ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
Зима Вже Близько -- з присмаком блюзу
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Secret place
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Гранітний
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,

Іван Потьомкін
2026.07.13 14:04
***
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.

Борис Костиря
2026.07.13 13:35
* * *
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.

Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса

хома дідим
2026.07.13 11:10
* 140 *
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри

Ірина Вовк
2026.07.13 10:45
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 2)
СПАЛАХ ТРЕТІЙ. СВІТЛО І ТІНІ СЕКЕШФЕГЕРВАРА Розспівний шепіт Бояна завис у густому від видінь минулого повітрі на півслові… Його долоні, що гріли ступні Анастасії, злегка здригнулися. Він підвів голову, подивився на вузьке вікно-бійницю вгорі тьмяної ке

Паб Лімерик
2026.07.13 09:31
Атлас людських дивацтв
Таксопарку міського шофер
Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.

А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно

Віктор Кучерук
2026.07.13 06:49
* * *
Прибите хвилями до берега,
Лежить загублене весло
І все вслухається у шерехи,
Яким утратило число.
Але не чутно веслувальника
Гребків вздовж берега давно, -
Отож у руки віршувальника
Потрапить зрештою воно...

Артур Курдіновський
2026.07.12 21:59
Втома (сонет)
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.

Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Berceuse
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Як гинуть багаті царства…
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
* * *
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
* * *
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
* 139 *
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю

Устимко Яна
2026.07.12 10:31
люблю римовані вірші
люблю римовані вірші
без реповипендрендів
та в час нарації і ші
вони уже не в тренді

у стовпчик проза й недорим
і білі вірші з ними…. –
і що робити з тим усім
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тарас Федюк (1954) / Вірші

 ***
Образ твору Ти колись прочитаєш це.
Знов холодний циклон з Росії.
Упадуть на твоє лице
Відблиск слів і господні вії.

У «Корчмі» що таки – корчма,
Де і зараз усе погано,
Ти мовчала мені двома
Золотими, як лід, губами.

І летіли над стіл птахи
Часом – пальців, а часом – диму,
І сміялись легкі гріхи,
І так легко з такими ними.

Обірвалось, як не було,
Бо і що там було крім кави.
Замітало корчемне скло
Золотими, як лід, снігами.

Я не знаю тепер, де ти.
Пахне воском різдвяна меса.
В кришталевій – до самоти –
Попільничці горить адреса.

Зеленіє в снігах вагон.
І залізна, як лід, дорога.
Забувати – нема кого.
І згадати – нема для кого.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-28 10:23:51
Переглядів сторінки твору 5886
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.085 / 5.5  (5.009 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.986 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.23 12:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-28 17:02:42 ]
Сашо, то як, не доживемо до весни? Не дотягнемо, правда?
Якщо Федюк пише "маячню", то я поїхала в Париж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-28 17:06:55 ]
Ну от, Жанцю, а мені знову місце у багажному відсіку? Чи на цей раз і для мене знайдеться мітла?;))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-28 17:07:44 ]
Добре, мо з тими віями і справді "перебор". Але вірш дуже гарний, така образність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-28 17:12:21 ]
Чого на мітлі? Ти на конику, на Пегасику, він у тебе літає! Погодуй його перед польотом отим усім маразмом, що "крєпчаєт", знаєш, як полетить!
Ти колись прочитаєш це...
Вже й напам'ять вивчила. Так лягає на душу... Зразу видно - маячня і несмак. Правда?
Чи то нам, Нікусю, пороблено, чи то їм?
Але це спонукало мене глибше познайомитися з поезією автора. Піди почитай - сильнюще! І твоє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-28 17:25:54 ]
Н-даааааааа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-02-28 17:39:36 ]
:))) коменти віджигають:)) панове, а ви справді не знаєте, хто такий Федюк?:))

Жанно, Ви б ще до Тарковського або Вакарчука на каву напросилися - їхні сторінки на сайті також є:) Впевнена, що Федюку якщо я знадобляться попільнички, то аж ніяк не тому, що він якимось дивом прочитає коментар ЕНП..до речі..коментар суб’єктивний та анітрохи не претендуючий на істину в останній інстанції. ЕНП в своєму коментарі підкреслює, що це - особиста думка, ніяких ярликів не навішує...чи, може, я чогось не добачаю?..Чогось глобального, що можуть побачити своїм рентгенівским поглядом "санітари сайту"?:)))))

PS:Модераторе, давайте ще Федюка - не шкодуйте!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-28 18:44:23 ]
До Тарковського важко, до Висоцького - також, хоч і спробую, а до Вакарчука чи Федюка - запросто, маю телефончик. Ну, знаю я, що він лауреат, ну, знаю, що його ПМ вирішили "мочити", але від того його вірші гіршими не стають. А тих, що на сайті, я якось не читала, не траплялося мені.
А комп'ютери у наших хлопців є, і вони періодично заглядають, що про них пишуть. Тому замість валер'янки й добре слово годиться.
І Марічки Матіос у мене телефончик також є. А от вашого - немає. Значить ми у різних світах живемо.
Цей світ - вигаданий, і я - вигадана, тому мені все можна. Ви ж не знаєте, хто я?
А Федюка друкуйте ще!
Ой і посміються ж хлопці в Одесі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-02-28 20:48:48 ]
Все ми поділяємо, не розділяючи, пане Валентине.
Мої коментарі видаляються. Марна справа писати знову. Трясця матерей їхніх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-02-29 16:20:08 ]
Жанночко, то Ви як підете до вищеперерахованих осіб, спитайтеся,, може хтось із них і надиктує вам мій номер. Для повноти колекції, так би мовити:)))) До речі, я не в курсі, як воно там у вигаданих світах, а от у реальному такі колекційні телефони повинні мати..ну..скажімо у кожному поважаючому себе видавництві:) так що - не раритет, ні:)
До речі, пролийте світло (може якось приватно), чого це ПМ вирішили мочити Федюка? Як на мене, то дошкуляти авторові можливо тільки ігноруючи його, бо ж гірше байдужості вигадати неможливо. А так..ну, в кожного окремого читача є якісь свої погляди..позитивні вони чи негативні - авторові все знадобиться для повноти картини світу...