ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 ***
як воно – знати усе й без вагання іти?
небо упало й до гір безпорадно приникло,
ніч у саду, і остання доба до мети,
слухає світ, плачучи, гефсиманську молитву.

плавиться камінь... їдка елеонська роса –
ні, то не сльози, то дар висоти найвірнішим.
зараз відійде архангел, бо час твій настав,–
завтра тебе він прийматиме трішечки іншим.

нам бракуватиме слів і відкритих очей
там, де за душі людські в смерті вигравши битву,
всесвіт вустами своїх розіп'ятих дітей
все ще шепоче твою гефсиманську молитву.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-21 10:09:00
Переглядів сторінки твору 5159
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.688 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-21 10:36:14 ]
Щиро написано, Олюнька. Я таку поезію без сліз не дочитую, особливо зараз. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-21 11:32:15 ]
я так само вчора й писала.
дякую, Патаро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-21 11:01:35 ]
Друга строфа - особливо вдало! І вірш разом. В останньому рядку можливо би підсилило замість "все ще" - "щиро". Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-21 11:34:15 ]
О, дякую, що ви мені це сказали, бо я вважала її чи не найслабшою. Над "все ще" довго мучилася, по-різному змінювала, але вернулася таки до нього. "щиро" трошки пом'якшує рядок, я ще вагаюся)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-21 11:54:30 ]
Щиро! Вітаю!
Позитивні думки- Здорове Життя!!!
Приєднуюсь до пана Гентоша.
З Повагою, Ваш друг.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-21 14:04:07 ]
Повністю з вами згідна!)
Дуже дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-21 12:11:16 ]
Сильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-21 14:02:29 ]
Я дуже рада твоєму відгуку! дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-21 12:30:13 ]
Оль, дуже непогано. Класний ритм.

Приникло - русизм?

Деякі місця важкувато читати, зайве накопичення приголосних.

як воно – знати, але не вагаючись, йти?
небо упало, до гір безпорадно приникло,

плачучИ?

там, де за душі людей в смерті вигравши битву - трохи недолугий рядок, спотикаюся на інверсії і "йвсмерті".

Це так, якщо до дрібниць придиратися. А взагалі, молодець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-21 14:01:34 ]
дякую, Юлю.
"приникнути" - тобто припасти, є таке слово, ось знайшла його в орфографічному словнику:
http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=274095
"плачучИ" чи "плАчучи" - здається, можна і так, і так. Я не знала, який варіант точно правильний, тому вибрала перший. Але легко змінити й на другий: "слухає, плачучи, світ гефсиманську молитву".

Так, тут багато рядків читаються важко, я максимально намагалася його розгладити. Але вірш писався досить складно - в мене було кілька основних штрихів і ідея, а все вже доводилося "склеювати" розумом))). Вірші, написані "на одному подиху" звичайно набагато легші, але то емоційні вірші, а цей - більше для того, щоб думати.

Я думаю, що з часом зможу його трохи дошліфувати, просто дуже хотілося до четверга його закінчити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-21 14:18:57 ]
Олечко, ти молодець ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-21 15:46:13 ]
"Як воно - знати усе, й без вагання іти?"
Може так?

А ось тут, можна теж, здається, трішечки полегшити читання:
"там, де за душі людські в смерті вигравши битву"

Але це не дуже суттєво. Суттєво те, що Оля - справді молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-21 21:06:25 ]
Що означає - досвідчена рука, справді, так буде милозвучніше, виправляю.
Дуже дякую вам за допомогу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 00:32:00 ]
Після прочитаного... згадався вірш, який написав ще у 2002

...
"Мої любі, чому ви спите?
Ось ще трішки й не стане Мене.
Дух бадьорий, а тіло слабке.
Ви молітесь, пильнуйте себе."
Повернувся і вдруге іде
І молитву свою Він почне:
"Отче мій, коли чашу оцю
Не минути, Я вип’ю усю.
Нехай станеться воля Твоя!"
І в покорі схиливсь мов Дитя.
...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:11:25 ]
Гарний вірш, дякую!
напевне, у кожного з нас колись буває своя гефсиманська молитва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-04-24 11:49:39 ]
Христос воскрес!!!
Вітаю Вас із Великоднем!
Натхнення і Божого благословіння на творчій ниві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-27 10:39:28 ]
Істинно воскрес!
Дякую! І вас зі Святом!