиємо, брати, ожиєм!

Оживає у душах надія
Віковічних позбутись ярем.
Попливемо ми геть від Росії

Олексій Могиленко
2016.08.28 09:40
Вони падали ,ніби підкошені смерті косою,
Півстолітні дуби і сосни .
Вірніше, просто підкопані
Лопатами гострими.

А дерева мріяли вмирати стоячи...
Коли листя -роки по одному відривав би вітер часу,
Коли б сивиною сухі гілочки появлялися

Серго Сокольник
2016.08.27 23:49
Тривога лоскоче,
Мов протягом душу січе,
І темрява ночі,
Немов закапелки печер...

Кохана, не бійся
Без мене прожити цю ніч.
Хай казяться біси.

Володимир Бойко
2016.08.27 22:02
На мелодію сопілки
Позлітались перепілки.
Кішки, мишки, жабки, білки
Добре врізали горілки.
Ох, бучна була забава –
Котик зліва, песик справа
Так звірятам наливали.
Що усі понапивались.

Іван Потьомкін
2016.08.27 18:43
Солов’єм залітним юність пролетіла.
Хвилею в негоду радість прошуміла.
Золота часина була тай сховалась,
Сила молодая з тілом розпрощалась.
Сила молодая з тілом розпрощалась.

Од журіння-думи в серці кров загусла,
Що любив, як душу,- стало нині пу

Ірина Саковець
2016.08.27 17:05
А вечір – в осінньому танці. Смішні, недбалі
ще рухи його, боязкі, та вже час пустити,
неначе на воду з паперу хиткий кораблик,
і біль, і тривогу, і навіть це ніжне літо,
що так неохоче, немовби на вічний допит,
повільно-повільно по вільхах іде і вер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Ліст
2016.08.27

Лес Найт
2016.08.20

Анатолій Білий
2016.08.17

Роман Танчо
2016.08.16

Хель Енґіфер
2016.08.10

Споріднена Душа Споріднена Душа
2016.08.03

Олег Гулаковський
2016.07.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Окремі вірші зарубіжних поетів

 Окремі вірші зарубіжних поетів
ВОЛТ ВІТМЕН

О КАПІТАНЕ! МІЙ КАПІТАНЕ!

О капітане! Мій капітане! Ми в дрейф уже лягли;
Наш бриг уник всіх небезпек, мети ми досягли;
Вже близько бони, я чую дзвони, народ радіє;
Велично й грізно кіль воду ріже, збулись надії.
Але, о серце! Серце!
Із рани кров біжить,
Де капітан мій мертвий
На палубі лежить.

О капітане! Мій капітане! Вставай і слухай дзвін;
Вставай -- тобі лиш звуки сурм, і стяг -- для тебе він;
Тобі ці квіти, і лавра віти; на всіх наріччях
Тебе лиш звуть, до тебе всі звернені обличчя.
О капітане! Батьку!
Ти мов приліг і спиш;
Наснилось, що ти мертвий
На палубі лежиш.

Мій капітан ні слова, мовчать вуста бліді;
Торкнувся рук -- без пульсу вже, холодні і тверді;
Та ось із баку кидають якір; з буремних плавань
Вернувсь бриг цілим -- він переможцем заходить в гавань.
О берегу! Бий в дзвони!
Мені лишень тужить,
Що капітан мій мертвий
На палубі лежить.

ГЕНРІ ЛОНГФЕЛЛО

СТРІЛА І ПІСНЯ

Пустив стрілу я в даль безкраю,
Й на землю впала, де -- не знаю:
Такий стрімкий у неї літ,
Що й не роздивишся, як слід.

Послав я пісню в даль безкраю,
Й на землю впала, де -- не знаю:
Хто б таку зіркість мати міг,
Щоб за польотом пісні встиг?

Пізніш, як ліс вже в снігу шубі
Дрімав, знайшов стрілу я в дубі;
І пісню теж, як час пройшов,
Я в серці друга віднайшов.

ЛЕНСТОН ХЮЗ

МРІЇ

Не відмовляйсь від мрій,
Бо коли мрія згине --
Життя, мов зранений птах,
Що ввись не злине.

Не відмовляйсь від мрій,
Бо якщо мрія щезне --
Життя, мов поле сумне,
Що в хугах мерзне.

ДОРОТІ ПАРКЕР

РЕЗЮМЕ

Бритви біль заподіють,
В ріках -- бруду емульсії,
Від кислоти чорніють,
Від таблеток -- конвульсії;
Рушницям -- дозвіл важливий,
Зашморг, буває, рветься,
Газ має запах жахливий --
Ах, жити прийдеться!


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-04 14:49:38
Переглядів сторінки твору 20889
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.851 / 6  (4.566 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.820 / 6  (4.503 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.05.08 10:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-24 11:06:24 ]

Оце, як на мене звичайно, і прекрасний переклад Уітмена і зразок не верлібру від нього - з чіткою ритмізацією, і з іншими достоїнствами.

А то прекрасна юнь наша складає стовпчиком прозу і твердить, що це вже геніальне віршування...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-24 12:12:14 ]
а ви так і не провели чітку обгрунтовану межу з прикладами між поезією і "прозою у ствопчик")))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-24 12:21:58 ]
Дорога Наталю, я вам чітко і ясно висловив своє нинішнє тверде переконання, що мені з вами зараз не має що обговорювати. Бо, на жаль, ваші нинішні цілі видаються мені вельми далекими від пошуку істини, і більше нагадують бажання піаритися за будь-якої нагоди. Маєте право. Але я не маю такого
бажання.

Є в нас відповідні сторінки, то будь-ласка, там і шукайте. Із власним аналізом, припущеннями, висновками - і з турботою щодо Української поезії, а не просто, аби про себе заявити...
Наприклад, ось тут
http://maysterni.com/publication.php?id=844

Судячи із вашого юного віку, вам іще багато чого потрібно для себе відкрити, тож і відкривайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-24 12:40:41 ]
про який піар ви говорите? я дійсно хотіла все-таки зрозуміти чим викеруєтеся і на які авторитети опираєтеся, коли вішаєте ярлики на той, чи інший текст. я й турбуюся про українську поезію - відверто не засмічую її і коли можу не писати - не пишу. Навпаки, мій скромний доробок- аж ніяк не зіпсує її стан, а радше навпаки!p.s. "немає" пишеться разом.