Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.16
2026.11.12
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Окремі вірші зарубіжних поетів
Окремі вірші зарубіжних поетів
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Окремі вірші зарубіжних поетів
ВОЛТ ВІТМЕН
О КАПІТАНЕ! МІЙ КАПІТАНЕ!
О капітане! Мій капітане! Ми в дрейф уже лягли;
Наш бриг уник всіх небезпек, мети ми досягли;
Вже близько бони, я чую дзвони, народ радіє;
Велично й грізно кіль воду ріже, збулись надії.
Але, о серце! Серце!
Із рани кров біжить,
Де капітан мій мертвий
На палубі лежить.
О капітане! Мій капітане! Вставай і слухай дзвін;
Вставай -- тобі лиш звуки сурм, і стяг -- для тебе він;
Тобі ці квіти, і лавра віти; на всіх наріччях
Тебе лиш звуть, до тебе всі звернені обличчя.
О капітане! Батьку!
Ти мов приліг і спиш;
Наснилось, що ти мертвий
На палубі лежиш.
Мій капітан ні слова, мовчать вуста бліді;
Торкнувся рук -- без пульсу вже, холодні і тверді;
Та ось із баку кидають якір; з буремних плавань
Вернувсь бриг цілим -- він переможцем заходить в гавань.
О берегу! Бий в дзвони!
Мені лишень тужить,
Що капітан мій мертвий
На палубі лежить.
ГЕНРІ ЛОНГФЕЛЛО
СТРІЛА І ПІСНЯ
Пустив стрілу я в даль безкраю,
Й на землю впала, де -- не знаю:
Такий стрімкий у неї літ,
Що й не роздивишся, як слід.
Послав я пісню в даль безкраю,
Й на землю впала, де -- не знаю:
Хто б таку зіркість мати міг,
Щоб за польотом пісні встиг?
Пізніш, як ліс вже в снігу шубі
Дрімав, знайшов стрілу я в дубі;
І пісню теж, як час пройшов,
Я в серці друга віднайшов.
ЛЕНСТОН ХЮЗ
МРІЇ
Не відмовляйсь від мрій,
Бо коли мрія згине --
Життя, мов зранений птах,
Що ввись не злине.
Не відмовляйсь від мрій,
Бо якщо мрія щезне --
Життя, мов поле сумне,
Що в хугах мерзне.
ДОРОТІ ПАРКЕР
РЕЗЮМЕ
Бритви біль заподіють,
В ріках -- бруду емульсії,
Від кислоти чорніють,
Від таблеток -- конвульсії;
Рушницям -- дозвіл важливий,
Зашморг, буває, рветься,
Газ має запах жахливий --
Ах, жити прийдеться!
О КАПІТАНЕ! МІЙ КАПІТАНЕ!
О капітане! Мій капітане! Ми в дрейф уже лягли;
Наш бриг уник всіх небезпек, мети ми досягли;
Вже близько бони, я чую дзвони, народ радіє;
Велично й грізно кіль воду ріже, збулись надії.
Але, о серце! Серце!
Із рани кров біжить,
Де капітан мій мертвий
На палубі лежить.
О капітане! Мій капітане! Вставай і слухай дзвін;
Вставай -- тобі лиш звуки сурм, і стяг -- для тебе він;
Тобі ці квіти, і лавра віти; на всіх наріччях
Тебе лиш звуть, до тебе всі звернені обличчя.
О капітане! Батьку!
Ти мов приліг і спиш;
Наснилось, що ти мертвий
На палубі лежиш.
Мій капітан ні слова, мовчать вуста бліді;
Торкнувся рук -- без пульсу вже, холодні і тверді;
Та ось із баку кидають якір; з буремних плавань
Вернувсь бриг цілим -- він переможцем заходить в гавань.
О берегу! Бий в дзвони!
Мені лишень тужить,
Що капітан мій мертвий
На палубі лежить.
ГЕНРІ ЛОНГФЕЛЛО
СТРІЛА І ПІСНЯ
Пустив стрілу я в даль безкраю,
Й на землю впала, де -- не знаю:
Такий стрімкий у неї літ,
Що й не роздивишся, як слід.
Послав я пісню в даль безкраю,
Й на землю впала, де -- не знаю:
Хто б таку зіркість мати міг,
Щоб за польотом пісні встиг?
Пізніш, як ліс вже в снігу шубі
Дрімав, знайшов стрілу я в дубі;
І пісню теж, як час пройшов,
Я в серці друга віднайшов.
ЛЕНСТОН ХЮЗ
МРІЇ
Не відмовляйсь від мрій,
Бо коли мрія згине --
Життя, мов зранений птах,
Що ввись не злине.
Не відмовляйсь від мрій,
Бо якщо мрія щезне --
Життя, мов поле сумне,
Що в хугах мерзне.
ДОРОТІ ПАРКЕР
РЕЗЮМЕ
Бритви біль заподіють,
В ріках -- бруду емульсії,
Від кислоти чорніють,
Від таблеток -- конвульсії;
Рушницям -- дозвіл важливий,
Зашморг, буває, рветься,
Газ має запах жахливий --
Ах, жити прийдеться!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
