ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2022.01.21 20:01
Всього один забитий м’яч…
І зупинилось все навколо
Будь - де, будь - що, але не плач
Це лише Зборище і Поле…

Всього один забитий цвях…
Через роки заіржавіє
А в сни коли приходить птах -

Ігор Шоха
2022.01.21 15:51
Немає ані тактики, ні цілі,
ні якоря, ні палуби, ні кіля...
у морі лиха ми, таки, одні...
рабів галери позмивали хвилі,
а до Європи милі... милі... милі...
надійно сидимо на мілині.

***

Тетяна Левицька
2022.01.21 10:51
Снігуркою тану, принижену, голу
не кинь на поталу відлизі дарма.
Не звикла я крихти збирати зі столу,
благати любові, якої катма.

Чіпляла на грішника янгольські крила,
будила найкращі, святі почуття.
З розгніваним Богом щоразу мирила

Тамара Шкіндер
2022.01.21 08:35
Снить земля під білим покривалом.
Лебединим пухом вкритий світ.
До шибок мороз приклав лекало -
Візерунком став прозорий лід.

У ярах принишкла хуртовина,
Не порушить тишу вітруган -
Промайнув тихцем поміж ялини,

Микола Соболь
2022.01.21 06:26
Падають зорі у роси
тиша така, що аж-аж.
Берегом річки йду босий
вітер зі мною мов паж.
Гладить волосся і плечі,
ніжно торкається щік,
мовить словами предтечі:
«Знову ти прийдеш за рік,

Віктор Кучерук
2022.01.21 05:10
Ясніє місяць. Зяє ніч.
Кругом лежать сніги безкраї.
Летить повз мене вітер пріч
І білі вихори здіймає.
Тремтять зіщулені сади
Уздовж узбіч доріг рахманних,
Де загубилися сліди
Несамовитого кохання.

Микола Дудар
2022.01.21 03:19
Мене ще не було, і навіть не родили…
В утробі я чекав на вихід, ось і все.
За дев’ять місяців куди нас не носило -
На озеро під вечір, з ранку на щосе…
До моря в синь, у глиб, крізь жах мирської суті,
До дзвонаря у дзвін, святих предосторог,
До тих,

Сергій Губерначук
2022.01.20 21:46
Сьогодні ліра не пішки ходила.
Допіру у ліри виросли крила.
Вона стрепенулась, знялась,
забриніла…
Давно сріблострунна сказати хотіла,
що перш, ніж отак вигравати
про крила,
потрібно, щоб ліра угору

Микола Дудар
2022.01.20 21:36
Сповиті ми любов'ю двох сердечок…
І затишком вечірніх молитов…
… а пам’ятаєш нас, матусю - печо
Як гріли одне одного без дров?…

Розчесані і сонцем і вітрами
І співом солов’їним рідних саг
… а пам’ятаєш, що робили з нами

Євген Федчук
2022.01.20 19:50
В часи смутні, коли непевна влада
На світ до біса виповзає того гада,
Що аж ніяк не хоче просто працювати,
А норовить чуже у когось відібрати.
І люду бідному нема куди подітись,
Тож вони змушені наругу ту терпіти,
Та ще до Господа у молитвах блага

Тетяна Левицька
2022.01.20 17:43
присвячується Тетяні Мирошниченко)

Торкнулась ніжна жінка срібних струн
І полилась мелодія чудесна.
Чаклує, наче звук епічних рун,
Відлунюють в душі джерельні весни.

Єство наповнює дзвінка краса,

Микола Соболь
2022.01.20 08:16
Шини горіли, погорять і танки,
але не бути імперії тут!
Одягне мати сину вишиванку
й сади вишневі в травні зацвітуть.
І буде мир. Така настане тиша,
якої не було ще на землі.
У небі місяць зорі заколише
й на рала перетопляться шаблі.

Ярослав Чорногуз
2022.01.20 07:54
Ця думка визріла помалу,
У світ прекрасного несе -
Твого кохання ідеалом
Я хочу бути над усе.

Цьому нема альтернативи,
Життя стає чарівним сном:
Або ти зробишся щасливим,

Віктор Кучерук
2022.01.20 07:48
Мине зима. Водойми скреснуть.
Нахлинуть запахи садів.
Давайте думати про весни
І про світанки молоді.
Вони, блакитні чи прозорі,
Або сріблясті, ніби ртуть, –
У снах спалахують, як зорі,
Спокійно спати не дають.

Ігор Деркач
2022.01.19 20:48
ІМало що лишає у людей
по собі неопалиму пам’ять
і тому, напевне, де-не-де
та деінде ще її поганять
носії вмираючих ідей.

ІІМало на Московії наїдку...
їй усе готове подавай –

Іван Потьомкін
2022.01.19 14:13
Часами й вовк буває ситим.
Саме такому довелось зустріти
Вівцю, що, мертва начебто, лежала
І виду на життя не подавала.
Схилився вовк, шепоче їй на вухо:
«Не бійсь мене, та краще-но послухай:
Як тричі скажеш правду про вовків менi,
Зможеш лежати й
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

віктор Зозуля
2022.01.16

Ольга Буруто
2022.01.12

Олександр Осмолович
2022.01.04

Вероніка Кабарчук
2021.12.28

Ольга Малишко
2021.12.04

Саша Горбач
2021.12.02

Бо вічнавічний
2021.11.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Рештки Світу
Образ твору Чорно-білі потяги зими
проминули станцію Коз[л]ятин.
Щем – додай, а відчай – відніми:
станеш сильним.
[хочеться багатим :-).

На подерту скатерку полів
осідає мертва позолота.
Я живу в країні, де голота
не смакує рими серед слів.

Для голоти – хліба і розваг!
А мені затьмариться… Й можливо,
у кількох римованих словах
стану вільним.
[хочеться щасливим :-)

Передмістя шибениць і плах!
Це моє повернення – як втеча
у минуле праведно-лелече,
за коротку вічність до тепла.

Від перону – кола по воді.
За відсутність – вирок і догана.
Заживе повернення й тоді
стану справжнім.
[хочеться коханим :-)

Я – b2, b8 – снігурі:
шах – і мат. Не виграти криницю,
де вода гартується у крицю
від зорі до вічної зорі.

Не сумуй. Лишається пройти
кілька вулиць – ось і двір Спокути,
де до столу звузяться світи
й хліба-солі.
[схочеться цикути :-(.

Крізь бокали – сонце навскоси,
хлібні крихти мнуться пластиліном.
Зграя слів шукає вирій клином,
серед них „спаси” й „не вознеси”.

Бути чи не бути – як вино,
пити чи не пити – антитези:
щоб не вибрав, друже, все одно –
станеш п’яним.
[хочеться тверезим :-)

Тоне небо в цинковій труні.
Вимерзають сльози на цямрині.
Пляшку – Галі,
квіточку – Марині,
рештки світу – Богові й мені.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-22 01:48:13
Переглядів сторінки твору 10721
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.235 / 6  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 5.215 / 6  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-23 22:47:10 ]
та отож, тому так несміло й запитала :) ніколи точно не знаєш, коли цикути схочеться :) (нєрвно посміхається).
А оті малюночки цікаві над віршами - власні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-23 23:02:17 ]
нє-а. малюночки дєцкі - автентичні. ауторці 4 рочки. я у свій час реалізовув цікаву програму, так от з тих часів лишилися. у мене їх ціла банда, я їх, швидше за все використаю в якості ілюстрацій для книги - до кожного вірша буде малюночок. має бути цікаво - хочеться щоб було порівну тексту і графіки: така задумка, щоб смислове і візуальне навантаження було рівнопропорціональним, і на контрастові: дорослі вірші і дитячі малюнки. (не в тій відповідності що тут, це просто щоб розбавити деяку текстуальну "монотонність") приблизно так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-23 23:13:30 ]
То вже діточки-індіго, мабуть. Просто обалдєнні малюнки! Кожний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-23 23:20:41 ]
а це поки дитсадок за них не береться, а чи школа(але школа - то вже дуже пізно). прямо вити на місяць хочеться: там вони починають малювати і клеїти за віковою традиційною методологією - за шаблоном: як всі:( вихід - приватні заклади, або індивідуально... але то зовсім інші кошти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-23 23:34:01 ]
так, болюча тема... "як всі" - ненавиджу ці слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-04-22 16:10:18 ]
довго вагалась..але змушена щось написати...бо як на мене, це саме та квінтесенція мови, чарів та життєвого досвіду, яка називається поезією.. шкода, що ні оцінками, ні коментарями не вийде задекларувати рівень мого захоплення і шанування.
авторе, я вашу поезію у вибране потягнула, так що це теперича колекційні вірші:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-04-24 12:55:11 ]
алюзії, ремінісценції, переспіви і перебріхування (і десь поміж ними вибачення за флуд:)):

Станеш сильним, вільним, справжнім, сольним, -
Все одно – з синдромом алкогольним,
А багатим бути і тверезим –
Сильний стрес, з хронічним енурезом,
А щасливим і коханим бути
Можна…( тіко вдудливши цикути).
…Та назло стереотипам клятим
Так бентежить станція Козлятин…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-25 14:55:33 ]
за флуд вибачатись не треба - не було би флуду, коменти були б практично відсутні. флуд - то клей, який цементує інтернетстосунки:) стосовно переспіву - вдало, респект. "вас беспокоит Гондурас?.." - це щодо "бентежить Козятин";) після вашого переліку бути багатим зовсім не хочеться, ну,,, майже))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-06 23:09:12 ]
Днями відкрив для себе Вашу поезію - дуже вражений і захоплений. Я вже майже рік на ПМ, правда не постійно заходжу, і мені прикро, що ранніше не заглянув на Вашу сторінку. Повністю приєднююсь до тих слів, котрі сказли СеРж та Юрій про вірш.
Єдине, на що маю іншу думку - це доцільність висловлювання:
"Я живу в країні, де голота
не смакує рими серед слів.
Для голоти – хліба і розваг!"

Але це тема великої і довгої дискусії.

З повагою,
Тарас



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 09:22:53 ]
щиро дякую, Тарасе.
Ви дуже уважний і вибагливий читач! (тут я ставлю знак оклику! або й кілька!!!): розкрию Вам таємницю - ці рядки (єдині!) до сих пір викликають у мене подвійні почуття. я дуже уважно і дуже ніжно (синонім - з повагою) ставлюсь до свого оточення. навіть дещо ідеалізую його. а діаметр мого оточення - це межі України. але, погодьтеся, що є - то є. звідси - дилема... не дочекаюся того часу, коли можна буде безболісно замінити ці рядки на щось інше. і це - щиро, повірте. так що - ніякої дискусії, я дивлюся на "проблему" тотожно з Вами (маю надію).
дякую ще раз - щиро Ваш, Т.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-08 16:35:23 ]
Давно пора і опаперювати, і обефірювати. Мо, тоді голота (і Голота) й засмакувала б рими серед слів. Годують їх ерзац-римами, то марно хотіти смакування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-07 17:32:33 ]
Повернулася з відпустки і...заглянула до вас в гості, ЕсТете. Гарно і глибоко, без сумнівів, пишете, манера яскрава, а скільки коментарів!!! Гай-гай!!! Ось де справжня вершина майстерності!
Я не хочу Вам писати дифірамби, проте само-собою виходить, аж соромно...(Червонію...) Сила слова й глибина думки поєднуються у ваших роботах, не хочу зачитуватись залпом, буду смакувати політ думки, бо є над чим замислитись))
ЧУДОВО!!!
НІ, ПРЕКРАСНО пишете!
так тримати!
Моє серце десь поруч Вас скромним читачем і шанувальником.
З повагою ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-07-08 10:32:40 ]
з відпочинком вас (минулим і, маю надію, вдалим)!.
дякую за прихильність, але перебільшувати не треба:) якщо щось до вподоби - я щиро радий.
заходьте, почувайтесь вільно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-08 14:30:01 ]
Шановний Сергію, очікуємо на ваших кандидатів на перемогу у нашому конкурсі «Майстерні - І півріччя 2008»)
http://maysterni.com/publication.php?id=17574


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-18 11:31:33 ]
Доброго дня, пане Сергію! Для мене Ваша поезія почалася з "Самураї не вмирають, линуть в небо самураї". Дякую Богу і Долі, що ви живий і є можливість повчитися в Людини, у якої Б_О_Л_И_Т_Ь... Щодо цього вірша: гарний і, на мою думку, правильний, кінець: хочеться бути тверезим... Дяку. Дай Вам Бог здоров`я і сердечної любови... Щиро Ваш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 22:53:09 ]
краще пізно, отож - щиро дякую, пане Вікторе, за Ваш візит.
щоб дещо понизити патетику Вашого коменту, аутір невтямливо лепече щось на кшталт "мерсі" й копирсає ніжкою штучний паркет ебенового дерева.
аналогічно - щиро Ваш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Мандич (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 11:36:21 ]
Хотіла виставити оцінку, але в мене чомусь більше5.5 немає, а так не хочеться псувати загальну картину. Я вражена і зачарована :)