ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Першотравневе
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Між радістю і болем
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
***
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Травневий ранок
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.

Віктор Кучерук
2024.05.01 05:27
Навесні
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.

Артур Курдіновський
2024.05.01 05:24
Зимова ніч (сонет)
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.

Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...

Ярослав Чорногуз
2024.04.30 22:48
Небеса кохання (пісня)
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.

Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --

Микола Дудар
2024.04.30 14:02
Ніяких більше зобов'язень
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…

Світлана Пирогова
2024.04.30 13:53
Моє натхнення (акровірш)
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.

Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...

Іван Потьомкін
2024.04.30 11:05
Новітній неофіт
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.

Микола Соболь
2024.04.30 09:40
У смертельнім герці
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

Ілахім Поет
2024.04.30 09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на

Леся Горова
2024.04.30 09:00
Повінь
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -

Віктор Кучерук
2024.04.30 06:01
* * *
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Вона пішла у осінь
В ажурній білій шалі
Старим осіннім парком
Вона ступала легко
Крізь променів тепло,
А літо проводжало
Улюблену коханку
І до щоки тулилось
Востаннє, як могло.

Вуста зі смаком вишні
Торкнути не посміло –
Його б тоді спинити
Не зміг уже ніхто...
Пригадувало тільки,
Як трепетало тіло,
Тепер таке далеке
За складками манто.

А спогади кружляли
Ще зеленавим лúстом –
Зізнанням запізнілим
Стелилися до ніг.
Вона їх у букетик
Збирала й ненавмисно
У пам’яті складала
Мозаїку утіх...

Порив різкого вітру
Привів обох до тями:
Коротка мить прощання –
Цілунком до руки –
І постать невагома
Розтанула в тумані.
Зосталось лиш бажання
Із присмаком терпким.

В ажурній білій шалі
Вона пішла у осінь...
2010

Контекст : Роман з літом був тут


Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Михайло Закарпатець 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-04 08:23:40
Переглядів сторінки твору 7081
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.979 / 5.63  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 08:52:57 ]
...це просто неймовірно. Чуттєвість пробирає такого романтика як я, до найглибших "закутків душі" (скористався вашим епіграфом до сторіночки). Якщо вам ще ніхто не дякував за вашу творчість, Лесю, я зроблю це першим. Або приєднаюся до інших ваших (без сумніву, чисельних) шанувальників. Добра вам і кохання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:33:50 ]
...неймовірно - це почути такий відгук. Щодо чисельності шанувальників - дозволяю Вам сумніватися :))) Адже справа абсолютно не в кількості, а в тому, що відлунює у чиїйсь душі. Неймовірне дякую Вам, Михайле!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 09:01:17 ]
Олесенько, у мене нема слів, аби передати відчуття від прочитання цього Твого вірша! Ніжно, щемно, романтично, мелодійно, образно і просто чудово.:) Дякую за це задоволення!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:34:55 ]
І це - нема слів, Аделенько?! Я навзаєм дякую за ще одну сходинку до доброго душевного настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 09:54:11 ]
Вона ступала легко
Крізь променів тепло,

Душевно і чуттєво, Олесенько.І, хоч вона пішла у осінь... напрочуд тепло від Вашого твору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:35:50 ]
Я так рада, Патарочко, що зігріла Вас хоч трішки. Хай Вам буде тепло і затишно на душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 09:55:42 ]
Шкода, що я не композитор. Олесю, Ви написали прекрасний романс! Долучаюсь до усіх вище вказаних епітетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:38:01 ]
Дякую Вам щиро! Мені надзвичайно приємно від Ваших слів, пані Любо, ще й тому, що ці рядки мені якраз наспівалися. Щоб просто прочитати їх - мушу докладати зусиль :) Та на жаль, я теж далеееко не композитор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 10:50:25 ]
Чудово, Олесю! Цікаво, що (чи хто) так надихають тебе на ТАКІ вірші


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:41:09 ]
Мені, пане Іване, теж цікаво - звідкіль береться натхнення? А коли воно приходить - надихає все - від мимобіжно кинутих слів до давно омріяних образів. Колись написалося:

Я можу закохатися у дотик,
Чуттєвий дотик вітру до щоки...

Так і справді буває :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:54:28 ]
Так вип"ємо ж за те, щоб наші бажання не танули в тумані, як ця коханка літа! Головне - є, що згадати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:27:02 ]
Тож вип"ємо! Головне - щоб було, що згадати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 12:26:52 ]
Лірично, образно, вишукано!
Браво,Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:28:30 ]
Щиро дякую, що зазирнули в гості. А за добре слово - особливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 12:49:30 ]
Чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:29:05 ]
Рада, що вам сподобалось ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 14:54:33 ]
Привіт, Олесю! Вражає ритміка, ОБРАЗ. Файна панянка ОСІНЬ намалювалася. Сподобалося. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:30:25 ]
ПРивіт, Ігорку! Може, то до Тебе та панянка пішла? Хай ОСІНЬ буде до Тебе привітною!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 15:17:31 ]
Олесю, Ви, як завжди, намалювали прекрасний образ. Але все ж нехай Ваше літо завжди буде з Вами.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:32:16 ]
Щиро дякую Вам за таке тепле побажання. В мене колись були рядки "я загубилася в літі"... певно так і є. Теплої осені Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 21:38:42 ]
Гарно, Олесю.
Можливо ось тут:
"Його б тоді спинити
Не зміг уже ніхто..." - не зрозуміло хто то є "Його"...
коли "смак" - тоді
"Вей смак тоді спинити
Не зміг уже ніхто..." ???
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 21:39:24 ]
цей смак...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-07 17:32:26 ]
Юрію,при всій повазі, не можу з Вами погодитись. "Вуста зі смаком вишні
Торкнути не посміло" - безособове речення, але цілком зрозуміло, що мова йде про літо, бо це речення стоїть після того речення, у якому літо було підметом.Отже, літо - воно, але "не можна спинити літо" - "не можна спинити його"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:36:02 ]
Дякую, неповторний ЛЮ! От заморочку Ви мені задали :) Треба подумати... Хоча з контексту читається ясно, розумію, що логіка повинна бути чітка.

Дякую, пані Тетяно, за підказку і добру аргументацію! Сподіваюся, наш ЛЮ теж погодиться:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 00:23:10 ]
чудова мелодика вірша. особливо потішила рима до "ненавмисно". і звучить в душі мелодія Горчинського чомусь..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:37:45 ]
У мене теж мелодія звучить. Певно, не Горчинського, але схожий ліричний настрІй. Дуже дякую за високу оцінку і співзвучність душевних мелодій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-07 01:17:29 ]
Легко і чарівно написано... Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:38:28 ]
Дякую, Артуре. Приємно, що Ви відчули легкість мого настрою. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-10-10 21:00:39 ]
мабуть, все що Ви пишете, і є мозаїка утіх...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 08:32:32 ]
Ваші коментарі теж до тієї мозаїки долучаються. Дякую, Ніку. Рада Вас бачити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Яровицина (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 22:22:12 ]
Дуже гарно, тремтливо, пронизливо.........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 07:33:41 ]
Так потепліло і від Ваших слів, і від Вашого візиту взагалі. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-09-01 23:47:18 ]
Ажурна тремтлива мелодика, ніжно!