ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Шон Маклех
2014.04.24 22:20
Судного дня
Попрошу косарів нескінченного поля
Нести книгу
Важку, як чавунний міст
Між двома снами алхіміка
У своїй торбі латаній.
Судного дня
Візьму з собою парасольку

Анастасія Поліщук
2014.04.24 20:19
Я не буду про тебе думати

Я ще вчора так ствердила,
І м'якою вогкою крейдою,
Порівняннями гостро-відвертими
Затопила нервове збудження.

Я не буду про тебе думати

Ксенія Ен
2014.04.24 19:12
поряд ніяк не клеїться, не звучить,
хочеться ніж у руки в цю саму мить,
в ньому знайти союзника і вперед,
повагом непомітно повз walking dead.

вийшли на роздоріжжя уже давно,
це не настільки гарно, як у кіно,
ніж у руці не гріє і не пече,

Устимко Яна
2014.04.24 18:46
а вже квітень скрипкує деревами
барабанить у ринвах
сардачина у нього із ревеню
шкарбани в жабуринні

закосичує персть і замаює
заплітаючи густо
виглядаючи вусом просмаленим

Ігор Павлюк
2014.04.24 16:09
Від болю – горілка…
Із болю – пісня.
А в пісні – і щем, і бунт.
Це – радість.
До неї прийти не пізно,
Почувши Божу трубу.

Я мрійно біжу

Роман Коляда
2014.04.24 13:14
Це щось нове в психології
Дивитись новини й тримати себе за руку,
Щоб не кинутись дзвонити і перепитувати:
Там, в тій аварії, точно тебе не було?
Тримати себе за руку,
Щоб не почути запитання у відповідь:
А чому саме ти про це запитуєш?
Ти ж не тат

Софія Кримовська
2014.04.24 06:53
Тут Україна, хвора на амнезію,
виглядає зі Сходу на БеТееР-і месію.
А той начищає АК на хохла з Донбасу –
«месії» пофіг, за кого заплатять бакси.

Томаш Деяк
2014.04.23 23:37
скільки в тобі іще
всесвітів що ущент
стерті косим дощем
із бронебійних куль

кинутих сіл і міст
слів що згубили зміст
болю, що тишу стис

Томаш Деяк
2014.04.23 23:36
нізащо не слухай янгола в шкірі демона
йдучи трасою думай “Господь підбере мене”.
ти упізнаєш його за кермом чергової фури
він зупиниться сам, посміхнеться тобі, закурить
спитає про справи, ввімкне на повну
радіо ЛюксFM, відкоркує колу”
Господь спит

Томаш Деяк
2014.04.23 23:35
весна обирає наші з тобою шляхи
несе у собі каламуть що збирають струмки
і ми летимо на її нетривкий вогонь
сплітаючи в танці метеликів наших долонь

Ярослав Чорногуз
2014.04.23 19:39
Хай дружина мене ні, не лає,
Не батькує у лад і не в лад,
Бо од неї втечу в Миколаїв
До найкращих у світі дівчат.

Не поїду ні в Рим, ані в Канни -
Ти квитки мені в руки не сунь -
Хай клекочуть у грудях вулкани

Людмила Чехова
2014.04.23 17:59
І знову, знову, знову Вам
присвячую свої дороги.
Ви на шляху своєму сам...
Які у Вас тепер тривоги?

Де далечінь у світлі фар
і голос Ваш в утомі рідний?
Де небо повне чорних хмар

Ксенія Ен
2014.04.23 16:41
а потім я тихо плакала
а потім ти довго слухав
і десь опадала сакура
кружляли вишневі духи
ми знали про те із досвіду
не бачили просто знали
а потім ти щез удосвіта
а сакура опадала

Валентина Попелюшка
2014.04.23 13:37
Засни, засни, коханий, у обіймах,
Вони - мов тиха гавань після дня.
Нехай, нехай від марев неспокійних
Моя любов тебе охороня.

Малює ніч на прядиві зірчастім
Мазками найніжніших диво-фарб
Дві долі, оповиті спільним щастям, –

Іван Гентош
2014.04.23 10:05
Пародія

З поетом ніч, повірте, справжній глум –
Як не від світу цього – пише, пише…
А по мені тече весняний струм,
Трясе, аж листя опадає з вишень…

Чи дочекаю заповітних слів?

Маріанна Алетея
2014.04.23 09:03
На високовольтних лініях
Загорається кармін-зоря,
Прикидається причинною,
Нагнітається провиною.

Понесла життя за славою,
Запишалася державою,
Так і виросла лукавою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лященко Олеся Лященко Олеся
2014.04.24

Іван Рішко
2014.04.22

Севостьянова Анна Севостьянова Анна
2014.04.21

ЛЮБОВЬ ВЕСНА
2014.04.13

Любов Соловей
2014.04.13

осенняя ночь
2014.04.10

Влад Невмержицький
2014.04.07






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Павло Тичина (1891 - 1967) / Вірші

 Пам'яті тридцяти
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! -
Понад усе вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. -
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

1918

Газета "Нова Рада", 1918, ч.38 (Київ).
Вірш присвячений бійцям київського Студентського Куреня, що в кількості 300 чоловік полягли у нерівнім бою під Крутами з 6000 війська Совєтської Росії 29 січня 1918.
30 знайдених пізніше тіл полеглих поховано 19 березня 1918 року на Аскольдовій Могилі над Дніпром у Києві.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-27 19:47:16
Переглядів сторінки твору 102014
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 4.720 / 6  (4.460 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 4.589 / 6  (4.368 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 12:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-28 13:43:31 ]
Все то ви хочете знати, пане Олександре! :)
Але чи на користь вам ті знання підуть? Чи ваше серце збагатять? Чи повірите ви у щось глибше, аніж вірите зараз?
Що є слабість, а що є сила?
А чому Бог сам себе не врятував із рук отих, що розпинали Його?