ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.09.20 23:29
В обіймах матінки Природи
В обіймах матінки Природи
Люблю душею я цвісти.
Якби хоч тінь твоєї вроди,
Якби була зі мною ти!

І це високе безгоміння
Сміялося б із висоти,
Розвіялась печаль осіння,

Козак Дума
2024.09.20 21:57
Біль утрати
Ми наймиліше в серці носим,
у думах наших бережем,
і лише подумки голосим,
як лихо десь підстереже…

Безмовно наше серце плаче,
щемить беззахисно душа,
і повноводо лине «Кача»,

Ігор Деркач
2024.09.20 21:32
Гіркі пілюлі
А бути чи не бути є ще шанси.
Захоплюємо села і міста!
Це ще аванси,
та нема балансу
у популяризації шута.

***
А той, що не утік, у теплій ванні

Микола Дудар
2024.09.20 21:00
***
Оскільки
***
Оскільки сьогодні ти будівник,
Перебудуй себе заново.
Ти мене чуєш, ну що то за крик?
І не забудь, підкинеш за авторство…

Оскільки сьогодні ти водолаз,

Сергій Губерначук
2024.09.20 15:02
Ярий Славе мій дивний…
Ярий Славе мій дивний!
Наспіваймо пісень
у пралипень чарівний
і в один той же день*!

28-ої ночі,
28-го дня
разом здіймемо очі

Світлана Пирогова
2024.09.20 12:52
Без тебе і з тобою
Без тебе плачу я струною,
І пісня, наче темна хмара
Далеко лине із журбою.
Тебе чекати - мені кара.

Без тебе засихає квітка,
Хоч дощ періщить, як з відра.
Квартира, мов залізна клітка.

Іван Потьомкін
2024.09.20 10:55
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Юрій Гундарєв
2024.09.20 09:31
Сум у Сумах
вересня російська авіабомба влучила у пансіонат для літніх людей у Сумах.
Одна людина померла, ще дванадцять поранено…

Будинок для літніх людей.
Багатостраждальні Суми.
Совість, пропитана кров’ю, де?
Сумно…
Мабуть, для кривавих бомб і ракет

Микола Дудар
2024.09.20 06:48
***
Серпень, хлопче, що з тобою?
Знову збігу задощив
Не здивуєш нас водою
Ти диви, ше й оточив…
Заперіщив… розізлився
Міра жарту певна є…
Ну а після в небо змився
Православного вдає…

Микола Соболь
2024.09.20 06:19
Дощове прозріння
Зацокотить трамвай по рейках,
задріботить у вікна дощ,
перечитаю вкотре «Швейка»…
Не любиш «Швека»? Ну і що ж.
Візьми собі Дюма чи Кінга,
нудьгу сховай між сторінок.
Вінілу крутиться платівка,
міняю джаз дощу на рок.

Віктор Кучерук
2024.09.20 06:15
* * *
Якщо чесно, то роками
Я, безсонню завдяки,
По ночах лиш марю снами
І даремно мну боки.
Важко в спогадах блукаю,
Легко втомлююсь від мрій, –
Хворість змучила до краю
Та змінила розклад мій.

Юрій Лазірко
2024.09.20 03:35
Come Home Alive
come home alive
come home alive
through bitter winds
as sharp as knife
through rolling stones
of battle fields
the swings of swords
and piles of shields

Артур Курдіновський
2024.09.19 21:52
Злочин та покарання
Якщо я вкраду кілограм бараболі -
Чекають п'ять років позбавлення волі.

Якщо я беззбройну людину приріжу -
Шість років в'язниці. А може, і більше.

Якщо я зґвалтую десь жінку красиву -
Довічне - це вирок цілком справедливий.

Євген Федчук
2024.09.19 13:32
"Жемчуг"
«Москву» як наші потопили,
Москальський скреп на дно пустили,
На болотах піднявся вий:
- Та як таке можливо було,
Щоб наша гордість потонула
Фактично не вступивши в бій?!
Хіба коли таке бувало,
Як «дєди» наші воювали?

Ілахім Поет
2024.09.19 13:25
Біографічне
Макулатура, що гідна суспільних клозетів.
Де героїчне? Бодай мінімальний екстрим?
Всі біографії мають – лише у поетів
Лиш нескінченні переліки назв або рим.

Може, це правда… Про нас не складають легенди.
Що пригадати в житті, аби трилер чи шок?
Ал

Леся Горова
2024.09.19 11:33
Здогадка
Так хотіла підгледіти: хто ж літній день торочить?
Променисті пацьорки фарбує у чорне, та
Добавляє помалу та впевнено їх до ночі.
І радіють об тім сумота, пустота й німота.

Хто ж то? Може, той ворон, що каркає надто бридко?
Підлетів над сухою вербо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослава Мельничук (1980) / Вірші

 Зцілення
не бійся: ти нічого не відчуєш -
я скальпелем відріжу пуповину.
п’явками виссе кров моя байдужість...
здавалось, хвора - я: а ти - нездужав.
у чім тепер знайду твою провину?
одним лиш словом ти мене рятуєш...

не бійся з рук моїх мікстуру пити -
сльозам наплаканим дано зцілити душу:
настоянка самотності й печалі...
я знов лечу униз по вертикалі,
сміюся вголос, бо щаслива бути мушу -
тоді ми зможемо обоє жити...

не плач, якщо колотиму голками -
в холодне серце я твоє поцілю.
тонкі надрізи віршами зроблю...
ти виживеш, бо я тебе люблю.
і це не страшно, що сама хворію -
ім’я твоє гаптоване зірками...



серпень 2008 р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-30 13:09:13
Переглядів сторінки твору 6426
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.860 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.616 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.03 20:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 13:30:51 ]
вірш не новий, тому особливо критикувати нема сенсу. кілька зауважень.

нмд, варто уникати таких штуковин, як "п’явками виссе кров моя байдужість", коли не зрозуміло, хто кого ссатиме, чи кров байдужість, чи байдужість кров. нащо плутати читача :)

ну і рими - одна й та ж частина мови, в одному відмінку - пуповину-провину, пити-жити і т.д.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 13:41:53 ]
До речі, Юлечко, наш друг і брат, і титан серветкової лірики, Роман Скиба, постійно працює над своїми "старими" віршами, і нічого, каже так потрібно. :)
Миросю, я трішки потлумачу Юлині слова по-своєму - бажано уникати випадкових сенсових стрибків у словесному ряді. Тобто "виссе" енергетично і образно не зовсім рідне слово.
"Одним лиш словом" - ця щільність є зразком найпоширенішої в сучасній поезії проблеми диктату авторського "я" над поетичністю Божого простору, який прозорий, але і цим животворний - "одним лиш словом" - тут немає між словами прозорої животворності, а повинна бути...
Просто потрібно сказати собі, не я один є автором композиції - і композиція оживе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 13:49:33 ]
ну якщо Скиба... то може варто і своє старьйо пошукати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 14:47:17 ]
"Просто потрібно сказати собі, не я один є автором композиції - і композиція оживе..." - в якому сенсі? спасибі за вашу увагу, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 14:51:45 ]
п.с. перед тим, як "залити" вірш сюди, за вашою порадою, "пошкурила" його, щоб "математика" була прийнятною, але до досконалості ще ого-го, еге ж? ...чому так виходить, що коли опрацьовуєш твір, "підганяючи" його під правила написання сучасної поезії, втрачаєш основне в ньому - себе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 15:09:43 ]
Мирославо, мій скромний досвід говорить, що під час трансформацій себе не втрачаєш, але втрачається деяка минула рівновага, створена не зовсім оптимальним чином, ви позбуваєтесь зайвих елементів нижчого порядку, і вам трохи незручно, ніби все не так, звідси і не зовсім адекватна творчість на новому рівні, але все прийде, коли звикнеться до нових вимог. Зверху завжди легко і вниз злітати, і повертатись. Важливо, де основне місце перебування. А небо, як і шлях угору, безмежний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 15:52:28 ]
все так... і про елементи минулого, і про незручність нового. але так само, як нове - це я, так і минуле - я. незграбна, "неправильна", дитяча в чомусь, смішна, можливо, - але я. "виводячи" минулі віршовані спроби на новий, теперішній рівень, передусім досвідний і чуттєвий, втрачається минуле і все те, що було пережите. пережите саме так - "вугласто" і щиро. можливо, і справді заховати подалі від себе і від інших оте моє недолуге "старьйо"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 17:33:11 ]
Це так, Миросю. Деякі старі твори, напевно, вже не "зростуть". Тож, краще робити так, публікувати як є, наприклад в "Іншу поезію", за добу цей твір сфотографується в нас, і коли робитимуться правки, перший варіант існуватиме "для довідки" на вашій сторінці.

Щодо цього вірша, то деякі моменти, ніби легко зробити елегантнішими у "вашому дусі"

Наприклад, якось так, без зміни "образної тканини":

Не бійся: ти нічого не відчуєш -
я скальпелем відріжу пуповину, ("Тонкий" зайве)
п’явками зцілить кров моя байдужість...
здавалось, хвора - я: а ти - нездужав.
хіба тепер знайти твою провину?
Та кожним словом ти мене рятуєш...

Не бійся з рук моїх гіркого спити -
сльозами дано і цілити душу -
настоянка самотності й печалі
тече по учорашній вертикалі,
сміюся, бо забути горе мушу -
тоді ми зможемо обоє жити...

Не плач, коли торкатиму голками
холодне серце - я його поцілю,
коли надрізи віршами зроблю,
ти виживеш, бо я тебе люблю,
і не мине, від того що хворію -
ім’я твоє, гаптоване зірками...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-03-30 17:40:09 ]
"поцілю" у вашому варіанті - мається на увазі вилікую чи "попаду точно в нього, в ціль", як у Мирослави?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 22:16:08 ]
Гарно у вас вийшло, пане Володимире, але там так мало "мого духу"...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 14:45:31 ]
"п’явками виссе кров моя байдужість..." - якщо брати контекстно, то "байдужість виссе кров з хворого", про якого йде мова. Принаймні, так воно планувалося написатись, але, вочевидь, намагання вийшло не зовсім вдалим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 13:51:19 ]
у чім тепер (з)найду?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 14:42:08 ]
о так! спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-30 15:33:15 ]
Сама ідея зцілення подана поетично, емоційно і образно.На мою думку вірш світлий і глибокий.Перший рядок третьої строфи можливо краще так: "не плач, коли колотиму голками ". Уникається повтор "я" в сусідньому рядку.Сподобалося


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-30 15:37:19 ]
спасибі за розуміння! так, справді буде краще. приймаю і змінюю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 00:36:28 ]
егеж, повтор "я" уникається, повтор "коли коло" додається :) а, якщо, моє улюблене слово "якщо" додати :)
не плач, якщо колотиму голками.

От закінчення гарне невимовно: "і це не страшно, що сама хворію" - справжня любов вималювана... Нема, щоб: не плач, тобі ін'єкцію зроблю, а запручаєшся, то вріжу без наркозу, тому що я тебе таким люблю, хоч закричи-залайся одіозно, а я стерплю, моя любов не вірить у прогнози... ;)
Це був жарт. А про закінчення вірша - серйозно.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Мельничук (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-31 00:47:25 ]
дякую безмежно за позитив і за ради! бо я вже зовсім надумалась "закривати" свою віршовану "лавочку"...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-03-31 00:21:20 ]
Привіт, Миросю, а якщо забрати "я", бо декуди воно зайве?
бо скальпелем тонким відріжу пуповину.