ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.20 10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?

Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою

Тетяна Левицька
2025.11.20 00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?

Борис Костиря
2025.11.19 22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами

Іван Потьомкін
2025.11.19 18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю

Тетяна Левицька
2025.11.19 17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.

Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів

Юлія Щербатюк
2025.11.19 13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.

Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна

Ігор Шоха
2025.11.19 13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.

***
А мафії не писані закони

Ігор Терен
2025.11.19 12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.

***
А вибір означає за і проти

М Менянин
2025.11.19 01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталка Янушевич (1974) / Вірші

  ЗРАДА

Ніби й тісно від думок, а все якось
Порожнеча коле, наче голка.
Ту напругу ниючу прибрав би хтось
І прикрив би серця нерви голі.

Снів нема. Щоночі маячня.
Слів нема. Лише ледь чутний стогін.
Сил нема. Живеться навмання.
Мрій нема. І цілі для дороги.

Крик глухий всередині, але чомусь
Спокій в комі. Пересохло горло.
Я, можливо, з силами іще зберусь,
Тільки хто припинить біль від голок?

Намагаюсь ще зробити вдих.
Поглядом потуплююсь на двері.
І втікаю в себе від усіх,
Хто чатує на слова відверті.

Та прорвусь до спокою, проте тоді
Я вже буду інша, зовсім інша.
Вільна від підйомів і падінь
І, напевно, краплю щасливІша.
2010





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-29 07:53:24
Переглядів сторінки твору 2176
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.955 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.862 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 23:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-29 08:14:15 ]
Не знаю не знаю, щось мені важкувато читався.
Хоча фрази типу : "Спокій в комі" тішать око до "нєхочу" =)))
Удачки Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 13:37:45 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-29 12:22:37 ]
А я знаю чому важкувато, тут місцями довші рядки. Мабуть, це такий задум, але мені чомусь здається, що варто відсікти зайве, і залишити приблизно таке:
Тісно від думок, але якось
Порожнеча коле, наче голка.
Ту напругу вже прибрав би хтось
І прикрив би серця нерви голі.

Крик глухий всередині, Й чомусь
Спокій в комі. Пересохло горло.
ЩЕ, можливо, з силами зберусь,
Тільки хто притупить біль від голок?

Я прорвусь до спокою, - тоді
Я вже буду інша, зовсім інша.
Вільна від підйомів і падінь
І, напевно, краплю щасливіша.

Але ще тут двічі "Я" вжито (невипрадано, нмд)
І, Наталко, зверніть ще увагу на таке: надто близько в рядках схожі слова "притупить" і "потуплююсь".
А вірш - дуже цікавий. У ньому багато знахідок. А ось ця строфа мені найбільше сподобалась:
Снів нема. Щоночі маячня.
Слів нема. Лише ледь чутний стогін.
Сил нема. Живеться навмання.
Мрій нема. І цілі для дороги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 13:39:05 ]
Тому я його й виставила - щось змінити варто. Але вірш не надуманий. Ввечері прийду з роботи і спробую редагувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 21:13:23 ]
Аааа! Там ритм змінюється в кожній строфі. Так не можна?
"Я" приберу (вірш давній).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-09-29 22:09:27 ]
Гарний зміст, щодо ритму - поділяю думку пані Люби, добре було б вирівняти. Але Ви - автор, Вам і вирішувати.