ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Радченко (1981) / Вірші

 Єднання чужих яворів
Ми побралися тихо. Беззвучність в органі стогнала...
Над прозорим затишшям загасли зірки-ліхтарі…
Нас тоді випадково (на кастингу) двох відібрали
Серед тисячі інших іще молодих яворів…

Нам з'єднали усе: від плечей до тривожних набатів, -
Переплутані ноги сховавши під спільним стільцем...
Серед інших дерев ми одні (як не дивно) жонаті -
Невритмований подих (на двох) об’єднали з нулем...

Перешили серця. Перекроїли долі – корінням…
Стільникові оргазми - сценарним дзвінком (на виду)…
Я тебе не люблю. В мене інші весільні ведіння...
Але тільки покличеш – одразу (найперша) прийду…
2010 рік




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 21:16:09
Переглядів сторінки твору 7652
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.650 / 5.5  (4.679 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.525 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.07.27 00:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 21:30:41 ]
Так, Юлю, Дуже цікаво.) Так багато спільних образів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:37:33 ]
Дякую за увагу! Дуже рада, що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 21:49:11 ]
1.Там, зверніть увагу, прошу на рядок:

"Беззвучність в органі стогнала..." Якщо оргАні, то можливо, але, якщо в Органі...?:)
2. Де і хто відбирає на кастингу на весілля?
3.Серед тисячі інших іще молодих яворів… - Якщо яворів - чол. рід, то взаємність у Ваших лір героїв однопола? Тоді, як їх могли вінчати, коли біблія засуджує. Отже , щось не в"яжеться. Подумайте.
Невритмований подих (на двох) об’єднали з нулем.. - абсолютно не зрозуміла до чого нуль? Ось такі міркування. Натхнення.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 22:41:20 ]
1. Так, йдеться саме про оргАн (хіба може бути інакше?). Навіть дивно: невже при прочитанні звучить і сприймається як Орган? Здавалося, що усе досить прозоро й однозначно...
2. Теж думала, що все просто. Адже є безліч різноманітних шоу, проектів тощо, де "відібрані" герої мають "збудувати" пару, сім'ю, кохання? Тож банальне відображення-переосмислення "сценарної" дійсності... Хіба з контексту твору це не зрозуміло?
3. Цікаві вияви читацького сприйняття! Я навіть про це не думала. Здавалося, що все зрозумо: художній образ яворів-людей передбачає повне ототожнення ліричних героїв із "узагальненим прототипом". Люди - двох статей, а значить і явори їм подібні. Чому б не припустити, що, окрім яворів, у світі також існують ,наприклад, явірниці. Адже явори - ЛЮДИ. Мається на увазі відібрати серед інших людей...
Щодо нуля аргумент наступний: спільного рітмічного дихання не вийшло... Як у тих, які по-справжньому кохають. У кого в одному ритмі також б'ються серця... Результат нульовий. Банальність...
Моє бачення, звичайно, може бути помилковим. Але... Сьогодні саме такі вияви образних переосмислень.
Ще раз дякую за аналітичне прочитання та висловлені міркування!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 23:00:38 ]
Дякую, Юлю, за розгорнуте пояснення вірша, але пам"ятаю, діставалося мені на горіхи за ті три крапки, тому сприйняття може бути будь- яке, оскільки образи порозкидані і не зв"язані в єдине ціле.
До того ж текстури наших текстів десь перегукується, а от назви ( кастинги, тема весілля.)... Все ж подумайте над яворами, бо явориці, то мені б надумку не спало.

Причепилася до вашого тексту, бо ж навчаючи інших, ще більше вчимося самі...

Усього доброго вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:31:26 ]
Юлечко, не сумуйте так - з першого прочитання зрозуміло, що явори - люди, і чути музику органу. (У мене ще й образ виник - такий собі яворовий орган). Кастинг - бест! Лише з нулями теж зашпортнуло:) А в цілому вірш дуже гарний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 23:25:46 ]
Над усім ще раз подумаю. Ваші зауваження й поради для мене дуже цінні, адже вони є "поштовхом" до самоаналізу та самовдосконалення. Назву, мабуть, точно зміню... Щось на зразок "Єднання чужих яворів".
Нових Вам яскравих вражень!І щире дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 21:48:04 ]
... існують яворини :)
у Павличка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 00:17:35 ]
Текст сподобався. Але після прочитання грунтовних коментів - задумався. Такі ваговиті пояснення тягнуть твір на дно.
Потім знову повернувся до тексту і постарався прочитати неупереджено. Знову сподобалось. Що (щось) тут не так?!
Як на мене - потрібно змінити тільки останній рядок:
Але тільки не клич - я ніколи назад не прийду!
Бо якщо вже помножили на нуль - не треба вертатись!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 01:25:49 ]
Що то вже суто чоловіча логіка:)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:20:36 ]
Ірино, велике спасибі за прочитання та розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:19:34 ]
Дякую за висловлену думку! Не можу не погодитися з Вашим мудрим судженням про те, що ПОВЕРТАТИСЯ НЕ ВАРТО. Але ж чи не в тому полягає парадокс життя й парадокс почуттів, що (попри "сумні фінали", "одвічні відстані" й "відмирання чуттєвості") людина здатна ПОВЕРТАТИСЯ, ПРОБАЧАТИ й ОЖИВЛЮВАТИ ту НІЖНІСТЬ, яка, здавалося б, навіки відійшла в небуття... Усупереч усьому... Попри все... Саме тому зміст останнього рядка змінювати не маю права, бо стану "зрадницею" власної життєвої правди (сподіваюся: звучить не надто пафосно?)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 21:53:12 ]
... мені теж протсо сподобалося :) у кожного свої асоціації, безумовно :)
я би не міняла останній рядок, він додає ситуації невизначеності – я к воно і буває в житті часто...
а ще нагадує Ліну Костенко, пам*ятаєте: я ...щаслива з іншим, я тебе нітрохи не люблю, але...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 22:34:32 ]
Дякую за увагу та розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 02:14:57 ]
Та , воно то все добре, але, як воно і про кастинг і весілля в один момент у двох авторів, та ще й вірші місцями - туди-сюди. Я , наче перша розмістилася, але то таке. Назвемо фатальним збігом.. Ще раз плодовитої творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:29:38 ]
Юлю, ще раз спасибі за увагу та щирі побажання! Можливо, мені здалося... Чи все ж таки прозвучали "прозорі натяки" щодо "копіювання" чужих ідей та образів? Мабуть, здалося... "Помандрую" перечитувати Ваш вірш - цікаво з огляду на "фактор однодумства" (навіть фрагментного)... Приємного вечора!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 10:45:29 ]
Перші два рядки - чудові, ліричні... Але далі моя уява завела мене в ліс, де вибирають дерева (такий собі кастинг) для вирубки. Ось таке сумне вийшло вінчання... Своїм віршем автор завжди веде читача лише йому відомою стежиною. Очевидно, я десь загубилася. Може, це й моя провина...
До речі я чула, що є явір, і є яворина. З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:39:56 ]
Дякую за увагу! Вибачте, якщо не виправдала Ваших читацьких очікувань... Хоча "кастинг для вирубки" - теж цікава думка... Про яворину сама згадувала, але не була певна, тому в уяві виник образ "явірниці". Ви підтвердили мою думку. Спасибі! Нових Вам яскравих читацьких відкриттів і творчої наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Малігон (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 12:21:10 ]
поет завжди правий!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 21:43:52 ]
Аню, щиро вдячна за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 11:42:59 ]
Із задоволенням перечитала не лише вірш, а й коментарі до нього, хоча й такої розгорнутості й не потребувала...Усе гарно і чудово проглядається: і оргАн, і люди за яворами, і кастинг. Для мене злегка туманним здався рядок із нулем, та й то, просто вимагав більш вдумливого осмислення. Із задоволенням повернуся на Вашу сторіночку ще!.. Читаю із захватом!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 21:54:16 ]
Щиро вдячна Вам за увагу! Завітаєте ще - буду рада!