ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Святослав Караванський (1949) / Вірші

 Пошук українського слова
До змісту.

ПОШУК УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА
або
Б О Р О Т Ь Б А З А Н А Ц І О Н А Л Ь Н Е ”Я”
(Науково-популярні бесіди на мовні теми
з додатком словничків-рятівничків від моди та мавпування)

АНОТАЦІЯ

”Пошук українського слова” - це науково-популярна розвідка, призначена стати в пригоді шукачам якісного українського слова. Вона знайомить читачів з підступними методами обернути українську мову на безперспективне ”язичіє”. Заразом на сторінках видання накреслено напрямні, як, виходячи із самобутніх українських словотворчих моделей, ”шукати” і творити конкурентоздатну термінологію. Проаналізовано лексичні пошуки окремих лексикографів.


”Пошук українського слова” адресовано шанувальникам українського слова та всім небайдужим до долі української мови в Україні.



ПЕРЕДМОВА


Те, що пережила українська мова у ХХ столітті важко окреслити одним словом.

   Формально в УССР вживання української мови не заборонялось, але під гаслами єдности із старшим братом - великим російським народом і благотворности впливів російської мови на українську ширилась впроваджувана згори практика зближення української мови з російською. Українська мова стала. таким чином, об’єктом поступового розкладу й нищення. Зміни, яких зазнав у 30-і роки український правопис, лексикографічна практика і методика лінгвістичних досліджень, були спрямовані на усунення розбіжностей між російською і українською мовами, на зближення фонетичних особливостей, лексичної бази, морфологічної та синтаксичної будови, в наслідок чого українська мова в її офіційних стилях обернулась на бліду копію російської.

   Юрій Шевельов з цього приводу пише:

   ”Урядове втручання взагалі, а в даному випадку з боку уряду, опанованого росіянами, - у внутрішні закони мови було радянським винаходом і новиною. Ні поляки, ні румуни, ні чехи до цього не вдавалися, як не вдавалася царська адміністрація дореволюційної Росії. Вони всі обмежувалися на заходах зовнішнього тиску: забороняли вживати української мови прилюдно, цілковито або частково; накидали державну мову через освітню систему; зваблювали українців своєю культурою й можливістю кар’єри; переселяли їх на неукраїнські території, а українські землі заселяли членами панівної нації тощо. Поруч цих ”клясичних” метод радянська система встановлює контроль над структурою української мови: забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й ортоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови...”.

   Пропонувана увазі української громадськости праця Святослава Караванського ”Пошук українського слова або боротьба за національне Я” є свого роду аналізом і класифікацією мововбивчих процесів, що їх зазнала українська мова в УССР.

   Поруч з аналізом ”винаходів” колонізаторів автор на конкретних прикладах накреслює шляхи до відродження ”матірньої”, тобто традиційної і традиційно вмотивованої української лексики, розглядає дискусійні правила орфографії і навіть наводить проект правописної реформи на підставі правопису Української Академії Наук, чинного до 1929 р.

   Праця такої ”тональности” дуже на часі в сучасній Україні. Її з інтересом прочитає і учень старших класів, і студент - майбутній філолог, як рівно ж і філолог дипломований. Корисно ознайомитися з нею і нашій духовній еліті - письменникам, журналістам, державним діячам.

   Назва ”Пошук” якнайкраще відповідає змістові цієї праці. Уся духовна історія людства - це пошук. Тільки той, хто шукає, знаходить.

Лариса Масенко



ВСТУПНЕ СЛОВО
   Людські мови - як і все у природі - мають свої характерні риси.
Має такі риси і українська мова.
   Які вони, ці риси?
   Українська мова сьогодні - це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням.
   Це - сьогодні. А до сьогодні?
   Важкий і тернистий був її ”життєвий шлях”. Зроджена у боротьбі та праці народу, українська мова зазнала чимало сторонніх впливів. Ці впливи були з одного боку корисні, а з другого - шкідливі. І образ мови - її тональність - змінилися.
   Та мова, якою ми говоримо сьогодні, зазнала багато змін. Якби до рук Котляревського або Шевченка, потрапив примірник сучасної газети, дуже важко було б переконати наших класиків, що це писано їхньою мовою. Дуже вже багато в сучасній мові мулу, непотрібного мавпування і плазування перед іншими мовами.
   Ми знаємо, що в нашому світі має вартість усе самобутнє, оригінальне, первородне. Коли геолог розглядає пробу гірської породи, він будь-що хоче очистити її від домішок і дістати ”чисту породу”. Шукач золота відмиває породу і дошукується щирого золота.
   Щось подібне керувало і автором: йому хотілося відшукати у суміші мовних потоків, чистий потік - щиру українську мову.
   Про це і йтиме мова у цій книжці.

    Дентон, листопад 1997 р.        Автор



Правопис, застосований у публікації, описано в розділі LХХУ.

   У цитатах збережено правопис цитованих публікацій.



ЗМІСТ.


ПЕРЕДМОВА


ВСТУПНЕ СЛОВО
ЧАСТИНА І.  ПІД ЗНАКОМ ДВОМОВНОСТИ.

І. Зазираючи в минуле    
ІІ. Добір українських форм   

ІІІ. Взаємозбагачення чи тотальне збіднення?    

ІV. Теоретичні винаходи    
V. Тенденція редагування    
VІ. Безвісти пропащі    
VІІ. Словесні ущипки    
VІІІ. Нещастя ходить парами    

ІХ. Нахил в один бік    
Х. Мавпована словотворчість    
ХІ. Джерела мавпування    
ХІІ. Учні перевершують учителя    
ХІІІ. Від мавпування до деградації    

ХІV. Відпружмося!    
ХV. Закання    
ХVІ. Словничок-рятівничок від закання    
ХVІІ. Прищеплене, але чуже    
ХVІІІ. Тональність - великий чоловік    

ХІХ. Про мову Конституції


ЧАСТИНА ІІ.  НА ПОХИЛЕ ДЕРЕВО КОЗИ СКАЧУТЬ.

ХХ. Мода    
ХХІ. Перерва    
ХХІІ. Мода
(продовження)    

ХХІІІ. Словничок-рятівничок від моди    
ХХІV. Тенденція переходить у звичку    
ХХV. Ще одна пошесть    
ХХVІ. Словники    
ХХVІІ. Рекорди механізації    

ХХVІІІ. Лексика на вибір    
ХХІХ. Змова замовчування    
ХХХ. Перетягання струни або псевдоукраїнізація    
ХХХa
. Пуристичні забобони    

ХХХІ. Профанізація    
ХХХІІ. Думаймо, шукаймо і творім!    
ХХХІІІ. Вивчаймо, розвиваймо, вдосконалюймо!    



ЧАСТИНА ІІІ.  ТРОХИ ІСТОРІЇ.

ХХХІV. Коли це почалося?    

ХХХV. Іван Котляревський    
ХХХVІ. Війна словес    
ХХХVІІ. Після Котляревського    
ХХХVІІІ. Навчаючись чужого    
ХХХІХ. ”Коштує мене” чи ”коштує мені”?    

Х
L. Слово Галичині    
ХLІ. Висновки    


ЧАСТИНА ІV.  ПОШУК - ЦЕ ТВОРЧІСТЬ.

ХLІІ. Вступ    
ХLІІІ. Шануймо традицію!    
ХLІV. Стилістам на пам’ять    

ХLV. Що задовго, то нездорово    
ХLVІ. Про почуття мови    
ХLVІІ. Права рука мовного смаку    

ХLVІІІ. Права рука мовного смаку (продовження)    
ХLІХ. Чи пусте діло наголос?    
L. Взаємопритертість    

LІ. Хвилина відпруження    
LІІ. Запорука безсмертя    
LІІІ. Про військові команди    
LІV. Про статті на мовні теми    

LV. До мови з державним мисленням    
LVІ. Пошуки термінології    
LVІІ. Напрямні пошуку    
LVІІІ. І один у полі воїн    

LІХ. Мале, а діло робить    
LХ. Коротка павза    
LХІ. Мавпована традиція    
LХІІ. Словничок-рятівничок від мавпування    


ЧАСТИНА V.  БОРОТЬБА ЗА НАЦІОНАЛЬНЕ ”Я”.

LХІІІ. Вступ    
LХІV. Клопіт наш спільний    
LХV. Війна за національне ”Я”    

LХVІ. Останній перепочинок    
LХVІІ. За сценарієм ”россіянина Криму”    
LХVІІІ. Крик крикуна в пустелі    
LХІХ. Правопис слова ”трикутній” (Нарікання з адресою та висновками)    

LХХ. ”Неперервність” української ментальности (Лікарю, зцілися сам!)    
LХХІ. З відкритого листа до академіка М. Жулинського (Ненаукове тло наукових концепцій)    
LХХІІ. Модернізований правопис-24 (”Неперервність” української ментальності)    

LXXIII. Підсумки (Відкритий лист до М. Жулинського)    
LХХІV. (Модернізований правопис-24)    
LХХV. (Підсумки)


ІНДЕКС-1  (Українська лексика)

ІНДЕКС-2 (Російська лексика)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-01-01 16:35:52
Переглядів сторінки твору 3411
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 3.758 / 5.5  (3.758 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 3.758 / 5.5  (3.758 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній