ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галя Винниченко (1990) / Вірші

 Повіяло холодом...
Занесуть сухолисті вітри у мільйони шпаринок
нотки осені, звістку зими, передчасну печаль.
Стоголосе Ніхто розмете тисячі намистинок
по землі і воді з ненароком подертих кораль.

Заридає цвіркун у опалому сивому листі,
ворожитиме ніч на моїх почорнілих слідах;
павутинку весни тінь чужа розірве ненавмисно.
Заспіває над пагорбом вовк. або змій. або птах.

У дорогу з собою прихоплю у термосі літо,
підпережуся тихим прощанням "вертайся.бувай":
Бігти з вовком. за змієм звиватися. з птахом летіти –
там, де небу й землі (і мені ?) напророчено край.

(2010)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ірина Людвенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-10-21 18:14:12
Переглядів сторінки твору 12569
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.219 / 5.38  (4.350 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 3.924 / 5.25  (4.047 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.09.21 00:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-21 21:48:27 ]
А від Вашої поезії (попри "холодну" назву) повіло теплом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 09:29:57 ]
ой, дякую щиро! Ви вмієте читати...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 09:54:34 ]
... і писати... – так дуже-дуже.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 09:53:11 ]
А я вмію читати по-іншому :) Не ображайтеся, галю, але маю кілька зауважень.

Весь вірш римований, окрім "літо - йтиму" - не вистачило сил на останню риму? )) Якось воно дивно сприймається.

У першій строфі нікудишні рими - заримовані однакові частини мови у однакових відмінках.

Якщо вірш про закінчення літа і готування до осені - чому "павутинку весни" ?

"Запакую в дорогу у термос" - щось мені тут муляє. В термос хіба пакують? І "запакую в дорогу" якось трохи неоднозначно)))

Але загалом - сподобалося :) Особливо "Заспіває над пагорбом вовк. або змій. або птах." І закінчення непогане :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 09:53:46 ]
ой, Галю, соррі, то я випадково з малої літери написала Ваше ім"я))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 09:59:27 ]
о, дякую... ці зауваження "запакую" в якусь ну, торбу... згодом пориюся – поміркую над ними. обов'язково. то, бачиш, так відразу все не дається :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 10:00:46 ]
чи може "то, бачите, так відразу..."
не знаю, як тут у вас прийнято...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 10:06:32 ]
у мене принято на "ти" :) а тут в основному на "Ви".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 10:07:18 ]
То я до дрібниць доколупуюсь)) Щоб тебе не перехвалили тут)
Чекаю нових віршів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 14:07:44 ]
Перший рядок останньої строфи можна легко змінити, врахувавши Юлині зауваження, наприклад: "Запакую розхристане літо, сховаю на зиму" чи "Заховаю розхристане літо у термос (якщо так хочете) на зиму", зрештою, авторові видніше... Як на мене "зиму-йтиму" - то цілком нормальна рима (мимомволі ще одна майже рима з’явилася).
... А теплом від вірша таки віє. І це найголовніше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 14:17:15 ]
павутинка весни - супер! Певно на неї і були нанизані коралі?:)
Заспіває над пагорбом вовк. або змій. або птах - взагалі чудово.

А з термосом тим можна, як на мене - перелию у термос дорожній:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 21:35:15 ]
Вірш не надуманий, а живий. Це дуже важливо. Тому сподобався. Бажаю Вам, щоб не зникало оте вміння помітити павутинку весни навіть восени!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-24 11:02:03 ]
так дякую за вашу увагу!.. то на перших порах, мабуть, дуже потрібне )
то так ого! – "мене читають! :)"
1 - над початком третьої строфи подумаю. і з часом таки переміняю... ось скільки вже варіантів знайшлося.
2 - буду, мабуть, потихеньку заходити і на ваші сторінки. Бо спочатку вважала, що коли "новачок" заявляється на багатьох сторінках відразу - то є ознакою того, що просто хоче "засвітитися"... мабуть, це не зовсім так - то є просто звичайні людські стосунки. був би тільки час.
3 - також думала, і думаю..., що то не варто свій вірш розтлумачувати... бо тоді спадає якась його таємничість. Бо логіка вірша завжди якась є - вичитати б її тільки.
Але так, при початку - хіба що пару слів:
про термос: бо то коли ти в дорозі, і тобі дуже-дуже буде бракнути літа, то як(?) ти його собі прихопиш? - з торби його може вивітрити... з кишені воно може вилетіти... а так - надійно :) на привалі сісти - натішитись, погрітися - і піти далі.
те саме з павутинкою - вони собі починають з весни плести кубельце, ціле літо за ним дбають... як де розірве хтось - ремонтують відразу... тобто це те, чому вони присвячують все своє літо - а тут так самоплином - раз - і відлітає, ніби ненароком зачеплене, і так воно наче і має бути...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-24 13:23:30 ]
Так, наредагувала трошки :)

попередній варіант початку 3-ї строфи був:

Запакую в дорогу у термос розхристане літо,
підпережуся тихим прощанням "вертайся.бувай",
і повзтиму. летітиму. плистиму. бігтиму. йтиму –

Думала - може, варто "На дорогу ...".
Але коли є "У дорогу ...", то це можна прочитати навіть як "У дорогу з собою".
І послідовність дієслів тепер така - більш символічна :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 19:14:03 ]
Як на мене, "чваланти" - не зовсім на місці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 06:18:36 ]
на всі 100 погоджуюсь.
(видите, яка я до холєри чемна ;)
чвалати - можна навіть від нудьги, а тут вона не до речі. не передає стану.
поміняла.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 19:17:09 ]
Мала на увазі "чвалати". (Щось нині діється незрозуміле - зайві літери вискакують) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 23:32:22 ]
Якщо Ви справді чемна і хочете знайти точне слово - пошукайте ще... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-26 00:50:10 ]
ой, тут просто-таки якась гра в жмурки виходить...
навіть не підберу так одразу...
ну я думала так:
буду бігти - потім втомлюся -
буду йти - потім дуже втомлюся -
буду спотикатися - потім смертельно втомлюся -
буду (лізти,повзти,???) - потім... ну вмру -
і буду летіти - туди, ну до обрію.

бо то на те і вказує ланцюжок асоціацій обрію - вирію - ірію, який випливає зі слів небо-земля-край.

їй-богу... мабуть буду просити дружню підказку, чи що...
може, прикинетесь другом і щось путнє підкажете - як варіант?
бо я покищо в пошуках.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 01:26:12 ]
1. Аж туди мені треба добігти, дійти, долетіти...
2. Подолаю утому - летітму легко, як вітер...

Галю, мені дуже імпонує Ваша працелюбність. Шукайте - знайдете. Успіхів! Щиро О.Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 01:29:55 ]
Знову літера вилетіла у 2-му рядку - летітиму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 10:20:20 ]
що ж, "майструю" далі :)
було:
Буду бігти. іти. спотикатися. лізти. летіти –
стало:
Буду бігти, іти... упаду... далі стану летіти –


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 10:57:09 ]
шось цей "далістан" не дуже звучить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 13:15:56 ]
*повисипала з шухляд на підлогу всі синоніми, що мала. сидить, напружено складає пазли*

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 10:35:36 ]
ух... *витирає піт з чола*
наче файно :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 13:23:17 ]
Ох, далось воно тобі))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 13:34:31 ]
... я потім постираю всі коментарі
(наче нічого й не було)
і буду хвалитися, що то вірш сам написався,
під час "поетічєского озарєнія" )))))
що то все - небесні сили...
поетеса, (мат), rising star )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-28 13:38:51 ]
... і далі... :)
було:
Буду бігти, іти... упаду... далі стану летіти –
стало:
Буду бігти за вовком. за змієм іти. чи за птахом летіти –


ніби "чиза" не дуже вухо ріже. принаймні моє витримує.

і – знову – наче файно :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 20:52:11 ]
Як на мене, цей варіант - найліпший :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 23:45:43 ]
А можна простіше:
Буду бігти за вовком. за змієм...
за птахом летіти –


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 16:13:31 ]
та так. є там тих 6 тактів, а не 5.
ну але думку викладено повністю)
щось ще трішки поміркую колись.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 16:27:54 ]

так. спокою не дає.
і знову нові варіанти:
• Бігти з вовком. за змієм звиватися. з птахом летіти –
• Бігти з вовком, за змієм іти, чи за птахом летіти –
• Буду з вовком іти, (з з)мієм лізти, за птахом летіти –
• Вовко-бігти, чи зміє-повзти, а чи птахо-летіти –

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галя Винниченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 12:42:49 ]
о, дякую, Редакціє Майстерень, за увагу.
це не просто собі перша оцінка від "Майстерень" - а це ознака довіри,
що мої твори теж будуть анонсуватися справа на сторінці.
дуже приємно :)
буду старатися не підвести :)