ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.08 00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.

Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,

Борис Костиря
2025.12.07 22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.

Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився

Іван Потьомкін
2025.12.07 22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Микола Дудар
2025.12.07 22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…

Кока Черкаський
2025.12.07 19:04
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...

Віктор Насипаний
2025.12.07 18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в

Євген Федчук
2025.12.07 12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.

Тетяна Левицька
2025.12.07 08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.

Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —

Віктор Кучерук
2025.12.07 06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...

Мар'ян Кіхно
2025.12.07 04:57
Володимиру Діброві

О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.

Нема. Нема. Невже повимирали ви,

Борис Костиря
2025.12.06 22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.

Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Свідзінський (1885 - 1941) / Вірші

 Холодна тиша
Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Три радості у мене неодіймані:
Самотність, труд, мовчання. Туги злобної
Немає більше. Місяцю надламаний,
Я виноград відновлення у ніч несу.
На мертвім полі стану помолитися,
І будуть зорі біля мене падати.

1932
Із збірки "Медобір"




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-03 20:52:58
Переглядів сторінки твору 37500
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.509 / 6  (5.043 / 5.8)
* Рейтинг "Майстерень" 5.429 / 6  (4.958 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2011.12.13 23:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:29:44 ]
Для тих, кого сотворив Господь, істина, безперечно, існує. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:23:06 ]
Так, пане Романе, про вірш можна багато чого сказати.
І форма близька до античностей, що вже промовисто, по-друге - купа символів, що від античності до часів нинішніх мають більш-менш схожі трактування, і той самий виноград, як один із найдревніших сонячних символів урожайності, щедрості, багатства, що далі, після відомих слів Христа ("Я виноградна Лоза" ("Євангеліє від Іоана", 15:1) набуває і християнського розуміння - тим більше йдеться і про молитву...
Та й від зірок до червоних зірок вельми близько - нехай опадають від молитви...
Але це все могло йти і на містерійному рівні підсвідомості, що сприйняла свій великий Промисел.
Та й сімейна драма могла додати чуттєвості, все як завше у поетів... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 23:32:09 ]
Смію замітити, що античні безримові вірші існували тоді, коли традиції римованої поезії ще не склалася. Білий вірш (на відміну від античних) - свідоме уникнення рими.
Невже Ви цього не розумієте, чи тільки вдаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 23:47:05 ]
І до чого тут ця репліка, Любо?
Ви ж і назвали композицію білим віршем, ви і далі перекрученнями моїх слів займаєтесь. Подобається? :)
Ніби не важко зрозуміти те, що я написав.
Все частіше і частіше я пишу не про те, про що потім говорите ви. До чого тут розмова про рими, коли йшлося про глибокий (до античності) потік мислення, бачення, ствердження...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 01:23:32 ]
"форма близька до античностей" - виключно через ці Ваші слова, дорогий Володю, і з"явилася моя репліка. Бо рима - одна з ознак саме форми, а "потік мислення, бачення, ствердження" - це вже не форма.
Я зрозуміло кажу? Мені теж дивно, що останнім часом Ви наполегливо розумієте зовсім не те, про що я кажу. Ви це навмисно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-04 10:46:09 ]

Ви категорично не праві, Любо, і саме ви говорите про рими, в той час, як я говорю про "І форма близька до античностей, що вже промовисто..." - форма теж багато що організовує, багато до чого спонукає, і близька до античностей форма цілком природно наповнюється автором, на мою думку, адекватним, хоча і в нових умовах відтвореним, глибинним "потоком мислення, бачення, ствердження".

Однозначно навмисно ви це робите. І для чого воно вам?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 11:23:27 ]
Так і бачу, Володю, вираз Вашого обличчя, коли Ви писали останню фразу :)
Ви ж все чудово розумієте, я теж все чудово розумію. За бажання, цю Вашу фразу про форми і наповнення можна було б препарувати далі. Але навіщо?