ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись

Євген Федчук
2025.12.11 21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.

В Горова Леся
2025.12.11 20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.

А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,

С М
2025.12.10 16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс

Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі

Тетяна Левицька
2025.12.10 15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.

Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові

Кока Черкаський
2025.12.10 14:29
Якби я знав дванадцять мов, То був би мов Франко немов. Всіма руками і ногами Я лезом лізу між світами, Шукаю істини горіх Щоби спокутувать свій гріх. Не хочу знати навіть де ти? Не простягай свої лабети!

Артур Сіренко
2025.12.10 14:05
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?

Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення

Віктор Кучерук
2025.12.10 13:00
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Дотиках

 Краще би каменем
Образ твору Краще би каменем, кинула - оком,
погляд пробігся неначе у смерчі,
витримав паузу, але - не фокус.
Не видихається - аріведерчі.

Кроки пригадують - близько до коми,
майже безадресність та безбережність.
Серце віддам я за безрік нікому.
Краще би каменем, необережно...

28 Жовтня 2008




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-28 22:34:30
Переглядів сторінки твору 3136
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.525 / 5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.07 03:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2008-10-28 23:13:46 ]
О, Юрію, ви рішуче прощаєтеся із поетичним дитинством (залишаючи нас у ньому) :)
Пробачте за таке хуліганство, але у мене таке враження, що коли ми говоримо (пишемо) багато, то ніби доводимо собі, що ми це вміємо. Але дорослість - це інше? Сказати необхідне? І навіть менше?
Багатьом вашим раннім творам, як на мене, властива прекрасна дитячість - гра із безліччю новозначень, новотворів... Але дорослість - це, можливо, присвячення цілого твору одному новому слову, новій грані означення, забезпечення життєздатності чогось, навіть найменшого? І це нелегко...
Цей твір, як на мене, попри всі перлини, закладені в нього, знову ж таки - не зовсім не Дитячий, бо він щільний, як дитяча шкіра, і тугий, і щільно зазіпований. Це і добре і погано. Але краще, аби було б тільки добре, так? Для цього, ніби ( і суто як на мене), не вистачає свободи (саме вашої свободи) рядка? Вільної течії слова, бо тут течія схоже виглядає надмірно затиснутою умовностями? Зрештою, ви повинні дати свободу слову, бо ж на цьому Новий Світ і побудований? :)
А ви вже давно у тому Новому Світі.
Юрку, я свої підозрілі варіанти бачення вислав вам і мейлом. Перепрошую, якщо щось не так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-31 04:27:11 ]
Спасибі Майстерні,
Я вислав Вам відповідь емайлом. Обдумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-29 09:00:00 ]
пан Юрію! Вас так довго (кілька днів) тут не наблюдалось, що явже встигла заскучитьсь :)))
і о маєш, такий вірш ви написали, як ляпаса дали... комусь :)
це такі відчуття в мене склались :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-31 04:28:32 ]
Ляночко,
Це давня історія, але чомусь виплила аж тепер...
Зараз дещо зайнятий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-29 13:29:26 ]
Так, подеколи погляд може вдарити сильніше, ніж камінь. Навіть якщо він і обережний.
Гадаю, що в цей текст укладено максимум інтимности. Я могла його неправильно зрозуміти, і це природньо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-31 04:29:30 ]
Ганю,
А як Ви це зрозуміли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-29 21:08:20 ]
Буває так, що краще - каменем. Не кожне скло камінь розбиває, а душу погляд - легко.
Короткий, лаконічний, але місткий текст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-31 04:31:35 ]
Дякую Лесю,
Хіба деколи не хотілося б отримати відвертого
"ляпаса", ніж байдужого "наплєвать"?