ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Гентош
2014.09.16 16:35
В нього очі, певно, були сині,
Погляд вдаль летів до горизонту…
Вчора Україна у Долині
Зустрічала свого сина з фронту.

Зустрічала сина на колінах,
Розуміла – впав на полі бою…
Більш ніколи не накосить сіна,

Олександр Олехо
2014.09.16 16:15
Вересень дістає сопілку і грає мелодію осені, жовтогарячий блюз, що поступово перетікає у монотонну нудну симфонію дощу, а ще пізніше у скляну білосніжну сюїту перших холодів. Урочисто і прозоро звучить орган сонячного, вистудженого морозом дня. Його

Адель Станіславська
2014.09.16 14:00
Живим, солдате...
Чуєш?.. Будь живим!
Хай обмине тебе ворожа куля!
До серця віру Вишньому притулюй,
як зброю до грудей…
Хай чорний дим,
що так тебе жалобно обійма,
розсіється!

Адель Станіславська
2014.09.16 13:59
Серед спеки літа
вітер віє люто -
янголів побито,
серце болем скуте...
Сутеніє горе,
студеніє гадка -
сльози серцю вторять...
Та надій лампадка

Юрій Строкань
2014.09.16 13:19
Курица, моя птица,
Ласковый Соловей,
Ну, позволь мне опять влюбиться,
И признаться об этом ей:

Что, тут в будке, ни зги не видно,
Только лапы на чёрном дне,
И котам ни по чем не стыдно

Валерій Хмельницький
2014.09.16 11:07
Проблеми з серцем? Це проблеми віку!
Не варт лишатися самотнім ні на мить
І під рукою мати коханок без ліку -
І телефон. Як щось лиш заболить,

Дзвонити до котроїсь: «Задля втіхи
Тебе чекаю. Не моя вина,
Що хочеться мені, як чоловіку,

Марина Лавра
2014.09.15 22:24
у далекім тінистім заліссі
візерунком устелене листя
на узліссі барвиста хатинка
а живе там осіння краплинка

чароводу збирає цеберцем
забавляється диволюстерцем
жовтодинне намисто вдягає

Богдан Сливчук
2014.09.15 14:14
Мирославу Дочинцю, письменникові, авторові вічного «Вічника», лауреату Державної премії імені Т.Г. Шевченка, почесному громадянинові м. Мукачева на ювілей

У місті японських вишень,
Високих, старезних тополь.
Письменник романи пише,
Сплітає сюжети і

Олександр Олехо
2014.09.15 12:15
Позираю на "небо" згори,
а людське виглядаю знизу.
Мабуть, дурість цієї гри
до амебного щастя звикла.

Під ногами зникає стезя.
Ляк невідання ниє невпинно.
У якому три-де вище «я»

Олександр Обрій
2014.09.15 10:49
Вовку боятися - в Крим не ходить, -
Ствердно при цьому кивне ваххабіт.
Страхополохів не терпить доба,
Вовку боятись - не йти на Донбас.

Ствердно кивнуть і прибалт і абхаз -
Вовка з обіймами братніми пхавсь,
Тільки шкода - не оцінений він...

Інна Ковальчук
2014.09.15 10:37
Вітри вересневі
наспівують басом:
юнацьке завзяття
поважним не личить…
Сумлінні тополі запалюють свічі –
земля приміряє
осінні прикраси…

Віктор Кучерук
2014.09.15 08:24
Так тепло, сонячно і тихо,
Що повиходили усі
Помилуватись і подихать,
І порадіти цій красі.
Мов суєта святкова в місті,
Що всюди натовпи людей, –
Ані пройти, ані присісти
Мені безклопітно ніде.

Тетяна Мілєвська
2014.09.15 01:35
Здрастуй, син мій і друже,
Серце тихенько тужить,
Як там тобі? Чи ситий?
Чую, щока небрита...
Хай, бо чи то причина,
Щоб сумувала родина?
В нас тут, на півдні, - спека,
Вже відлітати лелека

Редакція Майстерень
2014.09.14 19:49
Позаду з косами мерці, а край дороги -
три Литвини, три Порошенки, три Балоги...

Марина Лавра
2014.09.14 18:16
ти світла музика ранкової роси,
стрімкі падіння і палкі польоти вгору,
чуттєве світло веселковоі краси,
моя ти ніжність милий зараз, у цю пору

чекання вічного безодня вольова,
імлистих зір, до хмелю споєних світанням
блакить очей твоїх яскрава по

Володимир Маслов
2014.09.14 16:50
Ніхто не спить спокійно... Це – війна
на сході цілить і в лице і в спину.
І незалежну нашу Україну
зелена обсідає сарана.

У рідну ниву хлібну, як в чужу,
сепаратисти закладають міни.
І падає зерно... Солдати гинуть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Надольна
2014.09.15

Катерина Есманова
2014.09.08

Марина Лавра
2014.09.04

Жеся Муц
2014.09.03

Лана Зорівчак
2014.09.03

Оксана Вітовщик
2014.09.01

Сергій Миколайович Ульянов
2014.08.30






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Павло Тичина (1891 - 1967) / Вірші

 Пам'яті тридцяти
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! -
Понад усе вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. -
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

1918

Газета "Нова Рада", 1918, ч.38 (Київ).
Вірш присвячений бійцям київського Студентського Куреня, що в кількості 300 чоловік полягли у нерівнім бою під Крутами з 6000 війська Совєтської Росії 29 січня 1918.
30 знайдених пізніше тіл полеглих поховано 19 березня 1918 року на Аскольдовій Могилі над Дніпром у Києві.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-27 19:47:16
Переглядів сторінки твору 117932
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 4.720 / 6  (4.460 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 4.589 / 6  (4.368 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 12:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-28 13:43:31 ]
Все то ви хочете знати, пане Олександре! :)
Але чи на користь вам ті знання підуть? Чи ваше серце збагатять? Чи повірите ви у щось глибше, аніж вірите зараз?
Що є слабість, а що є сила?
А чому Бог сам себе не врятував із рук отих, що розпинали Його?