ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Портвейн скінчився...
Сидіти і лічити гільйотини.
Оті, що називаєш ліхтарем.
Холодні руки, м’ята, злива, щем.
І вечір, ніби зроблений із глини.

Бо сірий, бо думки вгрузають в сутінь,
чи може сутність… Плеса і плечей.
ЖЖ і підпис. Завше: Варя Че.
І місяця у небі жовтий кусень.

Бо не курю. Бо кинула. Бо хочу.
Портвейн скінчився.. Господи! Чому?
Цей оберемок вічних творчих мук…
Нема портвейну…Вже о першій ночі…

І вже не напишу я слів пророчих…
Про плеса й плечі, зливу, грім і м’яту.
І лиш папір у смітнику зім’ятий.
Іду у ліжко. Там коханий. Хоче.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-11 15:22:50
Переглядів сторінки твору 10635
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.920 / 5.5  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-06-11 21:54:10 ]
Емоційний віршик. Тут й тому, хто не курить захочеться хоча б понюхати ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 22:43:20 ]
Дяка)) Але таки не варто ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 06:31:39 ]
читав і насолоджувався кожною буквою алкогольно-творчих асоціативно-задушевних спогадів кожного коментатора.. дяка Варі Че & Вам, любі, хай пре

Світла Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 09:07:51 ]
Дякую, Сонцю))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 11:04:42 ]
Читаю Ваші поезії і плачу. Супер.Море задоволення.
Дуже дякую вам, Варваро, за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 14:43:24 ]
Дякую, Зоряночко)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 11:50:06 ]
Вже краще, Варю, але ще не довіряєте остаточно красі рядку, і ставите на свої ідеї. Невже вони вас зробили щасливою? То чи зроблять?
Отже - жодного відхилення від краси рядка не повинно бути, бо на довгій відстані ці відхилення приведуть вас не туди, куди прагнете.
"називаєш ліхтарем" - не добре,
"вгрузають в" - не добре, краще щось на кшталт "гортають", або "ідуть у"...
"Портвейн скінчився" - потрібно було би розшивати такі з'єднання поетичним ефіром...
"У .... оберемку мук" - так краще.
"плеса й плечі" - "й" не потрібно, "лише папір", "у смітнику" - не ідеально, може деінде?
"І ліжко, де коханий ... хоче"

Звичайно, трохи перебільшую, але свої ідеї просувати в поезії дозволено тільки тим, хто не має проблем із красою рядка.
Тому більшість творів знаних авторів калічні, а значить, у тривалій перспективі - не життєздатні. Бо хворі автори...
Лікуймося, бо ми того варті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 14:24:10 ]
Що до краси рядка і довершеності форми - важко не погодитись.
Щодо нежиттєздатносты "калічних" творів - теж згода.
А про те, що автори хворі - не можу погодитись аж ніяк!
1.У більшості це не хвороба, а звичка, недооцінка важливості форми (або переоцінка важливості змісту), вплив моди або індивідуальні особливості мислення і т.п.
2.Саме висловлювання "Бо хворі автори..." образливе навіть для здорових( якщо вони асоціюють ці слова з собою), не кажучи вже про хворих.
Якщо людині сказати. що вона хвора - навряд, щоб це допомогло одужанню.
Все таки з хворими треба тактовніше, обережніше.
Краще давайте будемо допомагати видужувати:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 14:31:28 ]
Ви праві, Олександре, і справді, потрібно тактовніше. Та я про знаних авторів, які так і не зцілили себе. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-06-12 14:42:44 ]
Які чоловіки на моїй сторіночці... Мммммммммм:)
Володимире,я терпима, але до пори до часу.
Як можна виздоровіти, ящо постійно називають хворою?;)
"свої ідеї просувати в поезії дозволено тільки тим, хто не має проблем із красою рядка." не погоджуюся категорично. Свої ідеї може кожен, чиї вірші приємно читати. Я не вважаю себе аж такою безталанною, щоб не мати право... Ну Ви зрозуміли.
З теплом, Варця ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 15:12:35 ]
:)

Привіт, мур-лямур :)
1) Ми з вами, Варю, ще не знані автори;
2) Ви у жодному випадку, Варю, не хворі, ви ще зростаєте, і юнацьки здоровіші всіх;
3) Краще би ви думали, що не маєте права писати композиції, де є хоча би декілька некрасивих рядків. :(
Варюсю, краса має дуже чіткі контури, як і прекрасне - побудоване на дуже чітких співвідношеннях, жодні ідеї, які порушують ці співвідношення не працюють. Отже, спочатку потрібно навчитися жити в правильних межах (а вони нескінчені), а потім розвивати в них свої ідеї.
Це крок номер два, після кроку номер один, який звучить так - в дитинстві можна все.

Щиро ваш прихильник, Володимир


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 15:19:04 ]
Слу-у-у, хто сильний тому й дістається. Але ж кріпко вони тебе...

От мені за першим разом вірш дуже сподобався
От ще раз перечитала... і знову подобається...

Ну да після відпущених коментів починаєш зважати на деталі, але...

У вилизаних віршах рідко буває така емоція, така потужна енергетика.

Я не хочу сказати, що не треба удосконалюватись, але ідеальних віршів насправді дуже мало. Щоб і форма і заряд, і сенс, і емоція, і краса, і інше бла-бла-бла. Мало.

Ти головне пиши :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 15:25:16 ]
Це правильно, Юліє.

Я просто озвучив свою підсвідому установку Варі - на добро, і незабутньо-прекрасний літній відпочинок :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2009-06-17 09:28:04 ]
Архон - геній!
Варя Че - супер, просто бомба, руда розкішна бестія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Белла Донна (М.К./М.К.) [ 2009-06-17 11:03:28 ]
несерьезно, Варвара, альбомно как-то
копайте глубже, вы умеете))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-06-17 17:09:29 ]
То не може бути правда


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 19:51:10 ]
Бо сірий, бо думки вгрузають в сутінь,
чи може сутність… Плеса і плечей.
ЖЖ і підпис. Завше: Варя Че.
І місяця у небі жовтий кусень.

Чудово. Люблю цей вірш і з давнього першого, і з тепер сотого, прочитання.
Натхнення, Варцю!..