ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Федюк (1954) / Вірші

 ***
Образ твору Ти колись прочитаєш це.
Знов холодний циклон з Росії.
Упадуть на твоє лице
Відблиск слів і господні вії.

У «Корчмі» що таки – корчма,
Де і зараз усе погано,
Ти мовчала мені двома
Золотими, як лід, губами.

І летіли над стіл птахи
Часом – пальців, а часом – диму,
І сміялись легкі гріхи,
І так легко з такими ними.

Обірвалось, як не було,
Бо і що там було крім кави.
Замітало корчемне скло
Золотими, як лід, снігами.

Я не знаю тепер, де ти.
Пахне воском різдвяна меса.
В кришталевій – до самоти –
Попільничці горить адреса.

Зеленіє в снігах вагон.
І залізна, як лід, дорога.
Забувати – нема кого.
І згадати – нема для кого.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-28 10:23:51
Переглядів сторінки твору 5706
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.085 / 5.5  (5.009 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.986 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.23 12:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-28 17:02:42 ]
Сашо, то як, не доживемо до весни? Не дотягнемо, правда?
Якщо Федюк пише "маячню", то я поїхала в Париж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-28 17:06:55 ]
Ну от, Жанцю, а мені знову місце у багажному відсіку? Чи на цей раз і для мене знайдеться мітла?;))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-28 17:07:44 ]
Добре, мо з тими віями і справді "перебор". Але вірш дуже гарний, така образність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-28 17:12:21 ]
Чого на мітлі? Ти на конику, на Пегасику, він у тебе літає! Погодуй його перед польотом отим усім маразмом, що "крєпчаєт", знаєш, як полетить!
Ти колись прочитаєш це...
Вже й напам'ять вивчила. Так лягає на душу... Зразу видно - маячня і несмак. Правда?
Чи то нам, Нікусю, пороблено, чи то їм?
Але це спонукало мене глибше познайомитися з поезією автора. Піди почитай - сильнюще! І твоє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-28 17:25:54 ]
Н-даааааааа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-02-28 17:39:36 ]
:))) коменти віджигають:)) панове, а ви справді не знаєте, хто такий Федюк?:))

Жанно, Ви б ще до Тарковського або Вакарчука на каву напросилися - їхні сторінки на сайті також є:) Впевнена, що Федюку якщо я знадобляться попільнички, то аж ніяк не тому, що він якимось дивом прочитає коментар ЕНП..до речі..коментар суб’єктивний та анітрохи не претендуючий на істину в останній інстанції. ЕНП в своєму коментарі підкреслює, що це - особиста думка, ніяких ярликів не навішує...чи, може, я чогось не добачаю?..Чогось глобального, що можуть побачити своїм рентгенівским поглядом "санітари сайту"?:)))))

PS:Модераторе, давайте ще Федюка - не шкодуйте!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-28 18:44:23 ]
До Тарковського важко, до Висоцького - також, хоч і спробую, а до Вакарчука чи Федюка - запросто, маю телефончик. Ну, знаю я, що він лауреат, ну, знаю, що його ПМ вирішили "мочити", але від того його вірші гіршими не стають. А тих, що на сайті, я якось не читала, не траплялося мені.
А комп'ютери у наших хлопців є, і вони періодично заглядають, що про них пишуть. Тому замість валер'янки й добре слово годиться.
І Марічки Матіос у мене телефончик також є. А от вашого - немає. Значить ми у різних світах живемо.
Цей світ - вигаданий, і я - вигадана, тому мені все можна. Ви ж не знаєте, хто я?
А Федюка друкуйте ще!
Ой і посміються ж хлопці в Одесі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-02-28 20:48:48 ]
Все ми поділяємо, не розділяючи, пане Валентине.
Мої коментарі видаляються. Марна справа писати знову. Трясця матерей їхніх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-02-29 16:20:08 ]
Жанночко, то Ви як підете до вищеперерахованих осіб, спитайтеся,, може хтось із них і надиктує вам мій номер. Для повноти колекції, так би мовити:)))) До речі, я не в курсі, як воно там у вигаданих світах, а от у реальному такі колекційні телефони повинні мати..ну..скажімо у кожному поважаючому себе видавництві:) так що - не раритет, ні:)
До речі, пролийте світло (може якось приватно), чого це ПМ вирішили мочити Федюка? Як на мене, то дошкуляти авторові можливо тільки ігноруючи його, бо ж гірше байдужості вигадати неможливо. А так..ну, в кожного окремого читача є якісь свої погляди..позитивні вони чи негативні - авторові все знадобиться для повноти картини світу...