ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Людмила Калиновська
2013.05.21 23:41
Може, й буде колись хвилина,
щоб зустрітись з тобою в чайній,
говорити про все, що плином,
бо в душі ми лишень прочани.

Світ не стане від того гіршим,
та і ми вже кращі не будем,
якщо мовчки згадаємо тишу,

Леся Українка
2013.05.21 23:28
Гетьте, думи, ви, хмари осінні!То ж тепера весна золота! (Озвучення: Ірина Євстафєва)
«Без надії сподіваюся…» Читає: Ірина Євстафєва
Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні

Тетяна Рибар
2013.05.21 23:23
Цвіте ясмин, пахтить і мліють бджоли п яні,
І серце пташкою тріпоче між грудей.
Перетікає схід у захід полум яний,
Стоїть одвічний храм як древній іудей.

Вигойдує гілля солодко-млосну муку
Із квіту пелюсток, із потаємних чар.
До літа йде весна,

Іван Низовий
2013.05.21 23:07
Напився Хмель. І непрохмільно
Гуде гульба в Чигирині,
І будь-яке вороже стрільно
Прицільно здатне у стіні
Пробити бреш…
Та брешеш, доле!
Іще сміється срібна креш,
А доокола – Дике Поле:

Михайло Десна
2013.05.21 22:33
Чи можна йому зажадати її?
Він так заприсягся кохати - на совість...
На жаль, не цнота - привілей на Землі,
хоча й не вибаглива ще випадковість.

Нарощує сили нестрачена плоть
усупереч матчу сімейного "регбі",
де слово "одружений" зна лиш Госпо

Домінік Луцюк
2013.05.21 22:31
життя – самІтна подорож у даль…
крокую від любові до любові
на світі мною дихає любов
то як пір’їна і легка і ніжна
а то тверда що камінь Фудзіями…
є сто причин дивитись у майбутнє
й покірно з перемінами миритись…
розквітла юна сакура в саду

Ярослав Чорногуз
2013.05.21 21:09
Полюби мене знову, кохана,
Відречись від огуди й журби,
Хай на серці затягнеться рана,
Полюби, полюби, полюби.

Полюби мене знову - до болю,
До тремтіння щемливого рук.
Я страждання твої обезболю,

Анатолій Криловець
2013.05.21 20:56
Моя усопша Україно,
Новопреставлена раба.
Червоні ягоди калини
Склювала воронів юрба.

Дітьми посаджена на палю
Гострошпичастого Кремля.
Хай вас, іуди, сором палить

Анатолій Криловець
2013.05.21 20:45
В Ермітажі працюю. В музеї.
Я стара, бо уже на пенсії.
Вірний страж Рафаеля, Ван Дейка,
Чарівних полотен Флоренції.

Йдуть повз мене – наліво, направо –
В галстуках. Споглядають шедеври.
Часом лиш рогова оправа

Леся Низова
2013.05.21 19:09
ВСТУП Рідний край, мальовнича природа Батьківщини, колиски творчого натхнення й потенціалу, пієтичні палкі промови з національною забарвленістю – усе це стало невід’ємною частиною темарію багатьох служителів рідного слова не одного покоління. Описи р

Петро Скоропис
2013.05.21 17:18
Збіг березень. Приємна дивина:
дня прибуло. Нівроку й умлівіч.
На часі cпрямувати погляд на
прискіпливого ока варту річ.
Cтілець, скажімо. Бажано – впритул.
Отож, зведімось з нього і дивім:
в лещатах просторовості, що скул,
крім просторіні го

Олександр Менський
2013.05.21 16:21
Не можна бути перегноєм
Для щастя інших поколінь..."

Такі думки втішали Ноя
І бачив сенс у тому він,
Що і його життя старече
Не забере всеїдна тлінь
Та на його надійні плечі

Світлана Сторожівська
2013.05.21 16:08
Йдеться про другу книгу « Стежини зраненого серця», підсумок творчості надзвичайно талановитого полтавського поета, прозаїка, перекладача, якого, на жаль, уже немає з нами, Сашка Лаврентьєва. Ця дитина, попри важкі життєві обставини, на свої 16 років зум

Юлія Марищук
2013.05.21 15:19
злюсь на слова
злюсь бо ніякої сили
не вистачить аби розсунути
їхні межі зламати рамки аби
розказати тобі про мої почуття

злюся на голос
злюся на інтонації

Нінель Новікова
2013.05.21 14:14
В неповних сімнадцять років доля закинула мене до Кременчука. Рано залишившись зовсім без батьків, я мусила сама пробивати дорогу в житті. Може саме тому, ніколи нікого не боялась, майже кожного дня пізно повертаючись до свого гуртожитку з вечірньої школ

Валентина Попелюшка
2013.05.21 11:18
Коли ми удвох, і буденщина - свято,
Не знаю біди, забуваю про втому.
Без тебе три дні - непростимо багато...
Скоріше вертайся, коханий, додому.

Година розлуки на вічність подібна,
Ховає веселку весна кольорову.
Мов сонця немає, в самотності сл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Надія Рябенко
2013.05.20

Анрі Санк
2013.05.18

Євгенка Чугуй
2013.05.16

Мирослав Хомин
2013.05.15

Нінель Новікова
2013.05.14

Лорна Ніжина
2013.05.10

Ігор Герасименко
2013.05.07






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Павло Тичина (1891 - 1967) / Вірші

 Пам'яті тридцяти
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! -
Понад усе вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. -
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

1918

Газета "Нова Рада", 1918, ч.38 (Київ).
Вірш присвячений бійцям київського Студентського Куреня, що в кількості 300 чоловік полягли у нерівнім бою під Крутами з 6000 війська Совєтської Росії 29 січня 1918.
30 знайдених пізніше тіл полеглих поховано 19 березня 1918 року на Аскольдовій Могилі над Дніпром у Києві.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-27 19:47:16
Переглядів сторінки твору 57489
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 4.720 / 6  (4.460 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 4.589 / 6  (4.368 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 12:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-28 13:43:31 ]
Все то ви хочете знати, пане Олександре! :)
Але чи на користь вам ті знання підуть? Чи ваше серце збагатять? Чи повірите ви у щось глибше, аніж вірите зараз?
Що є слабість, а що є сила?
А чому Бог сам себе не врятував із рук отих, що розпинали Його?