ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.16 22:36
* * *
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.

Татьяна Квашенко
2025.10.16 20:33
Чаклунка
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.

Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Як Крим став «москальським»
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
Щенячий
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Краплі каштанового меду
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться

Ірина Білінська
2025.10.16 10:30
***
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…

Я тобі в цій вічності побуду

Віктор Кучерук
2025.10.16 06:41
* * *
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?

М Менянин
2025.10.15 23:15
Діти еліти (Співає Україна)
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура рояля.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
КАНІВЩИНА
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
Висить Ябко -- Альбом Теревені від Зеня
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан (Procol Harum)
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Жовтень
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
* * *
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
Розмова з читачем
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Уляна Засніжена (1983) / Вірші

 Еспресо
подвійне еспресо
і грам п'ятдесят арарату -
відчай запити... сльозами
невимовним болем
здавлює горло... гірко...
цукру побільше,
щось кава гірчить мигдалем
і ще...
я в каві бачу його...
будь-ласка, ще п'ятдесят арарату
і тістечко...
те, що вишенька зверху,
на спомин -
він завше його полюбляв...
я знаю, що пізно -
вам час зачинятись,
та він ще зі мною,
не відпускає...
біль...
востаннє...
прошу арарату...




Найвища оцінка Наталія Клименко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Михайло Підгайний 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-04 12:31:29
Переглядів сторінки твору 6902
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.675 / 5.38  (4.592 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 4.713 / 5.5  (4.494 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2019.02.23 02:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Підгайний (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-04 16:03:40 ]
невесела получається картина :(
тим не менше, ви яскраво і емоційно змалювали її для (?)читачів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2009-06-04 16:04:17 ]
добре, хоч тістечко на закуску пішло... отак з тих 50 грамів і кави й починається сходження поета у безодню(((( взагалі, Ваш вірш мені нині дуже болісний і близький... тільки замість арарату п*ється бучач, останнім часом теж до закриття...
гарно Вам вдалося досить невеликою кількістю слів передати стан відчаю, безповоротности, болю від втрати й власного безсилля щось змінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-04 17:43:14 ]
Горнятко кави з коньяком
І так спиваються поетки... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Засніжена (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-05 10:46:26 ]
Сумна картина, згодна, але таке життя, що все в ньому чергується...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Засніжена (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-05 10:47:53 ]
Наталіє, Ви дуже тонко вловили те, що мене тривожило і що хотілось передати віршем... Власне, що вірші мене й рятують потроху...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Засніжена (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-05 10:48:45 ]
Юрію, цікавий коментар, Ви вдало використали гру слів ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-05 14:46:52 ]
А "Горнятко" - це не псевдонім?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Засніжена (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-05 15:13:02 ]
Ні, Юрію, це моє рідне прізвище :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-06-05 15:57:43 ]
"Гоярнятко чекання" Блакитна Кішка.(((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-05 23:00:40 ]
Дуже гарне і приємне прізвище:) Певно і "Уляна" - рідне ім'я. Бо на думку спадають інші варіанти псевдо: Улянка Філіжанка, Улька Каструлька...Вибачайте за хуліганство:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Засніжена (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-11 16:55:35 ]
Юрію, Уляна - теж рідне ))
а хуліганство Ваше - вибачаю, воно кумедне доволі )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-11 19:30:36 ]
Аж від серця відлягло - думав, поб'єте мене:)А Уляна і Улита - це спільнокореневі чи ідентичні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Засніжена (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-12 11:28:31 ]
Якщо чесно - то не знаю навіть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 17:00:06 ]
Треба терміново з'ясувати, бо інакше ж як же ж:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 21:58:46 ]
Отак через ту вічну суєту ніколи й на каву піти, а добрі вірші знаходиш на сторінках ПМ за півтора місяці... А час летить! Аж здригнулася, підрахувавши, що вірш, який хочу показати Вам, Улянко, написаний років двадцять тому:
Тож забудемо справи
Хоч на кілька хвилин.
Запашна твоя кава,
А гірка, мов полин.

І недовга розмова:
– Як живеш?
– Все гаразд...
І ні слова, ні слова,
Ні півслова – про нас.

І бояться долоні
Навіть дотику рук,
Є межа, заборона:
Ти мій друг. Тільки друг.

Серце німо затерпне:
То не біль, то не біль...
Допиваю, напевне,
Найміцніший напій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Засніжена (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-24 12:50:11 ]
Оксано, Ви навіть уявити собі не можете, наскільки цей вірш, що Ви мені показали співзвучний зараз із музикою мого життя!... "І ні слова, ні слова, ні півслова - про нас"... Відлунює кожним словом, болить так терпко-терпко... А час - леить, не стишує свій біг, йому геть байдуже до нас - людей, до наших почуттів, що ми інколи так хочемо його спинити і вернути... він не дає нам дргого шансу...