ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.19
11:54
Відома українська гонщиця, має міжнародний титул «Королева доріг».
Волонтерка, парамедик, підприємець.
На своїй автівці евакуювала із зони бойових дій понад 110 поранених бійців.
Народний Герой України.
Позивний - «Вітерець».
Ніч. Зима. В салоні
Волонтерка, парамедик, підприємець.
На своїй автівці евакуювала із зони бойових дій понад 110 поранених бійців.
Народний Герой України.
Позивний - «Вітерець».
Ніч. Зима. В салоні
2024.03.19
10:22
Дощові каплі дзвінко дріботять в весняні привідкриті двері.
Старається ввійти Життя, у лагідній манері
питаючи – де хазяї, готові зустрічати?
Течуть весело ручаї, стікаються до хати.
Стук-перестук – капотить дощ, сюрчачи на порозі.
Коли хотіння з
Старається ввійти Життя, у лагідній манері
питаючи – де хазяї, готові зустрічати?
Течуть весело ручаї, стікаються до хати.
Стук-перестук – капотить дощ, сюрчачи на порозі.
Коли хотіння з
2024.03.19
08:58
Домовлятися з ордою - святотацтво,
Все, що маєш, - стане згодом не твоє.
Хто не буде воювати - піде в рабство,
Хто сховався в нору - в ній згниє.
Бгати в пельку все, що бачиш - хиба!
Ліпше дай воякам! Поспіши!
Кухоль чаю та сухий окрайчик хл
Все, що маєш, - стане згодом не твоє.
Хто не буде воювати - піде в рабство,
Хто сховався в нору - в ній згниє.
Бгати в пельку все, що бачиш - хиба!
Ліпше дай воякам! Поспіши!
Кухоль чаю та сухий окрайчик хл
2024.03.19
08:40
На Істину табу немає:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...
Народ ці епіцентри знає.
За Ліну нас проймає гордість.
Натхнення розуму і серця,
Магічне поетичне слово.
Напруга в переможнім герці:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...
Народ ці епіцентри знає.
За Ліну нас проймає гордість.
Натхнення розуму і серця,
Магічне поетичне слово.
Напруга в переможнім герці:
2024.03.19
08:27
– На покутті вмостився Дідух
і звідти рід благословив…
– Чи бачили самі Ви, діду,
найбільше із Різдвяних див?
Коли отелиться худоба,
зима утратить свою міць,
рум’яниться у печі здоба
і звідти рід благословив…
– Чи бачили самі Ви, діду,
найбільше із Різдвяних див?
Коли отелиться худоба,
зима утратить свою міць,
рум’яниться у печі здоба
2024.03.19
08:03
До нас ішов напівтверезий "брат",
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
2024.03.19
05:44
Чайка жалібно кигиче,
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає іншу ціль…
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає іншу ціль…
2024.03.18
21:11
Рецензія на поетичну збірку Миколи Грицая "Під музику дощу")
Буває так, коли тебе зачепить за живе чиєсь слово і ти уже знаходишся у його колі, воно невидимими нитками тримає тебе на відстані і ти не можеш звільнитися від нього, а заглиблюєшся все бі
2024.03.18
13:46
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
2024.03.18
08:49
Поміж ромашок-штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
2024.03.18
05:40
Защеміло серце від сигналу
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
2024.03.18
05:14
Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
2024.03.18
01:03
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
2024.03.18
00:16
Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно.
Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати.
Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову.
Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті.
У гіганта мислі усе інше мізерне.
2024.03.17
19:32
Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
2024.03.17
18:57
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.18
2024.03.15
2024.03.14
2024.03.08
2024.02.14
2024.02.08
2024.01.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Святослав Караванський (1949) /
Вірші
Пошук українського слова
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пошук українського слова
До змісту.
ПОШУК УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА
або
Б О Р О Т Ь Б А З А Н А Ц І О Н А Л Ь Н Е ”Я”
(Науково-популярні бесіди на мовні теми
з додатком словничків-рятівничків від моди та мавпування)
ПОШУК УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА
або
Б О Р О Т Ь Б А З А Н А Ц І О Н А Л Ь Н Е ”Я”
(Науково-популярні бесіди на мовні теми
з додатком словничків-рятівничків від моди та мавпування)
АНОТАЦІЯ
”Пошук українського слова” - це науково-популярна розвідка, призначена стати в пригоді шукачам якісного українського слова. Вона знайомить читачів з підступними методами обернути українську мову на безперспективне ”язичіє”. Заразом на сторінках видання накреслено напрямні, як, виходячи із самобутніх українських словотворчих моделей, ”шукати” і творити конкурентоздатну термінологію. Проаналізовано лексичні пошуки окремих лексикографів.
”Пошук українського слова” адресовано шанувальникам українського слова та всім небайдужим до долі української мови в Україні.
ПЕРЕДМОВА
Те, що пережила українська мова у ХХ столітті важко окреслити одним словом.
Формально в УССР вживання української мови не заборонялось, але під гаслами єдности із старшим братом - великим російським народом і благотворности впливів російської мови на українську ширилась впроваджувана згори практика зближення української мови з російською. Українська мова стала. таким чином, об’єктом поступового розкладу й нищення. Зміни, яких зазнав у 30-і роки український правопис, лексикографічна практика і методика лінгвістичних досліджень, були спрямовані на усунення розбіжностей між російською і українською мовами, на зближення фонетичних особливостей, лексичної бази, морфологічної та синтаксичної будови, в наслідок чого українська мова в її офіційних стилях обернулась на бліду копію російської.
Юрій Шевельов з цього приводу пише:
”Урядове втручання взагалі, а в даному випадку з боку уряду, опанованого росіянами, - у внутрішні закони мови було радянським винаходом і новиною. Ні поляки, ні румуни, ні чехи до цього не вдавалися, як не вдавалася царська адміністрація дореволюційної Росії. Вони всі обмежувалися на заходах зовнішнього тиску: забороняли вживати української мови прилюдно, цілковито або частково; накидали державну мову через освітню систему; зваблювали українців своєю культурою й можливістю кар’єри; переселяли їх на неукраїнські території, а українські землі заселяли членами панівної нації тощо. Поруч цих ”клясичних” метод радянська система встановлює контроль над структурою української мови: забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й ортоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови...”.
Пропонувана увазі української громадськости праця Святослава Караванського ”Пошук українського слова або боротьба за національне Я” є свого роду аналізом і класифікацією мововбивчих процесів, що їх зазнала українська мова в УССР.
Поруч з аналізом ”винаходів” колонізаторів автор на конкретних прикладах накреслює шляхи до відродження ”матірньої”, тобто традиційної і традиційно вмотивованої української лексики, розглядає дискусійні правила орфографії і навіть наводить проект правописної реформи на підставі правопису Української Академії Наук, чинного до 1929 р.
Праця такої ”тональности” дуже на часі в сучасній Україні. Її з інтересом прочитає і учень старших класів, і студент - майбутній філолог, як рівно ж і філолог дипломований. Корисно ознайомитися з нею і нашій духовній еліті - письменникам, журналістам, державним діячам.
Назва ”Пошук” якнайкраще відповідає змістові цієї праці. Уся духовна історія людства - це пошук. Тільки той, хто шукає, знаходить.
ВСТУПНЕ СЛОВО
Людські мови - як і все у природі - мають свої характерні риси.
Має такі риси і українська мова.
Які вони, ці риси?
Українська мова сьогодні - це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням.
Це - сьогодні. А до сьогодні?
Важкий і тернистий був її ”життєвий шлях”. Зроджена у боротьбі та праці народу, українська мова зазнала чимало сторонніх впливів. Ці впливи були з одного боку корисні, а з другого - шкідливі. І образ мови - її тональність - змінилися.
Та мова, якою ми говоримо сьогодні, зазнала багато змін. Якби до рук Котляревського або Шевченка, потрапив примірник сучасної газети, дуже важко було б переконати наших класиків, що це писано їхньою мовою. Дуже вже багато в сучасній мові мулу, непотрібного мавпування і плазування перед іншими мовами.
Ми знаємо, що в нашому світі має вартість усе самобутнє, оригінальне, первородне. Коли геолог розглядає пробу гірської породи, він будь-що хоче очистити її від домішок і дістати ”чисту породу”. Шукач золота відмиває породу і дошукується щирого золота.
Щось подібне керувало і автором: йому хотілося відшукати у суміші мовних потоків, чистий потік - щиру українську мову.
Про це і йтиме мова у цій книжці.
Дентон, листопад 1997 р. Автор
Правопис, застосований у публікації, описано в розділі LХХУ.
У цитатах збережено правопис цитованих публікацій.
ПЕРЕДМОВА
ВСТУПНЕ СЛОВО
ЧАСТИНА І. ПІД ЗНАКОМ ДВОМОВНОСТИ.
І. Зазираючи в минуле
ІІ. Добір українських форм
ІІІ. Взаємозбагачення чи тотальне збіднення?
ІV. Теоретичні винаходи
V. Тенденція редагування
VІ. Безвісти пропащі
VІІ. Словесні ущипки
VІІІ. Нещастя ходить парами
ІХ. Нахил в один бік
Х. Мавпована словотворчість
ХІ. Джерела мавпування
ХІІ. Учні перевершують учителя
ХІІІ. Від мавпування до деградації
ХІV. Відпружмося!
ХV. Закання
ХVІ. Словничок-рятівничок від закання
ХVІІ. Прищеплене, але чуже
ХVІІІ. Тональність - великий чоловік
ХІХ. Про мову Конституції
ЧАСТИНА ІІ. НА ПОХИЛЕ ДЕРЕВО КОЗИ СКАЧУТЬ.
ХХ. Мода
ХХІ. Перерва
ХХІІ. Мода (продовження)
ХХІІІ. Словничок-рятівничок від моди
ХХІV. Тенденція переходить у звичку
ХХV. Ще одна пошесть
ХХVІ. Словники
ХХVІІ. Рекорди механізації
ХХVІІІ. Лексика на вибір
ХХІХ. Змова замовчування
ХХХ. Перетягання струни або псевдоукраїнізація
ХХХa. Пуристичні забобони
ХХХІ. Профанізація
ХХХІІ. Думаймо, шукаймо і творім!
ХХХІІІ. Вивчаймо, розвиваймо, вдосконалюймо!
ЧАСТИНА ІІІ. ТРОХИ ІСТОРІЇ.
ХХХІV. Коли це почалося?
ХХХV. Іван Котляревський
ХХХVІ. Війна словес
ХХХVІІ. Після Котляревського
ХХХVІІІ. Навчаючись чужого
ХХХІХ. ”Коштує мене” чи ”коштує мені”?
ХL. Слово Галичині
ХLІ. Висновки
ЧАСТИНА ІV. ПОШУК - ЦЕ ТВОРЧІСТЬ.
ХLІІ. Вступ
ХLІІІ. Шануймо традицію!
ХLІV. Стилістам на пам’ять
ХLV. Що задовго, то нездорово
ХLVІ. Про почуття мови
ХLVІІ. Права рука мовного смаку
ХLVІІІ. Права рука мовного смаку (продовження)
ХLІХ. Чи пусте діло наголос?
L. Взаємопритертість
LІ. Хвилина відпруження
LІІ. Запорука безсмертя
LІІІ. Про військові команди
LІV. Про статті на мовні теми
LV. До мови з державним мисленням
LVІ. Пошуки термінології
LVІІ. Напрямні пошуку
LVІІІ. І один у полі воїн
LІХ. Мале, а діло робить
LХ. Коротка павза
LХІ. Мавпована традиція
LХІІ. Словничок-рятівничок від мавпування
ЧАСТИНА V. БОРОТЬБА ЗА НАЦІОНАЛЬНЕ ”Я”.
LХІІІ. Вступ
LХІV. Клопіт наш спільний
LХV. Війна за національне ”Я”
LХVІ. Останній перепочинок
LХVІІ. За сценарієм ”россіянина Криму”
LХVІІІ. Крик крикуна в пустелі
LХІХ. Правопис слова ”трикутній” (Нарікання з адресою та висновками)
LХХ. ”Неперервність” української ментальности (Лікарю, зцілися сам!)
LХХІ. З відкритого листа до академіка М. Жулинського (Ненаукове тло наукових концепцій)
LХХІІ. Модернізований правопис-24 (”Неперервність” української ментальності)
LXXIII. Підсумки (Відкритий лист до М. Жулинського)
LХХІV. (Модернізований правопис-24)
LХХV. (Підсумки)
ІНДЕКС-1 (Українська лексика)
ІНДЕКС-2 (Російська лексика)
”Пошук українського слова” - це науково-популярна розвідка, призначена стати в пригоді шукачам якісного українського слова. Вона знайомить читачів з підступними методами обернути українську мову на безперспективне ”язичіє”. Заразом на сторінках видання накреслено напрямні, як, виходячи із самобутніх українських словотворчих моделей, ”шукати” і творити конкурентоздатну термінологію. Проаналізовано лексичні пошуки окремих лексикографів.
”Пошук українського слова” адресовано шанувальникам українського слова та всім небайдужим до долі української мови в Україні.
ПЕРЕДМОВА
Те, що пережила українська мова у ХХ столітті важко окреслити одним словом.
Формально в УССР вживання української мови не заборонялось, але під гаслами єдности із старшим братом - великим російським народом і благотворности впливів російської мови на українську ширилась впроваджувана згори практика зближення української мови з російською. Українська мова стала. таким чином, об’єктом поступового розкладу й нищення. Зміни, яких зазнав у 30-і роки український правопис, лексикографічна практика і методика лінгвістичних досліджень, були спрямовані на усунення розбіжностей між російською і українською мовами, на зближення фонетичних особливостей, лексичної бази, морфологічної та синтаксичної будови, в наслідок чого українська мова в її офіційних стилях обернулась на бліду копію російської.
Юрій Шевельов з цього приводу пише:
”Урядове втручання взагалі, а в даному випадку з боку уряду, опанованого росіянами, - у внутрішні закони мови було радянським винаходом і новиною. Ні поляки, ні румуни, ні чехи до цього не вдавалися, як не вдавалася царська адміністрація дореволюційної Росії. Вони всі обмежувалися на заходах зовнішнього тиску: забороняли вживати української мови прилюдно, цілковито або частково; накидали державну мову через освітню систему; зваблювали українців своєю культурою й можливістю кар’єри; переселяли їх на неукраїнські території, а українські землі заселяли членами панівної нації тощо. Поруч цих ”клясичних” метод радянська система встановлює контроль над структурою української мови: забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й ортоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови...”.
Пропонувана увазі української громадськости праця Святослава Караванського ”Пошук українського слова або боротьба за національне Я” є свого роду аналізом і класифікацією мововбивчих процесів, що їх зазнала українська мова в УССР.
Поруч з аналізом ”винаходів” колонізаторів автор на конкретних прикладах накреслює шляхи до відродження ”матірньої”, тобто традиційної і традиційно вмотивованої української лексики, розглядає дискусійні правила орфографії і навіть наводить проект правописної реформи на підставі правопису Української Академії Наук, чинного до 1929 р.
Праця такої ”тональности” дуже на часі в сучасній Україні. Її з інтересом прочитає і учень старших класів, і студент - майбутній філолог, як рівно ж і філолог дипломований. Корисно ознайомитися з нею і нашій духовній еліті - письменникам, журналістам, державним діячам.
Назва ”Пошук” якнайкраще відповідає змістові цієї праці. Уся духовна історія людства - це пошук. Тільки той, хто шукає, знаходить.
Лариса Масенко
ВСТУПНЕ СЛОВО
Людські мови - як і все у природі - мають свої характерні риси.
Має такі риси і українська мова.
Які вони, ці риси?
Українська мова сьогодні - це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням.
Це - сьогодні. А до сьогодні?
Важкий і тернистий був її ”життєвий шлях”. Зроджена у боротьбі та праці народу, українська мова зазнала чимало сторонніх впливів. Ці впливи були з одного боку корисні, а з другого - шкідливі. І образ мови - її тональність - змінилися.
Та мова, якою ми говоримо сьогодні, зазнала багато змін. Якби до рук Котляревського або Шевченка, потрапив примірник сучасної газети, дуже важко було б переконати наших класиків, що це писано їхньою мовою. Дуже вже багато в сучасній мові мулу, непотрібного мавпування і плазування перед іншими мовами.
Ми знаємо, що в нашому світі має вартість усе самобутнє, оригінальне, первородне. Коли геолог розглядає пробу гірської породи, він будь-що хоче очистити її від домішок і дістати ”чисту породу”. Шукач золота відмиває породу і дошукується щирого золота.
Щось подібне керувало і автором: йому хотілося відшукати у суміші мовних потоків, чистий потік - щиру українську мову.
Про це і йтиме мова у цій книжці.
Дентон, листопад 1997 р. Автор
Правопис, застосований у публікації, описано в розділі LХХУ.
У цитатах збережено правопис цитованих публікацій.
ПЕРЕДМОВА
ВСТУПНЕ СЛОВО
ЧАСТИНА І. ПІД ЗНАКОМ ДВОМОВНОСТИ.
І. Зазираючи в минуле
ІІ. Добір українських форм
ІІІ. Взаємозбагачення чи тотальне збіднення?
ІV. Теоретичні винаходи
V. Тенденція редагування
VІ. Безвісти пропащі
VІІ. Словесні ущипки
VІІІ. Нещастя ходить парами
ІХ. Нахил в один бік
Х. Мавпована словотворчість
ХІ. Джерела мавпування
ХІІ. Учні перевершують учителя
ХІІІ. Від мавпування до деградації
ХІV. Відпружмося!
ХV. Закання
ХVІ. Словничок-рятівничок від закання
ХVІІ. Прищеплене, але чуже
ХVІІІ. Тональність - великий чоловік
ХІХ. Про мову Конституції
ЧАСТИНА ІІ. НА ПОХИЛЕ ДЕРЕВО КОЗИ СКАЧУТЬ.
ХХ. Мода
ХХІ. Перерва
ХХІІ. Мода (продовження)
ХХІІІ. Словничок-рятівничок від моди
ХХІV. Тенденція переходить у звичку
ХХV. Ще одна пошесть
ХХVІ. Словники
ХХVІІ. Рекорди механізації
ХХVІІІ. Лексика на вибір
ХХІХ. Змова замовчування
ХХХ. Перетягання струни або псевдоукраїнізація
ХХХa. Пуристичні забобони
ХХХІ. Профанізація
ХХХІІ. Думаймо, шукаймо і творім!
ХХХІІІ. Вивчаймо, розвиваймо, вдосконалюймо!
ЧАСТИНА ІІІ. ТРОХИ ІСТОРІЇ.
ХХХІV. Коли це почалося?
ХХХV. Іван Котляревський
ХХХVІ. Війна словес
ХХХVІІ. Після Котляревського
ХХХVІІІ. Навчаючись чужого
ХХХІХ. ”Коштує мене” чи ”коштує мені”?
ХL. Слово Галичині
ХLІ. Висновки
ЧАСТИНА ІV. ПОШУК - ЦЕ ТВОРЧІСТЬ.
ХLІІ. Вступ
ХLІІІ. Шануймо традицію!
ХLІV. Стилістам на пам’ять
ХLV. Що задовго, то нездорово
ХLVІ. Про почуття мови
ХLVІІ. Права рука мовного смаку
ХLVІІІ. Права рука мовного смаку (продовження)
ХLІХ. Чи пусте діло наголос?
L. Взаємопритертість
LІ. Хвилина відпруження
LІІ. Запорука безсмертя
LІІІ. Про військові команди
LІV. Про статті на мовні теми
LV. До мови з державним мисленням
LVІ. Пошуки термінології
LVІІ. Напрямні пошуку
LVІІІ. І один у полі воїн
LІХ. Мале, а діло робить
LХ. Коротка павза
LХІ. Мавпована традиція
LХІІ. Словничок-рятівничок від мавпування
ЧАСТИНА V. БОРОТЬБА ЗА НАЦІОНАЛЬНЕ ”Я”.
LХІІІ. Вступ
LХІV. Клопіт наш спільний
LХV. Війна за національне ”Я”
LХVІ. Останній перепочинок
LХVІІ. За сценарієм ”россіянина Криму”
LХVІІІ. Крик крикуна в пустелі
LХІХ. Правопис слова ”трикутній” (Нарікання з адресою та висновками)
LХХ. ”Неперервність” української ментальности (Лікарю, зцілися сам!)
LХХІ. З відкритого листа до академіка М. Жулинського (Ненаукове тло наукових концепцій)
LХХІІ. Модернізований правопис-24 (”Неперервність” української ментальності)
LXXIII. Підсумки (Відкритий лист до М. Жулинського)
LХХІV. (Модернізований правопис-24)
LХХV. (Підсумки)
ІНДЕКС-1 (Українська лексика)
ІНДЕКС-2 (Російська лексика)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію