ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Дороги
Образ твору Прийдіть до мене , всі дороги,
Що у житті я перейшов,
Іще ведіть мене в любов,
Іще мої цілуйте ноги.

Ви доторкались підошов
Моїх то лагідні, то строгі,
І наші з вами діалоги
Я оновити хочу знов.

За горизонтом зріє путь,
Якою люди всі ідуть
На іспит совісті своєї.

Дороги, ви - мої трофеї,
І мій до вічної дебют
У щирім золоті алеї.

11.09.11.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-11 16:23:27
Переглядів сторінки твору 4231
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.807 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.908
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.04.04 20:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 16:58:30 ]
Земляче, то ти на славу другого Риму став претендувати чи шо... :)
Поетично висвітлено: духовно і сонетично. Дороги та наші сліди це ціла енциклопедія для дослідження нашого буття. А коли ще з ними на "ти" - нема тобі ціни.
Гарний задум і втілений він майстерно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 17:47:58 ]
Дякую, друже, за підтримку. Я у своєму коментарі до твого вірша писав уже про призму, крізь яку ми дивимося на різні речі. У кожного вона своя. Твоя - рідня моїй. Щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 17:00:49 ]
Дороги, ви - мої трофеї,
І мій до вічної дебют
У щирім золоті алеї.
Прекрасно!
А ще дуже славно:
Прийдіть до мене , всі дороги,
Що у житті я перейшов...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 17:49:34 ]
Іване, я, власне, і чекав вашої реакції. Радий, що вірш вам прийшовся до душі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 17:51:08 ]
Ви зможете непогано виступати в дуеті :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 17:57:16 ]
Гаррі, ну навіщо ти так?..(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 17:37:18 ]
"Цілувати ноги" - це, НМСД, занадто. Бо дороги лежать, а ми ними подорожуємо. Ми до них звертаємось, а не вони до нас. Нас не буде, а вони залишатимуться. Ними нас по черзі носитимуть, а вони залишатимуться.
Це не сонет, Володимире, а ода самому собі.
У сонеті повинна бути драматургія. Сонет - це п'єса.
З повагою і без критики,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 17:43:08 ]
От, Гаррі, випередив мене :) Залишилося лише підтримати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 19:38:00 ]
Прийдіть до мене , всі дороги,
Що у житті я перейшов,
Іще ведіть мене в любов,
Іще мої цілуйте ноги.
Чудовий твір мандрівника! А Вас, п. Гаррі, ми просимо сяйнути талантом і написати класичного сонета... Якщо брати до уваги Ваші іскрометні репліки, то сонет у Вас вийде, як у нашого Гранослова, славетного Дмитра ПАВЛИЧКА...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 19:46:40 ]
Домовились?.. І якщо Ваш сонет відповідатиме рівню нашого Короля сонетів, я зніму перед Вами, п. Гаррі, своє ковбойське сомбреро...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 20:47:01 ]
Якась дивна дискусія.
От дивіться:
- я нічого не маю проти вірша нашого колеги, автора віршів, які завжди яскраво виділяються на тлі відвертої сірості віршів, створених, скажімо, авторами-початкіцями або звичайнісінькими версифікаторами;
- я висловив свою думку, суть якої полягає в тому, що вірш, який ми бачимо, я не вважаю сонетом, тому що йому бракує внутрішньої драматургії. Я можу погодитись з паном Василем Кузаном, що ознаки якоїсь драматургії є, але це тільки ознаки, які допомагають бачити деякі елементи ескалації авторських почуттів. Вони зростають;
- автор вірша починає розповідати про інші формі сонетів. А хто ними тут цікавиться? І це не нагадує відповідь студента на екзамені, який починає розповідати будь-що, аби тільки не мовчати? Так, існують інші форми сонетів. То нехай. У даному випадку йдеться про конкретний;
- натомість я отримую пропозицію написати кращий.
Я не проти цієї пропозиції, але що це за форма дискусії, яка нагадує дуже знайому, побудовану на принципі "сам дурень"?
В мене є деяка кількість рондо і ронделів, з кодою і без. Ця віршова потребує лише дві пари рим. Її умовно можна вважати сонетом. Умовно не тому що поблажливо, а умовно тому, що в неї існує своя назва. І у них існує внутрішня драматургія. Тріолети так само являють собою п'єси. І якщо мені вдається розіграти ці самі п'єси, то нащо мені інші? Я на них не зазіхаю. Для мене сонети - не мета.
Але я не проти пропозиції. Можливо, побачите сонет у чистому вигляді. Їх писати легше, ніж рондо, бо крім тих одного чи двох рядків, які повторюються, вникають інші, з новими римами.
Коментувати епатажність, на яку звертає увагу пан Василь Кузан, не хотів би. Бо епатажність - це щось близьке до технологій, завдяки яким викликається надмірна увага до другорядних явищ etc.

З повагою до шановної громади,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 21:00:11 ]
А хто такий Король сонетів?
Останнього часу я мав щасливу нагоду познайомитись з Королем рим і з їхньої Королевою.
Як на мене, цей титул невдалий, бо рими - це ще не все. Краще бути кимсь іншим, ніж будь-ким (бо не хочу кидати тінь на слово "Король") по відношенню до рим. Римувати - це те ж, НМСД, саме, що віршувати. А віршувати - це ще не все. У ці вірші треба вкладати все те, що в них повинно бути. У певній мірі і секс - це не тільки рухи, а це якщо не Всесвіт, то його частина. Якщо розглядати секс як рухи, то це приблизно те ж саме, що розглядати створення поезій як римування.
....
Про такий титул як король я свого часу доволі часто чув. Бувало таке, що декому з місцевих хлопців хотілось бути королем вулиці. Уявіть собі - у Княжичах чи Дарниці короля вулиці.
І це виглядало смішно.
Але правильно зрозумійте мене.
Я нічого не маю проти місцевих титулів. Королі, енерали, поручики, отамани... Нехай :)
Та я не знаю, що це за Король сонетів. Може, тому, що народився за часи радянської влади, а живу за цієї, назва якої жахає?

Без претензій будь на що і з самими найкращими побажаннями і вітаннями шановній громаді,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 17:39:28 ]
Попри все - гарно!..
Головне - виважено, чітко і зрозуміло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 17:49:02 ]
Ваш коментар яскраво свідчить про Ваше ставлення до твердих форм у поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 17:56:29 ]
Як відомо, кожна людина має своє ставлення як і до форми , так і до змісту. Є , наприклад, поезія без розділових знаків, - просто телеграфна стрічка, розумій , як хочеш. І що? - вона заявила про себе!Вона знайшла своє місце у літературі, хоча й порушує мовні закони. І вже сама претендує на тверду форму. Може , Гаррі, ти не побачив драматургії у вірші, а вона є, просто треба пильніше глянути. Дякую , друже, за позицію і пропозицію))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 18:05:29 ]
Непереконливо, Володимире.
Твій коментар я розцінюю як "відмазку" і небажання працювати над створенням істинно правильних поетичних форм? Оці рими, які я бачу, можуть виправдати своє використання, якщо створено дійсно сонет, а не якийсь проміжний варіант.
Ми звикли до прозорих рим у оперетах etc, бо за ними стоять сценічні образи, режисура, драматургія.
А що в тебе? Ода. Самому собі.
Я не маю нічого проти неї. Я аплодую.
АЛЕ НЕ СОНЕТУ. Це не він.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 18:13:32 ]
Своїми "сонетами" ти дезорієнтуєш читача.
Якщо свій не сонет ти можеш вважати сонетом, то чому хто-небудь інший не може дозволити собі полегшити роботу, відмовившись ще і від рим? І такі приклади вже існують. А завдяки кому і чому?
Отож.
Як ти розумієш, я не критикую, а ділюсь враженнями і думками.
Створення оцих "квазі-сонетів" - це, НМСД, акт якогось саботажу по відношенню до розвитку поезії рідної мови, але не як акт саботажу до усілякого ліричного її поповнення. То не зупиняйся і не втрачай натхнення. Ти робиш корисну справу :)
Але, НМСД, трішки не в тому напрямку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 18:09:55 ]
Гаррі, якщо говорити про даний твір - все норма. Окреслена думка у певну форму. (певна думка).
Ти ж піднімаєш проблему взагалі. Це інша розмова і на інших прикладах.
З пов. до автора і собутыльников...)))В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 18:18:54 ]
Та тут прикладів - море.
А поцікавтесь сонетами, скажімо, Ярослава Чорногуза - тими, давніми. У нього є вінок.
Моїми не варто, бо, може, десь один є - а така статистика виглядає непереконливою.
Але рондо та ронделі - це теж п'єси. Це найвища форма сонетів, якщо вони вдаються.
Я ж не маю нічого проти вірша.
Йшлось про сонет, якого я побачив.

З повагою, без сварки, критики і претензій,
Г.С.
Бувайте здорові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 18:27:29 ]
Ні, от "ТУТ" облишим!)))
ПідЕмо у кав*ярню, візмЕмо добрих хлопців
і файних дівчат.
Відкоркуємо "Вінок сонетів" і,
до упору...!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 18:33:18 ]
А кав"ярня - не бібліотека часом?, -
Запитався Сірий басом)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 18:59:16 ]
Хоча у нас на Закарпатті кажуть, що у чоловіка все повинно бути твердим, я теж схильний до порушення канонів написання сонетів. У мене навіть є "Вінець білих сонетів".
На одному з конкурів мені сказали колись, що поет повинен бути епатажним. Я не кажу, що ця фраза стала для мене догмою, але не експерементувати поет не може. Не тільки із змістом, римами, ритмом, розділовими знаками, але і з формою. Хто може впевнено сказати, що через певний час нові тепер форми не стануть класичними? Адже класичні форми теж колись були новими і неоднозначно сприймалися читачами і критикою.
У цьому сонеті драма є. Але вона не на поверхні. Мені сподобалося. Але я не претендую на істину в останній інстанції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 19:42:18 ]
"Крім цього, можливі також неканонічні форми сонета, приміром «хвостаті сонети» («сонет з кодою»), тобто з додатковим рядком; перевернуті сонети, започатковувані двома тривіршами; суцільні — побудовані на двох римах; «безголові» — з одним чотиривіршем і двома тривіршами; «кульгаві», в яких останні рядки чотиривіршів усічені; напівсонети..." - цитата із вікіпедії.
Дякую, Василю за розлогий коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-09-11 20:49:25 ]
Велика подяка за відкриття.