ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.01 22:13
* * *
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.

Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,

Ольга Садкова
2026.09.01 21:07
"- Літо, літечко барвисте..."
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки

хома дідим
2026.09.01 20:27
* 190 *
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш

Вячеслав Руденко
2026.09.01 17:45
Мемуаровий* біль
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…

Ірина Вовк
2026.09.01 10:10
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 7)
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн

Віктор Кучерук
2026.09.01 07:40
* * *
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр

хома дідим
2026.08.31 21:18
* 189 *
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт

Ольга Садкова
2026.08.31 20:40
"Давно живу, та не збагну і досі..."
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?

Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай чумаковий — без плачу.
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.

Борис Костиря
2026.08.31 12:25
* * *
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.

Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.

Ірина Вовк
2026.08.31 06:25
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 6)
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ

ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар

Віктор Кучерук
2026.08.31 06:15
* * *
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Скоро осінь
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як більшовики на Тамбовщині з селянами воювали в 1921 році
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Уже завересніло...
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Техаське Радіо & Біґ-Біт (The Doors)
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 У грі
усе на свої береги... ти смієшся чи плачеш?
розходяться друзі, як шахи, – усі по місцях.
чи чорні, чи білі клітинки – забуто, без значень,
а завтра у бій – по чужих і по власних серцях.

приймаємо ролі. мені тільки мить поза грою –
вдивитися в очі, у обриси стомлених душ,
мені б вам сказати... та краще зостанусь німою –
під свист і прокляття в клітинку свою кроком руш.

заклятий противник... здається, ти граєш без правил?
та ні, – тут все чесно – ми всі під законом і в грі,
і ти тільки там, де наш вибір фігури розставив –
чи стати пліч-о-пліч, чи ворогом бути мені.

лукаві обійми – лови пішаків-перехожих,
в дурманнім похміллі верстаючи ночі і дні, –
не знати б й не чути... я граю, тамуючи сльози, –
ми все ще на дошці, мій друже, ми ще на війні.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-04-28 10:03:40
Переглядів сторінки твору 4424
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 10:16:23 ]
коліЮ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 10:18:51 ]
русизм? добре, Юлечко, що підказала, подумаю, як виправити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 10:19:41 ]
ну, кОлія - кОлію. Здається, так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 10:20:02 ]
А вірш сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 10:22:47 ]
дякую!!!! дуже рада від тебе це почути


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-28 13:41:59 ]
Вітаю!
Загалом, сподобалось.
Відносно закіння твору запитання:
війна не набридла?..

Щоб дійти до живої в собі істини,
потрібно розвинути в собі любов до людини.
Мудрість

3 Повагою, до Вас, сонечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 13:55:24 ]
війна... ну то все дуже образно...
як Архистратигу не набридла, то чому має набридати мені?
жартую... )))

Щиро дякую Вам за відгук і підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 18:42:38 ]
А файно вийшло, Олю.
Цікава гра... в шахи віршем.
(правда саме шахування нудне як на мене, як і шашки...)
Гмм, ви часом не публікували цього вірша десь раніше?
(девіз шахматистів - кожним ходом - матом!)
Обмірковано,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 10:42:15 ]
ні, не публікувала раніше,
цей вірш написався два дні тому, як відгук на одну трохи болісну для мене ситуацію)))

можливо, він здався знайомим, бо ідея життя як гри досить стара. Хоч в шахи я граю поганенько...)

дуже дякую, ЛЮ!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-04-28 19:58:28 ]
Класно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 10:43:04 ]
Уклін, Зоряно. я дуже рада твоєму відгуку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-28 21:06:23 ]
Стаєм по клітинках не тільки у грі,
Це часто буває в реальнім житті,
Та тут не завжди по закону,
А поки на дошці - тримай оборону!
***
Дякую за вірш. Поетично і загадково. Натхнення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 10:44:24 ]
Щиро дякую, Женю!
Я, правда, частіше в нападі... перевірена тактика)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-04-28 21:39:15 ]
Головне - почуватися королевою у цій грі...
Перемоги тобі, Олю (але не піррової)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-29 10:46:16 ]
Щиро дякую, пані Любо!
Ви дуже гарно підмітили про королеву)) – в мене раніше був вірш, де ЛГ говорить від імені шахової королеви, як найбільш динамічнішої фігури на дошці. Цікава роль!