Ні-ні, Любо, що ви! Нема за що вибачатися. Моя ота аватарка була таким собі чисто візуальним "меседжем", адресованим Сін, тіпа: "Ага! А я знаю, де ти цукерки береш, я й собі там одну поцупила - ось, бачиш?!" Ну, такий собі дитсадочок :) Сін, правда, як істинна підпільниця, мовчала, а я чухала потилицю і перебирала варіанти:
- помітила, усміхнулась і мовчить;
- мовчить, бо не помітила - а що, запросто: у коментах аватарка зовсім дрібненькі розміри має (я, наприклад, зі своїми п'ятьма діоптріями часом і знайомих на вулиці не впізнаю).
І поки я ото думала, чи варто озвучити своє "Ага!" на всі ПМ, ви зробили це замість мене :) Так що я зі спокійною душею знову поставила на аватарку рідну фотку - а чим я за ту Сару гірша ?! (жартую) :)
Звичайно, у кожного, хто ховається під чужими іменами і фотографіями, є на те свої якісь причини - але тих, хто нічого не приховує, це все-таки трохи неприємно дряпає, бо спілкування ведеться не на рівних умовах.
А за теплі слова дуже вам дякую :)