Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.22
22:27
Пишу я ампулою ці
Такі стражденні вірші.
Стікають кров'ю на лиці
Рядки, осінні, грішні.
Пишу сльозами у собі,
Молитвою і криком.
Спалю на давньому вогні
Такі стражденні вірші.
Стікають кров'ю на лиці
Рядки, осінні, грішні.
Пишу сльозами у собі,
Молитвою і криком.
Спалю на давньому вогні
2026.11.22
18:55
Усе життя - велике синє поле,
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві
2026.11.22
18:46
ІІІ. ЕПОХА БАРОКО: Тінь, пристрасть і застигла мить
8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»
(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий
8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»
(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий
2026.11.22
18:27
Напівбрати-напівкати,
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!
Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!
Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину
2026.11.22
17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.
Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.
Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,
2026.11.22
14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
2026.11.22
13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
2026.11.22
07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.16
2026.11.12
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Татчин /
Вірші
***
п_и_в_о_н_а_н_і_ч
Візьми мені пляшку, хай зціпить зуби,
і об груди – навпіл! – зламає подих.
я більш як з годину відвертим був би:
сидів би напроти –
городив городи.
Хвалив-би-ся римами,
на Раду гримав би,
а периметром кралося б щось хижацьке,
бо для периметру
щось окрім рими тре’ –
так би й згадалась діваха з Ґжатська.
Йо-ой!
Було нам весело:
махали веслами,
взаємоневільники галери ліжка!
А ще щохвилини сушило смішно,
бо двічі на дню
курили дурню.
О!
Тут я б замовк на ковток-плюс-видих.
Парувала б над Бугом зоряна нафта.
А які ж мальовничі із вікон види! –
ані гуманоїда, ні космонавта.
Тільки:
високо-висóко
по соски осока,
а у тій осоці – стриножені коні,
всі хто бачив – хрестяться, забобонні:
бо коштовні пута,
а у гриві рута.
Або:
в небесну вибоїну
йобнулись боїнги,
а за ними ТУ –
в Кат!Ман!!Ду!!!
А ще:
все на небі справно, порядно, путньо,
тільки от заплутався у траві супутник,
зачинений геть на усі дверцята,
лежить собі – крихітна срібна цятка:
думає, блимає,
враження – глиною.
Там би
ти довірив вітру
літер труту-смог,
в маківці макітри
тер би мак думок.
А я
клявся-би-божився Шевченком-Стусом,
розволік би клясиків на цитати,
потім би упився, як кулька, здувся,
і сидів би, либився – як це встати.
І все.
Сутінки стискалися б, як лещата,
крізь вікно, сфокусоване на „спросоння”,
і вакуум-думка вгинала б скроню:
з ким би оце літо
ще хоч раз
почати.
п_о_х_м_і_л_л_я
очікуваний третього дня тверезим
врешті-решт приплентався ранок-вітчим
вперся головою в живіт берези
пробував ділитись абстрактним відчаєм.
а ще дивувався що вкрали пергамент
в який загортають вологі тіні
матюкався сварився совав ногами
намагався прикрити sunshine-сплетіння.
а тоді заточився і впав на сливи
сто сніжинок цвіту злягло в долоні!
о-о-о! як же мені хотілося курити й пива
ліпше нефільтрованого
оболоні.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
п_и_в_о_н_а_н_і_чВізьми мені пляшку, хай зціпить зуби,
і об груди – навпіл! – зламає подих.
я більш як з годину відвертим був би:
сидів би напроти –
городив городи.
Хвалив-би-ся римами,
на Раду гримав би,
а периметром кралося б щось хижацьке,
бо для периметру
щось окрім рими тре’ –
так би й згадалась діваха з Ґжатська.
Йо-ой!
Було нам весело:
махали веслами,
взаємоневільники галери ліжка!
А ще щохвилини сушило смішно,
бо двічі на дню
курили дурню.
О!
Тут я б замовк на ковток-плюс-видих.
Парувала б над Бугом зоряна нафта.
А які ж мальовничі із вікон види! –
ані гуманоїда, ні космонавта.
Тільки:
високо-висóко
по соски осока,
а у тій осоці – стриножені коні,
всі хто бачив – хрестяться, забобонні:
бо коштовні пута,
а у гриві рута.
Або:
в небесну вибоїну
йобнулись боїнги,
а за ними ТУ –
в Кат!Ман!!Ду!!!
А ще:
все на небі справно, порядно, путньо,
тільки от заплутався у траві супутник,
зачинений геть на усі дверцята,
лежить собі – крихітна срібна цятка:
думає, блимає,
враження – глиною.
Там би
ти довірив вітру
літер труту-смог,
в маківці макітри
тер би мак думок.
А я
клявся-би-божився Шевченком-Стусом,
розволік би клясиків на цитати,
потім би упився, як кулька, здувся,
і сидів би, либився – як це встати.
І все.
Сутінки стискалися б, як лещата,
крізь вікно, сфокусоване на „спросоння”,
і вакуум-думка вгинала б скроню:
з ким би оце літо
ще хоч раз
почати.
п_о_х_м_і_л_л_я
очікуваний третього дня тверезим
врешті-решт приплентався ранок-вітчим
вперся головою в живіт берези
пробував ділитись абстрактним відчаєм.
а ще дивувався що вкрали пергамент
в який загортають вологі тіні
матюкався сварився совав ногами
намагався прикрити sunshine-сплетіння.
а тоді заточився і впав на сливи
сто сніжинок цвіту злягло в долоні!
о-о-о! як же мені хотілося курити й пива
ліпше нефільтрованого
оболоні.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
