ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Валерій Хмельницький
2015.01.28 15:51
А ти не виходь з кімнати і не роби помилку.
Навіщо тобі Сонце, якщо запалив ти Шипку?
Бо за дверима безглуздо все, особливо – вигуки щастя.
Тільки зайди у виходок – і зразу, кажу, повертайся.
О, не виходь із кімнати, не викликай моторно.
Запам’ятай,

Гренуіль де Маре
2015.01.28 14:15
Куди ти бредеш по снігах, дівчино?
І хто тебе жде у садку поночі?
Галуззя невміло сухими пальцями
Голубить тебе, заплакану.

Поземка шурхоче в бадиллі мишею,
Кіт чорний сліди білі дрібно плутає,
Плете тобі сон перламутровим кігтиком

Вікторія Аш
2015.01.28 13:08
так, ти можеш присісти поруч;
так, ти можеш піти зі мною:
ти єдиний, хто все це
зможе.
на твої каяття та сповідь,
на твої перемоги й втому
і на тебе я трохи
схожа.

Серго Сокольник
2015.01.28 06:48
Предисловие. Данная поэма является вольным авторским переводом моей же поэмы "Рим" на украинском языке по моему же оригинальному сюжету

Славься в веках, о величие Рима!
Вечного града, жемчужины мира!
Где акведуки такие увидишь?
Силу величия гд

Зоря Дністрова
2015.01.28 01:02
Небо взяло його у прийми
Небо плакало тихо зорями
Серце моє від болю вийми
Хлопчику мій нецілований

Небо свої розкрило груди
Тужавіло воно під градами
Цілувало тебе у губи

Микола Дудар
2015.01.27 20:22
они не просто водку жрут
и запивают водкой
весь корень зла в микробе "Пут"
и ненасытной глотке.
2.
они от детства - славят спирт
по-свойски, родственно… бухают
их дух воинственный, и вид

Устимко Яна
2015.01.27 20:04
поміж висоток виснажений січень
тамує кров на сірому обличчі
яка йому тепер як звичка личить
про це йому казали нині тричі:
на камеру
без слів
і просто в вічі

Іван Потьомкін
2015.01.27 19:46
…Упав і я з коня.
Не так, як той, кого Тичина вславив.
Упав з коня, що вчора ще Здоров’ям звавсь,
Що крізь життя проніс мене не навмання:
Уміру пив, вряди-годи смалив, охоче кілометри міряв.
І от неждано впав. Ні, не на сніг в Тіролі,
На руки ко

Леся Сидорович
2015.01.27 19:31
Акровірш
Фортуна – жінка з примхами, проте
Активним, працьовитим помагає.
Радіє, коли хтось щодня росте,
лИше достойним плечі підставляє.
Нехай не всі помітять ті труди,
Однак побачать гарну перемогу.
Веди нас, Боже, до вершин веди,

Валерій Хмельницький
2015.01.27 10:34
Вже не вперше з тобою* стрічаюся...
Ти – це *сутність, напевно, сама,
Що завзято лупцюєш палицею,
Хоч у тебе її - катма.

Призначаєш мені побачення,
Кажеш тихо: «Краса – в голизні».
Це для одягу щось та й значило -

Любов Бенедишин
2015.01.27 10:08
Здається, нема на те ради, -
терпи від закону до скону:
у кожної ліпшої влади
свої таргани і дракони.

26.01.2015

Віктор Кучерук
2015.01.27 09:14
Розходяться по видноколу
В сніги утоплені сліди, –
Чи розминуся нині з болем,
Чи сам прийду в полон біди?
Взуття відбитки, як сигнали,
Або якась весела гра –
Тут варто рухатись помалу,
А там – прискоритись пора.

Маріанна Бек
2015.01.27 06:39
Все одно, чи трава взеленішала,
чи округлилась хмара крива:
ті слова хоч і стали густішими,
в них і далі коріння катма.

Але сутність таким не печалиться (!):
її красить німа голизна -
і без палиці вдарить, як палиця,

Ірина Кримська
2015.01.27 01:24
Пам’яті доньки

Мій первоцвіте, донечко ясна…
На віях сніг, і на хресті, й на слові.
На що не гляну – знак про тебе й знак,
Відлунням невичерпної любові.

Якби ж то виплакати можна аж до дна

Ярослав Чорногуз
2015.01.27 00:57
Мила, я у горі –
Не даєш кохати.
В мене скоро корінь
Буде усихати.

Можна жити як же
Та й без дотикання?
Зморщиться і зблякне

Олеся Овчар
2015.01.27 00:48
Темніє фігура між білих фантазій...
А може, то Ви у зимовім саду?
Шукаєте стежку, якою щоразу
Від Вас, не прощаючись, маревом йду.

На ній не знайдете ні сліду, ні згадки,
Та й зовсім в заметах не видно її.
Навіщо шукати вам жінку-загадку,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Омелян Курта
2015.01.28

Николай Мурашов док
2015.01.27

Мерида Охара
2015.01.23

Валя Василець
2015.01.23

Мрія Можливо
2015.01.20

Юлия Макарова
2015.01.16

Ядвіга Верес
2015.01.15






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Окремі вірші зарубіжних поетів

 Окремі вірші зарубіжних поетів
ВОЛТ ВІТМЕН

О КАПІТАНЕ! МІЙ КАПІТАНЕ!

О капітане! Мій капітане! Ми в дрейф уже лягли;
Наш бриг уник всіх небезпек, мети ми досягли;
Вже близько бони, я чую дзвони, народ радіє;
Велично й грізно кіль воду ріже, збулись надії.
Але, о серце! Серце!
Із рани кров біжить,
Де капітан мій мертвий
На палубі лежить.

О капітане! Мій капітане! Вставай і слухай дзвін;
Вставай -- тобі лиш звуки сурм, і стяг -- для тебе він;
Тобі ці квіти, і лавра віти; на всіх наріччях
Тебе лиш звуть, до тебе всі звернені обличчя.
О капітане! Батьку!
Ти мов приліг і спиш;
Наснилось, що ти мертвий
На палубі лежиш.

Мій капітан ні слова, мовчать вуста бліді;
Торкнувся рук -- без пульсу вже, холодні і тверді;
Та ось із баку кидають якір; з буремних плавань
Вернувсь бриг цілим -- він переможцем заходить в гавань.
О берегу! Бий в дзвони!
Мені лишень тужить,
Що капітан мій мертвий
На палубі лежить.

ГЕНРІ ЛОНГФЕЛЛО

СТРІЛА І ПІСНЯ

Пустив стрілу я в даль безкраю,
Й на землю впала, де -- не знаю:
Такий стрімкий у неї літ,
Що й не роздивишся, як слід.

Послав я пісню в даль безкраю,
Й на землю впала, де -- не знаю:
Хто б таку зіркість мати міг,
Щоб за польотом пісні встиг?

Пізніш, як ліс вже в снігу шубі
Дрімав, знайшов стрілу я в дубі;
І пісню теж, як час пройшов,
Я в серці друга віднайшов.

ЛЕНСТОН ХЮЗ

МРІЇ

Не відмовляйсь від мрій,
Бо коли мрія згине --
Життя, мов зранений птах,
Що ввись не злине.

Не відмовляйсь від мрій,
Бо якщо мрія щезне --
Життя, мов поле сумне,
Що в хугах мерзне.

ДОРОТІ ПАРКЕР

РЕЗЮМЕ

Бритви біль заподіють,
В ріках -- бруду емульсії,
Від кислоти чорніють,
Від таблеток -- конвульсії;
Рушницям -- дозвіл важливий,
Зашморг, буває, рветься,
Газ має запах жахливий --
Ах, жити прийдеться!

ДЖЕЙМС ВІТКОМБ РАЙЛІ

ЯК ВЖЕ ІНІЙ НА ГАРБУЗІ

Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки,
Й чуть кулдикання індиків, що незграбні і важкі;
Й не стиха цесарок гомін й кудкудакання курей,
І горланить алілую півень знов біля дверей;
Це -- найкращий час на фермі: стріть бадьоро день ясний
Після того, як спочинок уночі дасть сон міцний;
Вийдеш корму дать худобі -- й легко так долать стежки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.

Перепад цей в атмосфері і моєму люб нутру,
Як осіння прохолода літню змінює жару;
Й хоч не видно вже тих квітів, що буяли так довкіл,
Й не долине спів пернатих, і не чуть дзижчання бджіл --
Та повітря освіжа так й чар такий в серпанку млі,
Що цей краєвид осінній жодний маляр на землі
Не зобразить -- тут безсилі і картини всі, й книжки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.

По траві й бадиллю збляклих вітер листя розмете,
Що з дерев опало щойно й, мов сам ранок, золоте;
В голім полі остається проповідувать стерні,
Як осіло те в коморі, що тут зріло в літні дні;
Спочива солома в скирті, жатка прибрана в сарай;
Для конячок в теплих стійлах з фуражем у яслах -- рай;
Й серце б'ється, мов годинник -- геть мікстури й порошки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.

Вже і яблука зірвав ти -- ну чого іще бажать! --
Й розсипом червоно-жовтим вони в погребі лежать;
Й стоять бутлі, повні сидру, а в хазяєчки-краси
Заготовлені й повидло, й ковбаса, і соуси;
Навіть -- ах, сказать не вмію -- й коли б ангельська вся рать
Раптом мій вона б рішила для постою дім обрать;
Станься так -- я їм відкрив би і пляшки всі, і діжки,
Як вже іній на гарбузі й сіно складене в стіжки.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-04 14:49:38
Переглядів сторінки твору 14229
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.845 / 6  (4.566 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.814 / 6  (4.503 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.666
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.12.03 08:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-24 11:06:24 ]

Оце, як на мене звичайно, і прекрасний переклад Уітмена і зразок не верлібру від нього - з чіткою ритмізацією, і з іншими достоїнствами.

А то прекрасна юнь наша складає стовпчиком прозу і твердить, що це вже геніальне віршування...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-24 12:12:14 ]
а ви так і не провели чітку обгрунтовану межу з прикладами між поезією і "прозою у ствопчик")))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-24 12:21:58 ]
Дорога Наталю, я вам чітко і ясно висловив своє нинішнє тверде переконання, що мені з вами зараз не має що обговорювати. Бо, на жаль, ваші нинішні цілі видаються мені вельми далекими від пошуку істини, і більше нагадують бажання піаритися за будь-якої нагоди. Маєте право. Але я не маю такого
бажання.

Є в нас відповідні сторінки, то будь-ласка, там і шукайте. Із власним аналізом, припущеннями, висновками - і з турботою щодо Української поезії, а не просто, аби про себе заявити...
Наприклад, ось тут
http://maysterni.com/publication.php?id=844

Судячи із вашого юного віку, вам іще багато чого потрібно для себе відкрити, тож і відкривайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-24 12:40:41 ]
про який піар ви говорите? я дійсно хотіла все-таки зрозуміти чим викеруєтеся і на які авторитети опираєтеся, коли вішаєте ярлики на той, чи інший текст. я й турбуюся про українську поезію - відверто не засмічую її і коли можу не писати - не пишу. Навпаки, мій скромний доробок- аж ніяк не зіпсує її стан, а радше навпаки!p.s. "немає" пишеться разом.