ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер

Артур Курдіновський
2026.03.12 23:33
Зимова соната лунає красиво,
Сніжинки легенькі пошиють серпанок.
Казкова новела лягає курсивом -
Краплинки надії прикрасять світанок.

Октави небесні співають блакиттю,
Стражденні рядочки запахли зимою.
Ласкаво засяють минулі століття,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анатолій Сазанський (1952) / Вірші

  ПЕЛЮСТКА ПРОЗРІННЯ

Моя Вітчизно! Дівчинко убога...
Нащо ти на цю оргію прийшла
І рученята тягнеш від порога
До ситого і п’яного стола?
Нащо ти на цю оргію зайшла?!
До прокурорів, крамарів пихатих,
До президентів п’яних і глухих...
Нащо ти хилиш голову до ніг
Кривавих доморощених магнатів?
Вернись убога, до убогих хат...
Майбутнього нема у псів лукавих!
На згарищах потрощених палат
Поїсть вогонь пілатів і царят -
Все стане на круги,воскресне й кане.
Ти не заходь до склепищ золотих,
Там трупний сморід тулиться в оздобах,
І росомахи у людських подобах
Білують співвітчизників німих -
Ти не заходь до склепищ золотих!
Іди між люди, дівчинко моя...
Хай не регоче над тобою каїн...
Пошли до Біса увесь світ лукаий,
І йди між люди, дівчинко моя..!



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-09-14 21:05:40
Переглядів сторінки твору 4750
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2011.02.03 09:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-09-14 22:22:19 ]
Болісні, чесні слова,
можливо трохи звукопис можна покращити в деяких місцях і буде проймати ще сильніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 02:04:14 ]
Дуже проникливо і чуттєво. З такою ніжністю і водночас болючістю Ви говорите до України... Не пафосно і крикливо (як часто в патріотичних віршах), а по-батьківськи тепло і розчулено. Дуже гарно і дуже мудро, пане Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 09:13:46 ]
Пане Анатолію!
Вдячний за твір. Цікаво й проникливо. Взагалі талановито.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 09:22:19 ]
Отак не в однієї людини в Україні болить за неї серце...Але не кожен здатний увесь свій біль таким чином передати. Я в захопленні!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 10:49:25 ]
Болюча правда сьогодення. Отак би всім разом зрозуміти, що майбутнього у лукавства немає, а далі світлий шлях, свій шлях. Дякую за ваш талант.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-15 12:19:17 ]
Дай, Боже, щоб люди розуміли, ким вони є у своїй Вітчизні і чим вони стануть без неї. Дякую за спорідненість думок. Удачі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-09-16 13:51:35 ]
Пане Анатолію! Я людина нова і чогось, напевне, не розумію. А Ви свої (безперечно правильні думки) у прозі не пробували втілити? Бо "дівчинка убога", "глухі та п`яні президенти" та й інше, як на мене, непереконливо. Ціную Вашу позицію, але стільки траплялося прогнозованих освідчень у любові до України, що можна створити "словничок любові до Вітчизни". Слів на 100. Образів на 20.
Моє шанування.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 07:19:08 ]
Шановний Пане ТоЙ, що у скалі сидить! Власне, є нормальним , що мій вірш Вас дратує .Хоча... мені вдалося повністю уникнути декларацій. От лише цифри Ви переплутали...Там образів "100" а сліа "20".. І саме цю тезу хочу трохи озвучити у контексті Вашої творчості бо... про мене не цікаво.. Я лише Мандрівний Поет - величина ефемерна .
Отже , вартісна поезія перш за все є продуктом образного мислення. Ваш вірш дуже претензійний ,але прісний за відсутності образних втілень.
Про такі кажуть - "вірш з надривом". Або ж-різновид літературної імпотенції - коли вельми
хочеться але... не можеться..
Отож... дерзайте! Працюйте у царині осмислення і освоєння ЙОГО ВЕЛИЧНОСТІ ЛІТЕРАТУРНОГО ОБРАЗУ.
І, повірте, у Вас вийде. Успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2009-09-17 09:40:11 ]
:)Даруйте, пане Анатолію!
Якщо людина називає себе поетом та ще й з великої букви - предметної розмови, як правило, не виходить :) Щиро бажаю, щоб за Вашими книгами стояли черги!