ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Герасименко
2021.09.18 15:45
Дружили в пів серця, в пів сили сварились.
Не тепло – не холодно хай буде завше.
Як раптом на голови щастя звалилось,
дві замкнені душі в заручники взявши.

Звалилось на груди, звалилось на плечі.
Побачив уперше м’яку, безпорадну.
Проте не про вте

Дума Козак
2021.09.18 15:18
Візьму у руки шаблю вікову,
від часу потемніла її криця.
Гетьманську пам‘ятає булаву
ця бунтівна домаха-блискавиця
і старшини козацького пернач,
і загрубілі у боях долоні,
і вітру свист, коли степами вскач
баскі літали запорожців коні.

Сергій Губерначук
2021.09.18 14:40
Закарбовано очі в душі аж пророчій,
аж запеклій і вічній небесній душі.
Щось у серці полоще. Це кров
чи вже мощі?
Ні. Напевно, це щось найстрашніше
й страшніш…
Це любові любов за останком кохання
на обмеженій гойдалці вічного пхання

Ігор Шоха
2021.09.18 13:29
Цікаво, дивно, підозріло, –
за що совкова пропаганда
так неуміло, отупіло
за кожну дію(а не діло)
ґарує нашого ґаранта?

І аж не віриться, – невже
за те, що оплював чуже?

Микола Дудар
2021.09.18 09:43
Ну? Що не клац, реклам - світлини
Одні "трамваї" і "депо"
А я дізнатися повинен
Почім тюльпани і кашпо...

Ох і наглючі заголовки
Зувсіх сторін і без кінця
Кричу: - Ікри, - вони молоки

Микола Соболь
2021.09.18 07:20
Сидим на лаві я та кіт,
воркочемо про вчора.
Уже минуло стільки літ
у радощах і горі.
Немало витекло води,
багато з’їли каші…
Не стрінете тепер біди*
на вулиці ви нашій.

Юлія Івченко
2021.09.18 02:16
Сидить Маринка із малою Ніколь і Яном на березі річки Вовчої. Голівки дитячі до свого тепла тулилить... Жовто-зелена, вереснева трава до тіла прилипє. Вже не, як шовк, а кострубата, до осені жовтизною вряджена, — противна. Березовий гайок поряд. У ньом

Шон Маклех
2021.09.18 00:31
Ми – сновиди, в очі яких зазирає Місяць
Миємо плетені очеретяні сандалі елегій
У холодних струмках сутінок Ренесансу
У ніч оксамитову лелечину й лохинову
Перед святом руїн.
Ми – поети забутого «вчора».
Збудую собі не палац – кляштор пісень сумних,

Сергій Гупало
2021.09.17 20:48
Що було – не загуло.
Назавжди одне
Це розложисте село,
Назва – Головне…

Головне у ньому все,
Де не повернись.
Кожен вісточку несе,

Микола Дудар
2021.09.17 15:23
Шматок цілющий коровая…
Щасливі очі молодят…
І осінь тільки достигає
Свята гуртуються до свят…

Промерзнуть річки незабаром
Сніжком засіють із небес
Окрепнуть дітки - гарна пара

Іван Потьомкін
2021.09.17 09:43
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді наче хтось прошептав:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Соболь
2021.09.17 07:40
Ах, яка була ніч. Твої губи на смак
і на колір немов зрілі вишні
з них спиваючи сік не нап’юся ніяк…
Чи були ми у ночі тій грішні?
Звісно – ні, може й так. Хай розсудять літа,
нехай згадку сніги замітають.
Та для мене ця пам'ять навіки свята.
В ні

Євген Федчук
2021.09.16 19:34
Під Корсунем бій відгримів. На шляху
Лежали побиті та зранені ляхи.
Живі вже ясиром дрижали від страху,
Клянучи козацтво і долю лиху.
Орда гелготіла, рахуючи зиск,
Козаки розсілися коло багаття.
Було чим хвалитись і що пригадати…
Котився між зорями

Нінель Новікова
2021.09.16 18:47
Слава й Оксана сливи збирали.
Оси Оксану атакували.
Скоро їх, правда, щось відігнало –
Спокій Оксани, а чи сміливість?
Слава ті сливи в сумці носила
І психувала! Справді, щосили –
Славу за стегна оси вкусили…
Плакала Слава: де справедливість?

Юлія Івченко
2021.09.16 11:38
Осінь приносить загострення старої хвороби,
все, що не називаєш поезією — списуєш на тексти.
ті ні до чого не зобов’язують, якщо, навіть, низької проби,
навіть, якщо їх контексти в червоний хрестик.
Їх, мабуть, забудуть, їх, може колись протестять
і

Олександр Сушко
2021.09.16 08:13
Давно вийшов з того віку, коли у щоденнику виправляв двійки на п'ятірки, аби неня ременем не лупила за погані оцінки. Відповідаю за власні слова та вчинки по повній. Не видаляю коментарів ані собратчиків по перу. ані власних. Бо це - історія: історія т
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Басараб
2021.09.08

Ольга Олеандра
2021.08.08

Анна Лисенко
2021.07.17

Володимир Байдужий
2021.07.14

Стах Розсоха
2021.07.13

Битва Остання
2021.07.08

Наталия Кравченко
2021.07.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Кримська (1964) / Вірші / Неканонізований молитовник

 І горе — благо
І горе — благо. Ти прости народе,
що я Чорнобиль благосним зову.
Але чомусь, як вдуматись, виходить,
що, клятий, він утримав на плаву
тонулу душу... Ти прости зухвалість.
Приреченість чорнобильська — свята.
І ранений у саме серце праліс
відкрив до сходження занедбані врата.
Відкрилися! Та, сяйвом засліплені,
всі кинулись урозтіч. Страшно так
у Божім вистражданім одкровенні
не бачити спасіння вищий знак.

2000 (нічого не змінилося)





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-01 14:59:00
Переглядів сторінки твору 4777
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.585 / 5.5  (4.876 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 4.466 / 5.5  (4.728 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2016.11.23 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-03-01 15:28:26 ]
Є мудрість у Ваших словах. "усе - і добре і погане - обернути на благо". І тема Чорнобиля не така вже і проста. Вона розкриється не відразу. Усе Велике - здаля. І трагедії - також. І Знаки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-01 16:35:23 ]
У мене своє бачення теми Чорнобиля, бо жила відносно поруч ЧАЕС - у 3 та 4 зонах. Потім 10 років прожила з переселенцями в нових землях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-03-01 15:49:14 ]
Чорнобиль розкрив і кращі риси людей. Шкода, що багатьох з них вже немає серед живих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-01 16:43:29 ]
Чорнобиль показав, жаль, і наші вади. Якби Ви знали, як важко реагували мешканці півдня Житомирщини, села Миролюбівка, Лисівка, на нас, непроханих гостей: "Ви нас заразите..." забирали відра від криниці, щоб не черпали заразні. На лікуванні у Криму моїх вихованців обслуговували над силу:"Ми ж від вас опромінюємося..."
А в "нових" селах могилки переселенців за кілька років робилися більші, ніж місцеві кладовища.
Поліщуків не треба було відривати від рідного краю. Ота державна політика і шалені мільярди - велика помилка або зумисний геноцид. Варто було лишити людей у зоні (окрім 10-км радіусу), а ті гроші, що пішли на виселення й будову, пропорційно роздали б людям - нехай би кожна сім"я для себе зважувала, де їм далі жити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-03-01 19:28:50 ]
Якщо Ви через це пройшли, то співчуваю Вам. Не хочу дискутувати стосовно недоцільності відселення, думаю, що Ви праві щодо 10 км зони, але це зараз ми помудрішали. Тоді ніхто нічого не знав і не розумів, я 50 мкР/год. ввіжав за норму.
Пам'ятаю і інше: мого товариша-ліквідатора, який помер з двома таблетками нітрогліцеріну в руці: не встиг... Тому так і прокоментував.
Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-01 15:59:42 ]
Сильно! Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-01 16:44:26 ]
Якщо сприйняли, знайдіть час на мої поеми - вони про цю трагедію.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-03-01 18:11:07 ]
Не прагніть писати зразу кількома мовами, бо з того нічого не вийде... Подумайте, що ви хочете...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-01 18:33:18 ]
Уже 20 років пишу двома мовами. Для мене це природньо. Чому - важко сказати. Нікому догодити не намагаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-03-01 20:39:30 ]
Це важка тема. Як Афган... Але про це треба говорити. Дякуємо Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 19:09:42 ]
Так, я про це говоритиму все життя. Для України тема Чорнобиля знакова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 11:02:50 ]
Деколи так буває - "не было бы счастья, да несчастье помогло". Хоча яке там счастья після такого несчастья. А тоді питання стояло зовсім інше на першому місці. Питання ліквідувати аварію. Найбільша техногенна катастрофа людства. І по Україні. І тоді і зараз є люди яким - кому війна, а кому мама рідна.
А Ви знаєте, про "ранений" можуть сказати, це русизм. Чи ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 19:15:24 ]
Стосовно "ранений", точно не скажу.

Чорнобильська зона має стати накопичувачем енергії нової України, слов"янського світу, Європи. Цей ОПІК має бути в історії України шагреневою шкірою... Я про духовність, про проникнення у вищі сфери відродження України. Поки ми спостерігаємо болісне обдирання шкаралущі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-02 14:58:37 ]
ого, глибоко, й про те, що не кожний відчує й зрозуміє


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 19:16:18 ]
Так, але доведеться зрозуміти всім. От тоді і станемо Україною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-03-02 20:39:40 ]
Дякую, Ірино, за глибину і силу почуттів: це всіжий струмінь на ПМ!

Рятуймо наші "тонулі" (дуже це слово сподобалось!)душі взаєморозумінням і любов'ю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 19:27:00 ]
Дякую за такі слова.
"Свіжий струмінь" дуже зобов"язує, а я наразі рухаюсь у горизонталі - певний застій у творчості, не депресія, а амнезія внутрішнього поетичного витоку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 14:46:05 ]
Сильно!Дуже сильно і мудро!Хороший твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-20 14:50:35 ]
Дякую.
Я намагаюсь слідкувати за Вашими новинками. Щиро цікавлюсь.