ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Не читайте мене, або Бережи вас Господь
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Констатація очевидного
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Миті
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
Де?..
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання (тріолет)
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Звідки в кремені з’явився вогонь
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
ШАНУЮЧИ БАТЬКА
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші

 ЩО ТИ МОЖЕШ ЇЙ ДАТИ
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-20 12:16:29
Переглядів сторінки твору 9680
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 12:49:55 ]
Нє, ну як очі можуть здригнутися?! Це ж відразу в голові якийсь мультик прокручується (тіпа очі на стеблинках вискочили з орбіт і здригнулися) і на таке ха-ха пробиває, що увесь ліричний настрій моментально вивітрюється ;)) Може - "я здригнувся" або якийсь вигук зачудування на кшталт "мамцю рідна"... але щось робіть із цим, бо ж не я одна така смішлива! :)
Збиває з толку і лялька - бо в мозку висічено: "хлопчик = машинка, дівчинка = лялька", і очі вперто хочуть бачити дівчинку, а тут - хлопчик! Звичайно, і хлопчики часом люблять бавитися ляльками, але тоді, напевно, треба було про це окремим рядком, чи шо...
Не ображайтеся на зауваження. Зачепило - згадалися свої злидні і випрошена (через силу, бо й випрошувати совістилася) лялька-китаянка в атласних брючках - а "наші" ляльки всі були у платтячках! А тут - у штанцях! Ні в кого такої не було!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:27:05 ]
Дякую,Гренуіль де Маре за відгук і зауваження.
Що до очей - виправив (малось на увазі, що здригнулись лытгерої:)
Що до ляльки:
У Вікіпедії лялька — дитяча іграшка у вигляді людини або тварини.
Саме це і малось на увазі. У більшості дітей є улюблена лялька, як аналог близької істоти ( у дівчаток - кукла, у хлопчиків - медведик, або щось таке).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 12:58:44 ]
Просматривается что-то (в лучшем смысле, безусловно) что-то то ли маяковское, то ли рождественское.
Я попытался декламировать - и пошло. Т.е., полилось чеканным слогом.
Каждая строка - как выстрел, подкрепляемый соответствующим жестом.
Не пробовали декламировать, о Александр?
Удивительно, как мне кажется, превосходный результат.
Слияния согласных - и те играют "на автора".
Пас в пас, выражаясь по-футбольному.
Диалог с прямой речью продуман до тонкостей.
Но нужно додумывать или видеть.
Кукла, наверное, со временем несколько трансформировалась. Сейчас бывают такие, что ого-го. Существуют даже для взрослых.
Покупаешь, надуваешь (или надутую), берешь - и выносишь.
Удач-дач-дач.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:32:14 ]
Алєксій, смалиш!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:39:01 ]
Чиво?
Я проследил этапы прохождения образа сквозь частокол времен.
А что по этому поводу гласит народная мудрость?
Да о том, что мужчины - это те же самые дети, но игрушки у них другие, более взрослые, что ли.
Я же не выдумываю. Мне это не дано.
И даже мои стихи - обо мне, как бы я не кивал бы в сторону какого-то придуманного ЛГ.
Это, м.б., не высокопоэтично, но честно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:40:07 ]
я маю на увазі, що "прісоєдіняюсь" до твого коменту)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:54:26 ]
Мне показалось, что это так, но я боялся поверить - настолько оно тонко - это счастьице.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:39:49 ]
Спасибо Алексий!
Здесь кукла символизирует близкое, дорогое сердцу существо, независимо от возраста.Кто-то испытывает чувства к резиновой кукле.
Люди разные.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:59:30 ]
Я понимаю. У меня был пластмассовое автохозяйство с несколькими машинками и строительными механизмами, но оно пропало во время одного из переселений.
Я заработал в Сибири на "Nexia". Мне никогда не привлекали куклы. Никакие.
Да ладно. Каждый слышит, как он дышит ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 13:13:01 ]
Сашо, і що це тебе, пане Сонечко, на таку тему пробило? :) Ну нащо ЛГ лялька, хай і найкраща, бо ляльки – вони ж безмозкі, нехай ними багаті бавляться , адже ЛГ, крім побавитись, рано чи пізно захоче розуміння, а в ляльок вмонтована тільки функція «Хо-чу…», навіть якщо вони читати вміють. :) « Я цей сум пам’ятаю змалку» - ех, як я колись про велосипедик мріяла, триколісний… :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:33:45 ]
Привіт, Таню!
Лялька тут образно - для порівняння з дитячими мріями.
А донька депутата - освічена, культурна( любить читати і листуватись), словом, сучасний варіант наймолодшої доньки з "Аленького цветочка".
Вірш з глибоким філософським підтекстом.
Що пробило - роздуми про життя.
Дякую, Таню!
А Сонечко буде завтра:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 19:05:32 ]
Сашо, але якщо вона справді така, як ти кажеш, тобто розумна, то те, що вона не з ЛГ – її свідомий вибір, а це уже ставить під знак питання доречність вагань ЛГ щодо «Що я можу?», вірніше, «Чи міг би..» Проте це теж, не більше, як думки на тему «філософського підтексту»… А чогось сонячного справді хочеться – свято ж скоро.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 14:18:56 ]
Таню!
Не вина літгероїв, що вони виросли у різних умовах матеріальної забезпеченості. Літгероїня, як майбутня мати, хоче, аби її діти були забезпечені не гірше, ніж була вона сама. Якщо вона закохана у бідного, то може частково знизити свої вимоги, але й він має зробити якісь зусилля у цьому напрямку, а не тільки серенади співати.
Вірш саме про це: закохані мають йти назустріч одне до одного.
А світле - читай мій сьогодняшній вірш:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:33:56 ]
та шо ви вчепились до тієї ляльки. мені от вірш пішов, прочитала до кінця))

закоханості, вірші, ляльки - то все тимчасове.

бережіть любов, справжню і взаємну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:37:09 ]
Чесно кажучи, прочитавши назву, я подумала, що вірш буде не про щось меркантильне, а більше про моральне "що ти можеш дати". Іноді буває й так, що гроші наче і зовсім ні до чого, але все одно виникає питання - що ти можеш дати? що ми можем дати одне одному? для чого ми разом? і якщо нічого, крім болю - то може... як у віршах Світлани Мельничук? А відповідь все одно не у мозку, а в серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:44:28 ]
Дякую за відгук, Юліє!
Кожен вирішує для себе: що він може дати людині, яку любить.
Сподіваюсь, що вірш допоможе читачам подумати над цим питанням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 13:58:02 ]
Те, що родом з дитинства - незабутнє і найреальніше, воно тягнеться за нами як шлейф... Я Вас дуже добре розумію, Олександре. Ви майстерно змалювали те, чому не так то легко дібрати барв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-20 14:02:49 ]
ЛГ Ваших поэтических героев (я не сторонник перехода на личности) с воспитательниц начал, а заведующей учебной частью продолжает. А закончит, наверное, министром.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 14:10:00 ]
Дякую, Любове!
Так приємно, коли тебе розуміють:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-20 15:00:57 ]
До речі, щодо ляльки. ЛГ міг сумувати тому, що не мав банальної можливості зробити подарунок дівчинці - своєму першому (а тому найбільшому) коханню. Це так правдиво і зворушливо... І чомусь саме так я і сприйняла цей образ. Ще раз дякую, Олександре!