ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь...
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Констатація очевидного
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Миті
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
Де?..
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання (тріолет)
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Звідки в кремені з’явився вогонь
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Сліпці
Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Юлія Івченко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Шукач Матерій 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-05 21:56:05
Переглядів сторінки твору 12495
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.661 / 5.55  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 22:07:37 ]
Це ж скільки асоціацій на картину! :) І такі вдалі асоціації, що в мене відразу ж виникла асоціація з усім людством!

*пішла шукати збільшений варіант*

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 22:09:57 ]
Вибачайте за надлишок "асоціацій" у повідомленні...занадто вже миттєво я відреагувала на Ваш вірш...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:42:59 ]
Ганю, дякую за миттєвість. Це - у твоєму стилі :) Але картина тут як раз була вторинною, саме ілюстрацією. А збільшений варіант знайди - не пошкодуєш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 22:27:50 ]
Зрілий вірш, як на мене.
Є певні запитання. Гммм.
1) чому "рештки від закляття - шкода кинути і важко нести"?
2) "повз кістяки в пронафталінених шухлядах" - мені видавалося, що це мають бути "шафи", а не "шухляди", ні?
3) коли "сало з перцем" то мо` "в шоколаді"? А коли вживати діалектично - то "чоколяді". Нє?
4) "лестИву міді? мідь лестИва? - тоді "мідь" - не зрозуміло.

Дякую я послухаю автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:57:13 ]
Юрчику, я чесно спробую пояснити, але у своєму стилі :)
1) колись Михайло Жванецький жартував з приводу нашої спільної Батьківщини СРСР - "це як валіза без ручки: і нести важко, і кинути шкода". Тут "попіл рідний стосується не дівчини, яку спалили на вогнищі, а зпалених сподівань і надій.
2) коли Чебурашка поскаржився в ЖЕК, що йому тісно жити у телефонній буді, поважна комісія порадила йому покласти ту буду на бік, мовляв, місця зразу буде більше :) так от поклади подумки шафу на бік - чим не шухляда? :)
3) "чоколяд" - таке сміше слівце, воно б збивало загальний настрій вірша, але хотілося все ж таки певної іронії (хоча треба ще поміркувати).
4) цукерня лестива міді - тобто оті солодкі лестиві калюжки, що лишилися від цукерок, не варті й мідного гроша. Я погоджуюсь, що може якось по-своєму сприймаю слово "цукернЯ" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 23:14:32 ]
Черунь,
Можливо-можливо. Я просто запитався, бо вірш дійсно зрілий і хотілося б щоби всі
грані блистіли виразно.
Удачі,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:42:13 ]
Просто очі заплющити. Просто довіритись, простягнути руку – “веди”. А куди? У які сніги, у які небеса сьомі_восьмі_дев”яті? У які прірви, чи вирви – будь-куди, врешті...Бо не бачиш ти. І не бачу я. І ніхто, врешті, не бачить.... Що там – далі, і далі, і далі – ЩО? Навпомацки, як нічним довгим коридором – уперед руками – брести життям, історією - ВІЧНО брести – шукати чогось (когось) – і упізнати – теж навпомацки – невідомі рідні риси...головне – не відпустити руку. Головне – не розімкнути коло....
Теж любиш Брейгеля, серце?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 22:46:19 ]
Так, Аню, так - не розімкнути коло... Бо воно тримається не на руках і не на очах...
Люблю, звісно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 23:35:21 ]
Я не в курсі: чому всі хвалять, захоплюються, а оцінку не виставляють. Не мають права (це я про правила, бо не знаю -чесно) чи конкуренція якась? Я питаю не для того, щоб "підчепити" кого, а дійсно не знаю, може розкриєте це "чому" ? (Доречі часто - як почнунь "усі-пусі", а оцінку поставить - зась... в чому річ?)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 23:41:22 ]
Костянтине, бувають твори, для яких оцінка- то занадто дріб"язкова річ :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-05 23:51:33 ]
Костю, це Ви у мене питаєте?
Скажу щодо второго (в дужках). Іноді це трпаляється суто з технічної причини - мишка неслухняна :))
А взагалі - щастя не в оцінках... а в їх кількості. Жарт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 00:04:21 ]
Чесно: особисто мені цікаві думки, які містяться в коментарях. Оцінка - річ невдячна (на колір і смак...). Я радію коли хтось відгукується, але радію не оцінці, а увазі (вірш прочитано, хтось витратив час і поцікавився мною - ось що цінне, тобто прагнення людини... ну, ...) Тому оцінка - хай залишається для тих, кому вони потрібні (оцінки). Згоден з усіма.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:13:43 ]
Мудре рішення :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:30:06 ]
Чижику, якщо "на першому хресті" - говорить про найпершу в світі розіп'яту людину, то це - глибоке християнство...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:39:26 ]
Так, "на першому хресті" - це не про Христа, а саме про першу розп"яту людину, як і про першу спалену "відьму". Взагалі - про відкриття "скриньки Пандори". А у чому Ви тут вбачаєте глибоке християнство"?
ПиСи. А "чижику" то Ви так ласкатєльно до мене, да? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 00:50:26 ]
Почну з останнього. Да! І вже не вперше. Не казати ж мені "Чорі" за натовпом, а Чорнява Жінка - багацько буков. А похідне від абревіатури "Чижик", коли сторони в гуморі, чому ні? Якщо дозволите...
Друге. Саме пройти (автору) мимо Голгофи аж першопричину... Що це?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 01:01:29 ]
Почну з першого. Сторони в гуморі :)
Друге. Так хіба Голгофа - першопричина? Скоріше, наслідок. Або ми про різне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 01:01:32 ]
Аж у першопричину!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-06 01:47:12 ]
Дійшло :) Добре, хай буде "глибоке" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 01:38:11 ]
І повз першопричини і повз тіні
Повзе сліпець Сінбад блаженний
З-під зрячої даремної балаканини
До вічності... Помовч, помисли
Та усміхнись услід. Собі.

peace :)