ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.05.14 11:52
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА» Над Десною тумани, як сиве старе полотно, Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки. Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино, А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий. Над Десною розлилася ніч, гус

хома дідим
2026.05.14 09:55
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий

Вячеслав Руденко
2026.05.14 08:11
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?

В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі

Охмуд Песецький
2026.05.14 07:38
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.

Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,

Тетяна Левицька
2026.05.14 07:25
Знов день промайнув, не лишивши світлини
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.

Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню

Віктор Кучерук
2026.05.14 06:54
Безжурний світ
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив

Софія Кримовська
2026.05.13 19:36
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко

С М
2026.05.13 16:06
Зростили і відправили до школи
Учитись як не гратися у гру
Нічо, якщо би прививали успіхи
Або казали, що утнув утнув
І йшов я спозаранку
Бога їхнього під ліктем потримать
Зубаті усмішки, книжки понять

Ірина Вовк
2026.05.13 15:20
ТІНІ НОВГОРОДСЬКОГО ЛЬОДУ: АННА ТА ІЛЛЯ Ще до того, як золоті бані Києва віддзеркалили велич Ярослава, у його молодечому неспокійному житті була північна завірюха і княжна на ім’я Анна. Вона була його першою фортецею, його тихим притулком у Новгороді,

хома дідим
2026.05.13 14:30
вертаючись до персони літгероя нашого покинутого · із лотреамонівського району спального · у мареннях ілюзійних або часом діалектичних · не пропускаючи простяцькі на позір ситуації · утім ситуації нетривіальні радше сюрні мусили бавити · оце якраз сезон ·

Борис Костиря
2026.05.13 10:56
Хай упаде триклятий телефон
І розіб'ється об асфальт нещадний,
Немов старий, забутий патефон,
Який заграє музику прощання.

Нехай минуще розіб'ється вщент,
Відкривши шлях новому, молодому.
Так зміниться стійкий, тривалий бренд,

Вячеслав Руденко
2026.05.13 09:11
Квітка вишні крізь промінчик,
Dream by day*, де сяє драхма,
Ялівець, комар ,камінчик,
У кущах ожини -Яхве -

Сподіваюсь то не Сирин*
У обряді піднебесся -
Архетипи зрозумілі

Тетяна Левицька
2026.05.13 05:58
Війна триває, Отче милостивий,
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?

Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада

Володимир Бойко
2026.05.13 01:07
Щоб пізнати істину, не обов’язково її ґвалтувати. Поки дурні багатіють думкою, мудрі на них збагачуються. Щоб підтримувати баланс інтересів, зовсім не обов’язково бути бухгалтером. Вікно можливостей більшість використовує лише для власного збага

Юрій Гундарів
2026.05.12 21:19
…Поки спите ви, стану Осінніми світаннями. На травах порозкладую мільярди сувенірів. Будинки підрожевлю, вмию тротуари, Підкину ще жарину в парків багаття І заспанії канни на руки площ подам... Коли йому було лише чотири роки, почалася війна. Пот

Костянтин Ватульов
2026.05.12 19:53
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.

І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Цимбалюк (1971) / Вірші

 Рондель про мамин хліб
(Всім матерям нашим присвячую...)

А в мами в діжці сходить житній хліб,
Росте, як гриб, зітхає, як окріп...
А руки мамині се тісто місять..., місять...,
А за вікном горить серпанком місяць –
Чи то вже ранок, а чи то ще ніч?...
Тріщать поліна, жаром дише піч!
А в мами в діжці сходить житній хліб,
Росте, як гриб, зітхає, як окріп...
Ой, як же важко розігнути спину –
Тріщать поліна, і тріщать її коліна!
А мати місять зерен житніх сніп,
Бо їхній дух розбудить вранці сина!
А в мами в діжці сходить житній хліб...

23.06.2006 року, м. Хмельницький





Найвища оцінка Галина Косович 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-12 19:05:41
Переглядів сторінки твору 6424
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.448 / 5.38  (4.731 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.160 / 5.25  (4.518 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.12.31 15:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-12 21:39:04 ]
Вірш рідкісної милозвучності і внутрішньої краси.
Мені дуже сподобався. З повагою, Галина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-12 22:28:46 ]
Тепло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-15 11:23:50 ]
Привіт! Дякую. Мені також від цього вірша тепло.
Єднання. Світло. Любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-13 09:34:42 ]
Привіт! Дякую за теплий коментар... Материнське начало сидить в кожному з нас дуже глибоко, ще з епох міфології. "Мій батько - Небо, а мати - Земля", - так ми говоримо. Так говорили мої предки, так кажу і я. А де земля, там і хліб.
Єднання. Світло. Любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Коваль (М.К./М.К.) [ 2009-03-13 10:47:00 ]
Прекрасний вірш! Дякую за теплоту, хай щастить!
Я би поставила оцінку - 6, та не знаю як, бо в оцінюванні немає, тільки 5,5.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-03-13 11:37:33 ]
Немає--значить буде! Бо автор цього вартий.

Тішуся, що на сайті з"явився такий чудовий Автор!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-13 11:09:54 ]
Привіт, пані Ларисо! Дякую за оцінку. Це - апріорі. Те, що в серці - не сховаєш...
Єднання. світло. Любов.