ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василина Іванина / Вірші

 Урбаністичне чаклунство, або про наслідки неконтрольованої фітотерапії :)
світанок у Києві На Лисій горі догорає багаття нічне…
                                        В. Стус

Доволі! Набридли ці київські сірі дощі!
Ну, вже ж дочекаюсь купальської темної ночі, –
крізь простір і час, крізь ліани хвощів і плющів,
крізь сум і зневіру піднятися в небо захочу.
Ген там в павутинні дощу
ледь видніється Лиса гора,
негода ця клята – ніхто ж не запалить багаття.
Та все ж не спинюся – настала моя пора,
назви це натхненням, насланням а чи прокляттям…
…варитиму вечором пізнім таємну тирлич-траву,
оман, мандрагору й листочки сушені любистку…
Відчиняться двері балконні – злечу у нічну синяву.
Й нічим не спинити мій лет – ані криком, ні свистом.
Оце ж налітаюсь, – таки ж бо моя пора! –
ширяю над містом, чаклунським окрилена зіллям.
Далеко за північ. І ближчає Лиса гора.
А треті півні вже піють ось там, під Трипіллям.
Та ж встигла ! І хмари сховала собі в рукав.
Вже й небо світліє, тендітно-блакитне і чисте…
Кияни гадатимуть, хто ж їхній дощ украв,
бо сонце над містом он сходить – ясне й променисте.

«Київські дощі, або Мемуари повітрулі »


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-07 20:38:51
Переглядів сторінки твору 9346
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.768 / 5.5  (4.884 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.814 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.20 00:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-08 14:46:38 ]
Аби ж то, Василино, можна так було розігнати хмари. Чи ти можеш:) А вірш гарний, і думка втілена оригінально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-09 22:09:47 ]
Ой, та чи я перша? Головне – фітотерапія :).
Не скажу, що можу,точніше, могла, Михайле :)). Але для цього треба було дууууууже зосередитися, а результат мізерний, бо хмари все одно повертаються, а сила пропадає.:) Утім, тепер часто все у природі діється всупереч самій природі (???).
Дякую за комплімент, особливо щодо оригінальності :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-08 21:34:00 ]
Так дивно і водночас гармонійно: Василина- шляхетна відьма! :)

Гарно, як завше.

І маю до Вас одне питаннячко: звідки Ви стільки рослин знаєте? :) Я помітила, що чи не в кожному Вашому творі Ви сакралізуєте дикі рослини. Певно, вони для Вас- обереги-друзі, так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-11 17:50:42 ]
Анцю, дорога, дякую за "Гарно, як завше". Ці слова мені гріють душу :)) я не відьма, а травознавець-аматор %)
Детальніше розкажу, можливо, прозою колись...
Цьом, дорога :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-02-09 22:54:41 ]
листки любистку
тирлич-траву,
оман, мандрагору
запарити
на вкраденому
київському
дощовинні
студити
на балконі
з виглядом
на Лису Гору
чекати на треті
півні ловити
хмарини
у рукави
аби
поширяти
над вулицями
з перламутру
над містом що марить
світанком-
це свято чи будень
для повітрулі-

?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-12 20:43:34 ]
над містом
що Сонця чекає
до третіх півнів
кружляти
виловлюючи
сірі
конгломерати(?)
гашдвао, заквашеної на
гашдваесочотири,
і ще всякої іншої
нечисті
це просто випадок
одиничний
але вдалий :)
а будні мов п’явки
висотують сили
і не встигаєш
заплатати
цураві рукави
до наступних
одиничних
випадків :(



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 02:03:59 ]
кислотна подорож(?)
небуденна
краколомно
святкове виконання
музики небес
обітованих:
південний вітер
-кларнет,
північний вітер
-гобой
західний вітер
-дримби
східний вітер
-афротамбурин;
приязні
метеорити спадають
з волосся
вкрадений дощик
шепоче з- за
пліч
зустрічні
перелітні
вітаються і
трохи слухають
але і у них
має бути
своя музика-
повітряне вино
святкова-
як-
аромат
тортових
свічечок?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 17:55:47 ]
Серед ночі опівночі місячик мінився,
віяв вітер холоднинький та й перемінився.
...
Серед ночі в полонині, там, де чорна млака,
цілувала повітруля хлопця-вовкулака.
...
Серед ночі опівночі когутята піли,
повітрулі з верховини в Київ полетіли :)
...
Вітер віє, повіває, дощик поливає,
сидить щезник у колибі та й на дримбі грає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-02-16 02:51:38 ]


ще під ранок на каштани впадуть сиві роси
тихий місяць помандрує ген за хмарочоси

..

хмари зліпляться казками в сріберному мигу
як злетить нічний музика, всівшись на ґирлиґу..


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-10 08:49:47 ]
Ось в кого можна спитати, так цвіте чортова папороть хоч в купальську ніч чи ні? А то це бісове питання не дає спокою героям всіх часів. Іще,Василино вариво те можна пити? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-11 17:53:50 ]
Обіцяю, дорогий ОК, пояснити все детально пізніше. Щиро рада, що читаєш. (Йой, перейшла м на ти, але це з радості від зустрічі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-02-10 19:18:37 ]
Вдячний за відгук. Гарного Вам польоту.
З повагою,
василь
...Ластівка літає, бо літається, а Гануся плаче, бо пора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-12 18:57:22 ]
...Хвилею зеленою здіймається
навесні Батиєва гора...:)
Обожнюю неокласиків, а найбільше Рильського. Знаєте, Василю, що він про мене писав? :))
"...українка з гір, чи верховинка – прехороше слово, і славно так лягає на папір..." :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 15:45:47 ]
Прошу шановних редакторів поглянути на цей твір.
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-02 16:34:33 ]
Василинко, особисто мені дуже подобається ваша композиція, але є відчуття, що можна деякі моменти ще більш випрозорити і увиразнити.
З вашого дозволу напишу вам у понеділок окремо мейликом, бо зараз фокусування на поезії начисто збите гамірним вихідним днем. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 16:45:54 ]
Приємно, що звернули увагу :))
чекатиму!
Гарного і спокійного вихідного!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-03 16:43:56 ]
У нас, Василинко, у Львові, досить сильна буря була, тому тільки зараз вам відсилаю свої скромні погляди на такі чарівні жіночі справи!
Але до цієї композиції ви просто зобов'язані додати світлинку.
Хочете я додам? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-04 18:53:32 ]
Дякую гарно! :))
я просто не вмію це робити, а просити нашого спеца на роботі не зовсім зручно.
До нас буря силкується дійти уже третій день. Гримить, блискає і тепер, а дощу нема...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 18:25:53 ]

І наша буря минула – і електрику відремонтували нарешті... :))
Я вирішила поки що цей твір помістити сюди – шкода його чіпати, так усе оригінально. Але й визнати своїм не можу :))
Хай поки що буде тут, а життя покаже:))

Отже, Варіант №2
вірш Василини Верховинки (із правками Володимира Ляшкевича).

Доволі! о київські сірі, набридлі дощі!
Не видно за вами купальської теплої ночі!
У простір і час - над німоту хвощів і плющів,
Над смутну зневіру піднятися в небо я хочу -
За пасма дощу, де очікує Лиса гора,
Вирує негода, і не запалити багаття.
О, я не спинюся, бо чую - настала пора -
Натхненна насланнями віщими, чи бо прокляттям…
До пізньої ночі варитиму тирлич-траву,
Меткі мандрагори, сушені листочки любистку,
І в північ з балкона полину в нічну синяву,
не видавши сяйвом себе, ані криком, ні свистом.

Ото налітаюсь ущерть – бо настала пора!
Над Києвом змієвим, древнім окрилена зіллям, -
І далі у далеч предвічну, де Лиса гора,
до півнів охриплої пісні над рідним Трипіллям...
Устигла ! І хмари сховала собі у рукав.
Світлішає небо - тендітно-блакитне, пречисте…
Кияни радіють - і хто знов дощі розігнав,
І Сонце вернув – по обіймах таке урочисте.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 21:29:43 ]

Сонечко, Василинко, та це ваш вірш повністю! Я ж тільки скромно накидав можливі варіанти вирішення тих моментів, які вузькому чоловічому сприйняттю видаються не надто ясними!
Тому з вашого дозволу допишу - вірш В.В. з деякими моментами від Л.В. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 22:17:04 ]
то, може, "вузькому чоловічому сприйняттю" краще розширитися до жіночого? :) другий варіант, до речі, крім очевидних "плюсів" теж має свої "печерки", з яких варто "вилітити".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 23:03:45 ]
Любо, справедливе зауваження.
До речі, мій варіант у жодному випадку не претендував на публічність, він був надісланий Василинці тільки для аналізу.
Василина зауважила за потрібне опублікувати його і нічого більше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 19:46:14 ]
Гарні обидва варіанти. Я б теж розгубилася, Василинко :) А взагалі - чудовий чаклунский настрій. Навіть озоном запахло в повітрі :)