ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 22 червня
Образ твору Ненависть в огненних шатах,
потвора ця – пеклом породжена.
Від крові – червона дата,
у війн також є день народження.

…На фронт! – все гудуть ешелони.
Мовчать безіменні могили…

Вона визрівала ще в «лоні»,
а двоє – вже нею снили.
А їм вже була жадана
(зіткнути лобами народи!) –
двом ідолам,
двом тиранам
звірячої, звісно, породи;
перевертням двом доморощеним,
що долі метали, мов «кості».
Не буде в цій грі переможених…
Не буде в цій грі переможців…
Криваві прислужники смерті,
клястимуть вас ваші ж нащадки!

…Скорботі в трикутнім конверті
нема ні кінця, ні початку.
І борються: славне й безславне.
І молиться мати за сина…

Ще прийде дев’яте травня!
У війн також є день кончини.

2008




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-07 17:21:57
Переглядів сторінки твору 9462
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 21:36:05 ]
Так :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 19:12:41 ]
Я для себе називаю, Любо, це зненацька нав'язаною нам смертною боротьбою кожного за виживання своє і своїх ближніх. Ми вижили, десятки і десятки мільйонів - не вижили. Це наша перемога? Це їхня поразка?
А якщо ми зі своєю "перемогою" і байдужістю до зла горітимемо в пеклі, а ті, що загинули - нині в раю, то в чому і чия "перемога"?
Праведна смерть тут навряд чи є злом, злом, схоже, є інше...
Боюся, що все значно глибше, але вже настав час бісам у високих кабінетах державних лідерів сказати - відійди сатано!..
Абсолютна більшість солдат тієї війни чудово розуміла - що сатана ними скористався, і тільки радів учиненому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 19:28:43 ]
Добре, хай нав"язана нам боротьба за виживання. Але ми (і ті, хто вижив, і ті, хто ні) в цій боротьбі перемогли. Те, що потім зробили з цим у кабінетах і за лаштунками, те, у що перетворилося "виживання" переможців - то інша сторінка, за яку історія і час ще винесуть свій вирок. Як і за ті багатотисячні, якщо не мільйонні, зайві жертви.
Щодо абсолютної більшості солдат, боюсь, у них просто не було вибору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 19:49:29 ]
Не думаю, Любо, що у війні бувають правдиві переможці, особливо у ТАКИХ диких війнах. :(
Якщо визнавати, що існують ТАКІ ПЕРЕМОГИ, то потрібно визнавати "доброчинність" ТАКИХ ТОТАЛІТАРНИХ ВЛАД, "доброчинність" диявола, чиї роги за ними видніються?
Єдиний порятунок - як на мене, випрозорювати сучасне, розуміючи, що війна - це завжди від диявола, і чиясь перемога в ній - це завжди перемога диявола.
Перед людством стоїть надзавдання - перестати жити по вуха у брехні, але це проблема цивілізації, - кожен із нас, як на мене, може теж сказати: "відійди Сатано". І спробувати врятувати свою душу. Жодна державна "перемога" до такого немає жодного стосунку.
Тому фронтовики, зціпивши зуби, мовчали про ту війну, далеко не останню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-09 20:52:59 ]
Щодо дат, використаних у вірші...
Справа в тому, що 22 червня 1941 р. і 9 травня 1945 р. сприймаю як символи початку і кінця цієї війни, принаймні, на території колишнього Союзу (І України зокрема). І саме як символічні - вони згадані у вірші. Бо таки "22 червня, рівно в четвертій год., Київ бомбили, нам оголосили, що почалася війна..." А 9 травня - і досі червона дата в календарі.

Втім, я не виправдовуюсь. тема, справді, складна і суперечлива.

Дякую всім за небайдужість! Особливо - РМ.

Миру нам всім і любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 21:03:05 ]
Властиво не території зах.України ця війна продовжувалась до початку 50х,
коли останні загони супротиву перейшли за Карпати...
То просто нам вдовблювали що інше - ось тоді нас остаточно перемогли!
Але розумію і поважаю твоє бачення, Лю`
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 20:59:21 ]
А Вы, ччё, ненормальные??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-05-09 21:03:57 ]
Вітрунь, це про що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-10 01:15:08 ]
Ветер, не надо. Бесполезно.
Это две правды, которым лучше не сталкиваться, а научиться терпимости ради будущего. Но этого Дня Победы я нынешней власти не прощу.