ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Рештки Світу
Образ твору Чорно-білі потяги зими
проминули станцію Коз[л]ятин.
Щем – додай, а відчай – відніми:
станеш сильним.
[хочеться багатим :-).

На подерту скатерку полів
осідає мертва позолота.
Я живу в країні, де голота
не смакує рими серед слів.

Для голоти – хліба і розваг!
А мені затьмариться… Й можливо,
у кількох римованих словах
стану вільним.
[хочеться щасливим :-)

Передмістя шибениць і плах!
Це моє повернення – як втеча
у минуле праведно-лелече,
за коротку вічність до тепла.

Від перону – кола по воді.
За відсутність – вирок і догана.
Заживе повернення й тоді
стану справжнім.
[хочеться коханим :-)

Я – b2, b8 – снігурі:
шах – і мат. Не виграти криницю,
де вода гартується у крицю
від зорі до вічної зорі.

Не сумуй. Лишається пройти
кілька вулиць – ось і двір Спокути,
де до столу звузяться світи
й хліба-солі.
[схочеться цикути :-(.

Крізь бокали – сонце навскоси,
хлібні крихти мнуться пластиліном.
Зграя слів шукає вирій клином,
серед них „спаси” й „не вознеси”.

Бути чи не бути – як вино,
пити чи не пити – антитези:
щоб не вибрав, друже, все одно –
станеш п’яним.
[хочеться тверезим :-)

Тоне небо в цинковій труні.
Вимерзають сльози на цямрині.
Пляшку – Галі,
квіточку – Марині,
рештки світу – Богові й мені.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-22 01:48:13
Переглядів сторінки твору 14369
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.235 / 6  (5.197 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 5.215 / 6  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-23 22:47:10 ]
та отож, тому так несміло й запитала :) ніколи точно не знаєш, коли цикути схочеться :) (нєрвно посміхається).
А оті малюночки цікаві над віршами - власні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-23 23:02:17 ]
нє-а. малюночки дєцкі - автентичні. ауторці 4 рочки. я у свій час реалізовув цікаву програму, так от з тих часів лишилися. у мене їх ціла банда, я їх, швидше за все використаю в якості ілюстрацій для книги - до кожного вірша буде малюночок. має бути цікаво - хочеться щоб було порівну тексту і графіки: така задумка, щоб смислове і візуальне навантаження було рівнопропорціональним, і на контрастові: дорослі вірші і дитячі малюнки. (не в тій відповідності що тут, це просто щоб розбавити деяку текстуальну "монотонність") приблизно так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-23 23:13:30 ]
То вже діточки-індіго, мабуть. Просто обалдєнні малюнки! Кожний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-23 23:20:41 ]
а це поки дитсадок за них не береться, а чи школа(але школа - то вже дуже пізно). прямо вити на місяць хочеться: там вони починають малювати і клеїти за віковою традиційною методологією - за шаблоном: як всі:( вихід - приватні заклади, або індивідуально... але то зовсім інші кошти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-23 23:34:01 ]
так, болюча тема... "як всі" - ненавиджу ці слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-04-22 16:10:18 ]
довго вагалась..але змушена щось написати...бо як на мене, це саме та квінтесенція мови, чарів та життєвого досвіду, яка називається поезією.. шкода, що ні оцінками, ні коментарями не вийде задекларувати рівень мого захоплення і шанування.
авторе, я вашу поезію у вибране потягнула, так що це теперича колекційні вірші:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-04-24 12:55:11 ]
алюзії, ремінісценції, переспіви і перебріхування (і десь поміж ними вибачення за флуд:)):

Станеш сильним, вільним, справжнім, сольним, -
Все одно – з синдромом алкогольним,
А багатим бути і тверезим –
Сильний стрес, з хронічним енурезом,
А щасливим і коханим бути
Можна…( тіко вдудливши цикути).
…Та назло стереотипам клятим
Так бентежить станція Козлятин…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-25 14:55:33 ]
за флуд вибачатись не треба - не було би флуду, коменти були б практично відсутні. флуд - то клей, який цементує інтернетстосунки:) стосовно переспіву - вдало, респект. "вас беспокоит Гондурас?.." - це щодо "бентежить Козятин";) після вашого переліку бути багатим зовсім не хочеться, ну,,, майже))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-06 23:09:12 ]
Днями відкрив для себе Вашу поезію - дуже вражений і захоплений. Я вже майже рік на ПМ, правда не постійно заходжу, і мені прикро, що ранніше не заглянув на Вашу сторінку. Повністю приєднююсь до тих слів, котрі сказли СеРж та Юрій про вірш.
Єдине, на що маю іншу думку - це доцільність висловлювання:
"Я живу в країні, де голота
не смакує рими серед слів.
Для голоти – хліба і розваг!"

Але це тема великої і довгої дискусії.

З повагою,
Тарас



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 09:22:53 ]
щиро дякую, Тарасе.
Ви дуже уважний і вибагливий читач! (тут я ставлю знак оклику! або й кілька!!!): розкрию Вам таємницю - ці рядки (єдині!) до сих пір викликають у мене подвійні почуття. я дуже уважно і дуже ніжно (синонім - з повагою) ставлюсь до свого оточення. навіть дещо ідеалізую його. а діаметр мого оточення - це межі України. але, погодьтеся, що є - то є. звідси - дилема... не дочекаюся того часу, коли можна буде безболісно замінити ці рядки на щось інше. і це - щиро, повірте. так що - ніякої дискусії, я дивлюся на "проблему" тотожно з Вами (маю надію).
дякую ще раз - щиро Ваш, Т.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-08 16:35:23 ]
Давно пора і опаперювати, і обефірювати. Мо, тоді голота (і Голота) й засмакувала б рими серед слів. Годують їх ерзац-римами, то марно хотіти смакування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-07 17:32:33 ]
Повернулася з відпустки і...заглянула до вас в гості, ЕсТете. Гарно і глибоко, без сумнівів, пишете, манера яскрава, а скільки коментарів!!! Гай-гай!!! Ось де справжня вершина майстерності!
Я не хочу Вам писати дифірамби, проте само-собою виходить, аж соромно...(Червонію...) Сила слова й глибина думки поєднуються у ваших роботах, не хочу зачитуватись залпом, буду смакувати політ думки, бо є над чим замислитись))
ЧУДОВО!!!
НІ, ПРЕКРАСНО пишете!
так тримати!
Моє серце десь поруч Вас скромним читачем і шанувальником.
З повагою ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-07-08 10:32:40 ]
з відпочинком вас (минулим і, маю надію, вдалим)!.
дякую за прихильність, але перебільшувати не треба:) якщо щось до вподоби - я щиро радий.
заходьте, почувайтесь вільно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-08 14:30:01 ]
Шановний Сергію, очікуємо на ваших кандидатів на перемогу у нашому конкурсі «Майстерні - І півріччя 2008»)
http://maysterni.com/publication.php?id=17574


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-18 11:31:33 ]
Доброго дня, пане Сергію! Для мене Ваша поезія почалася з "Самураї не вмирають, линуть в небо самураї". Дякую Богу і Долі, що ви живий і є можливість повчитися в Людини, у якої Б_О_Л_И_Т_Ь... Щодо цього вірша: гарний і, на мою думку, правильний, кінець: хочеться бути тверезим... Дяку. Дай Вам Бог здоров`я і сердечної любови... Щиро Ваш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 22:53:09 ]
краще пізно, отож - щиро дякую, пане Вікторе, за Ваш візит.
щоб дещо понизити патетику Вашого коменту, аутір невтямливо лепече щось на кшталт "мерсі" й копирсає ніжкою штучний паркет ебенового дерева.
аналогічно - щиро Ваш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Мандич (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 11:36:21 ]
Хотіла виставити оцінку, але в мене чомусь більше5.5 немає, а так не хочеться псувати загальну картину. Я вражена і зачарована :)