ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2020.08.11 18:13
З чаші гірко п'ємо
І у злі живемо
По законах, здебільшого вовчих.
А відтак і дочасно
Зо світу йдемо,
Бо затруєні власною жовчю.

Сергій Губерначук
2020.08.11 10:07
Хай кожен твій сон
обрамляється сірим папірусом ранку.
Мов чудний агат
поглинаєш у себе й загублюєш чисто.
Ти, ніби дитина,
чиї безсистемні питання, мов допит,
збивають мене з пантелику
й розхитують пам’ять і дійсність.

Микола Соболь
2020.08.11 08:21
Піском крізь пальці, водою у ситі…
Як дні вигорають швидко у серпні.
І літо шепоче: «Досить, ми квиті,
Ваші тіла мені більше нестерпні.
Все остогидло, не хочу ілюзій,
плачуть у небі нічнім Персеїди,
тумани готують наступ у лузі,
сонце допалить трав

Віктор Кучерук
2020.08.11 07:35
Пустоту безкраю
Зором обійму
І собі співаю,
Як нема кому.
Щось робити мушу,
Поки не закляк, –
Звеселяю душу,
Часом, і отак.

Пиріжкарня Асорті
2020.08.11 06:51
благар благав блажив блажав
усі ми із такого ж тіста
то оптиміст чи песиміст
& грязь на всіх одна й та сама




Олександр Сушко
2020.08.11 06:19
Втрапити до раю - справжнє щастя,
Та забудь про ці солодкі сни.
Бо за боягузтво аз воздасться,
Сірка вже булькоче в казані.

Тамко знають що ти за людина :
Сильний духом чи слизька черва.
Йде війна, а ти купив будинок,

Дума Козак
2020.08.11 04:33
Чумацький шлях – дорога соляна
усім Великим степом, аж до Криму.
Воли – тягло не тільки на ланах,
вони – брати солоним пілігримам!

На захід сонце і обоз ожив,
жара спадає, знову у дорогу…
Риплять колеса повної мажі,

Дума Козак
2020.08.10 20:25
Упали яблука червоні
на теплу землю у саду.
Не встигли підхопить долоні
красу ту стигло-молоду.
Налиті сонцем і любов‘ю
ясніють мило у траві,
а поряд, весь залитий кров‘ю,
юнак лежить… Не буревій

Олексій Кацай
2020.08.10 19:33
в заіржавлених пісках
найсухішої з планет
бродить крижана луна
вкритих памороззю міст
зниклих разом з нею під
зіткненнями місяців
під падіннями зірок
і космічних кораблів

Євген Федчук
2020.08.10 19:28
Було в часи це давні, знані мало,
Як боги вже на небесах жили,
Хоч іноді й спускатися могли,
Як люд звичайний по землі ступали.
Жив рід древлянський в ті часи не тут,
А в болотах Мазовії далеких.
Хоча жилося в ті часи нелегко,
Та ж рідні землі вмер

Тата Рівна
2020.08.10 17:04
Коли помирають нації — народжуються Тантали
Земля відригає їх, викидаючи з чрева

Вона могла би стати Бабою, поліською королевою
Але — народила анчутку
Стала матір’ю не тому сину
І жоною не тому пану

Олександр Сушко
2020.08.10 15:31
Люби мене - прехтивого козла,
Даруй цілунки та палкі обійми.
З тобою - ніч ( ох як мене трясла!),
Не треба й дилетантських порнофільмів.

А завтра - інша. Бабця хоч куди,
А післязавтра - юна незнайомка.
Оце життя! Амурний парадиз!

Олександр Панін
2020.08.10 14:50
За мотивами - М. Гоголь "Вій".

Десь далеко в хмарах грім гуркоче,
Сріблом віддзеркалює ріка,
Проти Віри і Людини злочин:
Захопила Відьма Бурсака...

Вечір, ще далеко до світання,

Тетяна Левицька
2020.08.10 13:01
Пленительных очей холодный изумруд -
былой загадки деревянная матрешка.
Не возвращайтесь вы туда, где вас не ждут,
где двери на замке, не светится окошко.

Собака цепи рвет завидя чужака,
и лица неприветливы, черствы, суровы.
Вас не узнают сразу,

Сергій Губерначук
2020.08.10 10:31
Художники з маленького села,
ви оприлюднили любов до світу.
Картинна галерея розцвіла
у місті, де проводжу кожне літо.

Художники з маленького села,
ви світ ліпили з глини й малювали.
Картинна галерея ожила

Сонце Місяць
2020.08.10 01:26
врапт елегійний навіть
текст а-ля мріяти мрії
хто профітує надто
суспільство звісне хворіє



Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Не наснись журбою...
Образ твору http://makrus-studio.com/node/1933



Матінко рідненька, не наснись журбою,
Як чудесник-місяць струшує зорю.
Пісню солов’їну я візьму з собою
І полину, мрійно, в молодість твою.

Спогади дитинства, ніби на долоні.
Сукня із шифону знову, як нова.
Скільки промайнуло? Побіліли скроні,
Впали сиві роси на твої жнива.

Матінко рідненька, бджілка-трудівниця,
Невгомонна сила стійкості й добра,
Хай на довгій ниві буйно колоситься
Паростю пшениці молода пора.

Не лічи, старенька, зморшки на обличчі,
Порахуй онуків, що пустила в світ.
Сонячно, привітно зазирни у очі,
Засвітися, мамо, наче мальви цвіт.

Коровай весільний, свіжі паляниці,
Пишні та духмяні квітнуть на столі,
Принесу зірницю з нашої криниці,
Що насіяв щедро місяць по землі.

Маємо родинні цінності плекати,
Як ріку джерела, напувати край.
Не скінчаться весни, доки кожна мати
Буде готувати дітям коровай.

2006 - 2010 р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-12 13:47:43
Переглядів сторінки твору 3100
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.153 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.249 / 5.88)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.08.10 14:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-12 14:16:42 ]
Таню, вірш канонічно-традиційний, як і наше ставлення до мам у випадку позитивних родинних стосунків, викликає теплі почуття. Мене лиш в одному місці шкарябнуло по емоціям: "Витягни... Принеси... Поклади...". Тут би краще було "Витягну... Принесу... Покладу..." - якраз би узгоджувалось з "Маємо родинні цінності плекати", а то так, наче повчання для неньки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-12 15:18:54 ]
Донечка для мами "випекла" вірша,
А начинка в ньому - дочкина ДУША!!!
;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-07-12 15:27:38 ]
Дякую, Патарочко, дуже приємно та ніжно!!!
З сонячною посмішкою та ніжністю,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-07-12 15:25:53 ]
Дякую, Таню!
Мені хочеться підбадьорити наших мам. Короваї печуться ж на весілля.
"Не скінчаться весни, доки кожна мати
Буде готувати дітям коровай."
Якби я написала "витягну", "принесу", то була б інша пісня.
Можливо, мені не треба було писати, що мати старенька? І в 50 можно мати онуків!
Останній катрен - підсумок, звернення до всіх.
З теплом,
Таня



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-12 16:45:41 ]
Не для суперечки, для розмови: у вірші ж вжито не "короваї", а "паляниці", і це впливає на сприйняття. Думка не акцентується, на тому що мова йде про весільні короваї, якось не виникло відчуття про те,що ті паляниці і коровай з останньої строчки одне і те ж, от якби на це хоч назва вказувала...
"Коровай весільний на святій водиці
Поклади духмяний, пишний на столі...";
"Коровай весільний сонцем у світлиці..." Таню, це тільки моє бачення, я можу помилятись, просто відстороніться, потім прочитайте свій вірш ще, і якщо моя думка буде здаватись Вам неправильною - не звертайте на неї уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-07-13 11:01:24 ]
Добридень, Таню!
Подумала над Вашою пропозицією і вирішила все ж таки прислухатися до Вашої поради. Сподіваюсь, виправила на краще. Дякую за допомогу та щирість.
З повагою та теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-07-12 16:12:58 ]
Таню, присутня у вірші стандртність образів,але це прикрашає вірш, бо за новими течіями, інколи, хочеться звичайного людинного тепла. Тому про маму не критикується... А згадується з ніжністю. Сподіваюся , з Ваших уст вірш звучить особливо і щемко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-07-13 11:05:32 ]
Юленько, дякую!
Це старий вірш, до якого повернулася наразі з редактурою, бо один композитор написав на нього музику.
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2010-07-13 20:27:17 ]
Добрий вечір Таню! Запашна у Вас поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-07-13 20:42:44 ]
Добрий вечір Василю!
Дякую за теплий відгук!