ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2021.12.06 14:13
Приснилось таке, що й повідати грішно –
ні сп’яну, ні здуру, а так…
Явились чорти: «Піднімайся – мов – спішно,
не трафив іще поки шляк!
Ти щось там писав про війну і скорботи,
отож бо не хнич, не дрижи.
Скоріш роздягайся! І що ти, і хто ти,
і що у

Ігор Шоха
2021.12.06 13:48
IПомітити поезію найлегше,
допоки є крилаті фрази... і
метафори, ремінісценції,
біблійні і живучі аксіоми,
язичницької оргії фантоми,
цитати, рими, тропи, рубаї –
відомі істини... і тим не менше
усе доречне у містерії,

Олександр Сушко
2021.12.06 11:32
Тиша...ні звуку .. скрута в кишенях свище -
Вклала останній гріш у свою державу.
А на печерськім троні сидить небіжчик,
мертва вода обціловує лик блідавий.

Кинувши хрестика, йду цілувати руку

Віктор Михайлович Насипаний
2021.12.06 08:57
Урок останній. Сил немає.
Петрусь на фізиці дрімає.
Хапає сон обох із другом.
Аж тут як гаркне хтось над вухом.
Підняв учитель друзів сонних,
Питає фізики закони.
Малий встає ліниво й кволо,
Бурмоче щось, бо стисло горло.

Олександр Сушко
2021.12.06 08:36
Смерть - сурйозна справа, а не блаж,
Опинився, раптом на межі я.
Буду брати рай на абордаж,
Бо із пекла вигнали втришиї.

А виною те, що я святий,
Согрішив раз тищу (це дрібниці).
В королев опуклі животи...

Микола Соболь
2021.12.06 05:51
А, що приховують сніги?
Не розбереш крізь морок ночі.
Комусь можливо до снаги
дивитись, повня як регоче
і проливає світ без меж,
і витоки стають ясніші…
Було я любувався теж
красою місяця у тиші.

Віктор Кучерук
2021.12.06 05:24
Моє життя – це дар за доброту,
Передчуття, турботу і тривогу, –
За суєту невтомну і круту
Мою дорогу сходження до Бога.
Моє життя – це в серці вічний щем
І на душі таємності покрови, –
Моє життя заквітчане іще
Яскравими сузір’ями любові.

Володимир Бойко
2021.12.05 22:30
Кожне яйце мріє стати куркою. Когось тішить своє щастя, а когось – чуже нещастя. Вирішуючи чужі проблеми, створюєш свої. Усяк дуднить у свою дуду. І вважає, що всі інші грають неправильно. . Живи так, аби хотілося ще. Якщо ніхто тебе не люби

Тетяна Левицька
2021.12.05 21:58
Розпочинався весело роман,
Скінчився безутішно— драмою.
Необережне слово і вулкан,
З глибин душі назовні магмою.

Від любощів до ненависті — крок.
Давно не дарував лілеї ти.
Порвався швидко щастя ланцюжок,

Юрій Лазірко
2021.12.05 21:10
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Юрій Лазірко
2021.12.05 21:10
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук

Ярослав Чорногуз
2021.12.05 21:07
Землю вкрив сніжечок де-не-де,
Залишивши острівки зелені,
І зима розпатлана бреде,
Оголившись майже дерзновенно.

Усміхаються собі з-під вій
І берези лагідні усюди,
Виставили разом голі груди,

Євген Федчук
2021.12.05 19:54
Готи Рим узяли у облогу.
Уже вдруге збентежений Рим.
«Вічне місто» полишили боги,
Відвернулися від його стін.
У пихі своїй горді римляни
Геть забули вже, що таке страх.
І що помста за завдані рани
Ще живе у безправних рабах.

Олександр Сушко
2021.12.05 19:25
То шо, колеги? Здрастє! Прозит!
Є в мене плавки із начосом.
Знайшов у баби їх, на возі,
Коли стояв в похилій позі.
А кум-глитай жує кокоси,
Ще трохи - і почине в бозі...
А в хаті, прямо на підлозі
Вляглася гола й боса осінь.

Юлія Івченко
2021.12.05 18:56
І коли ковід торкається її голубої зими,
ця жінка читає книгу « Галя без голови».
Подейкують, що в неї інколи кров із живиць,
що в неї замість канапи — повно сухої трави,
що чоловік червоний часто вертає з пивниць.

Що, б’є, чи лає, чи, хто досконал

Сергій Губерначук
2021.12.05 12:11
Бог наш по крихті з хаосу ночі світло і світ цей створив. * * * Синє небо глибше океану. * * * Царства земного вічний неспокій скоєний тільки людьми. То у гордині, то у зневірі ми. * * * Десь існує інша паралель для бездоганних життів, наших
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Малишко
2021.12.04

Саша Горбач
2021.12.02

Бо вічнавічний
2021.11.30

Лайла Ли
2021.11.19

Сергій Калюжний
2021.11.15

Евеліна Гром
2021.11.08

ферзь срібний ферзь срібний
2021.10.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Озеро любові
Образ твору Пірнув Морфей
у озеро любові.
Зелом чуття зійшло.
І я дивлюсь,
як сутінки тигрові
спадають на чоло.

Ярить душа
під віями поета
святковим вівтарем.
Ще кілька миль
до бажаного злету.
Не стримуй пульсу щем.

Гойдає ніч
на рваній павутині
яскраву пектораль.
А хто казав,
що в неба очі сині –
у них не зазирав.

2009 р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-13 17:55:08
Переглядів сторінки твору 4379
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.066 / 5.5  (5.262 / 5.87)
* Рейтинг "Майстерень" 5.064 / 5.5  (5.329 / 5.95)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.12.06 09:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 18:39:25 ]
Гарний вірш, пані Тетяно. Ще ніхто, здається, не називав місяць пектораллю. Дуже влучно. Справді, вночі у неба очі не сині. Вітаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 18:50:12 ]
Дякую, дякую, Ярославе!!! Радію, що Вам сподобалось. Ой, які ж мінливі в неба очі. У них стільки кольорів, пильніше задивляйся.
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-13 21:54:16 ]
! сподобалось !
...особливо в останній строфі - оці "НІ", що постійно повторюються: "НІч", "рваНІй", "павутиНІ","сиНІ"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 22:26:39 ]
Дякую, приємно, що Ви, Костянтин, помітили.
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-14 14:23:50 ]
Лірично, образно. Чудово переплетіння природи і почуттів поета.
Сподобалось!
А чому сутінки тигрові7


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-12-14 14:35:41 ]
Сашо, дякую за відгук! Сутінки тигрові, бо вони лягали темними та світлими пасмами, мінливими смугами. Уява - дивна річ. :)
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-14 14:28:08 ]
У цьому вірші Ви по-новому зазвучали - сходженням чуттів, шурхотом тигрових сутінків і гойданням павутини... Гарно, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-12-14 14:40:42 ]
Дякую, Віталію!
Радію, що можу для когось так звучати :)
Хай Вам щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-14 14:52:40 ]
Ой, Таню... А мені ж так радісно за Вас. А спитаєте : чого?
- А таємниця, відповім... А ще особливо вразило закінчення вірша:
"А хто казав,
що в неба очі сині –
у них не зазирав."
Респект, авторці.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-12-14 15:18:40 ]
І мені радісно, Юленько, що Вам сподобалось.
І мені ці рядки найбільше подобаються. Дякую, що завітали, ваша думка для мене дуже важлива!
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-14 22:06:53 ]
Не пошкодувала, що, завдяки Вам, зазирнула у "неба очі" та в очі озера (а Морфей, мабуть, випірнув біля іншого берега :) Справді гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-12-14 22:53:21 ]
Світланочко, Морфей випірнув лише на світанку.:)
Дякую за гарно, хай у Вашій душі буде сонячно!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 13:53:26 ]
Дуже тонке, ніжне, мереживне зображення, аж страшно торкатися прозовим словом. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-12-16 20:05:57 ]
Юленько, дякую, зворушена Вашим коментарем. Дуже приємно!
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 09:31:26 ]
Зайшла з подарунокм для Вашої онуці
http://www.maysterni.com/publication.php?id=42009
...
А дістала море задоволення від Вашої чудової поезії! Дуже-дуже-дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 11:16:07 ]
Дякую, Олесю! Дуже рада Вас бачити у себе. Заходьте!
А я мерщій до Вас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-01-13 21:55:32 ]
Тетянко, Ваші українські вірші потроху стають досконалими. Це дуже приємно спостерігати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 12:10:46 ]
Ларисочко, дякую за коментар!
На моє поступове вдосконалення впливають майстерні. Радію з цього приводу та вдячна усім!
З теплом, Таня