ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2020.01.17 16:42
Але ж – було!
Окрилено і дзвінко
Мелодія виповнювала день.
Була на світі щонайкраща жінка
І світ здавався сповненим пісень.

Але ж – нема
І сліду тих мелодій,

Тетяна Левицька
2020.01.17 14:19
Збирають думи кучуруги
свинцевих хмар холодну тугу.
Судомить серце, струм зажури
у венах збільшує напругу.

І черв'ячок свердлить віднині,
горіх волоський мізку - думка.
А після мрії голубині

Вікторія Лимарівна
2020.01.17 14:09
Сяюча зірка у Небі єдина.
Диво з далеких космічних світів.
Саме сьогодні зійшла в надвечір’ї.
Відгук, сполука колишніх життів.

Тих, хто не встиг на землі догоріти!
Хто передчасно в миттєвості зник.
Як відчайдушно хотілося жити!

Козак Дума
2020.01.17 14:00
Я – Україна. Я вмираю!
Хто допоможе, людоньки, мені?!
Де ті, у кого хата скраю,
хто першим ворога стрічає?
Тону і захлинаюсь у багні…

Я Україна-мати. Мої діти,
куди ви із домівки подались?

Ярослав Чорногуз
2020.01.17 11:45
Не забирай у мене любу –
Все, доле, у руках твоїх.
Не напились мої ще губи
Її цілунків чарівних.

Не забирай кохану, доле,
Благаю, ні, не забирай.
Життя моє не сповнюй болем…

Серго Сокольник
2020.01.17 11:32
сюр***

Ніч поринула в сон
Інтернетоновин монітору.
Сон накинув ласо
На думки, і затиснув у шори
На перебіг подій
Погляд зморений сплячого ока...

Микола Соболь
2020.01.17 05:27
Здається розум щось інопланетне.
Для «Homo sapiens» недоступна річ.
Вже не камінням, обстріли – ракетні
Та не шаблями, – кулеметна січ.

Чи може хтось знущається над нами?
Чи буде промінь світла ув імлі?
Дамоклів меч навис над головами

Олексій Кацай
2020.01.16 22:01
В ніч упурхує птах Гамаюн.
Я себе силуетом окреслюю
і сиджу з марсіанською «Теслою»
поміж обертів космосу й дюн.

До Землі, для авто недосяжної,
Гамаюне, прошу, долети
попри відстаней і самоти,

Іван Потьомкін
2020.01.16 21:43
В хмільному вальсі побажань
Пливуть до загсів молоді...
Дитячий сад, ти паузою стань
На їх зритмованій путі.
Найглибші очі – у дітей.
В них – цноти невичерпная криниця.
Долийте ж в свої кухлі, молоді,
Тепер лиш можете рідниться.

Сергій Губерначук
2020.01.16 18:54
На безлюддя сільських ландшафтів
визвірився собака на цепу,
це доказ моєї бездарності,
прорив свійських кілометрів,
це тиранія великого міста,
множена на нулі сповитух-пупорізок,
що жодну мою думку не приймуть
до складу мовних колізій,

Надія Тарасюк
2020.01.16 14:39
Чіпкий туман.
Розморена розлука.
Шкребе засмуток, наче кіт у двері…
Тремтливо мревом ходять попід руки
розквітлі душі
наших півмістерій.

Вечірніх зір

Козак Дума
2020.01.16 14:00
Було завжди відвертим важко жити,
в наш час велика розкіш благородність.
Як любиш правду в вічі говорити –
повинен полюбити і самотність…

Галина Сливка
2020.01.16 11:37
Ти не одна, хоч нас лиш по одному,
Ховала душу у жалях і втратах,
Крапки лічила, не шукала коми,
Жадала тверді й виплітала ґрати.
Ти не одна блукала попелищем.
Уже в снігу вчорашнє, щоб заснуло.
Вгорі вітрисько дивну пісню свище.
Іди вперед і залиш

Олександр Сушко
2020.01.16 10:34
Свята у мене жінка! Роботяща!
А я у неї - форменне ледащо.
Працюю на печі - не так як всі,
Щоб догодить її святій красі.

Мій хрест легкий, її ж тягар – важезний:
коса, сокира із гострющим лезом,
курчата, дві корови, кнур, коза...

Тетяна Левицька
2020.01.16 07:30
Я не бачу тебе коло себе
не сьогодні, ні завтра, не після.
Мабуть, я - не твоя вічна Геба,
певно ти - не моя більше пісня.

Не буває два сонця на небі,
дві любові на двох не буває.
Я та річка, що рве тихі греблі,

Микола Соболь
2020.01.16 06:13
Перші: «Агу» і несміливі кроки
У пам’яті моїй ніби кіно.
Тобі сьогодні вже чотири роки!
Як це було недавно і давно.
Лапатий сніг лягав на підвіконня,
Писав зими нетлінне полотно.
І я по снігу біг до тебе, доня…
Як це було недавно і давно.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29

Олена Цип'ящук
2019.12.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 За мною йдуть
Facing Sorrow За мною йдуть по новородках – по слідах,
і дивляться під ноги, ніби у безодню.
А як зайдуть за клітку, під Господній дах –
умиються теплом і здують кисень з водню

з кармінних чаш. Як отченаш, уклавши біль,
купатимуться в золоті мого "ні слова".
Заміряють опалу славу по собі –
кришитимуть світил хлібці на стіл Христовий,

аби забився у куток і наслухав
як до вікон, мов до ікон, припала злива,
як зі сузір`я Риби вариться уха,
густіє в сні та молоці тілесне мливо,

i рани відкривав для зраджених і тих,
що опікали, обпікали, обпеклися.
Бог у мені аж до самого крику стих,
аж чутно стало як спадаю листям

на срібну до самого скону сивину,
скороблений, мов роблений не з тої глини.
Через життя летів, через себе й вину
за переліт, за все, що не дісталось сину.

Лежу, а наді мною протікає синь,
у вени колір огортаються протоки.
І затихають, ніби ватра, голоси
розворушивши тіні предків крок-за-кроком.

7 Січня 2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-07 23:25:25
Переглядів сторінки твору 2925
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.005 / 5.5  (4.990 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.993 / 5.5  (4.930 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2019.03.08 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-07 23:36:50 ]
Привыт Брате ! З Різдвом! "розворушивши тіні предків крок-за-кроком" ММММ !!!!!!!!!)))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-07 23:52:11 ]
Братчику,
Зі Святами Тебе.
Смачної куті!
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-07 23:42:05 ]
Ти там пообережніше із сузір"ям Риб, дивись!
Юр, отут ""Бог так в мене дивився, аж до крику стих" - про шо? Дивився Бог, значить, в тебе, дивився, а потім як закричить! І стих одночасно з криком... Залишається тільки здогадуватися, шо він там побачив :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-07 23:51:18 ]
Ну так, Любонько.
Такий я грішний, що і Бог дивився у мене як... у студню і до крику стих.
Ну я тут просто уявив собі стан душі коли кричати хочеться а ніяк...
А уха буде смачна колись з того сузір`я за пару більйонів років. :)
Як тільки уха - мені Чапаєв згадується і "...брат ухі просіт..."
Зі Святами!
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-07 23:55:44 ]
І ухи - хи))) Та кощунствувати сьогодні не будемо...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-08 00:20:23 ]
Сьогодні усе тут так складно у Тебе. Брела через Твого вірша, як героїня фільму "А зорі тут тихі" через болото. Тільки вона втопилася, а я - ні. Добрела до кінця - і добре. Бо зрозумліа, що Ти хотів сказати. А може це Твій задум такий: поводити нарід манівцями?
:о)))
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-08 00:25:19 ]
Я йому теж таке постійно кАжу )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-08 00:30:33 ]
А він Вам що на те? :о)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-08 00:32:29 ]
Ой, так?
Ну Мойсей водив свій нарід 40 років, а я лише 3 хв :)
Просто мав сьогодні такі роздуми про своє...
Колядує:
"Нова радість стала, яка не бувала..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-08 00:36:19 ]
І ми тобі раді!
По пустелі за тобою
вслід)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-08 00:38:27 ]
Юрцю, вірш файний. У кожного свій стиль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-08 00:53:30 ]
Ніщо так не втішує ніж подих вітру на вітрила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-08 01:01:30 ]
Та вірш таки файний. Ти не знаєш українського національного звіра? Жаба ся називає. :о))) Дусить в грудьох, бо я так не втну.
Файно, Юрцю.

Я буду ту коляду співати:

Народився Бог на санях,
В лемківськім містечку Дуклі,
Прийшли лемки у крисанях
І принесли місяць круглий...

Тешуть теслі, тешуть теслі...

Христос ся рождає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-08 01:05:37 ]
О, я знаю тільки полтавські колядки, Ваші цікавіші))) (ПРиєднується і співає...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-08 01:07:58 ]
Вони цікавіші, бо слова не народні. Ви швидко схоплюєте і голос так нічого... :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-08 01:19:40 ]
А Ю знову полетів у Англію, ото тобі і вертеп...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2010-01-08 05:12:33 ]
а текст красивий наче...

оглядаючи ідею в цілому смію я запитати чому так жорстоко
в цьому небесно-океанічному світі

ЛГ лежить. і за ним йдуть

(оо
я чомусь зразу завис уявляючи що все щира правда
і так тільки так завжди буває.. хтось лежить,
а хтось за ним йде... це сильно: але чи ЛГ дійсно-
правдиво хотів би саме лежати.. поки неясно)

але до чого, всі ці рефлекції


Христос ся рождає, пане Юрій

нехай все святкує...

з пов.


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-09 00:49:16 ]
Можливо "хлібці" трохи ефірніше? Можливо зіграли би й нюанси саме "роблений"?
"Бог у мені до крику аж утих..."? "себе тому й виню"?
Юрію, мені дуже сподобалося, але ще трохи шліфувати можна було би.

А взагалі, на Майстернях зараз, як на мене, ще той вулкан містерійного віршування - ото почитаєш Майю Залізняк, Сергія Осоку, Юрія Лазірка - основні вершини викидання містерійної лави - і жодної толковості в голові не залишається, біда просто. :(
А поруч інші вершини димлять і ціляться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-09 01:00:17 ]
Хм. Ще не встигли охолонути Ваші слова, Володю, де Ви казали про те, що Осоку і Лазірка не можна порівнювати, бо один - містерія, інший - вже точно не пам"ятаю (sorry), а тепер кидаєте їх в один містерійний вулкан. Та ще і Світлану-Майю на додачу. Визначтесь вже якось з інгґрідєєнтами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-09 01:07:40 ]
Так, а сьогодні Лазірко ось і таким чином себе показав. :(

Але ж це різні вершини - див. вище мій комент!