ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.16 23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.

Юрко Бужанин
2024.04.16 22:33
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.

Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л

Володимир Каразуб
2024.04.16 20:19
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік

Ніна Виноградська
2024.04.16 20:03
Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.

Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -

Микола Дудар
2024.04.16 13:26
Не чіпав я тої бляшки…
Не чіпав, їй-бо, клянусь
Бачиш слід? Це від упряжки
Хочеш виправдати? Змусь
Сторонитись… краще зникни
Замовчи, не сердь… не час
Чи звикай… навряд чи звикнеш
Сплигни з тенора на бас…

Ольга Олеандра
2024.04.16 09:56
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.

16.04.24

Микола Дудар
2024.04.16 09:10
Ось вони, мої сулійки…
Вузьке горлечко, пугар
Нас у погребі лиш трійко
З променем іржавих фар...

Хто кого осилить з трійки?
Той, хто важчий у вазі…
Обійдемося без бійки

Микола Соболь
2024.04.16 05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.

Віктор Кучерук
2024.04.16 05:42
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі

Віктор Михайлович Насипаний
2024.04.15 20:46
У маршрутці шоколадку
Їсть дівча, смакує.
- То шкідливо для школярки! –
Тип якийсь кепкує.

Розкудахтався, мов квочка:
- Ти ж здоров’я згубиш!
Бо ж поправишся, мов бочка!

Артур Курдіновський
2024.04.15 19:23
Небо зоряне...
Поле зоране...
А між ними в повітрі - війна.
Над криницею,
Над пшеницею
Чорна хмара та злість вогняна.

Поле зоране...

Микола Дудар
2024.04.15 14:53
Відтінки радісного сплеску --
Як свідки зламаних спокус...
І світлим гумором Одеським —
Я вже нічого не боюсь!
Впливові дядечки принишкли…
Хвости стурбовані… є шанс:
У ніч виходити лиш нишком,
Чим будуть радувати вас…

Ніна Виноградська
2024.04.15 14:28
Поламав усі мої думки,
У минуле викинув надії.
Впали з неба – загасив зірки,
Щоби не збулися наші мрії.

Падав сам у прірву небуття
І мене за руку за собою.
Зрозуміла, що моє життя –

Юрій Гундарєв
2024.04.15 09:58
І знову у Вибраному - суцільні вірші й оповідання Олександра Сушка. По 6-8 текстів на добу - малохудожніх і з численними помилками! Цей автор намагається виправдовуватися: розумієте, друже, я пишу в електричках і без окулярів, тому ось так виходить… Підт

Юрій Гундарєв
2024.04.15 09:53
СупрОтив і талановитА непотріб

Стосовно питання, що я починаю першим.
Так, Микола Дудар, про якого я до сьогодні не сказав жодного слова, 12 квітня цього року написав у своїй рецензіїї на мій «Відкритий лист головному редакторові ПМ» такі слова про ме

Леся Горова
2024.04.15 08:51
Пташиний мікс звенить по гаю,
З туману сонце вирина,
Шпаки на всі лади співають -
Прийшла весна!

Між співом тим сирена дико
Відлунням котиться з війни,
Ти, вітре, по окопах тихо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Запах вокзалу
smoke Пси набрехали душі присутність
і позганяли безвітря трупне
з долонь перону мені на спину.
Сидить вороння і жде вовчино

причину шалу, оскалу кутність.
За ніч трипало згорає ртутність,
отутність вбрана у кров калини,
вона у ранах мене зупинить.

Пройде вокзалом на люд відчутна
і він розжалить її осудно.
Розмита, звана, забута, зимна
луною стане, моя причина...

Луни не стало, каміння в студні.
Мене так мало – пробитись груднем
у неба лоні, де серце – клином,
та пекло – скроням... за Батьківщину.

20 Жовтня 2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-20 19:21:07
Переглядів сторінки твору 3606
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 20:28:15 ]
майстерно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 21:00:46 ]
Дякую, Анатоліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 20:38:28 ]
Ваші вірші як вершини. Не так то легко піддаються, і піддаються лише вибраним. Не впевнена, що до таких належу. Але мені хочеться ту вершину долати ще і ще, принаймні, робити спробу. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 21:02:51 ]
Дякую, Любове, за спробу.
Такий якийсь той запах для мене... вокзальний.
Ось заплющив очі - і таким він мені видається...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 20:41:26 ]
Цікаво , Юр. Більш близька до читача мова, наче так мені здалося. Виник сумнів :
Сидить вороння і жде вовчино Вовк вороном не жде, а вороння вовком? Удачі. ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 21:04:09 ]
Дякую, Юль.
Думаю, коли вороння дуже голодне - то дивиться вовком...
Але ще подумаю...
З лю`,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 20:43:21 ]
Цілком згодна з п. Анатолієм...

Луни не стало, каміння в студні... - особливо якось трагізм виявлений саме цим реченням.

а от "Пси набрехали душі присутність" - якось непевно, як на мене, чи я надто "перемудрила" із тлумаченням: і тут просто ідеться про "душу" як "особу" (з рос. "ни души")?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 21:06:35 ]
Саме так, Вікусь, "душа", як особа...
Коли пси брешуть - значить хтось вже десь недалеко...
Або щось їх непокоїть...
Душевно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 21:39:49 ]
Дійсно, зміст цього вірша вже можна уявити як цілісну картину. Якийсь він, справді, більш доступний. І це, на мою думку, позитив.
Гарно! Сподобалося. Так по-чоловічому. Образно. Глибоко. І т.д.
Щасти Вам!
З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 01:05:10 ]
Дякую, Юліє!
Нехай вокзальний запах ніколи Вам не принесе почуття холоду.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 21:54:04 ]
Файно, ЛЮ! Рядки вагомі, карбовані... Люблю
вірші, де останні слова визначальні. Тут закінчення сильне! А запах вокзалу треба вміти відчувати...
Він особливий. Не тягне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 01:06:29 ]
Дякую, Іванку.
Тягне, коли болить... тоді болить... аж тягне...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-20 23:06:27 ]

На запах прийшла... Е, ні, такого не їжте: ртутність вживати - на отутність хворіти будете. Коли Ваша ласка і кутність не турбує, прошу:

Запікаю у фользі рибу-краснопірку, -
Треба щось укинуть в рот ЮРЧИКУ ЛАЗІРКУ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 01:07:55 ]
О, дякую,
Кумеднице і ґаздине - завтра завітаю на Вашу сторіночку,
на рибу!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-21 00:09:14 ]
вокзали пахнуть... страхом кров'ю ртуттю
собаками? ще ті їх голоси!
все викажуть - і душеньку присутню
в ніч - без луни... безмісячну... на пси
зведуть любов твою до... теплосуті

надихає ваш витвір, Юрію!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 01:09:25 ]
Ну це ж чудово, коли надихає - ми тут і є аби - надихати одне одного.
Дякую, Мріє М,
З відтвореним се`,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 10:34:49 ]
а система римування яка!!! ОГО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 16:39:27 ]
О, нова фотка, Оксанко.
Щось воно мені та лягло.
Ось вже давно "не вдома" а запах вокзалу того
часу таки залишився...
Цьомики,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 11:16:58 ]
Повіяло холодом і якоюсь такою неприкаяністю від вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-21 16:40:40 ]
Треба буде той холод незабаром розбавити.
Дякую, Зірунь,
З лю`,
ЛЮ