ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Звідки в кремені з’явився вогонь
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
ШАНУЮЧИ БАТЬКА
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Юркодар - 103
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Марко Твеня
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
Нотний зошит
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
* * *
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Першотравневе
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Між радістю і болем
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
***
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Травневий ранок
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.

Віктор Кучерук
2024.05.01 05:27
Навесні
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Гнєушев (1952) / Вірші

 Гуртуймося!
Цікаві люди мешкають в Карпатах!
Гірську стежину називають «плай»,
В трембіти дують часто і багато,
А водоспад для них – це «водограй»!

Не менш цікаві люди на Поліссі,
В них на горищах мацики висять,
Живуть в болоті або на узліссі,
А діток в сім’ях, щонайменше, п’ять!

На сході люди теж живуть цікаві:
Ідуть під землю, коли ми спимо,
Вугілля добувають там у лаві,
А ми на лаві з вами – сидимо!

На півдні люди теж оригінальні:
Замість води в них молоде вино,
Не треба ні заводу, ні копальні –
Там море, і годує всіх воно!

Такі ми – і гуртом, і поодинці,
Серйозні та кумедні водночас,
Гуртуймося, усі ж ми – українці,
І доля буде доброю до нас!

5.01.08




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-04-13 17:47:28
Переглядів сторінки твору 5147
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.605 / 6  (4.995 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.882 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.11.14 23:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-13 17:53:04 ]
До публікації цього усміхненого вірша підштовхнули твори Михайла Чухрана, надруковані вчора в ПМ. Самобутня мова русинів, самобутні і різні культури різних регіонів, але всюди - люди, і хочеться, щоб всі жили дружно, разом, цікаво для себе і для іншихі, головне - щасливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Коломійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-13 20:34:01 ]
А мені подумалось, пане Володимире, про дивні куточки Карпат і Волині, куди досі навіть не провели електрики. Тамтешні люди не втомлюються нарікати на долю, хоча, мабуть, вони найщасливіші на світі. Просто про це не відають.
Дякую за чудовий вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-13 20:39:10 ]
Дякую й вам, пане Богдане. Так, цивілізація нічого не дає задарма: даючи зручності, забирає звичне. І, за великим рахунком, хто знає, що важливіше для щастя людини?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-14 11:40:52 ]
Я оце сиджу і думаю:вірш серйозний чи жартівливий?:)
Особливо цікаво, що "в трембіти дують часто і багато".Я не гуцул, але маю щодо цього сумнів. "Дули" в трембіти у випадку похорону, виходу навесні отар на пасовиська,весілля чи іншого рідкісного "чепе".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-14 18:22:53 ]
Гарна і потрібна для душі, Володимире, спроба.
Хоча, і справді, можна ще трохи подумати над варіантами деяких моментів. Ось пан Юрій Сегеда щось підказав, може й інші теж - бо про це ваш вірш, так?

Можливо і "А море нагодує все одно!"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 19:23:35 ]
Дякую всім за увагу, не чекав, щиро кажучи.
Звичайно, це усмішка, спроба говорити про серйозне з усмішкою, а не з гнівом (Галина права). Що ж до трембіт, то я вважав їх інструментом оповіщення про РІЗНІ події, не лише трагічні: сурмлять і на честь весілля, і при наближенні колядників до оселі, і просто від хорошого чи сумного настрою. Асоціативний ряд в мене був дуже простий: молдаванин-скрипка, іспанець-гітара, гуцул-трембіта. Можливо, я чогось тут не знаю, якщо наполегливо радите - виправлю, менш за все хочу когось (навіть ненароком) образити.
Ще раз дякую. Гуртуймося!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-14 18:48:31 ]
Мені вірш видався "Серйозним та кумедним водночас",
і сподобався легкістю та щирістю.
Згідна з Ю.Сегедою відносно трембіт.
Може змінити на щось, типа:
В трембіти дмуть, щоб всіх у гурт зібрати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-14 19:28:02 ]
Галю, дякую, подумаю (див. мою відповідь Майстерням)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-30 12:38:22 ]
Пане Володимире, цей Ваш вірш можна сміливо друкувати в підручниках для дітей всієї України. Вірш повний доброти і світла чим в наш час рідко хто може похвалитися.
Про Полісся - в нас кажуть "маціки" і болота рідкість, та і не болота, так собі. Давно вже осушили, та Ви певно про це дуже добре знаєте як фахівець. А хутори без електрики ще є.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-30 19:57:52 ]
Дякую, пане Олександре, за увагу до моєї сторінки. Дякую за "маціки", я неодноразово їв це смачне в'ялене м'ясо (перший раз - у Дубровиці), а як правильно написати - не знав. Підправлю. Свята правда й щодо боліт, але ще трохи є. Минулого літа об'їздив 38 торфовищ, є й непрохідні серед них. І чоботи губив, і провалювався в драговині. Помітна тенденція повторного заболочування меліорованих земель, оскільки осушувальні системи в занедбаному стані...
О, з'їхав я на прозу. Ще раз дякую, пане Олександре. А де Ви живете, десь в наших краях? Можливо, ми ще й знайомі? Є в комірчині моєї пам'яті таке прізвище...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-07 11:55:17 ]
Ми не могли зустрічатися раніше, на жаль. А от з меліорованими землями Ви праві. Я не спеціаліст і відношення до цього не маю, та й давно не бував "на системі", але здогадатися не складно. Тенденція.