ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олексій Кацай
2016.02.09 13:19
В забризкане супутниками небо
я лину на старому зорельоті,
який весь розцяцькованій латками
дитячих спогадів… Дивлюсь назад

на місяць, вже надкушений дахами,
і ночі кіптява повільно осідає
на суперпростору хиткого мегачас

Михайло Десна
2016.02.09 11:02
Місяць вже місяць збирався як в мандри
(хоче оглянути Марс).
Якось убрався в ранкові скафандри,
адже мандрівка – не фарс.

Виконав точні усі розрахунки,
що підказали сичі.
Пообіцяв дітворі, що малюнки

Микола Дудар
2016.02.09 03:31
у колі -- своїм -- похилого віку...
без милиць до хати із магазину
не знати ніяких перечень ліків
при всьому "не так…" в свою половину
… в таксі щоб один, подалі шансона
у спеку в обід холодного пива
орбіта свобод -- коли із полону…
очима з обі

Владислав Лоза
2016.02.08 18:08
Тьмяніють вивіски затерті,
наприклад “Супер-Шаурма”;
іде раптовий свідок смерті,
неначе іншого нема;

крокує станцією свідок,
звертаючи наприкінці
туди, де незворотній видих

Володимир Бойко
2016.02.08 15:50
Перепасую відчай на папір, –
Так буде легше гратися в мовчанку,
Коли душа, затята, наче звір,
Що буде боронитись до останку.

Несамовито пута розірве,
Щоб назавжди очиститись від скверни,
Сум'яття океан перепливе,

Ігор Шоха
2016.02.08 14:43
Теорія поетики беззуба
поезії нічого не дає.
Говорячи не оперно, а грубо,
ця арія не гріє житіє.

Феєрією манить несказанне,
але туди заказана межа.
Не сказане нікого не дістане,

Михайло Десна
2016.02.08 13:18
Не новина -
чиясь не бринькає струна.
Мовчить,
не хоче
чути,
що торкаються.
А глибина -
не міра дна.

Вікторія Торон
2016.02.08 10:51
Людяність –неначе те казкове диво
в вимірах асфальтових пустель.
Тут сама з собою не живеш красиво,
а живеш, як вийде, кожен день:

у нестачі часу, прикрій шарпанині,
шкоді, заподіяній собі.
Скільки треба шуму в наші дні людині,

Світлана Майя Залізняк
2016.02.08 10:39
З теплом до людей, а від них - колима...
Хуртечні замети. Каміна нема.
До діда Івана ще довго, ще ні...
Десь печі кладе у молитві-броні.

А я понесу невеличкий калач -
Бабусі Настуні. Ось вензель "не плач".
Живі не лякливі, воюють за кус.

Світлана Майя Залізняк
2016.02.08 10:32
Повз абортарії, мерії, храми
Кроком непевним, а часом лунким,
Йде прокажена і шепче «я з вами…».
Пульс аж під сто, калатають дзвінки...

Лику не видно. Спинити не можна.
В дощ не потрібен прояві дашок.
Вміє вночі обійти огорожу,

Роксолана Вірлан
2016.02.08 02:06
Це тане час у клекоті смоли,
рубає тіні лезо гостромісячне.
Ти з ким це люльку миру засмалив?!
Тобі ж бо довіряли сонми!..тисячі!

Закопаний, не в землю, томагавк -
у совісті оспалі надра врізаний -
Це він бере тебе на

Оксана Романів
2016.02.08 01:04
двері відкриті сину, ходім додому.
ти вже по горло втопився у власну втому,
і до душі твоєї діла нема нікому.

не торжествуй над світом - світ тебе обійде.
в цьому святковому блядстві таких як ти не чекають ніде.
скільки в просторі цьому вкарбовано

Ніка Новікова
2016.02.07 23:55
Щось трапилося, і вранці прийшла весна.
Повільно зайшла у серце, та хто би знав
наскільки була байдужа.

Я чула, як птаха билася за стіною,
і ти, коли йтимеш поруч або за мною,
торкнися до мене, друже.

Віталій Ткачук
2016.02.07 17:58
Ти казала що
Кров
Яка витече
З моєї рани
То просто погана
Але коли ця кровотеча
Внутрішня
Самому не врятуватися

Ніна Виноградська
2016.02.07 17:40
Я молюся завжди,
Бо мені ця Холодна гора
Найтеплішою стала
І здалеку стала близькою.
Відтоді наші вікна
Світили з любові й добра.
Лиш тополі під ними
Дивилися ввись самотою.

Ярослав Чорногуз
2016.02.07 14:31
Зимовий день короткий стих.
Настав ясний, чарівний вечір.
І Київ мій розправив плечі –
Летить на крилах золотих

У майбуття високе знову,
Скидає ланцюги раба…
Іде відродження доба,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марина Орбан
2016.02.01

Олександр Ходунов
2016.01.24

Мальва Світанкова
2016.01.19

Олександра Калашнюк Олександра
2016.01.16

Оксана Дністран
2016.01.16

Варвара Рубан
2016.01.15

Віра Володіна
2016.01.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Павло Тичина (1891 - 1967) / Вірші

 Пам'яті тридцяти
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! -
Понад усе вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. -
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

1918

Газета "Нова Рада", 1918, ч.38 (Київ).
Вірш присвячений бійцям київського Студентського Куреня, що в кількості 300 чоловік полягли у нерівнім бою під Крутами з 6000 війська Совєтської Росії 29 січня 1918.
30 знайдених пізніше тіл полеглих поховано 19 березня 1918 року на Аскольдовій Могилі над Дніпром у Києві.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-27 19:47:16
Переглядів сторінки твору 184298
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 4.720 / 6  (4.460 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 4.589 / 6  (4.368 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 12:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-28 13:43:31 ]
Все то ви хочете знати, пане Олександре! :)
Але чи на користь вам ті знання підуть? Чи ваше серце збагатять? Чи повірите ви у щось глибше, аніж вірите зараз?
Що є слабість, а що є сила?
А чому Бог сам себе не врятував із рук отих, що розпинали Його?