ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 ***
співуча скриня ночі, зір підкови –
виймає місяць для землі прикраси,
пряде й пряде свою космічну повість
старий казкар на веретенах часу.

розвозить пряжу золотим палацом
небесний віз, молочна нитка сяє...
спитаю душу: ну, чого ти плачеш?
– усе тут вічне, тільки я – минаю…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-01 21:19:10
Переглядів сторінки твору 14208
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.775 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 17:30:41 ]
дякую!!!!!!
у вас дуже тонке чуття вірша. вже не перший раз дивуюся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 02:58:31 ]
У Чорі тонке відчуття душі, не тільки вірша ;)
Олю, а якщо "ну, чому ти плачеш?" ? Мені чомусь оте "чого" ріже слух, хоча я можу помилятися.
Щодо усього іншого у творі запитань не маю, бачу на небокраї скриню, повну всіляких прикрас, хтось витягує із неї різні коштовності - підкови, наприклад, адже вони не тільки на кінських копитах є, а і у коваля у кузні, то може небесний коваль їх стільки багато наробив, що поскладав до скрині. Хоча, загалом, коли знаходять підкову, то не ховають її, а десь чіпляють (на стіну, наприклад) на щастя. Тож можна їх (для вірша) не виймати, а знімати). А ще можна знаходити. Хоча, якщо брати до уваги форму місяця (серп), то йому зручніше їх нанизувати (виймати) або осявати (знаходити у темноті) :)
Гарний вірш, розвиває фантазію.
А наголосів варто дотримуватися, адже мова йде не тільки про примхи автора, а про звички читача, а він звик до правильної граматики)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 20:47:13 ]
дякую, пані Оксано!
мені здалося – "чого" звучить легше))) але я після вчорашніх дебатів зараз не дуже можу вникнути в такі тонкощі, відкладу на кілька днів.
і про "виймає" - "знімає" - мені Лазірко звернув увагу на те саме. Але моя власна картинка була така, що місяць ніби виймає підкови зі скрині, тобто проявляє їх на небі. Бо як інакше можна причепити до землі прикрасу?))) Ось так приблизно думалося, але якщо ви теж спіткнулися за цей образ, то, значить, над ним треба добре подумати...
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 16:36:04 ]
Підтримую Чорняву. До "питання душі" можна підійти й з іншого боку... Можна й так:

Заходиться душа...
- Чого ти плачеш?
- Усе тут вічне і т.д.


А взагалі-то стільки нас налетіло на ту бідну душу, що вже її шкода. Пора залишити її у спокої... Душа ж - "дело тонкое"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 17:36:32 ]
дуже дякую, пані Любо! я вагалася між цим варіантом і Чорнявої, ваш - звучить як музика, але чомусь мені здається, що тут душа плаче тихо-тихо, ніби сама ще не зрозуміла, що відбувається. ))

Якщо чесно, то я рада, що було таке обговорення. По-перше, я тепер краще бачу, як можна було б працювати над віршем. А по-друге - ці вічні проблеми з граматикою в нашій мові треба колись обговорювати, може справа швидше дійде до вирішення. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 18:40:52 ]
Усе ок.)) Скидатиму порціями. А прозовий твір - це дуже цікаво. Рада буду прочитати. Стирати коментар спеціально заради мене не потрібно. Усе є так, як є )))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 19:11:03 ]
о, я ще не скоро допишу. )))
Те, що в мене зараз виходить, мені не подобається, але все ще попереду.
Дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-05 01:02:52 ]
Так казково і така жаліслива кінцівка твору.
:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-10 15:45:43 ]
від краси плачеться, що поробиш... :))))


1   2   3   4   Переглянути все