ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2016.05.27 22:05
«Щойно зійшло сонце і все освітило,
Бачу на дорогу виїжджає милий.
Як мене набачив, з коника зіскочив,
Обійняв любенько, бачить діток хоче.
«Що ж то за пригода така причинилась,
Що з коником іншим вертаєшся, милий?»
«Ой, не питай, любко, що сталось

Лариса Пугачук
2016.05.27 17:52
Переступаючи з долоні на долоню,
йдеш по руках - то в ліву, то у праву,
знак безконечності виписуючи сміло
(сліпе, наївне – от тому й сміливе)
(аби не коло, не велике коло - хвоста свого вхопивши за кінець).

Глухі кути не оминеш, напевне, –
в ни

Нінель Новікова
2016.05.27 17:37
ЦУКРОЗАВОД У ранньому дитинстві мій світ обмежувався нашим віддаленим, тихим Зеленим Кутом, який ділився на три лінії (вулички). Цей природний кут омивала маленька мальовнича річечка, несправедливо названа Кривою Рудою. В районі нашого селища вона ма

Віта Парфенович
2016.05.27 15:33
Я саме у розпалі літа,
ніч східних мотивів п’янка,
Волосся уквітчане цвітом,
Промовив мені : Merhaba!

Шаріюсь, ховаючи очі,
Дивлюся під ноги униз,
А він на турецькій шепоче:

Юра Ерметов
2016.05.27 13:43
Здрастуй, Маріє!..
Ти ж - така моя,
як і нічия...
Ти наче й для
усіх, а водночас
вище
нас...

Світлана Майя Залізняк
2016.05.27 12:55
Так мало сонця...
Звивисті дощі.
І люди повз... І нелюди повзучі...
Волога липа тулиться до щік.
Стікає вірш – духмянисто, тягуче.

Катма синиць, годую журавля.
Ще є проект підйому на Горгани.

Лариса Пугачук
2016.05.27 11:29
Високосний рік розпочався. В вестибюлі гамірно. Студенти кулінарного коледжу, який розташований поруч, наробили малесеньких вареничків, замість начинки в них монетки, родзинки та все, що можна приліпити до того, що станеться в новому році. Взяла один. Ці

Нінель Новікова
2016.05.27 11:05
Коли, після дворічного страждання,
Вона зійшла по трапу, зовсім боса,
Щоб землю рідну і травичку в росах
Відчути, наче вперше і востаннє,

Любов безмежна серце розривала –
Вона не говорила, а кричала!
До сИріт, матерів знайшла слова:

В'ячеслав Романовський
2016.05.27 10:59
Кропом і м’ятою пахнуть сільські вечори.
Тягне волого від річки в недавнє осоння.
Зірка блідніє край неба, та ще не зорить
В з’яві одвічній за крок до нічного безсоння.

Сутінь лілова вгортається в синь-фіолет,
Глибшає темінь в садках і далекому

просто Вільшанка
2016.05.27 09:29
Гамірно, людно… поле двобою…
Важко в цім місті бути собою.
Тягнуться в небо - вище і вище
сірі будинки… стогне вітрище…

Смалить це місто, кашля натужно,
іноді просто тоне в калюжах.
Спить неспокійно... часто ночами -

просто Вільшанка
2016.05.27 09:24
Вже виткнув місяць молодий з-за хмари ріжки,
вдягає киця – тепла ніч м'які панчішки.
Тихенько ходить під вікном, стає навшпиньки,
муркоче пісеньку до сну моїй дитинці.

У тої киці голос мамин, ніжні нотки,
невтомні руки колихають срібний плотик.

Юра Ерметов
2016.05.27 08:57
А я такий приставучий,
як удочерений пес
ачи ужалений лис...

І хапаюсь за тінь,
як за мрії, ачи за
брази й символи - як
за істину...

Серго Сокольник
2016.05.27 02:46
Луч света солнечный глаза во мраке выел-
Во тьме живущий ощущением живет.
Опять взошла над белым светом эйфрия...
Уже которая по номеру. Зайдет.

Для осознания поэзия поэту
Нужна, как сбритая к фуршету борода.
Луч света ярок. Но ведь он всего луч с

Ярослав Чорногуз
2016.05.27 01:24
Проводжаю в ніч весняний вечір,
Скоро літо гляне на луги.
Хмари валять, наче дим із печі,
Сіють дрібен дощик навкруги.

Тільки десь на заході жарини
Ще ледь-ледь поблискують здаля.
Солов`їний спів безжурно лине,

Нінель Новікова
2016.05.26 22:13
Перед школою я потоваришувала з дівчинкою Валею, яка стала моєю улюбленою подружкою на всі юні роки. Народившись в один рік і майже в один день, ми виявились на диво рідними душами. Жили вони недалеко і я стала частим гостем у цій привітній і цікавій ро

Ігор Шоха
2016.05.26 20:04
І на чужого не найти управу,
і рідні наїдаються на славу.
Живемо у надії на колись.
Злодії темні нищили державу,
то як же без розумних обійтись?

***
Нема у світі вічного нічого,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

вогонь Ковальчук Ярослав Животворчий
2016.05.25

Елизавета Обелець
2016.05.19

Інна Баштова
2016.05.11

Яна Правобережная
2016.05.02

Андрій Кандиба
2016.04.30

Александр Калесник
2016.04.29

Семен Кит
2016.04.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Павло Тичина (1891 - 1967) / Вірші

 Пам'яті тридцяти
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! -
Понад усе вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. -
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

1918

Газета "Нова Рада", 1918, ч.38 (Київ).
Вірш присвячений бійцям київського Студентського Куреня, що в кількості 300 чоловік полягли у нерівнім бою під Крутами з 6000 війська Совєтської Росії 29 січня 1918.
30 знайдених пізніше тіл полеглих поховано 19 березня 1918 року на Аскольдовій Могилі над Дніпром у Києві.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-27 19:47:16
Переглядів сторінки твору 189240
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 4.720 / 6  (4.460 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 4.589 / 6  (4.368 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 12:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-28 13:43:31 ]
Все то ви хочете знати, пане Олександре! :)
Але чи на користь вам ті знання підуть? Чи ваше серце збагатять? Чи повірите ви у щось глибше, аніж вірите зараз?
Що є слабість, а що є сила?
А чому Бог сам себе не врятував із рук отих, що розпинали Його?