ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Рештки Світу
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-04-22 01:48:13
Переглядів сторінки твору 13396
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.235 / 6  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 5.215 / 6  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-22 01:48:59 ]
у зв"язку з надзадачею по оновленню сторінки, розміщую дещо "старі" речі, за що й вибачаюсь. як вичерпаю "розумний" кількісний ліміт, запощу щось новеньке (а то менше 30 - то вже ні в які ворота... з заздрістю дивиться у бік власників інших сторінок).
автір


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-22 05:58:33 ]
Сергію, та хіба ж справа у кількості ? Можна написати один твір, після якого авторам багатотомних фоліантів залишиться розпалювати груби своєю макулатурою...
Побільше б таких (хай і "старих") речей.
Особливий респект за Козятин (не Козлятин :о)). Ехх... дитяча ностальгія (оглядається назад, але замість минулого - біла стіна). Часом про Ружин, що по трасі Вінниця-Козятин-Київ нічого нема? ;о)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-22 09:54:22 ]
Сергію...е-е-е...приємно що ви оцінюєте мої рядочки так високо, але я, взагалі-то, проти оцінок ваабщє, і проти перебільшень в часности. та й 7 - то, в першу чергу, не стільки майстерність, скільки випробовування часом - довгим суворим лікарем часом. тим більше ви редактор, а редактор має тримати користувачів ув їжачих рукавичках.... і гладити проти шесті (з острахом ощупує шерсть). так що уклінно благаю поправити оціночку, а то й самому якось не теє і перед користувачами не зручно. я щиро. (переходить на крик) ну хочете я вам вірша про Ружин напишу!!! а може в мене є?.. (кидається до купи папірців і починає там старанно ритися).
я коли вчився в Московії, то вертався додому (у Вінницю) потягом через Козятин. як тільки Козятин - все, нервуєш, пора пакувати речі (калинівку до уваги не приймаємо). так що це місто втратило для мене географічне навантаження і набуло статусу порогу до дому


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-22 10:35:35 ]
Еххххххх... (кривлюсі і починаю відчувати себе якимсь негідником) - теоретично оцінка може бути змінена, але Лазірчику я вже написав , у який бік... "Слізно прошу" - не "благайте уклінно", а то, не дай Боже, майбутні покоління ваших прихильників мені цього можуть не пробачити (не хотілося б залишитись у пам"яті народній "хвігуральним Дантесом", шморгає носом...). Всьо! Забули про Ружин і таке інше. Спробую бути непідкупним ( слинить пальця, шукаючи статтю 368 КПКУ... ууууууууу... ч. 3 - позбавлення волі до 12 років з конхвіскацією... нє пайдьот!(хникає, б"ється (легенько) головою об клавіатуру...) Принципи і свобода дорожче. Не зміню і баста! Єдине, що можете зробити - подати клопотання до Верховного суду ПМ. Верховний суддя пан Ляшкевич може відмінити моє рішення, але обіцяю апеляцію і нове оцінювання з обгрунтуванням вже згідно Конституції ПМ...
Якщо буде претензія до моєї оцінки якоїсь третьої особи - подам повне обгрунтування найвищого балу ;о)
PS А в мене про Козятин інші спогади. Від Козятина до батьківських міст (селище Черемуха) на електричці десь хвилин 40. Колись ми чекали на електричку (а було мені чи то 4, чи 5 років) і я погнався на привокзальній площі за голубами, послизнувся і гепнувся прямо в калюжу у білій одежині. Не пам"ятаю, але можу тільки уявити, як тоді народ потішився... От такі бувають "пороги додому" :о)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-22 07:20:45 ]
Сержуля Ко - обгрунтий сімочку б.л.
Це має бути рівень Шевченка - пор фавор - пане редакторе :)
Мій респект до автора - твір заслуговує на оцінку прекрасно.
Се` Т. - Твої твори (ІМХО) - просто чудові - створюють атмосферу
бажання писати.
Читаю і насолоджуюсь.
Л.Ю.

Пляшку – Галі,
квіточку – Марині,
а мені - шампана в лімузині :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-22 07:57:19 ]
Вітаю, Друже! :)
Ти знаєш, за весь час мого прибування на ПМ, оцінку "7" оце поставив лише вдруге (перша була Василю Герасим"юку).
Обгрунтувати? Колись, за один твір пану Бендюгу я поставив "5" балів. Він образився і попросив пояснити моє оцінювання. Я дуже старанно виконав його прохання, але після цього змушений був оцінку знизити до "3". І що цікаво, він навіть не став сперечатись... :о)) Я напевно всеж утримаюсь від детального пояснення теперішньої "7-ки" (інакше мені доведеться за цей твір ставити балів 10, а такого коехвіцієнту тут нема ;о)
"Рівень Шевченка"? Я не буду заперечувати геніальність Тараса Григоровича, але (нехай мене закидають важкими і гострими предметами) не вірю в земних ідолів і цілком припускаю, що хтось з авторів (навіть наших сучасників, яким не ставлять пам"ятників) може писати краще...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-22 09:56:00 ]
привіт, Юрку! все вірно, все вірно. Шевченко - то вже навіть не рівень, то практично наше все. і справа не в ідолах. якщо багацько хто не розуміє цього - прикро. за респект - мій респект. а супер респект - за "створює атмосферу бажання писати". то особливо приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-22 10:49:49 ]
Саме прикре, що для багатьох (нікого з ПМ це, сподіваюсь, не стосується) Шевченко - саме "ідол". Спитаєш "хто Шевченко?", відповідь - "Бог!". "Процитуйте що -небудь" - "........." тиша :о(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-22 11:07:52 ]
Серже (вмощується між двома Сергіями і загадує бажання - йой!), ти затіваєш дискусію про "наше всьо" на теренах безмежної ноосфери? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-22 11:24:30 ]
Між двома Сергіями... Ги... Загадуй-загадуй :о))
Дискусії не буде - "вагонные споры - последнее дело, когда больше нечего пить..." ;о)
Нема ніякого смислу порівнювати сучасних авторів з Шевченком, зрозуміло, "не той калібр", але зовсім не обов"язково, що у кожного поціновувача поезії великий класик має бути улюбленим поетом тільки тому, що "так прийнято", а не тому, що хтось самотужки це осягнув.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-22 11:31:42 ]
Та ні, Серже, я про інше. Тарас є Тарасом, але він яскрава зірка на цілому небосхилі, який належить всім. Роузмієш? І поруч із зіркою Шевченка сяє зірка Лорки, наприклад, або Лєрмонтова, або Рільке. І це ВСЕ - НАШЕ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-22 11:42:10 ]
Звісно розумію і погоджуюсь. От тільки росіяни з гіспанчами можуть з того трохи невдоволенно побурчати... "Не ваш, скажуть, а наш..." ;))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-22 11:45:38 ]
Хай бурчать. Це ж не заважатиме нам милуватися зірками :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-22 08:18:46 ]
Просто краса, Сергію, як добре, що Ви у нас є!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-22 09:57:55 ]
шаріється, длубається в носі... почуває себе ніяково... бо дуже вже полюбляє вреднючих рудих бестій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-22 10:03:02 ]
Це ж чудово, бо я страшенно люблю розумних чоловіків, які пишуть ТАКУ поезію)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-22 10:08:02 ]
не знає що відповісти і ставить багатобагатобагато крапок...........................................


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-22 10:10:31 ]
Це лише невинний комплімент)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-22 10:55:49 ]
Згадалося райкінське "Три пишемо, два на ум пішло" :) Ех, жизня... Те, що справжнє, йде "на ум", тобто у дужки...
Сергію, [схочеться цикути - тут спеціально автор отакочки у майбутньому часі цей дивовижний засіб згадав, щоб від решти "хочеться" відрізнялось?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-23 22:42:57 ]
майбутній час тоді - відносно сьогодення вже давно час минулий:( от як... а "с" можна було б легко прибрати, але у ньому є якась (потенційна:) можливість вибору.