ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2022.06.29 05:30
В’ється стежка польова
Від села до ставу, –
Дружно родяться слова
Тьмяні та яскраві.
Сохнуть крапельки роси
На похилих стеблах, –
Жайворонків голоси
Деренчать у небі.

Микола Дудар
2022.06.29 00:18
Знесилені. Чого вже там… ціна.
Знервовані. Зловісна партитура…
Без іграшок урощища… Війна -
Традиція. Шануймося, скульптура…

Чому ти, Боже… Ти не запобіг.
Чим зайняті твої славетні слуги?
Чому дозволив виповзти з барліг

Нінель Новікова
2022.06.28 18:19
Душу чорною печаллю
Огорнуло вмить…
Пекло з крилами примчало –
Світу це болить!

І якщо нема нікого,
Хто б це зло спинив,
Господи! Скажи для чого

Ігор Деркач
2022.06.28 15:57
Йдемо у церкву. Жити – не умерти.
Ми не скупі і маємо капшук,
з якого можна дати Богу лепту,
аби пожити і не мати мук.

Усі побожно сіли, помолились...
Капелою виспівують отці...
аж тут мені до носа опустилась

Тетяна Левицька
2022.06.28 11:37
Посивіла душа, відблудила,
І покинула зморене тіло.
Полетіла у вирій до раю,
А Бог каже: — "тебе не чекаю!
Ще не всі ти гріхи відмолила,
Не для тебе копають могилу.
Ще не все позбирала каміння,
Вирви з серця пирій із корінням,

Іван Потьомкін
2022.06.28 09:34
Одділили тебе, синку, від снів, що дрижать метеликом,
гафтували тобі, синку, смутні очі кровію рудою,
малювали краєвиди в жовті пасма згарищ,
вишивали повішальниками дерев плинне море.
Навчили тебе, синочку, землі твоєї напам’ять,
Колись стежки її

Микола Соболь
2022.06.28 07:46
Чи віра сліпа, чи люди?
Чуєш? Це голос Іуди.
Від страху тремтить осина.
Що ти, скажи, за людина?
Багацько тобі подібніх
так просто за тридцять срібних
навіть ріднесеньку матір
запросто зможуть продати.

Віктор Кучерук
2022.06.28 05:28
Коли ми десь посеред хвиль
Опинимося здуру, –
Удвох менш витратим зусиль,
Рятуючись від бурі.
Нас не злякає темний вир
Чи блискавок зигзаги, –
Рука в руці – це балансир
І сил двох рівновага.

Микола Соболь
2022.06.28 02:57
Ніч готує ракети,
сажею маже небо.
Боже Всевишній, де Ти?
Царство прийшло Ереба.
Зірка одна – кремлівська.
Мо’ Віфлеємська згасла?
Кров пролилась синівська,
вільні пустують ясла.

Ірина Вовк
2022.06.27 17:02
Сьогодні чорно так душі моїй.
Сьогодні так думкам моїм свавільно.
Мовчиться про… про що мовчать не вільно,
А ти мене з півслова зрозумій.

Мовчить той ліс, що слухав наші сни.
Мовчить верба, що нам стелила ложе.
Нам не дійти торішньої весни,

Володимир Бойко
2022.06.27 09:41
Хай стихнуть гармати,
Хай музи говорять,
Бо ми так багато
Набралися горя.

Побита війною
Вже кожна родина
І крові рікою

Микола Соболь
2022.06.27 07:15
Гординю сховай за сльози,
вітер збери у жменю,
вибери вірші чи проза…
Жити – це так буденно.
Дощ наливає калюжі,
грім від люті гуркоче:
– А люди?
– Вони байдужі, –

Віктор Кучерук
2022.06.27 06:17
Мабуть, крізь просторінь та час
Я йшов занадто швидко
І розгубив увесь запас,
Бо власності не видко.
Мабуть, не так, як треба жив
І рухавсь хибним шляхом,
Якщо куштую хліб чужий
Під незнайомим дахом.

Ярослав Чорногуз
2022.06.27 00:10
Дотліває серед віття
Сонячне багаття.
Одяглося буйноліття
У вечірнє плаття.

Розлила по небу чари,
Витягла з пуделка* -
Рожевенько-біла хмара --

Микола Дудар
2022.06.26 23:19
Його ще витягти з окопу…
Йому ще в спину цілить дим…
І ритм якийсь… одні синкопи…
І невідомо де і з ким
Йому ще вніч сягнути в небо…
І не забути - хто він є?
Якщо зустріти буде треба
Лице у смерті як своє…

Євген Федчук
2022.06.26 19:43
Пройшовся якось Бесарабським ринком,
Від цін пошкріб потилицю лишень.
Хоча пустив, як кажуть люди, слинку,
Не стільки заробляючи грошей.
Пішов тоді Хрещатиком пройтися,
На лавочці підсів до дідуся,
Який в потерту книжечку дивився.
Не раз вже, мабут
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Тименюк
2022.06.28

Хелен Норвуд
2022.06.17

Філософ Олександрович Хмара
2022.06.16

Олександра Самойленко
2022.05.24

Іронія Я
2022.05.20

Віолетта Лі
2022.05.18

Іван Григорків
2022.05.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 Тим, хто шукає...
З німою торбою стою під церквою і гавкаю,
Випереджаючи думки тих, кому вони
Прийшовши, набули б ознаки геніальності.
Шукаю правди. Чесно. Привиди з життя під лавкою
Не бачать в стражданні мо’му своєї вини
І спонукають позбутись провінціальності.

Прийшла молитись, довелося вмиватись відмовами:
Три неділі проспавши – ти не християнин.
Та лиш Бог може засвідчити, більше нікому,
Що щоденно мої молитви кувались підковами.
О, Господи! Не стань покарою цих хвилин –
Ти в церкві, а я край дороги в світі дикому.

Мене до Тебе чом не пускають неправди Іроди?
Вдягли сутану, як оману, розводять дим,
І все свою подобу до Тебе прирівнюють.
Не розумію. Прийшла ж сюди не заради вигоди,
Ніхто до торби мені не покладе калим,
Та тільки й відчуттів щомиті, я не рівня їм.

Отак стою під церквою, нещирістю розгублена,
А перехожий-блудник кине мені п’ятак,
Додавши інколи одиничку з крижалями
Опису милості. А душа, цим дріб’язком куплена,
Німими нотами незгоди подає знак,
Що спрагло хоче співу, не відзнак з медалями.

На свято отці пожалуюють тими же монетами,
Проте не завжди мої вуста цілують хрест –
Бо вважають мене сумнівно іновірною.
Я ж, підперезавши міць нерозуміння корсетами,
В собі задавлюю накопичений протест
Народитися засекундно неймовірною.

Чиню за законами писаними, забуваючи
Заповіді. Боже, дай-но напитись з джерел,
Не замуровуй єство моє у колодязі.
І простіть мені, люди, хто може. Себе питаю, чи
Долетить триголовою правдою орел
До тих, хто ще ховає свої душі в одязі?

Загавкую вашу свідомість мирославослів’ями,
Стукаю в церкву, як грішники Єва й Адам,
Зажадавші пізнати верховенство істини,
Щоб розширився приход покаяння поголів’ями...
З неба ж голос: „Мене нема там. Будуй свій храм.”
Німіє серце, говорить торба: „Воістину...”





Найвища оцінка НаЗаР КуЧеР 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-09-27 15:46:31
Переглядів сторінки твору 4458
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.964 / 5.38  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.612 / 5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.03.30 22:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-28 07:51:03 ]
:) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-09-28 22:00:48 ]
Мда, епохально!
Але чому саме "гавкаю"? Можливо мякше "балакаю"?
"З німою торбою під церквою балакаю..." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-29 07:43:45 ]
Ех, Ви, Володимире! Не зрозуміли головного.:( Якщо я буду стояти під церквою і балакати, то мене ніхто так і не помітить. Я ж не одна там стою. А щоб викликати зосередженість на собі, потрібно не просто балакати. Пусті балачки не мають нічого спільного з душею. А якби Ви придивились, то у Вас би прослідкувалась аналогія щодо німої торби. Те, що лежить в ній не вдасться випустити на волю, просто балакаючи, вона занадто довго залишалась німою. Володимире, глибше копайте, глибше...

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-29 08:19:06 ]
Привіт, землячко! А знаєш, хто стоїть під церквою і гавкає? Одержимі бісами жінки (чомусь в чоловіках біси інтелигентніші, тихо собі сидять і ніяк свою присутність не проявляють). Я сам таке спостерігав декілька разів, коли просто під час служби вони (біси) починають видавати з нутра людини якісь неприродні звуки, в основному це гавкання. Так що оці слова про будуй свій власний храм, напевно, не Божі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-29 09:18:42 ]
То як, викопав я, чи ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-29 09:23:20 ]
Привіт! Хвала Богу, хоч хтось хоч щось упіймав! Одержима! Душа німа, а щось рве із середини... А щодо храму, то ти тут не все розгледів. Ти не помітив, що я лише в кінці застосувала слово "храм", а раніше це всього-навсього була церква. Погодься, що просто ходити до церкви чи під церкву без усвідомлення того, що мучить і покаяння душі немає сенсу. Можна йти тою ж дорогою, що і інші, за писаними законами, але знайти себе можна тільки усвідомивши власний шлях, побудувавши власний храм служіння одному і тому ж Богу. Пізнавши свою істинність і покаявшись, Господь воскресає в кожному з нас. Кожна людина - храм, в якому прагне воскресіння Бог... Принаймні, це в моєму баченні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-29 09:29:59 ]
Привіт! Хвала Богу, хоч хтось хоч щось упіймав! Одержима! Душа німа, а щось рве із середини... А щодо храму, то ти тут не все розгледів. Ти не помітив, що я лише в кінці застосувала слово "храм", а раніше це всього-навсього була церква. Погодься, що просто ходити до церкви чи під церкву без усвідомлення того, що мучить і покаяння душі немає сенсу. Можна йти тою ж дорогою, що і інші, за писаними законами, але знайти себе можна тільки усвідомивши власний шлях, побудувавши власний храм служіння одному і тому ж Богу. Пізнавши свою істинність і покаявшись, Господь воскресає в кожному з нас. Кожна людина - храм, в якому прагне воскресіння Бог... Принаймні, це в моєму баченні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-29 09:42:55 ]
"Пізнавши свою істинність і покаявшись, Господь воскресає в кожному з нас." - Ге? Не розумію... Чому це Господь має пізнавати власну істинність, у чому Йому каятись? Я твій вірш продовжую сприймати як монолог біса устами жінки, в якій він сидить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-29 09:57:09 ]
"Пізнавши свою істинність і покаявшись..." відносилось до людини, а не до Бога. Але якщо подумати, то люди - діти Божі, а діти - продовження батьків. Людина - грішна частинка Бога, яку Він все-таки бачить безгрішною, якій все прощає, хоч інколи, щоб прийти до прощення безжально карає.
Михайле, хочеш бачити мене відьмою? - будь ласка. Мені важливо, щоб мене побачив Бог. До речі, у творі багато асоціацій, в яких можеш знайти себе, та й не тільки ти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-10-02 15:24:52 ]
Ваші репліки, колеги, цікаві. Кожен має, напевно, рацію. :)
Щодо мене, то вважаю, - складну тематику, що добре не виокремлена (визначена) у обсязі свого існування римами не варто насичувати чуттєвостями на кшталт, "гавкаю". Для сприйняття, для зрозумілості (у даному випадку) краще максимальне заспокоєння? :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-10-02 16:07:23 ]
Володимире, дозвольте не погодитися з Вами щодо не виокремленого в обсязі існування рим даної тематики. Ви вважаєте, рими мають вказувати шлях тим, хто шукає? Можливо, я поекспериментую обов'язково... якось. Та нині хочу бути такою як є, з усією, покладеною на себе, відповідальністю.
Максимальне заспокоєння? Мені "спокій лише сниться". Я в пошуку себе. Боятися ступити за межу - ніколи не пізнати своє его. Якщо я слугуватимусь лише шаблонами, не зможу навчитися творити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-10-02 16:43:24 ]
І Володимире, даруйте, що начиталася Ваших "Настанов сину".

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-10-04 22:22:18 ]
Чого ж, дуже приємно, коли комусь трішечки і сам цікавий :)) Сподіваюь, що ви і мені залишили якусь практичну пораду :) Я теж прагну вищої майстерності, а сам себе майже не читаю, то ж звідки ума-розуму набратися? :)

Перечитав ще раз, і без поспіху, ваш вірш і маю з вашими відповідями на моє запитання погодитися, але не повністю погоджуюсь, - все таки намагання у віршованій формі зробити основний акцент на проведенні відразу багатьох авторських ідей приводить інколи до помітної втрати краси рядка :)
Цей зовсім неочевидний у інших ваших віршах "нюанс", хоча стосується більшості авторів на "Самвидаві" (якщо не всіх):)

Питання напевно у тому, що читати хороші вірші, це як розглядати не зіпсований людьми пейзаж, так? Кожний напрям погляду, кожний рядок, може нести фрагментарно не зрозумілу відразу ідею, але має бути красивим. І коли все оглянеш, все прочитаєш до кінця, то все одно милуватимешся не глобальною ідеєю Автора (ідеями), а гарними фрагментами, які близькі саме тобі. Тому кожний рядок важливий. :) (:
Це так, в першу чергу до собе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-07 13:50:24 ]
Загавкую...ііінтестттно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-11-07 13:52:42 ]
:)