ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роман Коляда
2014.11.28 12:40
Чуєш, мій сину,
У кожної мами більше, ніж одне серце.
Твоє, ще задовго до того,
Як ти з’явився на світ,
Билося всередині мого тіла.
Я чую стукіт твого серця навіть зараз,
Коли його намагаються заглушити
Кулеметні черги і залповий вогонь.

Світлана Шинкарук
2014.11.28 12:32
Я так люблю, як пахнуть свіжі вірші
Від яблук в монастирському саду,
Від злив ясних, що здалеку ідуть,
Від зорь чужих, за наші втричі більших,

Від слів отих, залежаних на споді,
Які з душею разом відривать...
Та з ран ростуть нові, немов трава,

Ляна Лада
2014.11.28 07:49
Умилостивлені щедрими дарунками монсеньйора де Монтре, де поміж зброї, хутра, маїсової муки, що лежали на великих тиснених шкірах, найбільше радості викликали зв’язки сухого листя духмяного тютюну і дуже цінний для них пояс – вампум розшитий візерунками з

Віктор Ох
2014.11.27 22:10
Де танцмайданчик «Ж а б а» кожен знав і знає –
трохи вниз до річки і вправо у гайок.
Л а б у х і в а н с а м б е л ь вам будь-що заграє,
хочете – «адєсу», хочете – хард-рок.
На с а к с і грав сам Льова
так неймовірно к л ь о в о –
у

Мирон Шагало
2014.11.27 21:22
Вітер знічев'я
флюгерцем поскрипує.
Не засне ніяк.

(27 листопада 2014)

Саша Камінчанська
2014.11.27 21:16
Веселки, що вчора маніжила досвіток
Нині нема…
Отерпли шляхи на холодному овиді.
Грудень. Зима.
Так ревно гамує сніги незагнуздані
Чорна рілля.
Забутися ледь і віддатися студені
Прагну і я.

Ірина Саковець
2014.11.27 16:58
Воскресіння зими, і каштани – безлисті привиди.
Лабіринт онімілого міста збиває з ніг.
Ти із нього мене, мій новітній Мойсею, виведи,
поки виходи зовсім не канули в перший сніг.

Перевтілення душ, і я чую холодне дихання
гострокрилих вітрів – то бул

Світлана Майя Залізняк
2014.11.27 16:34
Писав ім"я піском... Сліпці украли.
Ну що воно для них? Пливла яса,
Ішли дощі... Дзуміли бджоли, ралі.
Колібрі край пелюстки зависа...

Ти безіменний, бо не вмів годити.
Мереж ізнов - піску повсюд гора.
І хай куйовдять літери, тандити...

Іван Гентош
2014.11.27 12:46
І шанованим, і не дуже,
Що Верховних сягли висот –
До роботи впрягайся, друже,
Бо не той вже, що був, народ!

І у вас небагато часу,
На розмови про рух вперед.
Більш не вийде “робити касу”,

Олександр Олехо
2014.11.27 12:31
Уже сереет за окном.
Уходит прочь,
но как-то вяло и безвольно,
старуха-ночь.
Летит, клубится небом мгла –
там царство туч,
там заблудился белый день
и солнца луч.

Маріанна Алетея
2014.11.27 12:28
Листопадно руйнує осінь
Той вечірній останній промінь,
Тиша змінює стоголосся.
Хто залишиться в обороні?

І гілки, мов хребет відкритий.
Чи скує їх жорстоким льодом?
Незахищені лісу діти.

Ілля Радуський
2014.11.27 10:51
Пустив поезію по вітру,
А хліб свій – по воді.
Світ замішав життя палітру
На радості, біді…
Час розгорнув нові сувої,
Намножив сум.
Дні добрі стали мов ізгої
В пустелі дум.

Серго Сокольник
2014.11.27 02:32
Спить солоденько моя кохана,
І у ві сні
Їй сниться, як-но мені жадано
Співа пісні...
Ми біля річки, удвох, втомились...
Вечірній час...
Тендітно верби понахилились-
Милують нас.

Наталя Мазур
2014.11.27 00:48
Мені так хочеться ізнов
Пірнути у твої долоні,
Аби все стихло, і сторонніх
Не чути звуків та розмов.

Тоді самотність утече
У сіре завіконня дому,
І десь на обрії блідому

Саша Камінчанська
2014.11.26 23:35
Сповзає тиша тінню по одвірках,
Намоклий тин суглобами рипить.
Німі двори, неначе сірі нірки
І дивний сон, який чомусь не спить.

Отак як є. Цього напевне досить.
Збираю в душу перестиглу ніч.
І лиже пломінь не зітліле досі

Олександр Козинець
2014.11.26 22:30
– Мамо, а правда, що кожній з родин
Діток приносить лелека?
[слизька необхідність штучних тканин
стискує злегка…]
– Так, доню, правда! – Говорять з новин,
Мама нам теж казала:
Лелеки (коли не було ще тканин)
Частіше літали.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анрі Камріо
2014.11.27

Діана Петровська Петрик
2014.11.27

Данила Мудрый
2014.11.26

Леонід Ситник
2014.11.20

Василь Васильович Бабіля
2014.11.17

Лілія Надвідна
2014.11.17

Юлія Р
2014.11.16






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Павло Тичина (1891 - 1967) / Вірші

 Пам'яті тридцяти
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! -
Понад усе вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. -
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

1918

Газета "Нова Рада", 1918, ч.38 (Київ).
Вірш присвячений бійцям київського Студентського Куреня, що в кількості 300 чоловік полягли у нерівнім бою під Крутами з 6000 війська Совєтської Росії 29 січня 1918.
30 знайдених пізніше тіл полеглих поховано 19 березня 1918 року на Аскольдовій Могилі над Дніпром у Києві.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-27 19:47:16
Переглядів сторінки твору 128667
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 4.720 / 6  (4.460 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 4.589 / 6  (4.368 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 12:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-28 13:43:31 ]
Все то ви хочете знати, пане Олександре! :)
Але чи на користь вам ті знання підуть? Чи ваше серце збагатять? Чи повірите ви у щось глибше, аніж вірите зараз?
Що є слабість, а що є сила?
А чому Бог сам себе не врятував із рук отих, що розпинали Його?