ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Ганенко / Вірші

 В нетах надій
Літу вінець. Світу кінець.
Квітку лишіть голій душі.
Пальці і мрії хрустять, як гілки.
І відкурликують птахи й роки.

Сонце зійде. Вродиться день.
І не божись. Маю дожить.
Мудросте, годі, порад не давай.
І недоцільні ті цінні слова.

Думи мої, згубні рої.
Вибір не мій в долі німій -
Право без правил витримувать гру
В нетах надій, що останні помруть...


2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-29 04:25:20
Переглядів сторінки твору 6011
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.06 08:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 07:12:59 ]
Гарно! Так ритмічно завдяки внутрішньому римуванню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 19:29:40 ]
Софі, моя тобі відповідь - див. десь там нижче (я вже щось сайтом користуватись за цей час розучилася:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 08:01:33 ]
Вітаю! Радий бачити... Тонке відчуття і славне внутрішнє плетиво... А поруч океан?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 18:41:40 ]
Я теж нескінченно рада стрічі!! Спасибі. ...Океан - так, поруч - і чудовий. Ми недавно якраз «океанились», я хвиль нафотографувала. От скоро закину фотки на НЕТ, дам знати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 08:39:47 ]
Цікава схема римування. І не менш цікаве все, що бачив.

З інтересом,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 18:46:19 ]
Тамаррі - від Гаррі...

Дякую щиро
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-29 09:45:00 ]
Дуже гарна внутрішня рима. Люблю такі вірші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 20:24:29 ]
Спасибі, Мар’яночко, рада Вашій увазі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 10:31:59 ]
Вибір не мій в долі німій - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 19:37:11 ]
Це як комплімент від витонченого лірика -й красеня-мужчини:)-
Дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 12:56:04 ]
Кожен рядок можна читати як окремий вірш...

Сподобалось. ДУЖЕ!!!

Дякую, Тамарочко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 19:51:20 ]
Оксаночко, спасибі, що завітали! І рада, що Вас не розчарувала. Квіточки нашим душам так треба...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 16:49:10 ]
Перший рядок задав таку тужливу тональність... Друга строфа - як Сонечко. І хоч дуже не люблю песимістичних закінчень, на мою думку, останній рядок "проситься" так:
"В нетах надій, що із ними помру..."

Щастя і довголіття ЛГ! І життєвого оптимізму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 19:27:02 ]
Я теж не люблю, Іване:)Ну але що Ви з анемічних ліриків хочете... Гумористи - от, то вже інша справа, кров з молоком.
Поправляю. Дякую. Рима виходить суперовіша. (Своєрідна аналогія «надія вмирає останньою» все одно ж, по зміні, не втрачається - правда?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 22:52:43 ]
На мою думку, наче не втрачається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 18:36:35 ]
Дякую, Софійко. Вірш лежав у папірцях з травня, а це я його натрапила і вчора добряче покромсала (але тип римування було закладено тоді). Дивно, наскільки легше переробляти, коли відболіло - зразу по створенні я пробувала, і не йшло (а може, то просто вчора я вас усіх, талантів дорогих, начиталася, та й отримала натхнення...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 22:41:59 ]
Сподобалось!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-30 03:34:01 ]
Рада що Вас потішила. Та ще й імена слов"янські, на Слав, - дуже мені імпонують:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-07-30 00:37:52 ]
Тож літо ще не закінчується, від чого ж такий настрій? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-30 03:29:43 ]
Та то ще в травні було написано, Юльцю. Питаєте в жінок про логіку:) Так щось, особисте. Дякую за прочитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-07-31 07:41:53 ]
Шановна пані Тамаро, дякую за цей роздумний вірш, викладений справді майстерно.
Особливо припала до душі остання строфа."Витримувати гру без правил" - себто постійне розгадування своєї долі, свого призначення в житті - це не кожному під силу.
Хай щастить Вам на цьому шляху!
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-31 08:45:44 ]
Спасибі, Іване, за глибоке прочитання вірша.
Нелегко на тому шляху, це правда. Та нічого - досі якось ішлося, і далі "прорвьомся" :)
Щиро рада, що завітали!