ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Дігай (1944) / Вірші

  * * *
Прости мені, великий Дант, зухвалі спроби
занотувати плин думок високим стилем
твоїх карбованих терцин - важкий той стилос,
що сховано в Равенні, як в утробі.
Але намарно - вірю я, що дух піїта
безсмертний, бо цілований зірками,
у легкім леті над поснулими віками
шукає вибраних і ставить тайні міти.
Сумлінно вчусь, гортаю сиві фоліанти.
Горять у присмерку століть вогні причальні.
Сотають Парки нить з лахміття й діамантів.
Вузлами - вірші - кораблі мої печальні.




Найвища оцінка Іван Гонта 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-07 08:02:33
Переглядів сторінки твору 7494
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.964 / 5.83  (4.613 / 5.27)
* Рейтинг "Майстерень" 4.612 / 5.5  (4.597 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.03.10 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 08:47:05 ]
Перше враження дуже хороше. Особливо початок, до Равенни. Перше спотикання на "Пробі, але намарно!"
А потім, навіть беручи до уваги "вогні причальні", які готують до наступної асоціації з кораблями, важкуватий перехід від вузлуватих ниток до печальних кораблів.
Гарнно про дух пііта, про лахміття й діаманти.
Може я не правильно розумію вигук "Пробі!" як прохання порятунку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 09:03:13 ]
Валентине, дякую за увагу і зауваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 09:15:50 ]
Прошу. Але хотів би знати вашу думку про мій коментар, - чи є у ньому щось варте вашої уваги і чи логічне моє запитання про "Пробі!"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 09:19:43 ]
О! Та ви вже встигли зробити правочку, а я не помітив...Ну, то так вже воно не випирає і може трактуватися не як волання про допомогу, а інший нюанс цього слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 09:23:58 ]
Здорово! З першого погляду закохався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 09:29:00 ]
Оцінку ставити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 09:43:49 ]
Дякую, Іване, за таку високу оцінку, вельми потішена, бо люблю цей вірш!
Валентине, всі Ваші зауваги мені цікаві, як неупереджений погляд збоку, і правочку Ви вчасно помітили, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-12-07 10:00:28 ]
Дуже симпатична і витримана за високим стилем композиція.
Єдине, можливо, для вас буде цікавою музично-філософська пропозиція альтернативи до "пробі" - середньовічні "тропи"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 10:15:59 ]
Дякую, шановна РМ, я подумаю над тим "пробі", пошукаю альтернативи, щоби й рима залишилась, і змістовно було не зле. З повагою Т.Д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 13:37:16 ]
Дуже файно, Тетяно! Абсолютно нічого зайвого. Мої вітання.
З теплом, Варця;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 15:04:25 ]
Подякувала, Варцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 15:07:18 ]
Тетяно, проступають крізь рядки Ваші неабиякі досвід та відточена майстерність у володінні поетичним словом...А печальні кораблі - прекрасна метафора до віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 15:27:08 ]
Вандо, мені приємно читати такі слова, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-12-07 19:24:29 ]
Можливо, я чогось і не розумію, але "нить з лахміття й діамантів" звучить для мене незрозуміло в значенні "з... діамантів". Пані Тетяно, я перепрошую, що звертаюся з проханням про пояснення, але якщо не тяжко, то допоможіть мені розібратися з цим і зрозуміти Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-08 08:38:46 ]
Мирославо, "нить з лахміття й діамантів", що прядуть Парки - це метафора людського життя з його крайнощами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-08 08:45:43 ]
Додаю: "діамант" - це "verweile doch, du bist so schon"(Остановись, мгновенье, ты прекрасно!".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-12-09 12:56:05 ]
Метафору я зрозуміла, однак вважаю складною із огляду на фізичне тлумачення. Тобто тяжко сприйняти водночас поряд "лахміття й діамантів". "Нить з лахміття" - природньо, логічно і відповідно, "нить з діамантів" - однозначно метафора і чудова. Якщо все йде разом, то суперечність сприйняття очевидна. як на мене. В жодному разі не сприйміть за прискіпливість. Просто моя точка зору.
А дімант німецькою Ви обрізали. ;)
"Zum Augenblicke dürft’ ich sagen:
Verweile doch, du bist so schön!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-09 13:11:38 ]
Я вже казав, що кінець вірша важко піддається образному осмисленню. Там, пані Мирославо, є перехід від причальних вогнів до діамантів і кораблів. Коли все окремо - добре, а коли разом то змушує вмикати різної глибини памяті образи, які не так просто поєднати у кількох рядочках як щось ціле. Тобто: логічний образ є, а підсвідомість спотикається. Вірш цей - свідчення глибоких знань, уміння, але, як на мене, він писався з тверезим розумом і приглушеними почуттями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-12-09 13:29:43 ]
Мирославо, Валентине, мені складно щось іще додати до своїх пояснень, вірш писався не від розуму, а від почуттів. Шкода, що він справляє інше враження.
Мирославо, як ви робите "о" з двома крапками над?
Є літера на клавіатурі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-12-09 14:19:17 ]
Тетяно, цю літеру можна набрати на клавіатурі, якщо у Вас встановлена німецька мова, або знайти в неті слово з відповідною буквою і скопіювати її.