ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,

Юрій Гундарів
2026.05.21 09:41
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!

По ночах небо геть червоне,

Ірина Вовк
2026.05.21 09:06
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця. Князь, що тримав небо над Руссю, поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові. Ліворуч від нього – Любава, тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни. Вона – жива
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Мертвий ліс
Дитинко, мила, я уже не в змозі
тебе плекати: видно, сповила
дурне гніздо у злих вітрів на розі,
де квітне лиш осот і омела.

Настирні ночі совами кружляють –
застигла свіжа кров на пазурах.
Чому не стане пасткою гілля їм
у цвинтарних колючих кущерях?!

Повітря димне з присмаком полину
і щемний біль близ лівого плеча:
куди мені сховати полохливе,
грайливе, безпорадне дитинча?

Куди летіть, які долати мури,
кого благати, не зітерши сліз?
Одне лиш небо – хиже і похмуре,
і мертвий ліс навколо. Мертвий ліс...

Контекст :


Найвища оцінка Володимир Вакуленко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Петро Паливода 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-05-12 07:30:45
Переглядів сторінки твору 7037
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.094 / 5.79  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.825 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Новіцька (Л.П./М.К.) [ 2006-05-27 05:00:25 ]
Направду шедевр. Музично, тонко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-05-27 14:21:45 ]
Дякую, Ірино. На цей вірш небагато відгуків, тому мені дуже важливо прочитати цей Ваш. Тим більше –від Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-09-07 23:16:13 ]
Сильний вірш, п. Ларисо. Дуже перегукується із Вашим "Допливи". Принаймні я так відчула. Ставлю "6"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-09-29 23:48:30 ]
Дякую, Ірино. Це й справді є подовженням тієї ж теми, що й вірш "Допливи". Друзі кажуть, що цей вірш більш сильний, ніж той. А для мене, звичайно, дуже важливо почути на нього відгуки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2006-11-18 17:16:00 ]
Дуже сподобалося! Чудово! Схоже на глибокий. туманний сон, з якого не хочеться виринати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-03 18:34:13 ]
Цікаво...
Ти любиш свої депресії?
...
...
Дуже гарний вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-08 20:10:44 ]
Такі твори не можна читати без болю, але їх слід читати, аби душа не зачерствіла вщент.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-01-09 23:16:41 ]
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-01-04 20:26:46]
Та ні, Юрасю, депресії взагалі не люблю - ні свої, ні чужі. Я навпаки надто жива та весела в житті. Це просто була хвилина розпачу. Отак завжди: пишеш вірші тоді, коли почуття рвуться зовні, а по цих віршах люди складають про поета невірне уявлення.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-01-09 23:17:33 ]
Інгваре, дякую. Я й сама іноді думаю саме так, як це сказали Ви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-07 11:49:02 ]
Ларисо, почитайте в етюдах моє "Дідове вино".
Цікава Ваша думка...