ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Балада про сторожа
Сполучення ліній –
два сажні від світу,
два кроки недолі –
бо то не земля.
Мій страже суворий,
віддай мені вітер,
віддай мені волю –
гнідого коня.

Бракує любистку
і посмішки клена,
в твоїм підземеллі –
туман та імла.
Віддай мені долю,
хай буде черлена,
хай буде тривожна, –
та тільки моя.

За сажень від світу –
дорога досвітня,
не стримуй просторів
копитам коня.
Він викреше зорі,
я злину за світлом
з твоєї криниці
і стану жива.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-19 11:15:02
Переглядів сторінки твору 5040
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-19 11:45:30 ]
чудово...!
мабуть не дочитуюся чи не розумію:
Сполучення ліній –
два сажні від світу,
два кроки недолі –
там вже не земля. - мо краще так:
Сполучення ліній –
два сажні від світу,
два кроки недолі,
бо то не земля...

Тут: не стримуй простору... наголос - простОру??? (не впевнена...)

а так, загалом, вимальовуються абриси (обриси)конкретного змісту

на Ваш розсуд, дякую за увагу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-19 11:57:06 ]
о, щиро дякую! ви мені підказали момент, на який я спочатку і не звернула уваги: "то вже не земля" - я використала цю фразу, щоб змістити акцент, тобто я ніби проводжу читача в нереальне,
але якщо використати "то вже не земля" - логічнішими стають перші рядки і вірш звучить краще. Я зміню.

Над "простОру" вчора сама довго думала... інтуїція тут трохи ненадійна підмога))), але я не знаю, де можна було б перевірити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-19 23:33:54 ]
..звичайно... можна й так "то вже не земля"... На Ваш розсуд!
...дивлячись, у яких випадках... це - про інтуїцію...
...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-19 23:36:39 ]
...добре що викинули "вже" геть... краще для вуха, правда? Успіху Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-19 12:19:05 ]
Файна балада, Оль! Зміст і ритм прекрасні (я зовсім не хвалю - зафіксовую факт)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-19 12:29:12 ]
Дякую!
знаєте, так несподівано прийшов цей ритм - він мене й зачарував, вирішила дописати.
Ні-ні, я дуже рада вашій підтримці, я про похвалу жартувала)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-19 12:42:12 ]
Сподобалось. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-19 15:13:17 ]
І вам дякую. Я саме хотіла відгукнутися на ваш вірш))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2011-04-19 12:52:31 ]
Гарно і рельєфно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-19 15:13:48 ]
дуже дякую вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-19 13:31:06 ]
Оль, цікавий вірш вийшов. А те, що у кожній строфі (якщо умовно стандартно поділити її на 4 рядки) римування 1-3 хороше, а 2-4 - дуже приблизне - то так задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-19 15:11:42 ]
Знаєш, я почала писати на чистому чутті, не зважаючи на римування, а вже потім спробувала звести все до ладу. Більшість рим вийшли асонансні, і, якщо чесно, я найбільше переживала з приводу останньої - коня-жива. Мені в початковому варіанті написалося зовсім божевільне))):

Він викреше зорі,
я злину за світлом
з твоєї криниці
і стану не я.

Тобто там був закладений якийсь варіант перетворення))) я довго думала, як змінити, вирішила, що жива - звучить зрозуміліше.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-19 15:13:53 ]
Воно нормально сприймається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-04-19 23:38:44 ]
...асонансне, інтуїтивне, приблизне... загалом - гарно вийшло... :)