ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам брать копірку
Й по межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександра Труш (1988) / Вірші

 Коротко про смерть (рондель з кодою)
Образ твору Душа покидала тіло
У вічність - за кроком крок,
Повітря останній ковток,
Лиш губи пошерхлі просили.

Хоч руки ще все не зробили,
Проте без жалю, без тривог
Душа покидала тіло,
У вічність - за кроком крок.

А лікар намотував вміло
Надії останній виток,
Та Смерть відпустила курок,
Зіниці без руху застили...
Душа покидала тіло,
Злітаючи ввись, до зірок...

(ABba abAB abbaA b)

23.06.2010р.

Присвячується моєму колезі, лікарю від Бога і просто чудовій людині -- Яворському Ігорю... нажаль покійному...


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Артур Сіренко 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-23 13:42:26
Переглядів сторінки твору 9839
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.387 / 5.38  (4.487 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.230 / 5.5  (4.195 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.03.26 14:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Соломійка Бехт (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-23 14:00:51 ]
може б Вам поміняти місцями рядки:
Остання сльозина скотилась…
Та Смерть вже спустила курок
побільше оптимізму, життя прекрасне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-23 14:21:54 ]
Такого поорядку вимагає віршована форма рондель, зараз наведу формулу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Гнатюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-23 14:20:04 ]
Неварто так рано думати про смерть, усі вільні думки мають бути заповнені життям!Хоча вірш достойний, але я б радила все ж доопрацювати останній стовбчик. Успіхів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-23 14:39:18 ]
Я не думаю про смерть, я її спостерігаю, я -- лікар-реаніматолог. А на рахунок доопрацювань, я б Вам порадила, перш ніж давати моєму твору, якісь оцінки, ознайомтесь з аналітикою на сторінці Гаррі Сідорова на тему твердих віршованих форм.
Дякую за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-23 16:19:52 ]
Ну, от я вже й боюся щось сказати :)
але доопрацювати варто б, потенціал таки є.
З повагою Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-04 12:10:56 ]
Варто думати про смерть кожну мить. Дружити з нею варто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 17:12:12 ]
Я на хвилинку, бо не маю часу, а про мене згадувалось. Як завжди, стисло і тезами.
1. Мені здається, що після першого рядка кома зайва.
Душа утікала з тіла
У вічність - за кроком крок.
Можливо, так. Або нехай покидає, а все одно кома, ІМХО, є зайвою.
А ще нам відомо, що існують речі, які робляться саме крок за кроком. У такий спосіб можна грузнути у гріхах, зробивши перший крок у напрямку до одного з перших.
Наступний буде як логічно очікуваним, так і більш легким.
Якщо мислити філософськи, то приблизно так і виходить. Немовля безгрішне, а всі інші - ні.
Я ні на чому не наполягаю, а просто розмірковую наче вголос.
Ми фіксуємо той факт, що після першого і третього рядка коми не бажані, а зайві.
2. Думка про руки є досить цікавою з огляду на руки попереднього гаранта Конституції. Бо вони вже не тільки, як ми чули, нічого не крали, а вони і практично не зробили нічого корисного. Хоча ця тема потребує додаткових консультацій, бо у наступного гаранта руки - "ще ті". Як би вони не дотягнулись би до горлянок нації в цілому. Є, чого боятись. Екскаватор, каток, баржа, яка не тоне. І це ще не всі метафори. А при попередньому гаранті, на відміну від від сьогоднішнього, ми не замислювались над таким поняттям як свобода слова чи мириних зібрань. І КЗОТ (кодекс законів про працю) був одним з найкращих.
3. Думка і про смерть набуває своєї доречності.
Тільки замисліться - дві партії практично зникають з політичної арени. Народна самооборона і Народна Україна. Чи могли ми таке уявити якихось кілька років тому?
4. Вітаю з першою серйозною оцінкою від Редакції. Особисто я всі еквівалентні, якими оцінюються і мої твори, вважаю щедрими авансами - щоб веселіше віршувалось і був рівень, якого варто триматись.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-06-23 17:22:42 ]
Остання строфа чогось потребує.
Я підтримую зауваження нашої творчої громади, але поки що нічого порадити не в силах, бо як я вже писав, не маю часу. Вже запізнююсь. Та мушу піти правильно, якщо не красиво.
Поки що можу порадити уникати таких прислівників як "вже", і це в даному випадку реально. Замість дієслово "злетіла" бажано використати дієприслівник "злеті́вши" або "зліта́ючи".
....
Виходячи з того факту, що ми всі майже, якщо не практично, не знайомі, то хотів би порадити не сприймати мої коментарі як нав'язування своєї думки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-24 22:16:13 ]
Привіт, Гаррі! Приємно, що Ви знову вшанували мене своєю присутністю на моїй сторінці. Вибачте, що посилалась на Вашу аналітику, просто прочитавши ті коментарі, зрозуміла, що люди не знайомі з такою формою. Я постаралась врахувати Ваші зауваження, можете глянути, що в мене вийшло. Можливо є ще якісь зауваження?
Я тверезо і адекватно сприймаю Ваші коментарі, бо прагну вдосконалювати свої композиції. Якщо б не хотіла чути критики, то показувала б свої творіння лише кишеньковому записнику.
А стосовно того, що ми не знайомі, то давно вже пора познайомитись ближче, але мені не личить таке Вам пропонувати.
З повагою, Леся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-04 12:13:18 ]
Та чого там, все личить, що Він, не друг хіба наш..?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-05 15:56:07 ]
Привіт :)))
Я побоююсь роззнайомлюватись поближче, бо маю серйозні причини бути Вами битим.
Бо я не зупиняюсь на одному коментарі, а пишу наступний – і знову з зауваженнями.
Хоча вони не зауваження, а складова частина творчого діалогу.
Мені не дуже подобається словосполучення „за кроком крок”. Важке воно якесь, трішки танцювальне, а душа покидає тіло. Невже кроками? Може, підібрати іншу риму – наприклад, строк?
Душа покидає тіло -
Невже підступає строк?
Повітря останній ковток
Знекровлені губи просили.

А потім – так:

Лишались останні сили
Зробити останній крок.
Душа покидає тіло -
Невже підступає строк?

Про лікаря я не все зрозумів, бо не з них.
А знаючи про те, що бажано уникати збігів приголосних, ми з Вами повинні врегулювати початок останньої строфи.

Поки що все.
З бажанням не вмирати, а закінчити все незакінчене на Землі,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-05 15:58:36 ]
"Зробити рішучий крок". Я автоматично написав, що останній. Бо останні сили вже були - рядком вище.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-11 18:25:39 ]
Привіт, Гаррі! Сподіваюсь Ви не образитесь, якщо я продовжуватиму Вас так називати. Для мене це імя асоціюєтьсяз дуже віддомим останнім часом героєм Гаррі Поттером і я уявляю Вас таким собі добрим чарівником, тай образу Вашому більше личить ім"я Гаррі. Але це лише моя думка, бо зміна псевдоніму не змінює ні зміст ваших віршів, ні їхньої прекрасної форми, лише заставляє нас, Ваших вірних читачів, задуматись над тим , чому автор зробив такі зміни.
Це ж чому Ви боїтесь бути битим від мене? Невже Ви думаєте, що я така агресивна? А навіть, якщо й так, хіба воно того не варте? )))))))
А тепер до діла. Я написала цей вірш під враженням від одної як ми її називаєм б/у (безуспішної) реанімації. Під кроками я мала на увазі етапність процесу смерті: Спочатку серцева недостатність, гіпоксія (нестача кисню), потім зниження тиску, зменшення частоти пульсу, зупинка серця, зупинка дихання і накінець смерть мозку (перевіряють за допомогою безумовних рфлексів).
Я дуже вдячна Вам і п. Оксані за таку конструктивну критику, візьму до уваги Ваші зауваження і можливо зсинтезую щось нове. А в цьому віші, вибачте, більш нічого корегувати не буду, бо в ньому сказано все, що я хотіла сказати.


З повагою, Леся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-11 21:20:43 ]
Звертайтесь, як і звертались. Немає проблем. І у Вас двійко імен - повне і коротеньке. Я ще не обрав, як звертатимусь, але, мабуть, аналогічно. Як до Лесі. А я отримав підвищення на роботі, і я вже не можу бути просто Гаріком, Юрою чи навіть по-європейському - Гаррі. Кожне з імен має свою історію. Певний період часу воно характеризувало мене маленького, мене дорослого, мене дорослого несерйозного і дорослого поважного. Як тільки віддам першу доньку заміж, а та мені подарує онука, я ім'я Гаррібальд може змінитись у бік його подовження. Бо в моєму роду були і князі. Якщо ворожка, яка витягла з мене до останньої копійки всі 200 гривень, які я собі запланував на скромну вечерю у піццерії "Челентано", не нафантазувала. Мені віриться в те, що не могла вона нафантазувати. Серйозна, огрядна і трішки вусата стара жінка, мабуть, десь так сорокарічного віку. Очі бігають... Ця обставина трішки тривожить. Може, хотіла більше? Але картками "Приватбанка" я з ворожками не розраховуюсь.
На прощання, яке, я сподіваюсь, не останнє, я Вам побажаю нових поетичних образів і мінімум рим, римочок і римасиків не з числа дієслівних, прикметникових та інших. Ронделі вимагають не тільки двох рим, але і певної селекційної роботи над кожною римою і високтворчої над кожним твором. Бо Ви не тільки лікар, який виймає людей з того світу на інший, але і вірші, бо Ви до того ж і поетеса.

Підпишусь як Гаррі :)))))
Вам так подобається, та і я не на роботі.
То нащо мені надмірна чи штучна серйозність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-11 21:45:34 ]
Привіт, Гаррі! Ну Ви мене й розчарували: як така ерудована, високоінтелектуальна, всебічнообізнана , сучасна людина та ще й поет може користуватись послугами циганок? Невже Вам так кортить знати своє майбутнє? Від нього всерівно не втечеш, нічого не прискориш і не вповільниш. Тай взагалі, інколи люди після таких циганок починають самі скеровувати своє життя не в те русло, аби воно відповідало пророцтвам. Тому не варто такими речами захоплюватись і тим більше прирікати свій бідний шлунок (в наш час він достатньо страждає від повсякденних стресів), як мінімум на гастрит. Я думаю, що у Вас достатньо достоїнств, аби продовжувати своє ім"я, навіть, якщо у Вашому роду і немає князів.
А що стосується моїх ронделів, я знаю, що вони написані на слабеньку таку, "туберкульозну" трієчку. Просто я пишу те, що відчуваю, і зазвичай мої вірші аж надто прозаїчні і рими затерті до дірок. Я ж любитель, поки що не прагну до майстрів тому дозволяю собі не особливо задумуватись над досконалістю форм.
А Вашою поезією, Гаррі, милуюсь і насолоджуюсь. Можливо колись напишу щось дійсно путнє і тоді гордо скажу, що ви були моїм вчителем.

З повагою і самоіронією, Леся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-11 21:55:29 ]
Та ні...
1. Моя поезія не має відношення до поезії.
2. Вона якась математично прорахована і версифікаційно досконала.
3. І більше нічого в ній немає.
Але я в цей діагноз не дуже вірю, бо людина (вже третя за 9 місяців моєї появи на людях), яка це написала у листі, могла просто в ній не бачити більшого. Дякую Вам, що бачите.
А навчаємось ми разом. Просто я почав трішки раніше:)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-05 16:12:04 ]
Хай це буде лише думка, не порада, про танець (я не спец у даному жанрі поезії, на відміну від медицини),- уявила "танцюючи кроком крок" - іноді людина гине в роботі, задоволенні, не обов'язково у реанімаційній палаті?.. "строк" - калька з рос. "срок", українською "термін"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-05 16:23:36 ]
Правильно, шановна Оксано. У танцях "па"
А з кальками справи погані.
Кажи про них чи не кажи (я маю на увазі себе) окремо взятому автору, але якщо ця калька римується, то вона вже не така вже і калька.
А бачите, Оксано, скільки матеріалу надано нами для дослідження?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-05 16:31:19 ]
І матеріалу, шановний Гаррі, і натхнення, бо росте гілка ронделістів :)
Це чудово, що ви, пане Гаррі, і ви, пані Олександро, досліджуєте нові жанри і відкриваєте їх з нового боку для читачів та колег-поетів. Так набагато легше і повчитися у вас, спостерігаючи за творенням вірша. Та й рим скільки пригадалося )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-05 16:32:11 ]
А про "па" я забула. Пишучи про крок, пам'ятала "фокстрот" (лисячий крок) ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-05 16:39:10 ]
І бажано - дуже-дуже бажано, щоб та кількість рим, яка потрібна, не впливала на високий рівень селекції. Складно уникнути іменникових рим, але якщо вміло підбирати, шкуати і знаходити, то не існує неможливих речей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-05 16:17:04 ]
і "застили" - застилають постіль, стигне борщ, а зіниці заклякають, застиГають (застига́ти - твердіти; холонути; зупинятися)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-09 01:34:56 ]
Епічно написано. Нагадує нотатки медсестри реанімаційного відділення....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-09 02:14:02 ]
Артуре, якщо б ви уважніше прочитали, то зрозуміли б, що це нотатки не медсестри, а лікаря.