ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.07 15:27
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?

- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -

Микола Дудар
2026.01.07 14:48
У дворі... на дворі дощик.
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…

Борис Костиря
2026.01.07 10:45
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.

Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...

Артур Курдіновський
2026.01.07 02:25
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.

Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,

Сергій Губерначук
2026.01.06 13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку

Микола Дудар
2026.01.05 21:23
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…

С М
2026.01.05 21:12
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я

хутко забирай мене
відси караване

Іван Потьомкін
2026.01.05 19:46
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива

Олена Побийголод
2026.01.05 19:10
Із Леоніда Сергєєва

А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.

Руді повиводяться другими.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Білінська (1984) / Вірші

 Під небом сірим ще оркестр вітру...
Під небом сірим
ще оркестр вітру
мелодію вечірню дограє.
А біла квітка
тягнеться до світла,
що джерелом безсмертним
в серці б’є.
І п’ють дощі
її солодку вроду
не день, не два,
а тижні, місяці…
А квітка в небо дивиться,
як в воду
і музика у неї на лиці.
А біла квітка
вірить в день погожий,
у дотик сонця,
в усмішку його,
і зустрічає радо перехожих,
і мріє,
і надіється свого
під небом вічним
поки стане сили.
Любов - то
невичерпне джерело.
Вона дарує серцю вічні крила,
щоб те, що ти задумаєш –
збулось!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-08 00:28:46
Переглядів сторінки твору 4573
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.120 / 5.5  (5.092 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 5.103 / 5.5  (5.037 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2025.10.27 00:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-06-08 00:36:37 ]
Іро, я тобі сердечно дякую за вірша. Не хочу давати літературний аналіз твору, бо це дві сторінки за Козловим.:) Просто, твоя душа - сама квітка.) Тільки не полишай писати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-06-08 01:13:33 ]
Дякую, Блакитна Кішко!
Зізнаюся чесно, що ці слова не тільки підтримують, але й надихають :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Шмига (М.К./М.К.) [ 2009-06-08 08:47:03 ]
Ірино, вірш мені сподобався, але останні рядки тягнуть його до низу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-06-09 22:57:11 ]
Дякую, Віро) Я обовязково поправлю, бо мені теж - шось не те, перефразую останні рядки))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-06-09 23:03:36 ]
Ну, можливо так буде краще?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-06-09 23:14:39 ]
Що тут скажеш - супер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-06-09 23:54:02 ]
О! Дякую, Ярославе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-06-10 22:39:15 ]
Дещо просто, але так по-доброму, так світло і сердечно, що це бере своє. У нас час саме таких чистих нот не вистачає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 23:54:50 ]
Іноді так хочеться, щоб коротко і ясно ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Молодід (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-16 01:34:19 ]
легко, невимушено, романтично