ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.08.10 10:31
Художники з маленького села,
ви оприлюднили любов до світу.
Картинна галерея розцвіла
у місті, де проводжу кожне літо.

Художники з маленького села,
ви світ ліпили з глини й малювали.
Картинна галерея ожила

Сонце Місяць
2020.08.10 01:26
врапт елегійний навіть
текст а-ля мріяти мрії
хто профітує надто
суспільство звісне хворіє




Ярослав Чорногуз
2020.08.09 20:21
А може добре, що я вже не твій? –
Хотіла крапку ставить ще раніше
Всевладна Доля, глянувши з-під вій.
Та зачекала. Щоб дозріли вишні.

«Ти вільний знов!» - це голос ковили –
Від ревнощів дурних ідіотизму,
І підозрінь, кохання кабали,

Євген Федчук
2020.08.09 20:01
Маленький Нестор полюбляв із дідом
Перепливати на той бік Дніпра.
Дідусь косу з собою в човен брав,
Косив траву на сіно. Нестор слідом
Її потроху до човна носив.
Бо ж в Києві сутужно із травою.
Та й, мабуть, соковитої такої
Він біля дому би не нако

Тетяна Левицька
2020.08.09 18:10
П'ю валер'янку від серцебиття,
сльозі скотитись знову не дозволю.
Я видалю тебе з свого життя,
щоб більше не вертатися до болю.
У казки завше радіснии фінал,
та не принцеса з золотим волоссям.
Скоріше магія кривих дзеркал,
де не судилося, там не

Микола Соболь
2020.08.09 06:35
Вишукую поміж рядків слова,
які бальзамом вилікують душу
та всує все, бо жодного нема.
Даремно в будяках шукати ружу.

Леліють мову декілька майстрів,
виточують із літер діаманти…
У них не знайдеш кострубатих слів.

Серго Сокольник
2020.08.09 02:01
Коронавересень, баскак
З пшеничним посміхом,
Той хрестоцвітовий ясак
Збирає поспіхом,
Де ми життями данину
Йому даруємо,
З зими минулої обну-
лені мандруємо...

Дума Козак
2020.08.08 23:51
Південна ніч у лузі виграє
піснями цвіркунів і зорепадом.
Вони бентежать так єство моє –
аж почуття хлюпочуть водоспадом…

А відчували, пахнуть як хліба?
Із нотками волошки і полину!
Цих запахів симфонія хіба

Євген Федчук
2020.08.08 19:21
В часи далекі в степовім краю,
Можливо й тут, де я тепер стою,
Маленьке плем’я над рікой жило,
По нашим міркам, що у них було?
Овець з десяток, коней пари дві,
Що паслись собі поряд на траві.
Кибиток кілька, от і все, мабуть.
Та їм здавалось – хоро

Микола Соболь
2020.08.08 17:03
Вини не чує Сандармох –
земля ні в чом не винувата.
Розстріляний упав, замовк.
Відлуння пострілу і ката…
Тут чути стогін безліч душ
безвинно вбитих Соловками.
А для катів лунає – туш
і голоснішає з роками.

Олександр Сушко
2020.08.08 15:21
Я - музикант. І це чудовий фах,
Пливе слухач у какофонні верші.
Потринькай на гітарі ноту фа...
Почув? Отак гундосять любі тещі.

А спробуй до...оце моя жона,
Завжди серйозна, пильна і розумна.
А сі бемоль - коханка чарівна,

Дума Козак
2020.08.08 14:55
Тоді я тільки вигадав тебе
і покохав лише свою уяву…
Тебе у ній підніс аж до небес –
ту милу, ніжну, лагідну, ласкаву…

Я вигадав кохання бенефіс
і пристрасті, і сміх, і поцілунки…
Та вигадка згубилась між куліс,

Іван Потьомкін
2020.08.08 14:02
Чому, Боже, відстоїш так далеко?
В годину лиху віддаляєшся?
Нечестивець пихатий женеться за вбогим.
Та схоплені будуть всі ті, хто мав наміри злісні.
Ось вихваляється нечестивий,
І користолюбець ганить Бога.
Мерзотник, задравши носа, міркує:
«Не ді

Дума Козак
2020.08.08 11:38
Насолода – вранці рано,
з першим променем ласкавим,
пробудитись і босоніж
росянистим споришем
йти на зустріч із майбутнім,
днем новим, у світлі сонця,
упиваючись красою,
вслід за подихом весни…

Ігор Шоха
2020.08.07 21:41
Великі води у ріки,
в яку впадають інші ріки.
Ще є і діти, і батьки,
діди яких були великі.

У Лету кане на віки
усе мізерне і безлике
і залишається навіки

Євген Федчук
2020.08.07 19:09
Україна – край благословенний,
Степ безкраїй і ясна блакить.
Скільки раз ворожі сили темні
Намагалися тебе скорить?
Скільки раз приходили охочі,
Щоб хлібів набратися дармових
Та безсилі були сили ночі –
Ти завжди перемагала їх.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Вечірня
Образ твору Затримайся, вечір,
Корицю на плечі
Мені поклади.
Лілеї на спинки
Напнули косинки
Зі шовку-води.
Вербички патлаті
Лякають в лататті
Вертлявих вертух.
Набігався світом
Паливода-вітер,
Приліг на лопух.
Пилком через сито
Повітря розмито,
Ефірно парить.
А вечір міліє,
В землиці на віях.
На тропах орбіт
Ніде не шелесне.
Довкілля небесне
Цілує вуста.
У душу пірнає
Посланниця раю -
Зоря золота.


Вечерняя

Побудь еще, вечер,
Корицу на плечи
Мои положи.
Надели кувшинки
На нежные спинки
Платки с органзы.
Кудрявые ивы
Пугают в заливе
Вертлявых стрекоз.
Набегался светом
Шалун – вольный ветер,
Прильнул к щечкам роз.
Пыльцою, сквозь сито,
Весь воздух пропитан,
Эфирно парит.
А вечер клонИтся
Земле на ресницы.
На тропах орбит
Покой повсеместно,
В просторе небесном
Кулон с янтаря.
В душе замирает
Посланница рая -
Златая заря.


2010 г.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-17 20:31:08
Переглядів сторінки твору 3291
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.854 / 5.5  (5.159 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 4.847 / 5.5  (5.255 / 5.88)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.08.09 23:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-08-17 22:12:05 ]
Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-17 22:45:00 ]
Дякую, Софійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-18 00:37:00 ]
О, цю пісню я б поклав на музику. Чудо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-18 00:57:02 ]
Дякую, Ланселоте! А чому б ні? Хай буде пісня, коли є бажання та натхнення!
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 10:55:10 ]
Дорога Тетянко, у нас ще є такий розділ - "Візуальна поезія" - можна туди направити вашу композицію.
Мені подобається природність ваших відчуттів - скажу правду, я завжди себе почував набагато більше по-домашньому в колі тих дам, які не конфліктують із гармонією і костантами Природи. У вас все саме так, завжди.

Але чоловікам вічно хочеться того, що їм часто не корисно. :(
З цього розряду і моя порада, можливо вас зацікавить і такий напрямок початку вашого вірша, трохи на межі:
"Затримайся, вечір,
Корицю на плечі
Мені поклади...."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-18 11:37:09 ]
Дякую, дорога Редакціє Майстерень!
Рада Вас бачити на своїй сторінці!:)Усім так набридла спека, що й справді хочеться покласти "зливу на плечі". До речі, за моїм вікном вже злива, тож хай буде "кориця". Мені сподобався Ваш варіант. Ще раз дякую.
з теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-18 12:42:14 ]
Повіяло такою довгоочікуваною вечірньою прохолодою від ваших рядочків, Танечко... Немов чистої джерельної води ковтнула - око не зупинилося ні на мить. Всього-всього! Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-18 13:57:28 ]
Дякую, Патарочко, за щедрість!
З найкращими побажаннями,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 16:24:23 ]
Тетянко,
Вдало написано і перекладено.
Якось мені не дуже "песок янтаря" - може "с" вставити,
бо якось не те, як на мене...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-19 14:56:04 ]
Дякую, Юрочко!
Так, мабуть, треба вставити "с". Ваші поради завжди влучні. Ще раз дякую!!!
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-18 16:29:13 ]
Надзвичайно мелодійно, Тетяно! Так мило!
Невеличка заувага - в російській версії третій рядок зверху: випадково не мало би бути "Мои положи"? Якщо так, тоді щось друге до рими. Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-19 17:30:53 ]
Дякую, Іване!
Так, Ви маєте рацію. У цьому контексті слід писати "положи". Поки напишу "не клади", бо нічого кращого зараз не спадає на думку. Але ще подумаю :)
Ще раз дякую за уважність.
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-18 22:30:27 ]
Чудово, Тетяно!!! Пробуджує таку уяву, аж серце завмирає.
З теплом і усмішкою, Серафима.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-19 17:32:28 ]
Дякую, Серафимочко, за тепло та сердечність!
Гарного Вам настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 18:31:00 ]
дивно, відчутно, уявно... паливода-вітер, шовк-вода; кориця - найпопулярніша класична пряність, відома з найдавніших часів,у вірші викликає в уяві спокій, заспокоєння... дивно, але приємно... віє спокоєм і надією..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2011-01-29 20:09:08 ]
Дякую, Людочко!
Хай Вам щастить!!!