ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Любов Бенедишин
2014.10.02 13:20
Ніяк не вгодиш їм: ні з неба манною,
Ні сплеском джерела – де цвіль і твань.
До видива Землі обітованої
Бредуть… від нарікань до нарікань.

Недовірки! Якого ще Мойсея вам?!
Поганите стежки: не ту, то цю…
«До біса всі скрижалі зі знаменнями –

Інна Ковальчук
2014.10.02 13:16
Негода станеться.
ЇЇ не обминути…
Натрусить листя на жовтневі сторінки,
і вовчим голосом завиє вітер лютий,
грудьми вколовшись об оголені гілки.

А нині – юна осінь, вільна від сльоти,
голубить нас вустами бабиного літа,

Вадим Косьмін
2014.10.02 10:48
Завітайте, будь ласка до нашого клубу
Дуже раді ми будемо бачити вас.
У червоне фарбуємо кожного зруба.
А на бані: серп з молотом – сонцем для нас.

І червона табличка „Будинок культури”
Прикрашає тепер браму світла й тепла.
А на стінах тепер – лиш

Михайло Десна
2014.10.02 10:10
Пояснювальна записка Я запізнився на урок Української Мови на 30 сек. через те що перебував в АВС з метою придбання харчів, які мені позволені Законом України." "Пояснювальна записка Я запізнилася на урок на 30 секунд, через те, що я вітала свою по

Юрій Лазірко
2014.10.02 06:20
непоранені тьмою
ранимі
неприборкані вітром
натхненні
розростається вглиб
архівимір
наливаються світом
легені

Юрій Лазірко
2014.10.02 06:17
світла надихала
в серце любов
кров’ю набігла
грозою немов
янголів сила
ранок білила
пісню звільнила
з горла оков

Юрій Лазірко
2014.10.02 05:07
кров прибуває
потяг швидкий
слово
як вікна
у білій палаті
з неба надія
вірш
від руки

Даймон Пеем
2014.10.01 22:31
Ну як принизити низького чоловіка?
І прецедент він, і, в додаток, ще й каліка,
куди вже нижче - далі ж тільки судне дно!
Невже тому й не тоне за життя г-мно?

Адель Станіславська
2014.10.01 21:47
Вже стільки у боях їх полягло
цих світлих, молодих і зовсім юних,
а смерть жнивує... І жнивує зло...
І вугляться криваві долі руни.

Вже скільки сліз гіреньких пролилось,
і скільки зморщок вирізьбила мука,
у матері, скажіть, питався хтось?..

Іван Потьомкін
2014.10.01 21:25
Це осінь насилає чари.
Так римовириться-гуркоче голова...
...Все напливає,
Все сплива –
І товариство, і думки, і мрії…
І я десь поміж травами і птаством
Блідою цяткою впаду,
З’єднають лінії безмовні

Устимко Яна
2014.10.01 13:08
черкни мені вересню кріпості білим пером
пером золотим не питаючи в осені дозволу
рятуй від безсилля недосвітів кінськими дозами
бреши що(б) зі сходу смертельних надій не привозили
на мій забинтований лжеперемир’ям перон

черкни мені вересню зал

Нінель Новікова
2014.10.01 09:42
Ще рано, Господи! Мені - ще рано!
Хоча відомо, що Тобі видніше…
Але панує у душі коханий,
І ще найкращого не написала вірша.

І в Україні біди чималі:
Печалі, горю ще немає краю.
Та доки це хвилює на Землі,

Петро Скоропис
2014.10.01 09:26
Північно-західний вітер його піднімає над
весями: сизі, руді, огнисті
падоли Конектикута. Узнаки в
окові далечі ласих знад
курки, що никає по обійсті
ферми, писочків ховрашків.

На повітрянім ст

Михайло Десна
2014.09.30 22:42
Ну ось і осінь -
жбурляється каштанами.
І яблуками рваними
вже яблуні десь босі...

Кохана осінь
з листом загоратиме...
А звідки осінь знатиме,

Марина Лавра
2014.09.30 21:59
рябіє небо темнофраком
так недолуго, і зі смаком,
вцідило зорі на ряднину
обсипало і руки й спину,
міцне лушпиння ядер кедра
обняло стан, і білі бедра,
вберу себе в твою сорочку
і кицею зів'юсь клубочком,

Софія Кримовська
2014.09.30 21:42
А доки наш Мишко маленька миша,
допоки ще дає ночами спати,
я сни і мрії в люльці заколишу,
наївно і досвідчено, як мати...

Переберу у роздумах таланти
рідні, що близько, і, яка далеко.
В уяві син постане… не атлантом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Испанець Гордий Испанець Гордий
2014.09.27

Шева Шева
2014.09.25

Доріана Любарт
2014.09.24

Тарас Карун Сарат
2014.09.24

Ніна Марія
2014.09.23

Володимир Вінокуров
2014.09.22

Серго Сокольник
2014.09.20






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Павло Тичина (1891 - 1967) / Вірші

 Пам'яті тридцяти
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! -
Понад усе вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. -
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

1918

Газета "Нова Рада", 1918, ч.38 (Київ).
Вірш присвячений бійцям київського Студентського Куреня, що в кількості 300 чоловік полягли у нерівнім бою під Крутами з 6000 війська Совєтської Росії 29 січня 1918.
30 знайдених пізніше тіл полеглих поховано 19 березня 1918 року на Аскольдовій Могилі над Дніпром у Києві.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-27 19:47:16
Переглядів сторінки твору 123824
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 4.720 / 6  (4.460 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 4.589 / 6  (4.368 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 12:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-28 13:43:31 ]
Все то ви хочете знати, пане Олександре! :)
Але чи на користь вам ті знання підуть? Чи ваше серце збагатять? Чи повірите ви у щось глибше, аніж вірите зараз?
Що є слабість, а що є сила?
А чому Бог сам себе не врятував із рук отих, що розпинали Його?