ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Артем Демчук / Вірші

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-15 22:03:05
Переглядів сторінки твору 2286
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.349 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.349 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2023.12.31 11:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-15 22:29:06 ]
Поезія і шкідливі звички - несумісні речі. Не раджу розбавляти слово і творити всілякі коктейлі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-16 00:39:31 ]
Шановний Артеме.
Прочитав всі вірші, повернувся до першого, тепер почну коротко, майже тезисно. Це стосується всіх творів.
Мені сподобалось.
Спочатку про плюси: легка хода (це, мабуть, вроджене), позитивний погляд на речі (це, повірте, плюс), життєствердність загалом, видима наявність творчого вектора (на певний час).
Тепер - мінуси: просто помилки (це виправне), дещо спрощені образи-рими-метафори, як для традиційної манери віршування, деяка мішанина образів, взагалі - техніка.
Мені можна заперечити - поезія перш за все почуття. Згоден. Але до певної міри. При обраній Вами манері техніка має бути бездоганною. Якщо і є який збій - він має бути виправданим за задумом. Не повинно бути видно ниток, якими все це зшито (якщо Ви їх не показуєте свідомо).
Ваша манера вимагає тонкощів, а Ви берете читача в лоб. Ще ж є й фланги, з яких можна обійти й полонити.
Поезія - це не та війна, на якій полонених не беруть. Зовсім навпаки.
А сам перелік знакових понять і перенасичення ними тіла твору перетворюється в просту констатацію і нівелює самі ці поняття, вони втрачають своє первісне смислове навантаження, перетворюючись в прості словесно-інформаційні одиниці, в пусті звуки:
Андрій-Петро
Борис-Гліб
Содом-Гомора
Еклессіаст-Володимир...
Це величезні смислові поняття-одиниці. І вони вимагають певної поваги.
Їх невиправдане нагромадження веде до зворотного: до відторгнення-неприйняття. Вони перетворюються в слова за якими вже немає того цілісного первісного архетипу, який ідентифікує їх у нашій свідомості як міф. Виходить, що Ви їх використовуєте не в їх первісному значенні, тобто самі ж руйнуєте свій творчий задум. А мета у Вас, як я думаю, зовсім інша – за їх допомогою підсилити асоціативний гротескно-метафоричний ряд твору.
В світлі мовленого може видати, що плюсів значно менше. Це не так. Навпаки. Просто мінуси потрібно розкрити з деяким подробицями. Щоб було на що звернути увагу.
Мій погляд – один з багатьох можливих. І хай ні в якому разі від моєї замітки у Вас не опустяться руки. Моя критика позитивна і конструктивна і загалом і має додати Вам запалу.
Зачекаємо на інші думки.
А враження від Вашої поезії самі позитивні.
Світло, просто, місцями невимушено ( це стосується більше другого і третього віршів). Знаєте, Вам притаманний той незамулений, ясний погляд, який відрізняє щирість від голої майстерності або надуманої версифікації.
А над першим - попрацюйте, тим більше що Ви його відсилаєте на ряд конкурсів.
А техніка – діло наживне.
Всіляких успіхів.
З повагою – Т.