ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.08.20 21:59
А попереду - осінь сердечна (експромт)
Скоро осінь...за вікнами серпень
Вже останні дарує ромашки.
Що диктує тобі твоє серце,
Прислухайся - не буде промашки.

А воно відчуває немало...
Десь кленовий листочок жовтіє.
Хоч ця осінь, мабуть, не примара,

Іван Потьомкін
2026.08.20 21:41
Це нагода заглянуть у завтрашню днину...
Жовкне лист на верхів”ї беріз,
І туман над Десною спроквола в'ється,
І туманіє зір під навалою сліз,
І на все озивається серце.
Це пора призабуть ким ти був, ким ти є.
Це нагода заглянуть у завтрашню днину.
...Що так хутко павук на ожині снує –
Ка

Ольга Садкова
2026.08.20 20:36
Розгубився
В річці пуголовок плаче,
бо хвоста свого не бачить.
«Хто цей жарт зі мною втнув?
Як у рибки, хвостик був.
Хіба можна без хвоста?
Плавать — справа непроста...»
«Не журись, дурне маля, —
сом басує звіддаля. —

хома дідим
2026.08.20 19:04
* 179 *
падати із тобою
або літати
дальше та більше
аніж я гадав
сумніватися
але чому би не
стриваючи
із нетерплячим

Артур Курдіновський
2026.08.20 18:08
Паром серпня
Той серпень, що ближче до осені,
Верхівки дерев обпалив.
В душі світлі спогади носимо...
Реальність, немов абразив,

Шліфує, гартує, вирівнює...
І так, щоб уже до кінця!
Світанок із першими півнями

Юрко Бужанин
2026.08.20 17:38
***
Копирсаються спомини в часі -
Чом бентега ніяк не мине?
Звідки Ти в моїм серці взялася,
Чим тоді полонила мене?

Заціловане сонцем дівчатко,
Ти являлась – мій погляд горів.
Що Тобі я тоді міг сказати? -

Євген Федчук
2026.08.20 17:33
Як у старовину перетворювали старих людей на молодих
Дід Микола любить «молодь» розуму навчати,
А йому вже дев’яносто, є чого згадати.
Він ще й покозакувати устиг свого часу,
Поки Січ не розвалили москалики ласі
До добра чужого. Світом розбрелось козацтво,
Січове навік розпалось козацькеє братство.
То

Борис Костиря
2026.08.20 13:29
* * *
На білу кригу знову випав сніг.
Постійні потрясіння й катаклізми
Нас привели на істини поріг,
Яку побачиш крізь новітні призми.

Це біле нескінченне полотно
Взяло в полон і вже не відпускає.
Поеми білі пише, мов панно,

Тетяна Левицька
2026.08.20 12:53
Радників багато...
Радників багато —
допомоги ніде взяти.
Якось так виходить:
портулак розрісся,
в бур'яні городи:
кропива, берізка.
Встану з сонцем рано.
Копаниця вправна

Ірина Вовк
2026.08.20 08:07
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 3)
Залізна «черепаха» «Коли фортуна зраджує царів, золото їхніх обладунків стає їхньою труною». Давньоримський афоризм часів Александрійської війни Клинки легіонерів вириваються з піхов із пронизливим, холодним скреготом. Цей залізний звук я вже чу

Віктор Кучерук
2026.08.20 07:04
* * *
Пекуче сонце вище й вище
Сліпучим полум'ям горить, -
Боюсь його, бо може знищить
Мене вогнем отим умить.
Воно іде за мною тінню,
Всього стискає, як шлея, -
Колючі дотики проміння
На всьому тілі чую я.

Тетяна Левицька
2026.08.19 21:33
То ти мене.
Краватка в синю рисочку, сорочка біла,
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.

Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила

Віктор Насипаний
2026.08.19 21:09
* * *
Вже навхрест шиє дощ думки- печалі.
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.

Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток

С М
2026.08.19 21:00
Вершники грози (The Doors)
Вершники грози
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози

Іван Потьомкін
2026.08.19 20:54
Cheer up, Ukraine!
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

хома дідим
2026.08.19 19:09
* 178 *
скажи мені скажи
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Радченко (1981) / Вірші

 Віддам усе... Хрипким двінкоголоссям…
Віддам усе... Хрипким двінкоголоссям…
(безцінна річ охрещеної зливи)...
Мовчить немеліроване волосся…
Бруньками захопившись хворобливо…

Уявно - враз (з'єднались переброди)…
Вгвинчу (в пітьму) квітневі саморізи…
(бруківка – глина - градаційні сходи)…
Смаглявий обрис ходить по карнизу…

Тремтить емблема - юність засвітила…
(зупинка – глобус - рятівна вечеря)…
Відбитки пальців (перехолодило)…
Амбітністю поставлені - на двері…

В яру - туманно (шерхіт - над очима)…
(тривоги – брухт – знебарвлення весняне)…
Хрещена стрічка - вплетена незримо
У стрункістю розділений світанок...

У сплески правил, що заполовіли...
(розподіл - вимір - квітні кольорові)...
Забрати зможу - визначення вчила...
Святинь безмірність (у одному слові)...
2010 рік




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-03-24 23:12:28
Переглядів сторінки твору 4433
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.679 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.525 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.670
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.07.27 00:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-24 23:24:11 ]
Сюрреалізм, а насправді - істинна реальність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-24 23:45:04 ]
Дякую, що "завітали" до моєї "істинної реальності"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-03-24 23:34:30 ]
Ніби усе і просто, і ясно. І, одночасно, і складно, і незрозуміло... Але ж як красиво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-24 23:52:46 ]
Дякую!Такі заплутано-спрощені вияви моїх відчуттів та переосмислень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-24 23:45:21 ]
Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-24 23:53:58 ]
Щиро вдячна за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-25 08:20:28 ]
"Віддам усе... Хрипким двінкоголоссям…".
Це я процитував перший рядок Вашого вірша.
Мені зздалось, що мали на увазі щось нове, і воно могло бути "двійкоголоссям". Бо якщо просто "дзвінкоголосся", то воно якось дуже загальновідомо.
Хоча поєднання хриплості з дзвінкістю - це не тільки довжелезний збіг приголосних, але і цікава, ІМХО, комбінація.
Трішки інакшою виглядає рима "сходи - переходи". Це приблизно те ж саме, що римувати провідника з напівпровідником etc.
А ще мені не вдалось зрозуміти, кому саме ЛГ Вашого вірша збирається все те, що не перелічувалось.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-25 22:40:21 ]
Дякую за увагу, розгорнуту рецензію та витрачений час! Спочатку, прочитавши коментар, хотіла де в чому Вам заперечити. Але... це ж марна справа - переконувати читача, який сприймає поезію на рівні особистісних естетично-ідейних та художньо-мистецьких уподобань і запитів, у суб'єктивності висновків (це майже те ж саме, що доводити власну авторську геніальність та оригінальність)... І хоча значимий принцип "діалогічної опозиційності" "підштовхує" до аргументації щодо авторської моделі світу, "свідомо-творчої лінгвальної інтерпретації дійсності", я утримаюся... Щодо якості та виразності римування (спільнокореневі?- навіть не помітила...), цілком із Вами згодна (зовсім не звертаю на це увагу - буду "виправлятися"). Зміню на "переброди" - так підказує самовизначення... Із "двійкоголоссям" - не згодна (НЕ МОЄ!)...