(English version was born first)

Чи ви бачили її
кроки ласі,
провокуючі й рясні
в час нещастя?
Вдвоє сили тьми зросли,
ще так – чари,
випасала синь в росі
хмар отара.
Гляньте, як її нутро
поглинає
світла свіжого цебро.
Не пірнає,
за підошвою, коли
ту підносять
і за хмарами кровить,
де їх косять.
А ті стіни, що вкрива, –
проти тверді,
і ті фарби на словах
легко стерти.
Ти, вона і джерело.
Видна Пані
все латає, що пройшло,
трісло й ранить.
Воском знань вона стіка
з аналоя
і тече її ріка,
серце гоїть.
На сторінці, що закрив,
тіснувато –
зачекає до пори
стане звати.
Оживе при свічці враз,
рухам – свідком.
Це вона саджає вас
в темну клітку.

6 Травня 2011

And English:
------------

Have you seen her
greedy walking
in provoking way,
invoking
steps in times of trouble?
What was dark in her
had doubled
since the sunlight
started choking
with a flock of clouds.
Watch her inner ego docking,
eating light,
and sprouting out.
Then she sticks
her fishy doubt
perfectly,
where soles outmount,
follows every bowing cloud,
stocking it.
The walls she’s cloaking
are against
whatever’s hard.
She revives a sense of art,
rattles in its tints and foibles.
Interposed by you,
this Lady Noble
mends old time
in cracks,
keeps
left knowledge
on bookracks,
and bushwhacks
its way through rhythms
of New Age.
Find her
hiding
on a page
you just turned
for good
or to a plack.
She is spry
when sun is back,
bathes
in a holy water stoup.
She’s you
inside her lightless coop.

May 6, 2011