ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Михайло Десна
2015.07.04 11:40
І щуку* в річці утопили.
Та йшли часи.
Урок літератури:
читають учні байку
(заклялись учителі).
"Країна Рад, - оголосили, -
це ідеальний інструмент цензури
(мовляв, вдягнеш куфайку,

Галина Михайлик
2015.07.04 11:14
«Не промовляй», «не слухай», «не дивись».
Сріч – «не дій»? Неправедність – розруйна.
Усе тобі сторицею колись –
животворяща крапля, чи отруйна…

Не знати зла – чи то вже є добро?
Чи навпаки: зло – то добра відсутність?
Душа – мов глек: коли довер

Іван Потьомкін
2015.07.04 10:08
Тихесенько-тихо
Ходімо по лісу,
Побачимо, може,
З лисенятком лиса.

Побачимо, може.
Малесеньку білку
Та як вона скаче

Ярослав Чорногуз
2015.07.04 01:50
Лише в уяві цю ношу ідею
Мов статую – із голови до ніг –
Вирізьблюю наснагою всією –
Твій поступ, жест – до рисочок малих.

Ліплю Кассандру віщу, не Цірцею.
І настрій радісний мене обліг.
Ти – ніби справжня донька Прометея,

Любов Бенедишин
2015.07.03 18:01
що схожий з небом зірним.
Щедрого удаючи,
ніби злива по міжгір'ях,
по журналах гуркочи.
Найпотрібнішим прикинься!
Довгожданим, як капіж.
Рідним,
чистим, мов криниця.

Петро Скоропис
2015.07.03 17:33
Шипшина кожної весни
жадає пригадати точно
торішній вид:
своєї барви, кривизни
у одгалужень і того, що
кривило віть.

Ледь світ, горожі саду свій,

Адель Станіславська
2015.07.03 13:37
Ні, не янгол ти...
Ані фея, не добродійка, не свята...
І розтрощеного не склеїш,
ні продовжиш комусь літа,
і хреста не візьмеш чужого -
мати б тривкість нести свого...
Не відмолиш нічого в Бога -
вже відміряв тобі всього.

Ніна Виноградська
2015.07.03 12:41
Яке розчарування від „свобод”
Рідні моєї, що від батька й діда
Страждала, як увесь простий народ
Від голоду, вірніше, геноциду.

За це іще ніхто не відповів,
Онуки вбивць сьогодні правлять нами.
Зробили з нас залежних і рабів,

Віта Парфенович
2015.07.03 11:30
Ти шепочеш мені на вушко,
Ніби дикі духмяні трави
Відголосками тіней п’яних,
Від роси і від снів туману...
Ти шепочеш, що я жадана,
Чиста, свіжа, мов квітка рання,
Що у серці горить кохання,
І у мріях багато зріє...

Михайло Десна
2015.07.03 06:35
Сам Бог велів.
Довідатися б: що?
Ти аж упрів
триматись за чоло.
З нічого - щось.
І творчість, і краса.
Та думка ось
уперта, як коза.

Серго Сокольник
2015.07.03 03:03
Эфемерное время стекает со стрелок часов...
Затерявшись в июле, весенний поет соловей...
Подойди и открой свою дверь, отодвинув засов,
Тот засов, что закрыла, играя любовью моей.

Этот ночи огонь- воплощение грез наяву.
Уходя вникуда, никуда не

Олена Балера
2015.07.02 22:16
Туманна яв покликала натхненно,
Її пильнує хоровод хвилин.
Несеться день вперед, немов скажений,
Тому завжди здається замалим.

У міжкордонні спалахів і злив
Будує час невидиму арену,
Усім нечутно скроні посріблить

Ірина Кримська
2015.07.02 17:48
Ходять маки під зливою,
Мокнуть ніжні шовкИ.
Хилить відчай напливами
Їх щока до щоки.

Душі чуйні розпатлало!
Тишу макових вій
Злива реготом шматає,

Ігор Шоха
2015.07.02 10:30
Потугіше паски, посполиті,
мало на покріщення надій.
Ненависть до злодія-бандита
виросла у вареві подій.

Почались реформи з «найбагатших»,
що на смерть складали копійки.
І не кріще, а багато краще

Уляна Чернієнко
2015.07.02 10:21
Спалило сонце листя на вербі...
Лунає суму контрабасне соло.
Я віднайду спасіння у тобі
Від порожнечі, що снує навколо.
Затихне скорбний у душі орган,
І оповиє ніжно млява тиша.
Тобою серце затулю від ран,
Й одного шансу лихові не лишу.

Михайло Десна
2015.07.02 07:45
Вчора зранку сходинками
від зірок зійшов.
Грюкнув хмарам тропіками -
малював любов.

Раптом сходи блискавкою
варить електрод...
На землі колискою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліна Харламова
2015.06.30

Віктор Фінковський
2015.06.29

Лана Соле
2015.06.24

Людмила Дзвонок
2015.06.20

Уля Задарма
2015.06.18

Валерій Кравець
2015.06.17

Леонтієва Марина Леонтієва Марина
2015.06.15






• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Усі Словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Павло Тичина (1891 - 1967) / Вірші

 Пам'яті тридцяти
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять мучнів українців
Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадницька рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! -
Понад усе вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. -
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

1918

Газета "Нова Рада", 1918, ч.38 (Київ).
Вірш присвячений бійцям київського Студентського Куреня, що в кількості 300 чоловік полягли у нерівнім бою під Крутами з 6000 війська Совєтської Росії 29 січня 1918.
30 знайдених пізніше тіл полеглих поховано 19 березня 1918 року на Аскольдовій Могилі над Дніпром у Києві.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-27 19:47:16
Переглядів сторінки твору 141814
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 4.720 / 6  (4.460 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 4.589 / 6  (4.368 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 12:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-28 13:43:31 ]
Все то ви хочете знати, пане Олександре! :)
Але чи на користь вам ті знання підуть? Чи ваше серце збагатять? Чи повірите ви у щось глибше, аніж вірите зараз?
Що є слабість, а що є сила?
А чому Бог сам себе не врятував із рук отих, що розпинали Його?